Вирок № 21860295, 28.02.2012, Буський районний суд Львівської області

Справа № 1303/240/2012

Провадження №1/1303/43/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2012

Буський районний суд

в складі головуючого-судді Журибіда Б.М.

при секретаріГута О.С.

з участю прокурораРоманик Р.В.

та адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Буську кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_1, житель АДРЕСА_2, гр.України, українець, одружений, б/п, працює ДП «Думиця-1»слюсаром-сантехніком, освіта середня, раніше не судимий, військовозобовязаний,

за ст.286 ч.1 КК України

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 21 жовтня 2007 року о 23.00год. керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»реєстраційний номер НОМЕР_4 по автодорозі Львів-Тернопіль у напрямку до м.Тернопіль на 53км. + 200 метрів автодороги, порушив вимоги Р 1 п.п.1.5; 1;10 (в частині визначення поняття «небезпека для руху»); Р 2 п.2.3 б; Р 12 п.12.3 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, з моменту виникнення небезпеки для руху у вигляді автотранспорту составу у складі автомобіля тягача «IVECO LD 440 E 43 TR»реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепа «KOGEL SNCO-24»реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3, який через раптово виниклі технічні несправності електрообладнання зупинився на краю проїзної частини дороги у попутному йому напрямку, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, такими своїми діями створив аварійну обстановку, що призвело до наїзду на задню частину напівпричепа «KOGEL SNCO-24»реєстраційний номер НОМЕР_3 вищевказаного автотранспортного складу.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажири автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження, пасажири ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 отримали легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в якості підсудного ОСОБА_2 винуватим себе у предявленому обвинуваченні не визнав та суду показав, що 21 жовтня 2007 року близько 23.00год. керував автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»реєстраційний номер НОМЕР_4 по автодорозі Львів-Тернопіль у напрямку м.Тернопіль, перевозячи в якості пасажирів в салоні вісім чоловік. Швидкість автомобіля становила близько 70км/год. Проїхавши населений пункт с.В.Вільшаниця та розминувшись із зустрічним транспортним засобом, увімкнувши дальнє світло фар, раптово помітив справа по ходу свого руху, на проїжджій частині дороги зупинений автопоїзд без будь яких увімкнених освітлювальних приладів. З метою уникнення зіткнення, застосував екстренне гальмування, однак відстань між

транспортними засобами була не значна, уникнути зіткнення не вдалося.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він та його пасажири отримали тілесні ушкодження. Вважає, що причиною автопригоди, стало не виконання водієм автопоїзда ОСОБА_3 вимоги п.п. 9.9, 9.11, 15.1; 15.14 ПДР України.

Однак, оцінивши перевірені докази по справі, в їх сукупності, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинних дій, доведена слідуючими доказами.

З показів потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4, даними ними на досудовому слідстві, вбачається, що всі вони 21.10.2007року перебували у салоні автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2, в якості пасажирів та їхали на трасі Львів-Тернопіль в сторону м.Тернопіль. Близько 23.00год. відбулось зіткнення їхнього автомобіля з автопоїздом. Всі вони отримали тілесні ушкодження. /а.с.118, 119, 146, 159, 168 Том-1/. Свої покази ОСОБА_4 підтвердила у письмовій заяві на адресу Буського райсуду 21.02.2012р.

З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 21.10.2007року схеми і фототаблиць до нього убачається, що місцем ДТП є ділянка дороги Львів-Тернопіль на 53км + 200 мертів, що також підтвердив ОСОБА_2 у своїх письмових показах 24.12.2009року. /Том-2 а.с.108-110/.

На момент огляду автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»реєстраційний номер НОМЕР_4 розташований позаду автомобіля «IVECO LD 440 E 43 TR»реєстраційний номер НОМЕР_2. Обидва автомобілі стоять в напрямку руху на м.Тернопіль.

В автомобілі «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»реєстраційний номер НОМЕР_4 є пошкодження в передній частині, в другому задній частині. /Том-1 а.с.3-13/.

Висновком судово транспортно-трасологічної експертизи №1/1004 від 15.11.2007 року встановлено, що зіткнення автомобілів відбулось на правій смузі руху в напрямку на м.Золочів. Автомобіль «IVECO LD 440 E 43 TR»реєстраційний номер НОМЕР_2 в момент зіткнення знаходився в нерухомому стані, а автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»реєстраційний номер НОМЕР_4 рухався. /Том-1 а.с.34-48/.

Висновком судово-медичних експертиз №324/2007, 323/2007, 327/2007, 328/2007, 330/2007, 329/2007 встановлено, що результаті ДТП 21.10.2007 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 отримали легкі тілесні пошкодження, а ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 тілесні пошкодження середньої тяжкості. /Том-1 а.с.95, 97, 99, 101, 103, 104, 106, 108, 109/.

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 06.06.2009 року видно, що підсудний на місці ДТП показав як саме відбулось ДТП. В процесі відтворення були проведені відповідні заміри, а також встановлено, що видимість автопоїзда «IVECO LD 440 E 43 TR»реєстраційний номер НОМЕР_2 робочого місця ОСОБА_2 в ближньому світлі керованого ним автомобіля, становить 97 метрів. Видимість елементів дороги настає при цьому ж світлі фар 53 метра. /Том-1 а.с.189-193/.

Таке ж відтворення 17-18.09.2009 року під час досудового слідства було проведено і з участю ОСОБА_3. / Том-1 а.с.232-244/.

В подальшому була призначена судово-автотехнічна експертиза яка встановила, що ОСОБА_2 у даній дорожній ситуації у відповідності до п.п.1.5, 1.10 та12.3 Правил дорожнього руху повинен був своєчасно застосувати екстрене гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху.

При заданих вихідних даних він мав технічну можливість уникнути скоєння наїзду на стоячий неосвітлений автомобіль шляхом своєчасного застосування гальмування (при цьому для уникнення наїзду достатньо було застосувати гальмування із ефектністю навіть меншою, ніж при екстреному гальмуванні). Дії ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації не відповідали вимогам п.п.1.5, 1.10, 12.3 Правил дорожнього руху.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він працює слідчим Золочівського РВ ГУМВС України і 21.10.2007 року виїжджав на місце даної ДТП. Коли прибув на місце події, яке знаходилось між селами В.Вільшаниця-Червоне, провів огляд місця події. Туди ж прибули працівники ДАІ. Місце ДТП, яке вказано в протоколі, відповідає дійсності. Пізніше він відбирав пояснення у ОСОБА_3 і той пояснював, що він зупинився автомобілем, оскільки загорілася проводка. На місці події в кабіні автомобіля ОСОБА_3 відчувався запах горілої проводки.

З оголошених показань свідка ОСОБА_3, даних ним під час досудового слідства, які він підтвердив у судовому засіданні, вбачається, що він 21.10.2007 року керував автомобілем «IVECO LD 440 E 43 TR»реєстраційний номер НОМЕР_2 з напівпричепом «KOGEL SNCO-24»реєстраційний номер НОМЕР_3 рухаючись в напрямку м.Тернополя. Під час руху в автомобілі перестали працювати освітлювальні прилади. Прийнявши автомобілем праворуч до узбіччя, зупинився, вимкнувши двигун. Відразу почав розбирати у салоні панель, щоб добратися до електропроводки та відремонтувати освітлювальні прилади, та прийняти міри, щоб автомобіль було видно на смузі руху.

З машини він не виходив і не встиг виставити знак аварійної зупинки, тому, що намагався уникнути загорання автомобіля, бо бачив, що в кабіні іскрило, відчував запах плавленої проводки. Через 2-3хв., після аварійної зупинки відчув удар в задню частину автомобіля, вийшовши побачив, що в його причіп вїхав мікроавтобус. З моменту коли в його автомобілі перестали працювати освітлювальні прилади і до моменту, коли відчув удар, повз нього не проїжджав жодний транспортний засіб. /Том-1 а.с.110, 111, 209, 210, 215-217, 218, 219, 220, 221/.

Оцінюючи перевірені докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, доведена, кваліфікація його злочинних дій за ст.286 ч.1 КК України, вірна.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, який позитивно характеризується за місцем проживання, в порядку ст.89 КК України вважається не судимим, на утриманні неповнолітня дитина, обставини справи, які помягшують чи обтяжують покарання, суд не знаходить, а тому вважає, що обравши покарання у вигляді штрафу, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи, що вчинений злочин ОСОБА_2, згідно ст.12 КК України, невеликої тяжкості, а відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду №12 від 25 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Відповідно до ст.11-1 КПК України таке звільнення є обовязковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч.4 ст.49 КК України.

З часу вчинення ОСОБА_2 злочинного діяння, 21 жовтня 2007 року, минуло більше двох років.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 11-1 ч.2, 248 КПК України, ст.49 КК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим за ст.286 ч.1 КК України та оштрафувати на 4000 (чотири тисячі) гривень, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Згідно ст.49 КК України звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України із закінченням строків давності.

Провадження по даній кримінальній справі закрити.

Міру запобіжного заходу, підписку про невиїзд відносно ОСОБА_2 - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Науково-дослідного експертнокриміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області на код. ЄДРПОУ: 25575150, рахунок: 35221003000808, банк: УДК у Львівській області, МФО: 825014 2596 /дві тисячі пятсот девяносто шість/ гривень 28 копійок за проведення трасологічної, судово-автотехнічної, комплексної судово-автотехнічної-пожежної експертиз.

На вирок може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з часу проголошення вироку.

Суддя Б. М. Журибіда