Постанова № 21875682, 09.02.2012, Подільський районний суд міста Києва

2607/225/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2012 Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Павленко О.О.,

при секретарі Божок Ю.Р.,

за участю прокурора Пересунько С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з незакінченою середньо-технічною освітою, розлученого, маючого двох дітей 1996 та 1998 років народження, працюючого завідуючим складом ТОВ «Кромус», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 24.11.2000 Харківським районним судом м.Києва за ч.2 ст.215-3 КК Україна та 19.07.2001 Харківським районним судом м.Києва за ч.1 ст.155 КК України, який обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України ,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 згідно даних Єдиного державного реєстру підприємств та організації України є засновником субєкту підприємницької діяльності - юридичної особи: товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Благобуд» (код ЄДРПОУ 31281874).

Незважаючи на те, що вказане товариство було зареєстроване в державних органах влади, як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, ОСОБА_1, взяв участь у його створенні не з метою здійснення господарської діяльності, а з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб.

Так, в січні 2001 року ОСОБА_1, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність підприємства повязану з торгівельно-закупівельною та посередницькою діяльністю, організацією та впровадження комерційної реалізації і торгівлі продовольчою та промисловою продукцією, оптовою та роздрібною торгівлею промисловими та продовольчими товарами, лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, засобами захисту рослин, нафтою, газом, паливно-мастильними матеріалами, оптово-роздрібною торгівлею нехарчовими продуктами, всіма видами будівництва, зафіксовану в статутних документах ТОВ «Благобуд» в денний проміжок часу в м. Києві погодився на пропозицію невстановленої слідством особи зареєструвати (створити) вказане товариство за грошову винагороду, з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб.

Усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому дій невстановленою особою, як майбутнього засновника та власника ТОВ «Благобуд», усвідомлюючи, що вказане підприємство створюється з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб, ОСОБА_1 з корисливих спонукань погодився на таку пропозицію.

В січні 2001 року в денний проміжок часу в м. Києві ОСОБА_1 надав невстановленій особі свої паспортні данні (паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 30.01.1996 Харківським РУГУ МВС України в м. Києві) та ідентифікаційний номер №НОМЕР_2, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів ТОВ «Благобуд».

Далі, невстановлена слідством особа в січні 2001 року у невстановленому місці, при невстановлених обставинах виготовила протокол №1 Загальних зборів Учасників ТОВ «Благобуд» від 17.01.2001, установчий договір ТОВ «Благобуд» в редакції 2001 року та статут ТОВ «Благобуд» в редакції 2001 року, відповідно до яких ОСОБА_1 був визначений, як засновник вказаного підприємства.

17.01.2001 ОСОБА_1 в денний проміжок часу зустрівся з невстановленою особою біля районної державної адміністрації у Подільському районі м. Києва, яка знаходиться за адресою: 04070, м. Київ, Контрактова площа 2 та підписав попередньо підготовлені невстановленою слідством особою уставні, статутні та реєстраційні документи ТОВ «Благобуд».

18.01.2001 ОСОБА_1 в денний проміжок часу разом з невстановленою особою направилися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з попередньо підготовленими невстановленою особою та підписаними ОСОБА_1 документами щодо створення останнім ТОВ «Благобуд».

У приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_1 достовірно усвідомлюючи, що зареєстроване на його імя підприємство ТОВ «Благобуд» буде використовуватись невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності, особисто підписав довіреність на реєстрацію в державних органах влади ТОВ «Благобуд». Після цього, приватний нотаріус ОСОБА_2, не будучи обізнаною зі злочинною діяльністю ОСОБА_1, перевірила його паспортні дані (паспорт серії НОМЕР_1, виданий 30.01.1996 Харківським РУГУ МВС України в м. Києві) та нотаріально засвідчила справжність його підпису на статуті, установчому договорі ТОВ «Благобуд» та довіреності, після чого зробила відповідний запис в книзі вчинення нотаріальних дій, в якій теж розписався сам ОСОБА_1 за отримання нотаріально засвідчених документів. Всі нотаріально засвідчені документи ОСОБА_1 передав невстановленій особі за що отримав 200 гривень за підписання зазначених вище документів.

23.01.2001 районною державною адміністрацією Подільського району м. Києва, що розташована у м. Києві по вул. Контрактова площа 2, ТОВ «Благобуд» зареєстровано як субєкт підприємницької діяльності юридична особа, за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе 6-А. В єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України ТОВ «Благобуд» присвоєно ідентифікаційний номер 31281874.

Реєстрація на ОСОБА_1 ТОВ «Благобуд» в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів: назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість вказаного підприємства, відкриття поточного рахунку та отримання печатки підприємства надало можливість невстановленим слідством особам, прикриваючись зовнішньо законним фактом створення ТОВ «Благобуд», здійснювати неконтрольовані державою фінансові операції. Фінансово-господарська діяльність ТОВ «Благобуд» здійснювалася невстановленими слідством особами, які від імені ОСОБА_1 мали можливість укладати угоди без фактичного їх здійснення через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу товарі (робіт, послуг) та через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів вказаного товариства.

Так, використовуючи ТОВ «Благобуд» для прикриття незаконної діяльності, невстановлені слідством особи уникнули від контролю за своєю діяльністю зі сторони контролюючих органів, завдяки чому отримали можливість складати фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи.

Незаконна діяльність ОСОБА_1, який на прохання невстановлених слідством осіб в січні 2001 року створив ТОВ «Благобуд», здійснювалася в порушення законодавчих актів, діючих станом на 2001 рік, що регулюють діяльність субєктів підприємництва, а саме:

1. Статті 25 Цивільного Кодексу Української РСР, згідно якої «Юридична особа діє на підставі статуту».

2. Статті 26 Цивільного Кодексу Української РСР, згідно якої «Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту».

3. Статті 29 Цивільного Кодексу Української РСР, згідно якої «Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом».

4. Статті 30 Цивільного Кодексу Української РСР, згідно якої «Місцем знаходження юридичної особи визнається місцезнаходження її постійно діючого органу».

5. Статті 1 Закону України «Про підприємництво» № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що «Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з метою виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг та заняття торгівлею з метою отримання прибутку».

6.Статті 14 Закону України «Про підприємництво» № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що «Управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи».

7.Статті 8 пункту 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року, згідно якого власник або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фінансування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

8. Статті 9 пункту 1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25.06.1991 року, із змінами та доповненнями, згідно якого підприємство повинно сплачувати до бюджету належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) в установлені законом терміни

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності.

Суд, заслухавши думку обвинуваченого, який підтримав клопотання, перевіривши, що обвинуваченому зрозумілі суть і правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, що його позиція є добровільною і істинною, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п 2 ч.1 ст. 237 КПК України, у справі, що надійшла від прокурора, суддя з'ясовує щодо кожного з обвинувачених, чи немає підстав для закриття справи або її зупинення.

Згідно ч.2 ст.11-1 КПК України, суд в судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у звязку з закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

ОСОБА_1 скоїв злочини передбачені ч.1 ст. 205 КК України в січні 2001 року.

Згідно вимог ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минули встановленні законодавством строки давності.

Згідно п.1 ч.1 ст. 49 КК України, особу не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минуло два років, якщо за його вчинення може бути згідно з законом призначено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Таким чином, по злочину передбаченому ч.1 ст 205 КК України, встановлено дворічний строк давності.

У зв"язку викладеним, строк давності щодо злочину ОСОБА_1, за який він притягується до кримінальної відповідальності, розпочався у день скоєння злочинів в січні 2001 року і закінчився в січні 2003 року.

Оскільки на час заявлення прокурором клопотання з часу вчинення ОСОБА_1 в січні 2001 року злочину передбаченого ч. 1 ст 205 КК України пройшло більше двох років і обвинувачений бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, ОСОБА_1 згідно вимог ч.1 ст. 49 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв"язку із закінченням строків давності, а справа відносно нього згідно вимог ст. 11-1 КПК України підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, ч.1 ст.205 КК України, ст.ст. 7-1, 11-1, 273 КПК України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України у зв"язку із закінченням строків давності.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.205 КК України - закрити у зв"язку із закінченням строків давності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Речові докази, які зберігаються при матеріалах справи - залишити для подальшого зберігання у справі.

Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд міста Києва через Подільський районний суд міста Києва протягом семи діб з моменту її проголошення.

СУДДЯПавленко О. О.