Ухвала суду № 21860629, 16.02.2012, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-85/12Головуючий у 1-й інстанції Багрій Т.Я.

Категорія - 29 Доповідач - Шевчук Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Кузьми Р. М., Жолудько Л. Д.,

при секретарі - Семяоніді В.А.

з участю сторін - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 серпня 2011 року позов задоволено частково .

Стягнуто із Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в користь ОСОБА_3 27015 грн. 70 коп. матеріальної шкоди і 2550 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 16218 грн. 63 коп. матеріальної шкоди і 2450 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” в користь держави 274 грн. 50 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 166 грн. 35 коп. судового збору.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” 73 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31214259700002 УДК в м.Тернополі, код бюджетної класифікації 22050001, код ЗКПО 23588119 ГУДК в Тернопільській області.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 46 грн. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи р/р 31214259700002 УДК в м.Тернополі, код бюджетної класифікації 22050001, код ЗКПО 23588119 ГУДК в Тернопільській області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення суду в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_3 16218 грн. 63 коп. матеріальної шкоди та 2450 грн. моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 16218 грн. 63 коп. матеріальної шкоди та 2450 грн. моральної шкоди. В обгрунтування вимог посилається на те, що судом були порушені норми матеріального та процесуального права. Крім того не досліджувались істотні для вирішення обставини справи, а саме, чи дійсно під час вчинення ДТП ОСОБА_4 виконував трудові обовязки згідно трудового договору.

У судове засідання апелянт ОСОБА_2 не зявилась, хоч належним чином була повідомлена про час і місце судового засідання.

ОСОБА_3 апеляційну скаргу заперечила, рішення суду вважає законним .

ОСОБА_4, Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Джденералі Гарант” в судове засідання не зявились хоч належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання.

Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 22 серпня 2008 року, близько 11-00 год. у м.Тернополі по вул.Обїзна ОСОБА_4, керуючи автомобілем „MERCEDES Benz” р.н. НОМЕР_1, їдучи з швидкістю 30-40 км./год., в порушення пунктів 1.10; 2.3б; 11.2; 11.10; 12.1; 13.1 Правил дорожнього руху одночасно їхав по двох смугах, не врахував дорожню обстановку, та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки “PEOGEOT 607” номерний знак НОМЕР_2, що їхав попереду у попутному напрямку під керуванням ОСОБА_3

Унаслідок зіткнення, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, а належний їй автомобіль зазнав істотних пошкоджень. Вартість матеріальних збитків становить 41208 грн. 63 коп.

Винним у вчиненій дорожньо-транспортній пригоді визнано водія ОСОБА_4., який перебував у трудових відносинах з відповідачем ОСОБА_2.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21 жовтня 2009 року ОСОБА_4 було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі п.”в” ст.1 та ст.6 Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обовязків.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення на її користь завданої матеріальної шкоди, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що винний у дорожньо-транспортній пригоді водій ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ОСОБА_2, яка є власником автомобіля „MERCEDES Benz” р.н. НОМЕР_1 і належним володільцем джерела підвищеної небезпеки, тому в силу ст. ст. 1168, 1172, 1187 ЦК України ОСОБА_2 повинна відшкодовувати завдану позивачці шкоду. Суд першої інстанції вірно виходив з того, щоскільки між ОСОБА_4 та ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності зі строком дії з 22.08.2008 року по 22.08.2008 року, що підтверджується страховим полісом № ВВ/4293423 та забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки MERCEDES Benz” р.н. НОМЕР_1 , відповідно до вимог Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» завдана позивачці матеріальна шкода підлягає стягненню саме із страхової компанії в межах ліміту відповідальності страховика та з урахуванням положень ст. 1194 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 витратила на придбання медикаментів 1060 грн. 57 коп., що підтвержується і довідкою Тернопільської міської комунальної лікарні №3 №11 від 16 січня 2009 року .

Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №405 від 14 травня 2009 року, вартість матеріальних збитків, завданих власникові автомобіля „PEUGEOT 607” р.н. НОМЕР_1 становить 41208 грн. 63 коп.

Згідно із нормою ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд першої інстанції правильно встановив, що внаслідок пошкодження автомобіля позивачці, яка хоч і не є власником, але має законне право володіння автомобілем, була заподіяна майнова шкода, яка підлягає до відшкодування.Відповідно до ст.3 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю, або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На підставі полісу №ВВ/4293423 ліміт відповідальності за шкоду заподіяну здоровю на одного потерпілого становить 51000 грн.; за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого - 25500 грн. і при цьому страхове відшкодування за шкоду заподіяну майну потерпілих, зменшується на суму франшизи, яка становить 510 грн., що передбачено ст.9 Закону України „Про обовязкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Ст. 22 Закону передбачено відшкодування потерпілому моральної шкоди в розмірі не більше 5 відсотків ліміту, зазначеного в п. 9.3 ст. 9 Закону - 51 тис. грн. Різницю між сумою відшкодування, визначену судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи вищенаведені норми закону та матеріали справи, суд вірно визначився з розмірами сум стягнненя матеріальної та моральної шкоди з ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант”, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходив з положень ст. 23, 1167 ЦК України, при цьому урахував характер і обсяг страждань, яких зазнала позивачка та інші обставини, що відповідає розясненням, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди (немайнової ) шкоди».

Доводи апелянта про те, що судом не досліджувалось питання, вчинення ДТП ОСОБА_4 під час виконання ним трудових обовязків згідно трудового договору, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 заподіяв шкоду ОСОБА_3 під час виконання ним своїх трудових обовязків за трудовим договором, укладеним 11 січня 2008 року між ним та фізичною особою ОСОБА_2, яка використовує найману працю.

З повідомлення про страховий випадок від 22.08.2008 року вбачається, що ОСОБА_2 повідомила ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант” про вчинення ОСОБА_4 ДТП під час виконання ним трудових обовязків згідно трудового договору.

Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи вищенаведене,підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.1,п.1 ст. 307, ст.ст. 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 12 серпня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.М. Шевчук