Постанова № 21839807, 07.03.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.03.12 Справа № 5015/6711/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Гриців В.М.

Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Куцик-Трускавецькій О.Б.

за участю представників:

від позивача Бойцун С.В.;

від відповідача Кріль Т.Є., Стадник В.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", № 71 від 27.01.2012р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2011 року

у справі № 5015/6711/11, суддя Костів Т.

за позовом Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" у м. Львові", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-Львів", м. Львів

про стягнення 422 104,59 грн. шляхом звернення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі № 5015/6711/11 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" у м. Львові" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарта-Львів" про стягнення 422 104,59 грн. шляхом звернення на предмет іпотеки відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване безпідставністю вимог позивача, зокрема тим, що між Банком та боржником було встановлено новий графік погашення заборгованості за кредитом шляхом укладення додаткової угоди. При цьому, будь-які інші графіки погашення зобов'язань за кредитом, передбачені договором, з дати набрання чинності додатковою угодою втрачають чинність. Оскільки відповідачем подано платіжні документи за період з січня 2011 року по листопад 2011 року, які свідчать про сплату боржником сум, визначених новим графіком, то правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк" в особі Львівського Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про залишення позову без розгляду, мотивуючи свої доводи порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, просить оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розпорядженням голови суду від 07.03.2012р. в склад судової колегії внесено зміни, замість судді Давид Л.Л., яка перебуває у відпустці, введено суддю Гриців В.М.

Заяв про відвід складу суду не поступало, заяв про фіксацію судового процесу технічними засобами не надходило.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї та висловили свої міркування з питань, що виникли в ході проведення судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа надає позичальнику кредитні кошти в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки за користування.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 15.04.2008 року між Відкритим акціонерним товариством “СЕБ Банк” (правонаступником якого є ПАТ “СЕБ Банк”) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1323, відповідно до п. 2. Якого позивач надав ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості 70000,00 доларів США з кінцевим терміном повернення заборгованості до 15.04.2015 року та сплатою за користування кредитом процентів, розрахованих за плаваючою ставкою яка складається з фіксованого відсотку 8,5 % річних та LIBOR з переглядом останньої 20.03 кожного року.

Додатком №1 до договору кредиту встановлено графік погашення заборгованості за кредитом, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов'язалась проводити часткове погашення кредиту в строки та в сумі згідно з графіком погашення заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1. за договором кредиту, між позивачем та ТОВ “Спарта-Львів” було укладено договір іпотеки №1323 від 15.04.2008 року, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку належну йому на праві власності частину будівлі “В-1”(1-9), загальною площею 65,2 кв.м., що розташована у АДРЕСА_1.

У звязку з невиконанням боржником своїх зобовязань за кредитним договором, позивач, в порядку ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернувся до суду з позовом у даній справі.

Однак, як встановлено місцевим господарським судом, 30.07.2010р. між позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №1323 від 15.04.2008 року, відповідно до умов якої позичальник - ОСОБА_1 підтверджує наявність заборгованості перед ПАТ "СЕБ Банк" відповідно до боргових зобов'язань (сума кредиту 70000,00 дол. США), що виникла згідно з договором в загальній сумі 57495,28 дол. США, яка складається з: 650,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 56755,04 доларів США - строкова заборгованість за кредитом; 90,24 доларів США - строкова заборгованість за процентами; 493,51 гривень - прострочена заборгованість за комісіями.

Крім того, вказаною угодою сторони встановили новий графік погашення заборгованості за кредитом (за основним боргом) (додаток №1 до цієї додаткової угоди) в загальній сумі, зазначеній в п. 1 цієї додаткової угоди, згідно додатку №1 до цієї додаткової угоди.

При цьому будь-які інші графіки погашення зобов'язань за кредитом, передбачені договором, з дати набрання чинності цією додатковою угодою автоматично втрачають чинність (п.2 вказаної додаткової угоди).

Згідно п.3 вказаної угоди, сторони домовились встановити графік погашення заборгованості за простроченими та реструктуризованими (нарахованими) процентами (додаток №2 до цієї додаткової угоди), згідно додатку №2 де цієї додаткової угоди.

В матеріалах справи наявні платіжні документи за період з січня 2011 року по листопад 2011 року, які свідчать про сплату боржником сум, визначених новим графіком погашення боргу згідно додаткової угоди № 2.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає правильними висновки місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено тих обставин, на які він покликається як на підставу своїх вимог.

Відповідно ж до вимог ст. 1 Закону України "Про іпотеку":

- іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель;

- майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника;

- іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Частиною першою ст. 11 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Частиною першою ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону (у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки).

З вказаних норм законодавства України випливає, що:

- майновий поручитель у розумінні Закону України "Про іпотеку" та боржник відповідають перед кредитором (іпотекодержателем) як солідарні боржники, при цьому майновий поручитель несе відповідальність за невиконання боржником основного зобов'язання перед кредитором (іпотекодержателем) виключно в межах вартості предмета іпотеки;

- кредитор (іпотекодержатель) має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, у тому числі - від майнового поручителя, так і від будь-кого з них окремо, при цьому щодо майнового поручителя кредитор (іпотекодержатель) вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість ОСОБА_1. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Разом з тим, як було зазначено вище, позивач, у встановленому законом порядку, не довів належними та допустимими доказами факт наявності заборгованості боржника в сумі 422104, 59 грн.

Окрім того, в силу вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про дотримання позивачем вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Відтак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 08.12.2011р. у справі № 5015/6711/11 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2.Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддяМурська Х.В.

СуддяГриців В.М.

СуддяКордюк Г.Т.