Ухвала суду № 21860537, 25.10.2011, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-5499/11

У Х В А Л А

Іменем України

25.10.2011 рокум. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення позову, -

У С Т А Н О В И В:

25 жовтня 2011 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення за кредитним договором на предмет застави та із заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заявлених вимог позивач, посилається на те, що у порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору відповідач зобовязання за кредитним договором належним чином не виконував, щомісячних погашень кредиту не здійснював, від контактів з працівниками систематично ухилявся, автомобіль для перевірки технічного стану не надає, вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, тому просить суд:

1. Вилучити предмет застави та передати його у заклад (володіння) Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570), а саме: автомобіль ВАЗ, модель: 21101, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1 (53200, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1);

2. Обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань:

- заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Дніпропетровській області видачу відповідачу паспорта/проїзного документа;

- Адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспорта/проїзного документа, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобовязань.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак провадження по справі про стягнення заборгованості за кредитом не відкрито.

Заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов,

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», п.п. 22, 23, 24 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення»рішення про відмову у видачі паспорта/проїзного документа приймається за наявності в територіальному органі або підрозділі інформації про існування підстав, зазначених у п. 22 цих Правил. Мотиви відмови доводяться до відома заявника у письмовій формі. Таким чином, відповідно до зазначених Правил та п.п. 9, 10, 15 Наказу Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Порядку провадження за заявами про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини»від 21 грудня 2004 року № 1603 відмова у видачі паспорта/проїзного документа є компетенцією служби громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб та приймається зазначеним органом в порядку, що визначений зазначеними нормативно-правовими актами.

Заходи щодо тимчасового затримання та вилучення паспорта/проїзного документу відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України»застосовуються за наявності цих документів у відповідача, однак такі дані відсутні.

Щодо посилання заявника на наявність невиконаних відповідачем зобовязань як підставу в обмеженні відповідачів у видачі паспорту та праві виїзду за межі України, то суд виходить із наступного. Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, установлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (стаття 5 Закону).

Таким чином, у разі наявності невиконаних зобовязань відповідачем до компетенції державного виконавця належить вжиття відповідних заходів по примусовому виконанню таких зобовязань.

Щодо обмежень відповідача у видачі паспорту та праві виїзду за межі України з підстави подачі цивільного позову, то відсутні дані щодо відкриття судом провадження по справі, на час постановлення ухвали провадження у справі не відкрито.

Позивач не обґрунтував необхідності вжиття обмежень у виїзді відповідача за кордон, оскільки сама по собі наявність несплаченого кредиту не є підставою для обмеження виїзду за кордон. Крім того товар на придбання якого був наданий кредит є предметом договору іпотеки та забезпеченням зобовязань, що вбачається з заяви позичальника доданої до позову.

Відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Згідно із ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні всі необхідні дані для вирішення питання про забезпечення позову, а як наслідок заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про забезпечення позову повернути заявникові без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя:О. В. Рунчева