Рішення № 21839392, 14.02.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року справа № 5020-1956/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Ребристої С.В. при секретарі Сошніковій Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

до відповідача Приватного підприємства «Верховина»

(проспект Ген. Острякова,158-а, м.Севастополь, 99055)

про зобов`язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача не прибув;

від відповідача ОСОБА_3, представник, довіреність вих.№05 від 16.12.2011

Позивач - ФОП ОСОБА_1 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до ПП «Верховина» про зобов`язання вчинити дії за договором про дольову участь в будівництві. Разом з позовом позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову в якій позивач просив суд заборонити відчуження об`єкта незавершеного будівництва готельного комплексу з елементами аквапарку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на ті обставини, що відповідач ухиляється від виконання умов договору про дольову участь в будівництві від 10.03.2004 та положення ст.ст.16, 525, 526 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги не визнає свої заперечення обґрунтовує тими обставинами, що в журналі реєстрації вихідної кореспонденції ПП «Верховина»договір про дольову участь в будівництві, укладений з ФОП ОСОБА_1 не зареєстровано. Відповідач зазначає, що на момент укладення договору про дольову участь в будівництві 10.03.2004 діяв договір про сумісну діяльність, укладений 04.10.2003 між ПП «Верховина»та ТОВ «Глобус», згідно якого учасники договору повинні були діяти спільно, в порядку визначеному договором. Відповідно до п.10.3 договору учасник не вправі розпоряджатися своєю часткою в спільному майні без згоди іншого учасника цього договору, у зв`язку з чим, відповідач стверджує, що директор ПП «Верховина»ОСОБА_4 не мала права без погодження з ТОВ «Глобус»укладати договір про дольову участь в будівництві, який передбачає відчуження частки майна в майбутньому. Також відповідач посилається на ту обставину, що договір про дольову участь в будівництві від 10.03.2004 з боку ПП «Верховина»підписано не директором ПП «Верховина»ОСОБА_4, а іншою особою, що викликає сумнів у відповідача.

Також відповідач стверджує, що позивач не висловлювала намірів про виконання договору протягом п`яти років, а в договорі купівлі-продажу корпоративних прав ПП «Верховина»від 31.05.2008 укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в п.6 договору зазначено, що продавець повідомив покупця про всі істотні обставини, які стосуються ПП «Верховина»і можуть вплинути на волю покупця. Згідно п.8 продавець передав покупцю бухгалтерську та іншу документацію ПП «Верховина», матеріальні та інші цінності зазначені в балансі підприємства. В описі прийому документів договір дольової участі в будівництві від 10.03.2004 укладений з ФОП ОСОБА_1 не зазначений. Відповідач вважає, що він не укладався і не повинен виконуватися сторонами. Даний відзив та додані до нього документи суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судових засіданнях по справі 19.01.2012, 23.01.2012 та 07.02.2012 розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

Ухвалою по справі від 23.01.2012 суд задовольнив клопотання позивача щодо вжиття заходів до забезпечення позову та заборонив відповідачу здійснення відчуження (реалізацію) в будь-який спосіб третім особам об`єкта незавершеного будівництва готельного комплексу з елементами аквапарку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3

Представник відповідача у судовому засіданні 07.02.2012 подав письмове клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору громадянки ОСОБА_4, оскільки на момент укладення договору від 10.03.2004 вона була директором ПП «Верховина».

У судове засідання 14.02.2012 позивач не прибув, але надіслав письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з виїздом за межі міста Севастополя та продовження строку вирішення спору строком на 15 днів. Дане клопотання суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

Розгляд справи здійснюється за відсутністю позивача, оскільки він був належним чином інформований про дату, час і місце проведення судового засідання по справі та жодним чином не був позбавлений можливості забезпечити у судове засідання явку повноважного представника відповідно до ст. 28 ГПК України, у разі неможливості особистої присутності.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.02.2012 підтримав свою правову позицію, викладену у відзиві на позов. Позовні вимоги не визнає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які передбачені законодавством.

Загальні способи захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання передбачені ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

При виборі способу захисту права необхідно враховувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення субєктивного права на захист і компетенції суду.

Водночас, підставою позову є факти, які обгрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Отже, можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів повязується згідно приписів як процесуального так і матеріального законів, з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, неможливістю реалізації позивачем свого права.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем - Приватним підприємством «Верховина»виникли цивільно-правові зобов`язання з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України.

10.03.2004 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про дольову участь в будівництві готельного комплексу в бухті «Омега»в місті Севастополі (а.с.8-10).

Відповідно до розділу 1 даного договору сторони погодили його предмет, який полягає в дольовій участі по будівництву і експлуатації частини готельного комплексу, згідно проекту «Готельний комплекс в бухті «Омега»м.Севастополь», розташованого в районі пляжу «Омега»бухта Кругла в місті Севастополь на частці земельної ділянки площею 1,45 га на земельній ділянці загальною площею 1,7639 га, наданому відповідачу в оренду, згідно договору оренди реєстраційний номер 797, укладений 21.08.2003 між Севастопольською міською Радою і приватним підприємством «Верховина», зареєстрованого 10.03.2004 за №35.

Умовами розділів 2 та 3 договору про дольову участь у будівництві від 10.03.2004 сторони визначили та погодили взаємні права та обов`язки.

Зокрема, ФОП ОСОБА_1 зобов`язалася забезпечити фінансування робіт по будівництву об`єкту, згідно заяви відповідача, фінансувати розміщення замовлення на проектно-вишукувальні роботи, брати участь в затвердженні та організовувати необхідні погодження і державну експертизу проектно-кошторисної документації об`єкта, наданої відповідачем, здійснювати компенсаційні виплати земельного податку в розмірі, встановленому законодавством України по окремих рахунках, виставлених відповідачем.

Відповідач ПП «Верховина», в свою чергу, зобов`язався: розмістити замовлення на проектно-вишукувальні роботи, укласти з проектною організацією договір на проектно-вишукувальні роботи; провести державну експертизу проекту, уклавши відповідні договори і надавши рахунок на оплату ФОП ОСОБА_1; виступати в якості генпідрядника з залученням до будівництва об`єкту підрядними організаціями, укладаючи від свого імені відповідні договори та угоди; забезпечити авторський і технічний нагляд за будівництвом об`єкта; надати ФОП ОСОБА_1 копію проекту і рахунку на оплату земельного податку; здійснити будівництво об`єкта своїми силами; провести будівельні роботи за рахунок наданих ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунків, грошових коштів, уклавши з підрядними організаціями відповідні договори на виконання будівельно-монтажних робіт; отримати технічні умови на підведення комунікацій та здійснити роботи з приводу водопровідних, каналізаційних комунікацій, електричних мереж, газового опалення та здійснити їх внутрішню розводку силами підрядних організацій; виконати внутрішню обробку приміщень в об`єкті згідно з проектом; виконати зовнішню обробку об`єкту, упорядкувати прилеглу до об`єкту територію; встановити металопластикові вікна, вхідні та міжкімнатні двері в приміщеннях; здати об`єкт в експлуатацію в установленому законом порядку; по закінченню будівництва об`єкта спільно з ФОП ОСОБА_1 пред`явити об`єкт Державній приймальній комісії для його приймання в експлуатацію відповідно до встановленої процедури і здати його в експлуатацію; сприяти ФОП ОСОБА_1 в оформленні документів для передачі й оформлення часток в об`єкті.

Але відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором про дольову участь у будівництві від 10.03.2004 перед позивачем, письмові звернення позивача від 03.05.2009 та 07.07.2011 (а.с.11-12) щодо виконання договірних зобов`язань залишив без відповіді та належного реагування, про причини їх невиконання також позивача жодним чином не інформував.

При вирішенні даного спору суд вважає за необхідне також зазначити, що не зважаючи на ту обставину, що позивач не виконав вимог суду, викладених в ухвалах по справі від 19.01.2012, 23.01.2012, 07.02.2012 та не надав суду оригіналів документів, які витребовувались судом для огляду у судовому засіданні, до матеріалів справи ним додано належним чином завірені копії документів, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Відповідно до положень ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів»(ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003р. №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища.

Таким чином, подані позивачем копії документів, якими обґрунтовуються позовні вимоги відповідають вимогам господарського процесуального права. Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного господарського та цивільного законодавства, дослідивши письмові докази подані в їх обґрунтування суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Нормами ст.509 ЦК України визначено поняття зобов`язання та підстави його виникнення. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача суд відхиляє через їх невідповідність фактичним обставинам справи, оскільки ставлячи під сумнів належність підпису на договорі від 10.03.2004 директору ПП «Верховина»ОСОБА_4, відповідачем залишено поза увагою той факт, що волевиявлення в даному договорі ПП «Верховина»також скріплено і фірмовою печаткою даного підприємства

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Згідно з пунктом 3.4 Інструкції “Про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів”, затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999 № 17, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств.

При цьому, суду не надано жодних доказів того, що станом на 10.03.2004 печатка Приватного підприємства “Верховина” була втрачена, викрадена або іншим способом вибула з володіння відповідальної посадової особи вказаного товариства. Не надано також з цього приводу і відповідних звернень до правоохоронних органів та їх рішень з цих питань.

Таким чином, підстави, які б ставили під сумнів факт укладення даного правочину відсутні.

Крім того, згідно приписів ст.180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі встановленій законом та має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб`єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Доказів про визнання недійсним в судовому порядку договору про дольову участь від 10.03.2004 відповідачем суду також не надано.

Підлягають відхиленню і посилання відповідача на дані журналу реєстрації вихідної кореспонденції розпочатого ПП «Верховина»12.01.2004, оригінал якого судом оглянуто у судовому засіданні 14.02.2012, оскільки за своїм змістом, він є журналом реєстрації саме вихідної кореспонденції ПП «Верховина»і твердження відповідача, що договір від 10.03.2004 року укладений між позивачем та відповідачем про дольову участь в будівництві готельного комплексу в бухті «Омега»в місті Севастополі в ньому не відображений не може бути належним доказом не укладення та відсутності такого договору, оскільки чинним законодавством та правилами ведення діловодства не передбачено обов`язкової реєстрації господарських договорів в журналах вихідної кореспонденції підприємств їх облік може здійснюватися як юридичною службою підприємства так і іншими структурними підрозділами відповідно до інструкції з діловодства підприємства.

Суд відхиляє клопотання представника відповідача щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору громадянки ОСОБА_4, оскільки відповідачем не зазначено на чиїй стороні дана особа підлягає залученню до участі у справі та не обґрунтовано яким чином рішення у даній справі може вплинути на її права та обов`язки або охоронювані законом інтереси.

Також суд відхиляє і клопотання позивача щодо продовження строку вирішення спору по даній справі на 15 днів, через його необґрунтованість, так як відповідно до положень ст. 69 ГПК України таке продовження може бути лише у виняткових випадках і за обґрунтованим клопотанням сторони.

Статтями 4-2 та 4-3 ГПК України закріплено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть у часть у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до положень ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2550,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Також суд звертає свою увагу на ту обставину, що позивачем при сплаті судового збору за заявою про вжиття заходів до забезпечення позову за квитанціями від 23.01.2012 (а.с.75,77) сплачено 1610, 00 грн., в той час як встановлений Законом України «Про судовий збір»розмір судового збору за подання такої заяви станом на 01.01.2012 року становить 1609,50 грн. у зв`язку з чим, надмірно сплачений судовий збір в сумі 0,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представнику відповідача про час складення повного рішення.

На підставі викладеного, ст. 20, 180, 181 ГК України, ст.ст. 11, 16, 203, 509, 525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Приватне підприємство “Верховина»(99055, м.Севастополь, Ленінський район, проспект Генерала Острякова,158-А, ідентифікаційний код 24874488) виконати зобов`язання за договором про дольову участь в будівництві від 10 березня 2004 року укладеного з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, місце проживання: 99007, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_1) , в об`єкті незавершеного будівництва готельного комплексу з елементами аквапарку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 а саме:

- розмістити замовлення на проектно-вишукувальні роботи, укласти з проектною організацією договір на проектно-вишукувальні роботи;

- провести державну експертизу проекту, уклавши відповідні договори і надавши рахунок на оплату ФОП ОСОБА_1;

- виступати в якості генпідрядника з залученням до будівництва об`єкту підрядними організаціями, укладаючи від свого імені відповідні договори та угоди; забезпечити авторський і технічний нагляд за будівництвом об`єкта;

- надати ФОП ОСОБА_1 копію проекту і рахунку на оплату земельного податку;

- здійснити будівництво об`єкта своїми силами;

- провести будівельні роботи за рахунок наданих ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунків, грошових коштів, уклавши з підрядними організаціями відповідні договори на виконання будівельно-монтажних робіт;

- отримати технічні умови на підведення комунікацій та здійснити роботи з приводу водопровідних, каналізаційних комунікацій, електричних мереж, газового опалення та здійснити їх внутрішню розводку силами підрядних організацій;

- виконати внутрішню обробку приміщень в об`єкті згідно з проектом;

- виконати зовнішню обробку об`єкту, упорядкувати прилеглу до об`єкту територію;

- встановити металопластикові вікна, вхідні та міжкімнатні двері в приміщеннях;

- здати об`єкт в експлуатацію в установленому законом порядку;

- по закінченню будівництва об`єкта спільно з ФОП ОСОБА_1 пред`явити об`єкт Державній приймальній комісії для його приймання в експлуатацію відповідно до встановленої процедури і здати його в експлуатацію;

- сприяти ФОП ОСОБА_1 в оформленні документів для передачі й оформлення часток в об`єкті.

3.Стягнути з Приватного підприємства “Верховина»(99055, м.Севастополь, Ленінський район, проспект Генерала Острякова,158-А, ідентифікаційний код 24874488) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, місце проживання: 99007, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_1) 2550,50 грн. витрат зі сплати судового збору.

4. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, місце проживання: 99007, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_2, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_1) з державного бюджету м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717 ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО: 824509, р/р 3121520678001, код бюджетної класифікації: 22030001, судовий збір, код 23013519) 0,50 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Суддя С.В. Ребриста

Повне рішення складено 14.02.2012 о 17 -00 год.