Рішення № 21838964, 28.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2012 р.Справа № 5013/2495/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" м. Київ

до відповідача: Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" м. Кіровоград

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кіровоградська міська рада м. Кіровоград

про стягнення 11980413 грн. 53 коп.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 139/10 від 26.12.11р.

від відповідача - ОСОБА_2 довіреність № 1 від 03.01.12р.

від 3-ої особи - ОСОБА_3 довіреність № 147 від 27.04.11р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 10737809 грн. 02 коп. боргу за поставлений природний газ, 834952 грн. 72 коп. пені, 243720 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 163931 грн. 66 коп. 3 % річних.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, представник відповідача просить зменшити розмір пені на 50 %, представник 3-ої особи надав усні пояснення по справі.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та 3-ої особи господарський суд зясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір № 06/10-2552 ТЕ-18 від 20.12.10р. про закупівлю природного газу за державні кошти. За умовами договору постачальник (ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”) зобовязується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі 36800 тис. куб. м. Газ використовується покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Загальна вартість договору на дату його укладення становить 48178560 грн. Договір поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2011 року і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2011 року, а в частині розрахунків за газ до їх повного виконання. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками.

Відповідно до ч. 1 ст. 193, 265 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона /постачальник/ зобовязується надавати другій стороні /споживачеві, абонентові/ енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач /абонент/ зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобовязується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами складені та підписані акти від 31.01.11р. передачі-приймання природного газу за січень 2011 року на суму 7881953 грн. 51 коп., від 28.02.11р. передачі-приймання природного газу за лютий 2011 року на суму 7987065 грн. 24 коп., від 31.03.11р. передачі-приймання природного газу за березень 2011 року на суму 5218108 грн. 55 коп., від 30.04.11р. передачі-приймання природного газу за квітень 2011 року на суму 1008764 грн. 78 коп.

Загальна вартість переданого газу становить 22095892 грн. 08 коп. Всі акти підписані представниками сторін і ВАТ “Кіровоградгаз” та посвідчені печатками підприємств.

В порушення пункту 4.1 договору відповідач розрахувався частково сплативши 11358083 грн. 06 коп., залишок боргу становить 10737809 грн. 02 коп. (22095892 грн. 08 коп. - 11358083 грн. 06 коп. = 10737809 грн. 02 коп.) погашення якого сторони, в тому числі і відповідач, господарському суду не надали.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат в період березень червень 2011 року становить 243720 грн. 13 коп.; сума 3 % річних в період з 21 березня по 31 жовтня 2011 року складає 163931 грн. 66 коп.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою /штрафом, пенею/ є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України.

Можливість стягнення пені передбачена пунктом 7.3.1 договору, її сума в період з 9 червня по 9 грудня 2011 року становить 834952 грн. 72 коп.

В письмовому клопотанні від 02.02.12р. підтриманому в судовому засіданні представник відповідача просить зменшити розмір пені до 50 % посилаючись на збитковість роботи підприємства, заборгованість бюджету по відшкодуванню різниці в тарифах в сумі 18876636 грн. 67 коп. за 9 місяців 2011 року, укладення із споживачами фізичними особами договорів на реструктуризацію боргу.

По п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує, що компенсація різниці тарифів повинна бути здійснена відповідачу з бюджету, однак вона не відбулась внаслідок неприйняття відповідного правового акту органом державної влади.

Зважаючи на наведені відповідачем обставини, ступінь виконання основного зобов'язання, який становить 50 % (сплачено 11358083 грн. 06 коп. з 22095892 грн. 08 коп.), стягнення додатково до суми боргу 407651 грн. 79 коп. інфляційних втрат та 3 % річних (243720 грн. 13 коп. + 163931 грн. 66 коп. = 407651 грн. 79 коп.), важливість збереження робот підприємства і теплопостачання міста в зимовий період, господарський суд вважає даний випадок винятковим і зменшує розмір пені на 50 % до 417476 грн. 36 коп.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.07.11р. по справі № 5013/580/11 (т. 2 а. с. 139-143), постанові Вищого господарського суду України від 20.09.11р. по справі № 5013/580/11 (т. 2 а. с. 144-147).

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Наведені у відзиві заперечення не є підставою для відмови в стягненні інфляційних втрат і 3 % річних з огляду на таке.

В постанові Верховного Суду України від 12.12.11р. по справі № 07/238-10 зазначено наступне: "Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання".

В силу ст. 111-28 ГПК України дане рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх судів України.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 230, 231, 233 ГК України, ст. ст. 526, 546, 547, 549, 551, 625, 655, 692, 714 ЦК України, ст. ст. 32 34, 43, 44, 49, 75, 82 85, 111-28, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства „Кіровоградтепло” ТОВ “Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії” м. Кіровоград вул. Кутузова 23/16 код ЄДРПОУ 33142568 п/р № 26002052903161 у КФ “Приватбанк” МФО 323583 на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” м. Київ вул. Шолуденка 1 р/р 26008301970 у ВАТ „Ощадбанк” м. Київ МФО 300465 код ЄДРПОУ 31301827 10737809 грн. 02 коп. боргу, 243720 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 163931 грн. 66 коп. 3 % річних, 417476 грн. 36 коп. пені, 56460 грн. сплаченого судового збору.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Примірники рішення надіслати позивачу за адресою м. Київ вул. Шолуденко 1, відповідачу м. Кіровоград вул. Кутузова 23/16, третій особі м. Кіровоград вул. Карла Маркса 41 рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Суддя К.М. Мохонько

повне рішення

складено 05.03.12р.