Постанова № 21839810, 07.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.12 Справа № 5027/1190/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-суддіМельник Г.І.

суддівНовосад Д.Ф.

Михалюк О.В.

при секретарі судового засіданняФедечко Р.І.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Коболчинська”, м. Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область №404 від 29.12.2011 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2011 року

у справі № 5027/1190/2011

за позовом: Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області, м. Чернівці

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Коболчинська”, м. Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область

про стягнення збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів 3855,68 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1(довіреність № 1 від 04.01.2012р.);

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2011р. у справі № 5027/1190/2011 (суддя Гончарук О.В.) позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області (надалі - Інспекція) задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Коболчинська "(надалі ТОВ "Агрофірма "Коболчинська") на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області 3 855 грн. збитків, в дохід державного бюджету 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що Позивачем за порушення природоохоронного законодавства на підставі Акту перевірки Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.08.2011р.(надалі - Акт), ст. ст. 44,48 Водного кодексу України та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783(з останніми змінами від 30.06.2011р.)(надалі Методика № 389) нараховано Відповідачу збитки в розмірі 3 855,68 грн. Відповідачем належними та допустими доказами не спростовано факту правопорушення природоохоронного законодавства, а тому суд дійшов висновку про правомірність заявленого Державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області позову.

Не погодившись з винесеним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Агрофірма "Коболчинська" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою,№ 404 від 29.12.2011р., в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2011р. та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Державної екологічної інспекції в Чернівецькій області відмовити, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права. У своїй апеляційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, а саме ст. ст. 44,48 Водного кодексу України, п.1.2 Методики №389. Зокрема, скаржник вважає, що Позивачем не доведено факту риборозведення, здійснення забору води та використання водних ресурсів для власних потреб Товариством. Крім цього зазначає, що Позивач, заявляючи позовні вимоги про зарахування завданих збитків на користь держави та визначивши одержувачем коштів УДК у Сокирнянському району на р/р 33114331700214, невірно визначив особу, на чию користь слід здійснити стягнення.

На виконання вимог ухвали суду від 13.01.2012р. позивач Державна екологічна інспекція в Чернівецькій області подала заперечення на апеляційну скаргу, № 08/131 від 18.01.2012р., в якому просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Свої доводи Позивач обґрунтовує тим, що в результаті проведеної Інспекцією перевірки було встановлено факт самовільного використання Відповідачем поверхневої води для вирощування риби, а не факт забруднення водного обєкта. А також зазначає, що Акт перевірки від 25.08.2011р. та винесений державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища припис № 07/117 від 28.08.2011р. Відповідачем у порядку адміністративного судочинства не оскаржувався. А тому вважає, що сама перевірка та встановлені факти самовільного водокористування ТОВ "Агрофірма "Коболчинська" проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, відтак рішення місцевого господарського суду про задоволення вимог Позивача є законним та таким, що прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи.

На виконання вимог ухвали суду від 31.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Коболчинська" подало оригінал платіжного доручення № 164 від 28.12.2011р. про сплату судового збору в розмірі 705,75 грн. за подання апеляційної скарги.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, наведених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2012р.

8 лютого 2012 року Інспекція подала клопотання про долучення до матеріалів справи копій постанови про накладення адміністративного стягнення від 25.08.2011р. №012090, протоколу про адміністративне правопорушення від 25.08.2011р. №012090, квитанції про сплату штрафу, листів Головного управління держаного казначейства України у Чернівецькій області № 06-09/3698 від 10.06.2010р. та №06-09/308 від 18.01.2011р.

В даному судовому засіданні представник позивача, що прибув в судове засідання, підтримав свої доводи та міркування викладені у запереченні на апеляційну скаргу.

Скаржник участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення № 05910199.

Враховуючи ту обставину, що розгляд апеляційної скарги відкладався та сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, колегія прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника скаржника за наявними у справі матеріалами та у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника Позивача, що прибув в судове засідання, розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2011 року у справі № 5027/1190/2011 залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що між Сокирянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Коболчинська" (орендар) було укладено Договір оренди землі від 11.12.2007року(надалі - Договір), відповідно до умов якого орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (ставок "Біля огородини-1") для рибогосподарських потреб, яка знаходиться в адмінмежах Коболчинської сільської ради.

Відповідно до п. 2 Договору Відповідачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 5,2531 гектари, в тому числі 2,8021 га водного дзеркала, 2,2264 га сіножатей, 0,1815 га лісів, 0,0449 га штучних водостоків.

25 серпня 2011року Державною екологічної інспекцією в Чернівецькій області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території земельної ділянки водного фонду, що використовується ТОВ "Агрофірма"Коболчинська".

За результатами даної перевірки працівниками Інспекції складено акт перевірки від 25.08.2011 року в якому зазначено, що в межах орендованої земельної ділянки знаходиться став обладнаний греблею та водопропускною спорудою, який знаходиться в робочому стані, а також облаштований водовідвідним каналом. Поповнення ставка водою проводиться за рахунок поверхневої води з ставка розташованого вище по течії. Скид води зі ставка через водопропускну споруду здійснюється в струмок притоку р.Кобол. Актом також встановлено, що ставок заповнений водою. Середня глибина ставка становить 0,5 метра.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено місцевим господарським судом, вказаний Акт від 25.08.2011р. був підписаний директором ТОВ "Агрофірма"Коболчинська" С.М. Довбенко без жодних зауважень та заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Пунктом 9 частини 1 статті 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (частина 2 статті 48 Водного кодексу України).

Використання води це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб(ст. 1 ВК України).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Акта від 25.08.2011р.(а.с. 6), Договору оренди (а.с.9) Відповідач здійснює наповнення ставка за рахунок поверхневої води з ставка розташованого вище по течії для задоволення рибогосподарських потреб(риборозведення), відтак місцевим господарським судом вірно встановлено, що Відповідач зобов'язаний мати дозвіл на спеціальне водокористування, який у нього був відсутній станом на 25.08.2011р. Цей же факт підтверджується і наданим Дозволом № 240023 на спеціальне водокористування, виданим 30.09.2011р. ТОВ "Агрофірма "Коболчинська" (а.с. 64,65).

Відповідно до частини 2 статті 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Розмір збитків позивачем визначено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за №767/16783 (з останніми змінами від 30.06.2011 року) і становить 3 855,68 грн.

Щодо посилання скаржника про безпідставність застосування Інспекцією при визначенні розміру збитків Методики № 389, оскільки проведеною перевіркою не встановлено факту забруднення Товариством водних ресурсів, Львівський апеляційний господарський суд вважає за доцільне зазначити, що проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Агрофірма "Коболчинська" відбулося 25.08.2011р., тобто вже після внесення змін у Методику № 389, згідно Наказу Міністерства екології та природних ресурсів № 220 від 30.06.2011р., відповідно до нових положень якої факт самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами(підземними водами)) є самостійною підставою для застосовування Методики №389 з метою визначення розміру збитків, завданих державі.

На переконання суду апеляційної інстанції Господарський суд Чернівецької області в резолютивній частині рішення вірно визначив, що стягнення слід провести на користь держави, при цьому визначаючи одержувача коштів врахував, що оскільки відповідно до ст.4 п.35 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", що діяв на момент винесення судового рішення господарського суду першої інстанції, встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2011 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в ч.2 ст.20 вказаного закону установлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №31 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами. В даному випадку, таким розподільчим рахунком для зарахування суми шкоди, що стягується з Відповідача є рахунок Коболчинської сільської ради, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами з переліком рахунків, наданих ГУ ДКУ у Чернівецькій області (а.с.76).

Таким чином, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вимоги діючого законодавства, спростовуються твердження скаржника про недоведеність Відповідачем завдання державі шкоди в розмірі 3 855,68 грн. внаслідок самовільного використання відповідачем водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 16.12.2011 р. у справі № 5027/1190/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Коболчинська”, м. Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область №404 від 29.12.2011 року - без задоволення.

2.Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Чернівецької області.

Головуючий-суддяМельник Г.І..

Суддя Новосад Д.Ф.

СуддяМихалюк О.В.