Рішення № 21839501, 14.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року справа № 5020-1980/2011

За позовом Прокурора Гагарінського району м. Севастополя

(вул. Корчагіна, буд. 16, м. Севастополь, 99014)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011),

до відповідача Севастопольської міської організації Комуністичної партії України

(вул. Г. Петрова, буд. 5, м. Севастополь, 99000)

про стягнення 35 970,56 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1 головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність від 06.01.2012 (копія довіреності у справі),

Від відповідача ОСОБА_2 представник по довіреності № 2 від 12.01.2012, ОСОБА_3 - представник по довіреності № 2 від 12.01.2012 (копії довіреностей у справі),

Від прокурора Почка А.А. старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 17 від 02.02.2012.

Сутьспору:

Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із позовом до Севастопольської міської організації Комуністичної партії України про стягнення 41284,18 грн., у тому числі 5055,47 грн. основного боргу, 258,15 грн. пені, 30% річних у розмірі 503,66 грн. та 35466,90 грн. штрафу.

24.01.2012, до розгляду справи у засіданні суду, позивач передав через канцелярію суду клопотання від 24.01.2012, в якому вказав на те, що відповідачем було повністю оплачено заборгованість по орендній платі, а саме: 26.10.2011 1014,87 грн. та 29.12.2011 4040,60 грн., а також пеня у розмірі 258,15 грн. 05.01.2012, що підтверджено довідкою відділу бухгалтерського обліку та звітності Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

Ухвалою суду від 14.02.2012 провадження у справі в частині вимог про стягнення 4040,60 грн. основного боргу та 258,15 грн. пені було припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 14.02.2012 провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 1014,87 грн. було припинено на підставі п. 4 частини першої ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав решту позовних вимог про стягнення 30% річних у розмірі 503,66 грн. та 35466,90 грн. штрафу та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у засіданні суду надали суду доповнення від 14.02.2012 до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач частково визнав решту позовних вимог в частині стягнення 30% річних у розмірі 503,66 грн. та 1007,80 грн. штрафу, тобто у розмірі місячної орендної плати.

В іншій частині представники відповідача підтримали доводи відзиву на позовну заяву і просили суд відмовити у стягненні штрафу понад 1007,80 грн., зменшивши його розмір, як такий, що не є співрозмірним із розміром простроченого зобовязання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

В С Т А Н О В И В :

01.04.2011 між сторонами був укладений договір № 59-11 оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1. цього договору з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець (позивач) зобовязувався передати, а орендар (відповідач) прийняти в оренду майно вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 105,2 кв. м., розташовані на першому поверсі нежитлової двоповерхової будівлі, яке перебуває на балансі РЕП-12 (надалі - обєкт оренди), розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Новикова, 4, вартість якого складає, згідно незалежної оцінки станом на 30.03.2011 168890 (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот девяносто) грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата складає 985,19 грн. (девятсот вісімдесят пять грн. 19 коп.). за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який відповідає попередньому місяцю (п. 3.3. договору).

Відповідно до п.п. 4.4.3. п. 4.4. договору орендар зобовязувався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, повязані з користуванням обєктом оренди, у тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Проте, відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобовязання щодо своєчасного та повного внесення орендної плати виконував лише частково, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість по орендній платі перед позивачем за період з червня 2011 року по жовтень 2011 року у сумі 5 055,47 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Згідно з положеннями частини першої ст. 283 Господарського кодексу України та частини першої ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендарю) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Проте, як вже зазначалось вище, відповідачем було погашено вказану заборгованість по орендній платі, у зв'язку з чим ухвалами суду від 14.02.2012 провадження у справі у вказаній частині припинено, а саме: щодо 4040,60 грн. основного боргу - на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України та відносно 1014,87 грн. основного боргу - на підставі п. 4 частини першої ст. 80 ГПК України.

Прокурором також заявлено вимоги про стягнення 258,15 грн. пені, 30% річних у розмірі 503,66 грн. та 35466,90 грн. штрафу.

Згідно з п. 8.5. договору у разі порушення строку внесення орендної плати, визначеного п. 3.2. даного договору, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки пеню у розмірі 200 (двісті) відсотків від облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який буде нараховуватись пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 258,15 грн. пені. Сума пені розрахована, з урахуванням вищевказаної норми закону, розрахунок судом перевірений, та є вірним.

Проте, як вже зазначалось, у ході розгляду справи відповідачем було сплачено вказану суму, у звязку з чим ухвалою суду від 14.02.2012 провадження у справі в цій частині було припинено на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

У відповідності з п. 8.6. договору, у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде триватиме понад 30 календарних днів, орендодавець вправі вимагати, а орендар зобовязаний сплатити на користь орендодавця понад збитки 30 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином сторонами у договорі погоджено інший розмір процентів, ніж встановлено ст. 625 Цивільного кодексу України, що не суперечить цій статті, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу 30% річних у розмірі 503,66 грн.

Здійснений позивачем розрахунок судом перевірений, а відповідачем, у свою чергу, позов в цій частині визнаний, у зв'язку з чим 30% річних у розмірі 503,66 грн. також підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 8.7. договору, у разі, якщо прострочення внесення орендної плати буде триватиме понад 60 календарних днів, орендар сплачує на користь орендодавця понад збитки штраф у сумі, рівній трикратному розміру річної орендної плати за договором.

За умовами пункту 3.1. договору, розмір річної орендної плати складає 11822,30 грн.

Згідно з частиною четвертою ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, позивачем нараховано відповідачу 35466,90 грн. штрафу.

За наявності порушення зобовязання відповідачем частково визнано заявлену вимогу про стягнення штрафу в частині стягнення 1007,80 грн., а в іншій частині відповідач просив зменшити розмір штрафу та відмовити у стягненні решти штрафу, оскільки розмір заявленого до стягнення штрафу є неспіврозмірним із розміром простроченого зобовязання.

Частиною третьою ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що суд має право зменшити розмір стягуваної неустойки (штрафу, пені).

Також, за приписами ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу, враховуючи повне погашення відповідачем заборгованості по орендній платі, добровільне погашення суми пені, невелику тривалість порушення зобовязання та неспіврозмірність загального розміру порушеного грошового зобовязання та розміру нарахованого штрафу, що підтверджується матеріалами справи, суд вважає можливим заявлене відповідачем клопотання задовольнити та зменшити розмір штрафу і стягнути з відповідача 1007,80 грн. штрафу.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що питання розподілу судових витрат ухвалою суду від 14.02.2012 про припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 4040,60 грн. основного боргу та 258,15 грн. пені на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України судом не вирішувалось, судовий збір в цій частині підлягає покладенню на відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників учасників судового процесу про складення повного рішення 20.02.2012.

Керуючись ст. ст. 49, 82, п. 3 ст. 83, ст. ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Севастопольської міської організації Комуністичної партії України (вул. Генерала Петрова, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 23013560, р/р 2600130110373 в АТ «Банк Таврика»м. Київ, МФО 300788, або з інших рахунків) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) 1511,46 грн., у тому числі 30% річних у розмірі 503,66 грн. та 1007,80 грн. штрафу, перерахувавши їх до місцевого бюджету міста Севастополя на р/р 33213870700001 у ГУ ДКС України в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38020717 за кодом платежу 22080400.

3). Стягнути з Севастопольської міської організації Комуністичної партії України (вул. Генерала Петрова, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 23013560, р/р 2600130110373 в АТ «Банк Таврика»м. Київ, МФО 300788, або з інших рахунків) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, код отримувача 38022717 за кодом класифікації доходів бюджету 22030001) 198,65 грн. судового збору.

4). В іншій частині у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 20.02.2012.