Постанова № 21839854, 06.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.12 Справа № 5010/2388/2011-П-9/86

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Хабіб М.І.

суддів Зварич О.В.

Якімець Г.Г.

при секретарі судового засідання Бараняк Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 б/н від 25.01.12р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2012 року

у справі 5010/2388/2011-П-9/86

за позовом: заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2, м. Івано-Франківськ

про стягнення 23104,13 грн., розірвання договору оренди нежитлових приміщень та їх повернення

За участю представників:

прокурор: Макогон Ю.І.;

позивач: не зявився (належно повідомлений);

відповідач: не зявився (належно повідомлений).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області (суддя Фанда О.М.) від 17.01.2012 року у справі № 5010/2388/2011-П-9/86 частково задоволено позов заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 23 104, 13 грн., в тому числі заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.01.2011 року по 11.10.2011 року у розмірі 21 921, 44 грн., пені у розмірі 1 182, 69 грн.; про розірвання договору оренди нежитлових приміщень від 26.11.2008 року та зобов'язання відповідача повернути займані приміщення четвертого поверху загальною площею 30, 0 кв.м. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 56.

Присуджено до стягнення з відповідача - приватного підприємця ОСОБА_2 на користь позивача Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, на розрахунковий рахунок управління державного казначейства в м. Івано-Франківську № 34227999700002 в Головному управлінні державного казначейства України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 20568100: 18 362, 86 грн. заборгованості з орендної плати за період з 01.01.11 року по 16.09.11 року; 880, 96 грн пені за період з 21.04.11 року по 16.09.11 року.

Зобовязано відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_2 повернути займані приміщення четвертого поверху загальною площею 30, 0 кв.м. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 56.

В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.124 Конституції України, ст.11, 15, 16, 202, 314, 509, 525, 526, 530, 549, 551, 610-612, 629, 651, 759, 785 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 283, 291, 293, 759 ГК України, Законом України "Про оренду державного і комунального майна", ст.33, 49, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути існуючу перед позивачем заборгованість в період часу до 16.08.11р. Апелянт зазначає, що суд безпідставно прийшов до переконання щодо визначення дати припинення договірних відносин між сторонами. Відповідно, в подальших розрахунках щодо сплати заборгованості по орендній платі, пені та неустойки судом було допущено помилку, що призвела до порушення його прав та зобовязання сплатити суму заборгованості вищу, ніж передбачено договором. Крім того, вважає, що судом не враховано тривалий розгляд позивачем заяви про розірвання договору, з порушенням місячного строку розгляду, що також призвело до збільшення розміру заборгованості.

Прокурор та позивач письмових відзивів на апеляційну скаргу, в порядку ст.96 ГПК України, суду не направили.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти доводів, зазначених в апеляційній скарзі, та просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання сторони явки повноважних представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час і місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.11.08 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлових приміщень № ДО-3285, відповідно до умов якого в оренду передано нежитлові приміщення площею 30 кв. м., що становить 11/1000 ідеальних часток всіх приміщень, а саме: приміщення № 90, 91 та частина приміщень спільного користування № 81, 100 загальною площею 4, 9 кв. м., а також частина сходових кліток і ліфтових кімнат всього будинку (кімнати № 21, 22, 23, І, ІІ, ІІІ, ІV, VІ) загальною площею 3, 0 кв. м. згідно з технічним паспортом на будинок на вул. Січових Стрільців, 56, виготовленим Івано-Франківським ОБТІ 16.04.07 року, розташованих на четвертому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 56, який перебуває на балансі житлово-експлуатаційної організації № 9 для використання під офіс (п. 1.1, 1.3 Договору) (арк. справи 8-10).

Договір вступає в дію з моменту його реєстрації та діє до 30.05.2015 року (п. 6.1 Договору).

За приписами п. 2.4 договору оренди, після закінчення дії договору, у тому числі у разі його припинення, розірвання, визнання недійсним тощо, орендар повертає орендодавцеві приміщення у погоджений сторонами термін, але не пізніше як упродовж 30 календарних днів після припинення дії договору.

Передача приміщень від орендаря до орендодавця після припинення дії цього договору здійснюється за актом приймання-передачі приміщень, що підписується повноважними представниками орендаря і орендодавця.

В пункті 6.2.2 Договору оренди, сторони погодили, що припинення цього договору оренди може мати місце у випадках, зокрема, дострокового припинення цього договору за взаємною згодою сторін. За взаємною згодою сторін договір припиняється не пізніше, як в місячний термін із дня досягнення домовленості сторін про його припинення.

Місячна орендна плата встановлена в розмірі 1660,89 грн., крім того ПДВ 332,18грн, яка щомісячно індексується на індекс інфляції та сплачується до 20 числа місяця, що слідує за звітним ( розділ 3 договору).

Договір посвідчено приватним нотаріусом міського нотаріального округу ОСОБА_4 26.11.08 року., зареєстровано в реєстрі за № 2047.

30.06.11 року відповідач звернувся до Івано-Франківської міської ради із заявою про розірвання договору оренди нежитлових приміщень.

Рішенням 13 сесії шостого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради № 341-13 від 16.08.11 року "Про оренду обєктів комунальної власності територіальної громади м.Івано-Франківська" на підставі заяви підприємця ОСОБА_2 від 30.06.11 року б/н, розірвано за взаємною згодою сторін договір оренди № ДО-3285 від 26.11.08 року нежитлових приміщень площею 30 кв. м., розташованих на четвертому поверсі в будинку за адресою: м. Івано-Франківськ, в?ул. Січових Стрільців, 56, укладений виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП ОСОБА_2 (арк. справи 34).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов договору про щомісячну сплату орендної плати в 2011р. за оренду приміщень відповідач сплатив лише після розірвання договору 27.10.2011р. 4000грн.

Матеріали справи містять претензії позивача про сплату орендної плати № 1333/01-15/48-в від 08.08.11 року, № ФКВ-02/881 від 21.07.11 року, № ФКВ-02/1082 від 09.09.11 року (арк. справи 11, 14, 17).

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно правовими актами. (ст.3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна")

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.08 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та ПП ОСОБА_2 укладено договір оре?нди нежитлових приміщень № ДО-3285, строком до 30.05.2015р.

В силу ст.291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договор?ом або законом.

Частина 3 ст.293 ГК України та ч.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлюють, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.

В пункті 6.2.2 Договору оренди сторони погодили, що припинення цього договору оренди може мати місце у випадках, зокрема, дострокового припинення цього договору за взаємною згодою. За взаємною згодою сторін договір припиняється не пізніше, як в місячний термін із дня досягнення домовленості сторін про його припинення.

На підставі заяви відповідача рішенням від 16.08.11 року №341-13 Івано-Франківська міська рада погодила розірвання договору оренди № ДО-3285 від 26.11.08 року за взаємною згодою сторін.

За приписами п. 2.4 Договору оренди днем припинення договору є - у випадку припинення дії Договору за взаємною згодою сторін - день нотаріального посвідчення договору про припинення дії цього договору, або інша дата, зазначена в цьому договорі.

Доказів укладення та но?таріального посвідчення договору про припинення дії спірного договору ні суду першої, ні апеляційної інстанції сторонами та прокурором не надано.

З огляду на те, що у п.6.2.2 Договору встановлено місячний термін із дня досягнення домовленості сторін для припинення договірних зобовязань та відсутність доказів про припинення дії останнього шляхом, визначеним п.2.4 Договору, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про припинення дії спірного Договору саме 16.09.11 року, тобто, після спливу місячного терміну із дня досягнення домовленості (прийняття рішення радою), оскільки іншого строку сторонами погоджено не було.

Таким чином, доводи відповідача про помилкове визначення місцевим судом дати припинення договірних відносин, суперечать фактичним обставинам.

Враховуючи припинення дії спірного договору на момент звернення з позовом до суду, в частині позовних вимог про розірвання договору оренди нежитлових приміщень підставно відмовлено.

Згідно із ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до частини 3,4 ст. 286 ГК України орендна плата встановлюється в грошовій формі. Строки внесення орендної визначаються в договорі.

В силу частини 3 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар, на дату укладення цього договору, визначений згідно з додатком, становить 1 660, 89 грн., крім того ПДВ 332, 18 грн.

Місячний розмір орендної плати, яку повинен сплачувати орендар за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом множення розміру місячної орендної плати за попередній місяць оренди на індекс інфляції за поточний місяць оренди.

Відповідно до картки розрахунку та оплати орендної плати (а.с.6), складеної Фондом комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, за період з 01.01.11 року по 09.11.11року нарахована орендна плата в сумі 25933,77грн, яка частково сплачена в сумі 4000,00грн., заборгованість з орендної плати становить 21 921, 44 грн.

Згідно із карткою розрахунку пені (а.с.7), складеною Фондом комунальної власності територіальної громади м. Івано-Франківська, за несвоєчасну сплату орендної плати нараховано пеню в сумі 1 182, 69 грн. за період з 21.04.11 року по 20.10.11 року.

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, неустойкою (ш?трафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які бор?жник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1.1 Договору за прострочення терміну сплати орендної плати або внесення орендної плати не в повному обсязі орендар сплачує на рахунок Фонду комунальної власності територіальної громади міста Івано-Франківська пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення терміну сплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості, що склалася з м?оменту виникнення заборгова?ності, включаючи день сплати заборгованості.

Враховуючи припинення дії договору оренди 16.09.2011р., місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.01.11р. по 16.09.11 року. в сумі 18 362, 86 грн., тобто, станом на день припинення договірних зобовязань, та пені в сумі 880, 96 грн. за період з з 21.04.11 року по 16.09.11 року. В стягненні решти орендної плати та пені обґрунтовано відмовлено.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в дог?оворі.

Згідно із ч.2 ст.759 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Порядок припинення договору оренди державного майна визначається ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна". За приписами ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 2.4 Договору передача приміщень від орендаря до орендодавця після припинення дії цього договору здійснюється за актом приймання-передачі приміщень, що підписується повноважними представниками орендаря і орендодавця.

Акту приймання-передачі приміщень та/або доказів звільнення орендованого приміщення відповідачем матеріали справи не містять, а сторонами не надано.

Власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд.

(ст.134 ГК України та ст.314 ЦК України).

Враховуючи приписи ст.785 ЦК України та ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", користування відповідачем спірними нежитловими приміщеннями є протиправним, що дає підстави для висновку про порушенням законного та охоронюваного права позивача, а відтак, вимоги прокурора в частині зобовязання відповідача повернути позивачу орендоване нерухоме майно правомірно задоволені.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає доводи скаржника необґрунтованими і такими , що суперечать фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі викладеного вище, апеляційний суд дійшов висновку, що при прийнятті рішення судом першої інстанції повно зясовані обставини, що мають значення для справи, належно оцінені докази, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Відтак, відсутні підстави для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2012 року у справі 5010/2388/2011-П-9/86 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

суддя О.В. Зварич

суддя Г.Г. Якімець

Постанова підписана 13.03.2012р.