Єдиний державний реєстр судових рішень ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2012 р. Справа № 18/2965/11
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н 04.01.2012р.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Оліяінтертрейд" (вх. № 21П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.12.11 р. у справі № 18/2965/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт", смт. Чутове Полтавської області
про стягнення 97536,73 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" 97 536,73 грн., з яких: 60 320 грн. основного боргу, 7 658,30 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 12 470,43 грн. 25% річних, 16 766 грн. 5% штрафу за контрактом на поставку продукції № 03/03 Ж від 03.03.2011р. Крім того, просило судові витрати покласти на відповідача.
У листопаді 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" звернулося до господарського суду Харківської області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд", в якій просило стягнути з останнього безпідставно отримані кошти у розмірі 97 680,00 грн. на підставі ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, а також понесені ним судові витрати.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 01 грудня 2011 року у справі № 18/2965/11(суддя Киричук О.А.) первісний позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" 857,32 грн. пені, 1376,31 грн. 25% річних, 8 866 грн. 5 % штрафу, 111 грн. витрат по сплаті державного мита та 26,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині первісного позову - відмовлено.
Зустрічний позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" 97 680,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 976,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" з зазначеним рішенням не погодилося, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 01 грудня 2011 року у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Молочний стандарт” про стягнення 97 536,73 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" про стягнення 97 680, 00 грн. в частині відмови від задоволення первісного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Молочний стандарт”60 642,04 грн. заборгованості за Контрактом з урахуванням індексу інфляції, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 29.03.2011 року по 19.09.2011 року в розмірі 6 800,98 грн., 25 % річних від простроченої суми за період з 29.03.2011 року по 19.09.2011 року в розмірі 11 094,12 грн., штрафу в розмірі 5 % від загальної вартості поставленої, але не вчасно оплаченої партії товару в сумі 7 900,00 грн. та в частині задоволення зустрічного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" 97 680,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 976,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Молочний стандарт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" 60 642,04 грн. заборгованості за Контрактом з урахуванням індексу інфляції, пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 29.03.2011 року по 19.09.2011 року в розмірі 6 800,98 грн., 25 % річних від простроченої суми за період з 29.03.2011 року по 19.09.2011 року в розмірі 11 094,12 грн., штрафу в розмірі 5 % від загальної вартості поставленої, але не вчасно оплаченої партії товару в сумі 7 900,00 грн., а в задоволенні зустрічного позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" 97 680,00 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 976,80 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відмовити повністю.
В апеляційній скарзі ТОВ "Оліяінтертрейд" посилається на те, що рішення винесено з порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи. Щодо суті позовних вимог, ТОВ "Оліяінтертрейд" зазначає, що видача відповідачем за первісним позовом довіреності № 81 від 17.03.2011 року на отримання цінностей, що ним не заперечується, є однією із підстав, що підтверджують поставку другої партії товару - на суму 158 000,00 грн. за контрактом. Також на поставку партії товару на суму 158 000, 00 грн. 22.03.2011 року була видана податкова накладна № 77. Таким чином, підтвердженням здійснення поставки товару за контрактом на загальну суму 480 320, 00 грн. є включення такої суми до додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за 03 місяць 2011 року, що є в свою чергу, підтвердженням сплати відповідного податку на додану вартість за обидві партії товару.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" у відзиві від 06.02.2012р. (вх.1043) проти вимог апеляційної скарги заперечує, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було зроблено висновок, що відповідає дійсним обставинам справи. Так, судом вірно встановлено, що між ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»та ТОВ «Оліяінтертрейд»було проведено одну поставку товару, яку було повністю оплачено ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт», а в рахунок наступної поставки, що мала відбутися, ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»було надлишково перераховано грошові кошти на користь ТОВ «Оліяінтертрейд»в розмірі 97 680,00 грн., які на підставі ст.. 1212 ЦК України мають бути стягнуті на користь ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт».
06.02.2012р. (за вх.1045) Товариством з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" було надане клопотання про зупинення провадження у справі у звязку з розглядом заяви товариства Управлінням Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС в Полтавській області щодо встановлення факту поставки 22.03.2011р. другої партії товару за контрактом на поставку продукції від 03.03.2011р. №03/03Ж на суму 158 000,00 грн.
У призначене судове засідання уповноважені представники сторін не зявилися, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, хоча, відповідно до встановленого законодавством порядку, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення про отримання ухвали суду про відкладення розгляду справи (т.2 а.с.35-36).
Враховуючи зазначене та, зважаючи на те, що сторони, будучи належним чином повідомлені, у судове засідання суду апеляційної інстанції 27.02.2012р. не зявилися, від сторін не надходило клопотання про відкладення розгляду справи, явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає, що сторони саме таким чином реалізували своє право щодо участі у розгляді справи, тому розглянула апеляційну скаргу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на скаргу доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Задовольняючи первісні позовні вимоги ТОВ «Оліяінтертрейд» частково, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги первісного позивача про стягнення 60 320,00 грн. основного боргу є необґрунтованими. При цьому судом першої інстанції зазначено що матеріалами справи підтверджена поставка товару лише 09.09.2011 р. на суму 322320,00 грн., здійснення наступної поставки товару на суму 158000,00 грн. 22.03.2011р. документально не підтверджено і на дату звернення первісного позивача з позовом про стягнення 60 320 грн. основного боргу за контрактом ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»повністю розрахувався за поставлений 09.03.2011р. товар. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги первісного позивача про стягнення 60320 грн. основного боргу не підлягають задоволенню
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на таке.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, 03 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Молочний Стандарт»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оліяінтертрейд»(постачальник) був укладений контракт № 03/03 Ж на поставку продукції (далі контракт), за умовами якого постачальник зобов'язався передавати у власність покупця замінник молочного жиру "Волія 1" з бетакаротином, замінник молочного жиру "Волія 4 ", а покупець зобов'язався приймати та оплачувати товар, відповідно до умов даного контракту.
Товар, відповідно до п.3.2. контракту, поставляється партіями. Кількість Товару, що поставляється на умовах даного Контракту складається з об'єму вказаного в усіх рахунках-фактур та видаткових накладних, які були виписані в термін дії даного Контракту МТ. ( п. 3.3 контракту ).
Згідно з п. 3.4. товар за даним контрактом поставляється узгодженими сторонами партіями (строк, умови поставки відповідно до п.5.1. контракту, узгоджуються сторонами в усному порядку шляхом телефонних переговорів представників сторін, або в письмовому порядку).
Пунктом 5.1. контракту встановлено, що постачальник поставляє товар на умовах: ЕХW ФРАНКО-ЗАВОД ... (...місце зазначене), ТОВ «Нововолинський ОЖК», Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Нововолинська, 60, або СРТ ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (місце зазначене), ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»; згідно правил Інкотермс, за винятком застережень, прямо передбачених даним контрактом. Конкретні умови поставки узгоджуються сторонами додатково.
У відповідності до п.п. 3.7., 3.8., 39 контракту ціна однієї тонни замінника молочного жиру "Волія 1" з бетакаротином, який поставляється у першій партії в кількості 20 метричних тонн, складає 13 166,67грн., ПДВ 20 % - 2633,33 грн., а разом: 15 800,00 грн., а ціна однієї тонни замінника молочного жиру "Волія 4", який поставляється у першій партії в кількості 0,4 метричної тонни, складає 13 166,67 грн., ПДВ 20 % - 2 633,33 грн., а разом: 15 800 грн., загальна вартість першої партії товару складає 322 320,00 грн.
У п. 3.10. контракту сторони встановили, що кількість наступних партій товару визначається згідно кількості, вказаної у довіреності та видатковій накладній на товар.
У п. 3.11. контракту сторони встановили, що ціна товару для кожної наступної партії визначається за згодою сторін, яка фіксується в рахунку-фактурі, або видатковій накладній та/або податковій накладній. Загальна сума контракту складає загальну суму всіх поставлених партій товару зазначену в накладних на поставлений товар за строк дії цього контракту.
У Розділі 4 сторонами правочину було визначено порядок розрахунків між сторонами, а саме: оплату за кожну партію товару, яка поставляється за цим контрактом, покупець проводить в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів у вигляді 100 % оплати за кожну окрему партію товару на поточний рахунок постачальника, на протязі 1 календарного дня з дати поставки кожної партії товару, згідно даного контракту. Датою оплати за товар сторони визнають дату фактичного зарахування грошових коштів на відповідний поточний рахунок постачальника.
Пункт 5.2. контракту встановлює, що датою поставки товару вважається дата видачі постачальником видаткової накладної на товар.
У п.п. 5.2.1., 5.2.2. передбачено, що термін поставки першої партії товару - з 10.03.2011р. до 13.03.2011р. (включно). Термін поставки товару - з 10.03.2011р. до 31.12.2011р. (включно).
Остаточна кількість Товару визначається згідно кількості, вказаної у видатковій накладній на Товар ( п. 5.5 контракту ).
Зазначений правочин був узгоджений, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками Товариств.
Матеріали справи свідчать та не заперечується сторонами, що на виконання умов контракту постачальник 09.03.2011 року здійснив поставку товару покупцю на суму 322 320, 00 грн., доказом чого є видаткова накладна РН-0000052 від 09.03.2011 року ( а.с.24,т.1 ). На дану поставку ТОВ «Оліяінтертрейд»було виписано рахунок - фактуру № СФ-0000047 від 09.03.2011 року на суму 322 320,00 грн. ( а.с.89, т.1 ).
На виконання зі свого боку умов контракту ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»перерахувало на користь ТОВ «Оліяінтертрейд»кошти на загальну суму 420000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 226 від 10 березня 2011 року на суму 80000,00 грн.; № 324 від 11 березня 2011 року на суму 20000,00 грн.; № 240 від 15 березня 2011 року на суму 45000,00 грн.; № 253 від 17 березня 2011 року на суму 10000,00 грн.; № 254 від 17 березня 2011 року на суму 80000,00 грн.; № 263 від 21 березня 2011 року на суму 25000,00 грн.; № 270 від 25 березня 2011 року на суму 30000,00 грн.; № 273 від 28 березня 2011 року на суму 10000,00 грн.; № 276 від 28 березня 2011 року на суму 20000,00 грн.; № 279 від 28 березня 2011 року на суму 45000,00 грн.; № 294 від 01 квітня 2011 року на суму 45000,00 грн.; № 345 від 26 квітня 2011 року на суму 10000,00 грн. ( а.с. 56-66, т.1 )
Таке свідчить, що ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»повністю розрахувався з постачальником за поставлений 09.03.2011 року товар на суму 322 320, 00 грн.
Проте, ТОВ «Оліяінтертрейд»наполягає на тому, що ним 22.03.2011р. була здійснена наступна поставка товару на користь ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»на суму 158 000, 00 грн. На підтвердження такого факту, ТОВ «Оліяінтертрейд»посилається на: податкову накладну за № 77 від 22.03.2011 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за 03 місяць 2011 року, додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за 03 місяць 2011 року, додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за 03 місяць 2011 року, факсокопію довіреності № 81 від 17.03.2011 року на отримання цінностей ( а.с.25-32, т.1 ).
Але, колегія суддів вважає, що такі докази правомірно та обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції у якості належних та допустимих доказів у розумінні ч. 2 ст. 34 ГПК України, щодо підтвердження здійснення поставки ТОВ «Оліяінтертрейд»22.03.2011р. товару на користь ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»на суму 158 000, 00 грн., оскільки належними доказами, у відповідності до вимог чинного законодавства є відповідні первинні документи - видаткова накладна на спірний товар з підписами уповноважених осіб про отримання, акт приймання-передачі товару, товарно-транспортна накладна на перевезення товару, довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей з підписами посадових осіб відповідача та печаткою Товариства тощо.
Факт відсутності вказаних первинних документів, суперечить законодавчій практиці та певному переліку нормативних документів, зокрема Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.97р. № 363, якими визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна та дорожні листи вантажного автомобіля, Закону України від 06.07.1999 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", яким регламентовано, що підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції і повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. А відповідно до п 2 ст. 9 вказаного Закону та п. 2.4 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити перелічені вказаними нормами.
З наведених вище підстав ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»факт другої поставки заперечує.
Разом з цим, як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного провадження з пояснень ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт», вищевказані кошти були перераховані ТОВ «Оліяінтертрейд» у зв'язку з тим, що між ними була домовленість, яка велася шляхом переписки по електронній пошті (в тому числі електронною поштою надсилались рахунки, специфікації та інші документи) про поставку товару 22.03.2011р., проте поставка не відбулася, оскільки позивач -ТОВ «Оліяінтертрейд», не надав суду первинні документи на підтвердження факту постачання Товару або будь-які фактичні, документальні дані, які б доводили факт відмови будь-якою посадовою особою відповідача підписувати первинні документи, які позивач надавав на підтвердження факту відвантаження товару.
На підставі зазначеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції вважає, що наявними матеріалами справи підтверджена поставка товару на виконання умов контракту лише 09.03.2011 року на суму 322 320, 00 грн., доказів здійснення інших поставок ТОВ «Оліяінтертрейд»товару на користь ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, як і місцевий господарський суд, дійшла висновку, що на дату звернення ТОВ «Оліяінтертрейд»до суду з позовом про стягнення, в тому числі 60320,00 грн. основного боргу за контрактом, ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»повністю розрахувався за поставлений йому 09.03.2011 року товар на суму 322 320, 00 грн., тому позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»60320,00 грн. мають бути залишені без задоволення.
Проте, враховуючи поетапну оплату отриманого товару, яка здійснювалась ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»з порушенням строків, колегія суддів враховує наступне.
У відповідності до п.4.1 контракту порядок оплати товару та дату його поставки - 09.03.2011р. - ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»зобов'язався здійснити 100 % оплату товару 10.03.2011р., платіжні доручення свідчать про оплату вартості товару частинами 10 березня 2011 року, 11 березня 2011 року, 15 березня 2011 року, 17 березня 2011 року, 21 березня 2011 року, 25 березня 2011 року, 28 березня 2011 року, 28 березня 2011 року, 28 березня 2011 року, 01 квітня 2011 року, 26 квітня 2011 року.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобовязання, відповідно до ст. 598 ЦК України, припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З урахуванням приписів ст.ст. 549, 610-612, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 230-231, 343 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, якою встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що пунктом 8 контракту сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної оплати фактично поставленої партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, від загальної вартості невчасно оплаченої партії Товару за кожен день прострочення та 25% річних від простроченої суми. У випадку прострочення термінів оплати товару по даному контракту понад 5 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від загальної вартості поставленої, але не вчасно оплаченої партії товару та постачальник залишає за собою право відмовитися від виконання зобов'язань по даному контракту. Нарахування пені здійснюється, відповідно до п. 8.6 контракту, до моменту повного виконання винною стороною своїх грошовий зобов'язань.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналізуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства у сукупності з умовами укладеного між сторонами контракту на поставку, перевіривши здійснений судом першої інстанції перерахунок нарахувань позивачем 7 658,30 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 12 470,43 грн. 25% річних, 16 766 грн. 5% штрафу, колегія суддів, погоджуючись частково з перерахунком суду, вважає, що розрахунок штрафу, здійснений в період прострочення відповідачем зобовязання з 11.03.2011р. по 28.03.2011р., є цілком обґрунтованим та правомірним, тому правомірно визнано місцевим господарським судом таким, що підлягає задоволенню у розмірі: 8 866 грн. 5 % штрафу .
Після перевірки перерахунку суду нарахувань 857,32 грн. пені; 1376,31 грн. 25% річних, враховуючи дату виникнення прострочення відповідачем зобовязання щодо оплати ним товару першої поставки - 11.03.2011р., методику розрахунку пені та річних, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом 1980,87 грн. пені з урахуванням часткових оплат 11.03.2011 р. ( простр. 1день ), 15.03.2011 р. ( простр. 4 дні ), 17.03.2011 р. ( простр. 6 днів ), 23.03.2011 р. ( простр. 12 днів. ), 25.03.2011 р. ( простр. 14 днів ), 28.03.2011 р. в сумі 10000+20000+45000 грн.( частково ) ( простр. 17 днів ), за період з 11.03.2011р. по 28.03.2011р. та 3195,39 грн. 25% річних за аналогічний період за невчасно оплаченої партії товару.
Такі суми склалися на підставі того, що при нарахуванні процентів та штрафних санкцій ТОВ «Оліяінтертрейд»платіжні доручення № 276 від 28 березня 2011 року на суму 20 000,00 грн., та № 279 від 28 березня 2011 року на суму 45 000,00 грн. (з посиланням призначення платежу на не існуючий рахунок б/н від 20.03.2011р.) відносить на сплату поставки 22.03.2011р, яка не підтверджена матеріалами справи. Крім того, ТОВ «Оліяінтертрейд»нараховує проценти та штрафні санкції за не оплату цієї поставки.
Враховуючи викладене рішення суду першої інстанції в частині стягнення 857,32 грн. пені та 1376,31 грн. 25% річних підлягає зміні.
В обґрунтування вимог зустрічного позову ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»посилається на те, що на виконання умов контракту на поставку продукції № 03/03 Ж від 03.03.2011р. ним було перераховано на користь ТОВ «Оліяінтертрейд»420000,00 грн. за вищевказаними платіжними дорученнями.
09 березня 2011 року ТОВ «Оліяінтертрейд»здійснило поставку товару ТОВ "Торговий Дім "Молочний Стандарт" за видатковою накладною РН-0000052 на загальну суму 322 320,00 грн.
Тому, фактично ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»було здійснено надлишковий перерахунок коштів на рахунок ТОВ «Оліяінтертрейд»на загальну суму 97 680,00 грн., а отже, ТОВ «Оліяінтертрейд»безпідставно, без достатніх правових підстав отримано вказані кошти, у звязку з чим позивач за зустрічним позовом 21.07.2011 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оліяінтертрейд»було відправлено вимогу у порядку ст. 530 ЦК України, про повернення безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 97 680,00 грн. на розрахунковий рахунок товариства. Відповідачем за зустрічним позовом вказана вимога була отримана 25.07.2011, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Суд першої інстанції вимогу позивача за зустрічним позовом про стягнення боргу визнав правомірною та на підставі ст. 1212 ЦК України задовольнив зустрічний позов у повному обсязі.
Натомість, колегія суддів у процесі розгляду апеляційної скарги у даній справі встановила правову підставу отримання ТОВ «Оліяінтертрейд» від ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»спірних коштів та вважає, що така позовна вимога ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт» не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що грошові кошти у вказаній сумі перераховані ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт»ТОВ «Оліяінтертрейд» на виконання умов укладеного між ними контракту на поставку продукції № 03/03 Ж від 03.03.2011р., тому підстави до застосування правових наслідків, що передбачені ст. 1212 ЦК України відсутні.
В силу ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Між тим, як свідчать матеріали справи, позивач за первісним позовом 420000,00 грн., у тому числі і спірну за зустрічним позовом суму у розмірі 97 680,00 грн. перерахував відповідачу за зустрічним позовом саме на виконання умов контракту на поставку продукції № 03/03 Ж від 03.03.2011р., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000052 від 09.03.2011р., а також не заперечується і самими сторонами у справі. ТОВ «Торговий Дім «Молочний Стандарт», перераховуючи платіжні доручення, за якими він сплачував вказану суму, посилається на те, що дані платежі були здійснені ним саме на виконання контракту на поставку продукції № 03/03 Ж від 03.03.2011р. Доказів визнання цього контракту у встановленому законом порядку недійсним або розірваним матеріали справи не містять, а відтак, в силу приписів ст.1212 ЦК України, відповідача за зустрічним позовом не можна вважати особою, яка набула спірні грошові кошти без достатньої правової підстави.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинному законодавству, у звязку з чим вимога позивача за зустрічним позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 97 680,00 грн. не підлягає задоволенню, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню як таке, що прийняте при неповному дослідженні усіх фактичних обставин справи.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) частково, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Щодо заявленого клопотання ТОВ «Оліяінтертрейд» про зупинення провадження у справі у звязку з розглядом заяви товариства Управлінням Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС в Полтавській області щодо встановлення факту поставки 22.03.2011р. другої партії товару за контрактом на поставку продукції від 03.03.2011р. №03/03Ж на суму 158 000,00 грн., колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
У відповідності до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Проте, заявляючи дане клопотання, ТОВ «Оліяінтертрейд»не надано доказів того, що іншим судом порушено провадження, або здійснюється розгляд справи, повязаної з даною господарською справою.
У звязку з зазначеним, керуючись статтями 33, 36, 49, 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. 1, 4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання ТОВ «Оліяінтертрейд»про зупинення провадження у справі відхилити.
Апеляційну скаргу ТОВ «Оліяінтертрейд»задовольнити частково.
Рішення господарського суду Полтавської області від 01.12.2011р. у справі № 18/2965/11 скасувати в частині задоволення зустрічного позову та в цій частині у задоволенні позову відмовити.
Рішення в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд" пені та 25% річних змінити, виклавши в наступній редакції:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Молочний Стандарт", пров. Жовтневий , 33, смт. Чутове, Полтавська область, 38800 (код ЄДРПОУ 36554014; п/р 26003561032 в АБ "Полтава-банк", код банку 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оліяінтертрейд", вул. Струтинського, 8, оф.6, м. Київ, 01014 (код ЄДРПОУ 33940544; р/р 26001421271 в ПАТ "Марфін Банк", МФО 300829) - 1980,87 грн. пені, 3195,39 грн. 25% річних, 140,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 33,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В інші частині рішення залишити без змін
Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Слободін М.М.
Суддя Барбашова С.В.
Суддя Гончар Т. В.
Повний текст постанови підписано 03.03.2012 року.
Судове рішення № 21839957, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 06.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 18/2965/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: