Постанова № 21839784, 28.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.12 Справа № 5010/2043/2011-19/110

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддяБонк Т. Б.

суддіБойко С. М.

Марко Р. І.

при секретарі судового засідання Н. Чорній

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта) не зявився

від відповідача Марчук М. І. представник

розглянув апеляційну скаргу ПП «Колос», м. Чернівці, № 01-01/01-12 від 03.01.2012 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2011 р. (суддя Максимів Т. В.)

у справі № 5010/2043/2011-19/110

за позовом ПП «Колос», м. Чернівці

до відповідача ТОВ «ГПК-М`ясо», с.Угорники, Івано-Франківська область

про стягнення 73568, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2011 р. у справі № 5010/2043/2011-19/110 відмовлено у задоволенні позову ПП «Колос», м. Чернівці до ТОВ «ГПК-М`ясо», с.Угорники, Івано-Франківська область про стягнення 73568, 50 грн., в тому числі 65458, 34 грн. основного боргу та нараховані суми інфляційних втрат і 3 % річних.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем не доведено факту звернення до відповідача із вимогою про поставку товару чи повернення коштів, а тому у відповідача, на думку суду, не виникло обовязку виконання зобовязання, оскільки строк виконання зобовязання не настав.

У своїй апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути на його користь з відповідача 63458, 34 грн. основного боргу, 8110, 16 грн. інфляційних втрат та 3 % річних, посилаючись на те, що згідно ст. 530 ЦК України, зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Саме строк виконання зобовязання в даному випадку, на думку апелянт, вказаний на подію: є оплата товару, а отже, і відбувається поставка товару. Крім цього, відповідач (продавець), визнаючи свою заборгованість, здійснив 12.04.2011 р. до поставку товару на суму 13216, 65 грн., а також повернув попередню оплату в розмірі 2000 грн. 13.12.2011 р.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати частково, а апеляційну скаргу частково задоволити з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «ГПК-Мясо»(продавець) та ПП «Колос»(покупець) 10.02.2010 р. укладено договір, відповідно до п. 1.1 якого продавець зобовязується продати, а покупець оплатити та прийняти яловичину 1 категорії (товар) згідно накладних, що є його невідємною частиною.

При цьому, слід зазначити, що в жодному рахунку та видатковій накладній, копії яких містяться у матеріалах даної справи, не вказано що кошти проплачувались, а товар поставлявся саме на виконання укладеного між сторонами договору від 10.02.2010 р.

Судом встановлено, що відповідачем ТОВ «ГПК-Мясо», були вставлені рахунки позивачу ПП «Колос», для оплати коштів за поставку відповідної кількості товару, а саме № ГП-0000001 від 09.02.2010 р. на суму 117500 грн., № ГП-0000002 від 18.02.2010 р. на суму 147000 грн., № ГП-0000003 від 30.03.2010 р. на суму 67500 грн., № ГП-0000009 від 02.08.2010 р. на суму 7800 грн. та № ГП-0000010 від 10.08.2010 р. на суму 220000 грн., тобто на загальну суму 559800 грн.

Дані рахунки були проплачені позивачем, як попередня оплата а товар, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ПП «Колос»від 12, 23.02.2010 р., 19, 30.03.2010 р., 03, 10.08.2010 р. всього на суму 549527, 50 грн.

Однак, відповідачем поставлено товару на суму 484069, 15 грн., що підтверджується накладними № ГП-0000001 від 12.02.2010 р., № ГП-0000002 від 24.02.2010 р., № ГП-0000004 від 31.03.2010 р., № ГП-0000027 від 03.08.2010 р., № ГП-0000029 від 13.08.2010 р., № ГП-0000029 від 12.04.2011 р.

Крім цього, за даними банківської виписки по особовому рахунку ПП «Колос», ТОВ «ГПК-Мясо»перерахувало на рахунок позивача 2000 грн. в повернення попередньої оплати.

Враховуючи наведене, сума недопоставленої продукції відповідачем становить 63458, 34 грн., яка є сумою сплаченого позивачем авансу.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товарозпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк плати товару.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що ст. 692 ЦК України передбачає одночасне виконання зобовязань сторонами, а також те, що відповідач не повернув отриману суму авансу після звернення позивача з позовом до суду, апеляційний господарський суд вважає, що така сума підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобовязання, а є поверненням сплаченого авансу за недоотриманий товар. За своєю суттю обовязок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобовязання в розумінні ст. 625 ЦК України. Нарахування відсотків на суму попередньої оплати повинно відбуватись в порядку ст. 536 ЦК України.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення суми основного боргу. В решті рішення слід залишити без змін, проте з підстав відсутності порушення відповідачем грошового зобовязання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає частковому скасуванню.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд у разі скасування чи зміни рішення здійснює новий розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 99, 101 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ПП «Колос», м. Чернівці задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2011 р. у справі № 5010/2043/2011-19/110 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 63458, 34 грн. основного боргу скасувати. В цій частині прийняти нове рішення.

Стягнути з ТОВ «ГПК-М`ясо», вул. Лозова, 1, с.Угорники, Івано-Франківська область, 76492 (код ЄДРПОУ 31789715) на користь ПП «Колос», пл. Театральна, 6, м. Чернівці, 58002 (р/р 26003000254281 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 14257808) 63458, 34 грн. основного боргу, 653, 70 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 203, 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 677, 70 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору за апеляційне провадження.

3.В решті рішення залишити без змін.

4.Господарському суду івано-Франківської області видати наказ в порядку ст. 116 ГПК України.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддяБонк Т. Б.

СуддяБойко С. М.

СуддяМарко Р. І.

Повний текст постанови виготовлений 02.03.2012 р.