Ухвала суду № 21838963, 05.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

05 березня 2012 р. № 5013/189/12

Суддя господарського суду Кіровоградської області Н.В. Болгар розглянув матеріали

за позовом: Приватного підприємства "Двигун";

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш";

про зобов'язання відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш" виділити частки майна.

Приватне підприємство "Двигун" звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить: "зобов'язати ВАТ "Завод Агромаш" виділити приватному підприємству "Двигун", згідно Закону України № 2994-ІV від 03.02.11 частку майна, яке залишиться після задоволення усіх вимог кредиторів згідно п. 1 ст. 89 (дев'ята черга) в розмірі 11,38% (згідно кількості належним нам акцій ВАТ "Завод Агромаш" на момент припинення їх обігу)".

Суддя повертає позовну заяву на підставі п. 4 частини першої ст. 63 Господарського процесуального кодексу України з нижчевикладених підстав.

Відповідно вимог п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі

За ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з судового збору, розмір і порядок сплати, повернення і звільнення від сплати якого встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 вказаного Закону розмір ставок судового збору за заяви, що подаються до господарських судів: із позовних заяв майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат та із позовів немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1 073 грн.

До позовної заяви приватного підприємства "Двигун" як доказ сплати судового збору, позивачем додана квитанція № N109349042 від 02.03.12 про сплату 1 609 грн. 50 коп. судового збору без доведення підстав для визначення його розміру з урахуванням вартості майна, щодо якого подана вимога про виділ частки.

За частиною третьою ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя вважає за доцільне звернути увагу заявника позову й на те, що до позовної заяви приватного підприємства "Двигун" без додержання вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України додані не засвідчені належним чином копії документів. Клопотання про витребування доказів із зазначенням осіб, в яких такі докази знаходяться відсутні. Отже, у розумінні ст. 36 названого Кодексу, додані до позовної заяви світлокопії документів, не є доказами.

Заявникові також необхідно звернути увагу на те, що ст. 89 Закону України "Про акціонерні товариства", посилання на яку містить позов, не встановлює виділення часток майна акціонерного товариства, що ліквідується.

Керуючись п. 4 частини першої ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву б/н від 02.03.12 та додані до неї документи на 23 аркушах, в т. ч. оригінал квитанції № N109349042 від 02.03.12 на суму 1 609 грн. 50 коп. судового збору, повернути приватному підприємству "Двигун" без розгляду.

Ухвала про повернення позовної заяви набирає законної сили з дня її винесення і може бути оскаржена у п'ятиденний строк до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н. В. Болгар