Рішення № 21839454, 08.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року справа № 5020-1886/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»

(вул. Володимирська, буд. 46, м. Київ, 01034),

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»

(Комишеве шосе, буд. 45, м. Севастополь, 99014)

про стягнення 1059161,66 грн.,

Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_1 представник по довіреності від 09.02.2011 (копія довіреності у справі);

Від відповідача ОСОБА_2 адвокат, довіреність № 5/12-юр/2011 від 12.12.2011 (довіреність у справі).

Суть спору

Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»про стягнення 1059161,66 грн., у тому числі 300000,00 грн. - частини простроченої заборгованості за кредитною лінією та 759161,66 грн. прострочених процентів за користування кредитною лінією за період з 01.05.2010 по 07.11.2011.

16.01.2012 відповідач передав через канцелярію суду клопотання від 16.01.2012, в якому просив суд зупинити провадження у даній справі до вирішення справи № 5020-52/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»в особі відокремленого підрозділу - Севастопольського відділення № 1 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/11/ЮО від 19.05.2008 - до набрання рішенням у цій справі законної сили, додавши до цього клопотання копію позову та докази його направлення на адресу господарського суду міста Севастополя.

19.01.2012 відповідач передав через канцелярію суду клопотання від 19.01.2012, в якому просив суд зупинити провадження у справі та призначити у справі комплексну судово-бухгалтерську та економічну експертизу для визначення наявності факту заборгованості, обставин її виникнення та її розміру, запропонувавши питання для поставлення їх на вирішення експертів.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.01.2012, представник відповідача надав суду уточнення від 27.01.2012 до вказаного клопотання про призначення судової експертизи у даній справі, в якому додатково обґрунтував необхідність, на його думку, призначення експертизи та відкоригував запропоновані питання для поставлення їх на вирішення експерта.

У засіданні суду, яке відбулось 27.01.2012, представник відповідача надав суду клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі в якості іншого відповідача ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»як поручителя ТОВ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»щодо виконання ним зобовязань за договором, який є підставою позову у даній справі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та надав суду виписку по особовим рахункам за період з 01.11.2011 по 30.01.2012, з якої вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість по сплаті прострочених процентів за користування кредитною лінією, а саме: 15.11.2011 40000,00 грн., 02.12.2011 10000,00 грн., 21.12.2011 5000,00 грн. та 13.01.2012 5000,00 грн., у зв'язку з чим представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 999161,66 грн., у тому числі 300000,00 грн. - частини простроченої заборгованості за кредитною лінією та 699161,66 грн. - прострочених процентів за користування кредитною лінією, а в частині стягнення 60000,00 грн. прострочених процентів за користування кредитною лінією залишив позовні вимоги на розсуд суду.

Представник відповідача у засіданні суду з позовними вимогами не погодився, зокрема, з мотивів, викладених у відзиві від 16.01.2012 на позов, і просив у їх задоволенні відмовити.

Також, представник відповідача підтримав вищевказані клопотання про зупинення провадження у справі і призначення у справі судової експертизи та про залучення до участі у справі іншого відповідача і просив їх задовольнити.

Представник позивача проти задоволення вказаних клопотань заперечував, зокрема, з мотивів, викладених у запереченнях № 272/4/06-2 від 23.01.2012, № 3/7/4/06-2 від 27.01.2012 та № 485/4/06-2 від 08.02.2012, і просив у їх задоволенні відмовити.

Суд вважає клопотання відповідача такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Стосовно клопотання відповідача від 16.01.2012 про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 5020-52/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»в особі відокремленого підрозділу - Севастопольського відділення № 1 ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії»про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/11/ЮО від 19.05.2008 - до набрання рішенням у цій справі законної сили, то суд вважає його таким, що задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

В обґрунтування цього клопотання відповідачем додано до нього лише копію позову та докази його направлення на адресу господарського суду міста Севастополя, не надавши при цьому доказів його прийняття судом до провадження відповідної ухвали про порушення провадження у справі, у зв'язку з чим клопотання не є обґрунтованим належними доказами.

Також, відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Таким чином надання оцінки дійсності вищевказаного договору належить до повноважень суду, який розглядає спір, з предметом якого пов'язаний цей договір.

У зв'язку з викладеним, суд вважає зупинення провадження у справі на вказаній підставі недоцільним, у зв'язку з чим у задоволенні цього клопотання судом відмовлено.

Щодо клопотання від 19.01.2012, з урахуванням уточнення до нього від 27.01.2012, стосовно зупинення провадження у справі та призначення у справі комплексної судово-бухгалтерської та економічної експертизи для визначення наявності факту заборгованості, обставин її виникнення та її розміру, то суд також вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки розглянувши матеріали справи, перевіривши здійснені позивачем розрахунки заявлених до стягнення сум та відповідність їх умовам укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про те, що для розяснення питань, які виникають у ході розгляду даної справи, спеціальні знання не потрібні, у зв'язку з чим проведення судової експертизи не є доцільним, у зв'язку з чим у задоволенні цих клопотань судом також відмовлено.

Що стосується клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»як поручителя ТОВ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»щодо виконання ним зобовязань за договором, який є підставою позову у даній справі, суд також вважає його таким, що задоволенню не підлягає, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини поручительства виникли між позивачем та ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»на підставі договору поруки від 20.05.2008, укладеного на виконання п. 2.1. договору про відкриття кредитної лінії, між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ»(правопопередником позивача у даній справі) та Відкритим акціонерним товариством «Завод «ЮЖРЕММАШ», за умовами якого ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ» виступило поручителем за виконання відповідачем зобов'язань за договором про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/11/ЮО від 19.05.2008.

За умовами п. 2.1. договору поруки порукою забезпечуються зобов'язання позичальника, які випливають з кредитного договору № 20-Н/08/11/ЮО від 19.05.2008, зокрема, - зобов'язання повернути кредитні кошти та передбачені кредитним договором проценти.

У відповідності до п. 4.1. договору поруки боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Пунктом 4.2. договору поруки визначено, що передбачена статтею 2 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання зобов'язань.

В такому випадку кредитор звертається з письмовим повідомленням до поручителя про невиконання позичальником зобов'язань, що зазначені в статті 2 договору, та їх обсяг.

Відповідно до п. 4.3. договору поруки поручитель протягом 5 (пяти) днів з дня отримання повідомлення зобов'язаний погасити заборгованість боржника.

Чинним законодавством визначено поруку, як один з видів забезпечення виконання зобовязання. Звернення до інституту забезпечення виконання зобовязання є правом, а не обовязком кредитора за зобовязанням.

Проте, спір у даній справі виник не з приводу відносин поруки, а з приводу виконання відповідачем умов договору № 20-Н/08/11/ЮО від 19.05.2008 про відкриття кредитної лінії, у зв'язку з чим ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»не є учасником цих правовідносин та не може виступати стороною у даній справі інакше, ніж за наявності у позивача вимог до нього. Позивачем таких вимог не заявлено, навпаки, ним заявлено про недоцільність та безпідставність залучення ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»до участі у даній справі.

Відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом, у звязку з чим передбачене ст. 24 ГПК України залучення судом іншого відповідача до участі у справі має відбуватись лише у разі наявності частини заявлених позовних вимог, які мають та можуть бути задоволені лише цією особою замість первісного відповідача, до якого заявлено позов в цілому, чи лише такими відповідачами одночасно (солідарно). Однак, суд не вбачає у даній справі вимог, які мають бути задоволені ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»замість ТОВ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»чи солідарно з ним за відсутності волевиявлення позивача про реалізацію відносин поручительства.

З урахуванням викладеного, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ».

За наведених обставин, після відмови судом у задоволенні вказаного клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ», представником відповідача було заявлено усне клопотання про залучення ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Суд вважає це клопотання таким, що задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Як вже зазначалось вище, спір у даній справі виник не з приводу відносин поруки, а з приводу виконання відповідачем умов договору № 20-Н/08/11/ЮО від 19.05.2008 про відкриття кредитної лінії, у зв'язку з чим ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ»не є учасником цих правовідносин та може набути такого статусу лише у разі наявності волевиявлення банку, якому, у свою чергу, має передувати дотримання встановленої договором поруки від 20.05.2008 процедури реалізації банком свого права.

До вчинення ж банком дій з реалізації цього права інтереси поручителя не зачіпаються та можуть бути порушені лише у разі задоволення відповідачем вимог позивача без повідомлення поручителя про таке виконання та повторного звернення банку із тією ж вимогою до поручителя.

Статтею 555 Цивільного кодексу України визначено, що у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Наведене свідчить про те, що за умови дотримання самим поручителем вимог чинного законодавства та відсутності зловживань правами з боку відповідача особи, виконання зобовязання якої забезпечено порукою будь-яке порушення прав ВАТ «Завод «ЮЖРЕММАШ» є неможливим, у зв'язку з чим залучення його до участі у даній справі в якості третьої особи не є доцільним, у зв'язку з чим у задоволенні цього клопотання представника відповідача судом також відмовлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

19.05.2008 між Закритим акціонерним товариством «БАНК НРБ»(правопопередником позивача у даній справі) та ТОВ «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 20-Н/08/11/ЮО.

Відповідно до п. 1.1. цього договору банк (позивач) зобовязувався відкрити позичальнику (відповідачу) відновлювану кредитну лінію в національній валюті України, що далі іменується - кредитна лінія, надати позичальнику грошові кошти (надалі - кредит) за рахунок кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язувався використовувати кредит на цілі, зазначені в пункті 1.5. цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути наданий йому кредит у розмірах та у строки/термін, передбачені ст. 8 цього договору, і виконувати інші умови цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору ліміт кредитної лінії складає:

а) з часу укладення цього договору і по 18.05.2009 - 2 800 000,00 грн. (два мільйони вісімсот тисяч грн. 00 коп.);

б) з 19.06.2009 ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно, кожного 19 числа календарного місяця на 38 888,89 грн.

Розмір процентів за користування кредитом складає 17,5 % (сімнадцять цілих і пять десятих відсотків) річних (п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 1.4. договору останній день дії кредитної лінії 19.05.2015.

22.10.2008 між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до вказаного договору, якою змінено умови п. 1.3. договору та визначено розмір процентів за користування кредитом на рівні 18% (вісімнадцять процентів) річних.

Положеннями розділу 6 договору передбачено, що позичальник зобовязався сплачувати банку проценти за користування кредитом у розмірі, що зазначений в пункті 1.3. цього договору.

Проценти нараховуються на суму загальної заборгованості за кредитною лінією (п. 6.2. договору).

Згідно з п. 6.3. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в останній робочий день поточного місяці за фактичну кількість днів в періоді (28-29-30-31) і фактичну кількість днів у році.

Нарахування процентів повністю і остаточно припинається в останній день дії кредитної лінії, а у випадку, якщо позичальник не поверне загальну заборгованість за кредитною лінією в такий день то нарахування процентів повністю та остаточно припиняється в день фактичного повернення загальної заборгованості за кредитною лінією (п. 6.5. кредитного договору).

У відповідності з п. 6.6. договору проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1-6.5 даного договору, позичальник зобовязався сплачувати щомісячно не пізніше 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Згідно з п. 8.1. договору позичальник зобов'язався, починаючи з 19.06.2009, повертати банку кредит, наданий в межах відповідного розміру ліміту кредитної лінії, встановленого пунктом 1.2. цього договору, таким чином, що станом на 19 число кожного календарного місяця заборгованість за кредитною лінією зменшувалась на 38888,89 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 89 коп.), а станом на 19.05.2015 загальної заборгованості за кредитною лінією не існувало.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобовязання виконав, надавши відповідачу грошові кошти у загальній сумі 2800000,00 грн., що підтверджено меморіальними ордерами № 1392590 від 04.06.2008 на суму 1999999,97 грн. та № 1278865 від 26.05.2008 на суму 800000,03 грн., належно завірені копії яких наявні у матеріалах справи (арк. справи 39-40).

Однак, відповідач, у порушення умов договору, свої зобовязання перед позивачем виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у звязку з чим за ним станом на 05.09.2011 утворилась наступна заборгованість: 1050000,03 грн. прострочена заборгованість за кредитною лінією та 670789,06 грн. - прострочена заборгованість по сплаті процентів за користування кредитною лінією.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір і/або вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором та/або договорами забезпечення, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання позичальником будь-якого зі своїх зобовязань, передбачених цим договором (підпункт «д»пункту 8.2.).

Скориставшись наданим йому вказаним пунктом договору правом, позивач направив на адресу відповідача повідомлення-вимогу № 2812/5/06-2-2 від 16.09.2011, в якій вимагав повернення, зокрема, вказаної заборгованості, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання цієї повідомлення-вимоги.

Вказану повідомлення-вимогу було одержано представником відповідача 22.09.2011, що підтверджено відповідним поштовим повідомленням, копія якого наявна у матеріалах справи (арк. справи - 44).

Вищевикладене свідчить про наявність зобовязання у відповідача перед позивачем.

Враховуючи викладене, на виконання умов договору, позивач мав повернути вищевказані грошові кошти до 27.09.2011 та є таким, що прострочив виконання цього зобовязання з 28.09.2011, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 1059161,66 грн., у тому числі 300000,00 грн. - частини простроченої заборгованості за кредитною лінією та 759161,66 грн. прострочених процентів за користування кредитною лінією за період з 01.05.2010 по 07.11.2011.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

Відповідно до вимог частини першої ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з вимогами частини другої ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною сьомою ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Однак, у ході розгляду справи позивачем надано суду виписку по особовим рахункам за період з 01.11.2011 по 30.01.2012, з якої вбачається, що відповідачем частково погашено заборгованість по сплаті прострочених процентів за користування кредитною лінією, а саме: 15.11.2011 40000,00 грн., 02.12.2011 10000,00 грн., 21.12.2011 5000,00 грн. та 13.01.2012 5000,00 грн.

Згідно штемпелю на поштовому конверті позивач звернувся до суду з даним позовом 21.11.2011.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 40000,00 грн. заборгованості по сплаті прострочених процентів за користування кредитною лінією заявлені безпідставно, оскільки ці кошти перераховані банку до звернення позивача до суду, у зв'язку з чим у позові в цій частині повинно бути відмовлено.

Оскільки спір між сторонами в частині стягнення 20000,00 грн. заборгованості по сплаті прострочених процентів за користування кредитною лінією, перерахованих відповідачем у ході розгляду справи, врегульований після звернення позивача до суду та порушення провадження у даній справі, то провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 частини першої ст. 80 ГПК України.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 999161,66 грн., у тому числі 300000,00 грн. - частини простроченої заборгованості за кредитною лінією та 699161,66 грн. прострочених процентів за користування кредитною лінією, документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представників сторін про складення повного рішення 13.02.2012.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 частини першої ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський електротехнічний завод «Сатурн»(Комишеве шосе, буд. 45, м. Севастополь, 99014, ідентифікаційний код 33965794, р/р 26003054801604 у Севастопольській філії ПАТ КБ «Приватбанк»в м. Севастополі, МФО 324935, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії»(вул. Володимирська, буд. 46, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 25959784, рах. № 3739604 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, або на інші рахунки) 999161,66 грн., у тому числі 300000,00 грн. - частини простроченої заборгованості за кредитною лінією та 699161,66 грн. прострочених процентів за користування кредитною лінією, а також 20 383,23 грн. судового збору.

3). В частині стягнення 20000,00 грн. прострочених процентів за користування кредитною лінією провадження у справі припинити.

4). В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя С. М. Альошина

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 13.02.2012.