Рішення № 21838810, 06.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" березня 2012 р.Справа № 5013/43/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/43/12

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 7965,66 грн.

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 1 від 03.01.2012р.;

від відповідача - участі не брали;

Про час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином за юридичною адресою, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.02.2012 року.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по договору № 30 на виробництво та постачання теплової енергії від 18.11.2005 року на загальну суму 7965,66 грн, з них: основний борг - 7035,61 грн, пеня - 436,89 грн; інфляційні втрати в сумі 297,52 грн, три відсотка річних в сумі 195,64 грн.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (споживач) укладено договір № 30 від 18.11.2005 року року на виробництво та постачання теплової енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався постачати споживачу теплову енергію споживачу, а споживач зобов'язався використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах і в строки визначені даним Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Договору, теплова енергія постачається з метою центрального опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, технологічних цілей об'єктів споживача. Характеристика об'єктів споживача наводиться в Додатку № 1 до даного Договору і є невід'ємною його частиною.

Споживач оплачує за фактично спожиту теплову енергію згідно з діючими тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (п. 3.1 Договору).

В розділі 4 Договору сторони узгодили, що розрахунковий період оплати за поставлену теплову енергію - один календарний місяць. Споживач щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачує вартість фактично поставленої постачальником теплової енергії. Оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату виставленого постачальником за фактично спожиту теплову енергію через установи банку або касу підприємства. Розрахунки згідно цього договору розпочинаються з 12.02.2001 року.

Згідно пункту 6.2.3 Договору споживач зобов'язався своєчасно, в установлений договором строк, оплачувати спожиту теплову енергію.

Умовами Договору (п. 7.1.1) передбачено, що за прострочення строків оплати за фактично отриману теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення та відключається в порядку передбаченим п. 5.1.3 Договору.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 18.10.2029 року, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не заявить про бажання його розірвання, договір продовжує свою дію на той же період та на тих самих умовах.

Договір укладено в письмовій формі, підписано обома сторонами та скріплено печатками.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що відповідач неналежно виконує договірні обов'язки щодо оплати фактично отриманої теплової енергії, що привело позивача до необхідності звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правовідносини за якими регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до статті 25 названого Закону теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Основними обов'язками споживача теплової енергії відповідно до статті 24 Закону України "Про теплопостачання" є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії та додержання вимог договору і нормативно-правових актів.

Як зазначає позивач, ним у відповідності до умов Договору було здійснено постачання теплової енергії відповідачеві, зокрема в період з лютого 2010 року по грудень 2011 року включно.

ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" виставлялись відповідні рахунки - фактури на оплату відповідачем отриманих послуг теплопостачання, оригінали яких додано позивачем до матеріалів справи (а.с 39-51), які отримані відповідачем під розписку, всього на загальну суму 7035,61 грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання за Договорами належним чином не виконував, станом на 11.01.2012 року, відповідно до розрахунку позивача, заборгованість ФОП ОСОБА_1 за спожиту теплову енергію складає 7035,61 грн.

За приписами частини 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Доказів сплати суми боргу за теплопостачання в сумі 7035,61 грн відповідач до суду не подав.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 7035,61 грн господарським судом задовольняються у повному обсязі.

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч. 3. ст. 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1.1 Договору передбачено, що за прострочення строків оплати за фактично отриману теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

У звязку з несвоєчасною сплатою відповідачем коштів за отриману теплову енергію позивач просить стягнути з відповідача пеню згідно п. 7.1.1 Договору в сумі 436,89 грн за періоди:

за лютий 2010 року - за період березень 2010 - вересень 2010;

за березень 2010 року - за період квітень 2010 - жовтень 2010;

за квітень 2010 року - за період травень 2010 - листопад 2010;

за жовтень 2010 року - за період листопад 2010 - травень 2010;

за листопад 2010 року - за період грудень 2010 - червень 2010;

за грудень 2010 року - за період січень 2010 - липень 2010;

за січень 2011 року - за період лютий 2011 - серпень 2011 ;

за лютий 2011 року - за період березень 2011 - вересень 2011;

за березень 2011 року - за період квітень 2011 - жовтень 2011;

за квітень 2011 року - за травень 2011 -листопад 2011;

за жовтень 2011 року - за період листопад 2011 - січень 2011;

за листопад 2011 року - за період грудень 2011 - січень 2012.

Господарський суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 436,89 грн за вказаний період.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три відсотка річних в сумі 195,64 грн за період з 11.03.2010 по 10.01.2012 та втрати від інфляції в сумі 297.52 грн за період з березня 2010 року по грудень 2011 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування 3 % річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 195,64 грн - 3 % річних заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

При розгляду позовної вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 297.52 грн за період з березня 2010 року по грудень 2011 року, господарський суд враховує положення зазначені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

На виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") рахується, що сума, внесення за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційні зміни розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця інфляційні зміни розраховуються з врахуванням даного місяця.

За таких обставин господарський суд частково задовольняє вимоги позивача в частині стягнення втрат від інфляції в сумі 297.52 грн за період з березня 2010 року по грудень 2011 року, а саме на суму 284,92 грн за період з квітня 2010 року по грудень 2011 року.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, господарський суд відмовляє.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на судовий збір покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії", 25030, м. Кіровоград , вул.Кутузова,23/16, код ЄДРПОУ 33142568 заборгованість в сумі 7 953,06 грн., з яких: основний борг в сумі 7035,61 грн, пеня в сумі 436,89 грн; інфляційні втрати в сумі 284, 92 грн, три відсотка річних в сумі 195,64 грн, а також судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 12.03.2012 року.