Рішення № 21838806, 01.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" березня 2012 р.Справа № 5013/2579/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №5013/2579/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Укрніхром", м. Дніпропетровськ, просп. Пушкіна, 40Б

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю "Етал", Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1

до відповідача 2: приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ", Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 1,

про зобов"язання вчинити певні дії

Представники сторін:

від позивача - не брав участі;

від відповідача 1 - не брав участі;

від відповідача 2 - ОСОБА_1, довіреність №0780-7/56 від 12.01.2012р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" звернулось до господарського суду з вимогою зобов"язати товариство з обмеженою відповідальністю "Етал" прийняти товар, що поставлений згідно договору № Д-129 від 07.06.2010 р., за специфікацією №1 від 23.12.2010 р., з покладенням на відповідача судового збору.

Оскільки договір №Д-129 від 07.06.2010 р. та специфікація №1 від 23.12.2010 р., з приводу виконання яких виник спір, укладено між позивачем та приватним акціонерним товариством "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ", а не товариством з обмеженою відповідальністю "Етал", як зазначено позивачем в позовній заяві, господарський суд Кіровоградської області ухвалою від 16.02.2012 р. на підставі ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі іншого відповідача - приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ".

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об'єднання "ЕТАЛ" (надалі - АТ "НВО "ЕТАЛ") просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що АТ "НВО "ЕТАЛ" відмовилось від виконання своїх зобов"язань за договором поставки № Д-129 від 07.06.2010 р. з огляду на порушення позивачем умов цього договору в частині строку поставки продукції та умов її оплати.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (представник позивача брав участь у судових засіданнях 31.01.2012 р. та 09.02.2012 р.), господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010р. між ТОВ "Укрніхром" (надалі - постачальник) та АТ "НВО "ЕТАЛ" (надалі - покупець) укладено договір поставки №Д-129 (надалі - договір №Д-129 від 23.12.2010р.), за умовами п. 1.2. якого постачальник зобов'язався поставити товар, а покупець прийняти і оплатити поставлений товар на нижчевикладених умовах. Специфікація, що є невід'ємною частиною договору, обов'язково повинна містити найменування товару, одиницю виміру товару, загальну його кількість, ціну і одиницю та загальну вартість товару. Якщо у Специфікації до договору узгоджені інші умови, вони мають перевагу над нижчевикладеними.

В п. 3.1. цього договору сторони узгодили, що постачальник зобов"язується передати товар покупцеві відповідно до правил "ИНКОТЕРМС-2000" на умовах EXW (склад постачальника) м. Дніпропетровськ, якщо інше не передбачено специфікацією до договору.

Термін поставки товару вказано у специфікаціях до договору - п. 3.2. договору №Д-129 від 23.12.2010р.

Згідно п. 3.3. договору №Д-129 від 23.12.2010р. моментом поставки товару вважається день відвантаження товару покупцю згідно з умовами постачання та підписання сторонами видаткової товарної накладної. У разі доставлення товару перевізником, моментом поставки вважається день підписання вантажної товарної декларації покупцем.

Специфікацією №1 до договору №Д-129 від 23.12.2010р. сторонами погоджено: найменування товару (ГОСТ, ТУ, асортимент, номенклатуру); кількість товару; його ціну 311652,00 грн.; порядок оплати - 100% протягом 3 днів з моменту отримання товару покупцем; термін поставки - березень 2011р.; умови поставки - EXW склад постачальника. Можлива поставка на склад покупця транспортом постачальника.

Згідно Правил ІНКОТЕРМС 2000 (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2000р. №560) термін "франко-завод" (EXW, EX WORKS) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

При цьому відповідно до п. А. 7 зазначених Правил продавець зобов'язаний дати покупцю достатнє повідомлення щодо часу і місця, коли і де товар буде наданий у розпорядження останнього.

Як вбачається із матеріалів справи позивач не виконав своїх зобов"язань щодо поставки в березні місяці 2011 р. на адресу відповідача 2 обумовленого договором №Д-129 від 23.12.2010р. товару.

Обумовлений договором №Д-129 від 23.12.2010р. товар появився на складі продавця (позивача) лише 19.10.2011 р., що підтверджується матеріалами справи (а.с. 52, 54-56) та не оспорюється позивачем.

02.11.2011р. позивачем на адресу відповідача 2 направлено вимогу №756 про надання АТ "НВО "ЕТАЛ" довіреності на приймання товару уповноваженій особі та прийняття обумовленого договором товару (а.с. 11).

У відповідь на вимогу №756 відповідач 2 повідомив про необгрунтованість вимог позивача, оскільки останнім було порушено строки поставки, обумовлені Специфікацією №1 до договору №Д-129 від 23.12.2010р. (а.с. 12).

У зв'язку з невиконанням відповідачем 2 своїх зобов'язань по прийняттю обумовленого договором №Д-129 від 23.12.2010р. товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом та просить зобов"язати відповідача 2 прийняти товар.

Розглядаючи позовні вимоги, господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між позивачем та відповідачем 2 договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Специфікацією №1 до договору №Д-129 від 23.12.2010р. сторони узгодили обов"язок позивача - поставити товар в березні 2011 р. та обов"язок відповідача 2 - оплатити отриманий товар в повному обсязі протягом 3 днів з моменту отримання товару.

Позивач свої зобов"язання за договором щодо поставки товару в березні місяці не виконав.

Викладене підтверджується, в тому числі, направленими на адресу відповідача листами, із змісту яких вбачається, що поставка обумовленого товару відтерміновується на більш пізній час.

Так, 25.02.2011р. позивачем на адресу відповідача 2 направлено повідомлення №160 про поставку обумовленого договором №Д-129 від 23.12.2010р. товару в серпні-вересні 2011р. з моменту підтвердження замовлення з можливістю дострокової поставки (а.с. 31).

17.03.2011р. позивачем направлено відповідачу 2 повідомлення №212 про поставку товару в листопаді-грудні 2011р. з передплатою 30% та 70% по факту готовності до відвантаження в м. Дніпропетровськ (а.с. 32).

В подальшому 19.04.2011р. відповідачу 2 направлено повідомлення №315 про перенесення поставки товару з березня 2011р. на кінець серпня 2011р. та про планування другої поставки товару в першій декаді 2012р. за умови передплати 30% від вартості всього матеріалу (а.с. 33).

20.04.2011р. позивач повідомив про поставку товару в кінці січня 2012р. з моменту підтвердження замовлення з можливістю дострокової поставки (а.с. 34).

При цьому, господарський суд враховує, що сторонами не вносились зміни до договору №Д-129 від 23.12.2010р. в частині строку поставки товару на адресу відповідача.

Тому відповідач 2 направив позивачу лист №0520-27/20-245 від 06.05.2011р. з проханням здійснити поставку обумовленого Специфікацією №1 до договору №Д-129 від 23.12.2010р. товару в раніше узгоджені строки і наступні поставки здійснювати згідно заявки відповідача на умовах оплати згідно договору (а.с. 57, 61).

У відповідь на лист відповідача 2 №0520-27/20-245 позивач 11.05.2011р. листом №357 повідомив АТ "НВО ЕТАЛ" про неможливість поставки товару в березні 2011 року та зазначив, що строк поставки визначено на кінець серпня 2011 р. (а.с. 60).

В подальшому, 08.08.2011р. відповідач 2 листом №0520-27/20-378 повідомив позивача про те, що у зв"язку з поставкою аналогічного товару на адресу АТ "НВО ЕТАЛ" іншим постачальником, а також у зв"язку із зменшенням обсягів виробництва відповідач 2 відмовляється від поставки позивачем обумовленого товару (а.с. 58, 62).

Господарський суд розцінює даний лист, як повідомлення позивача про відмову відповідача 2 від зобов'язання за договором №Д-129 від 23.12.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

В силу вимог ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки позивач не виконав зобов'язання по поставці товару в березні 2011 року за договором №Д-129 від 23.12.2010р., він вважається таким, що прострочив, тобто не виконав обумовлене даним договором зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно з ч. 6 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Крім того, частиною 3 ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

З огляду на вищезазначені норми чинного законодавства, враховуючи неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №Д-129 від 23.12.2010р., відповідач 2 скористався своїм правом та відмовився від виконання зобов'язання за цим договором.

Оскільки відповідач 2 відмовився від виконання зобов'язання за договором №Д-129 від 23.12.2010р., таке зобов'язання є припиненим в силу вимог ч. 3 ст. 615 Цивільного кодексу України.

За викладених обставин у господарського суду відсутні підстави для спонукання відповідача 2 прийняти, поставлений згідно договору № Д-129 від 07.06.2010 р. за специфікацією №1 від 23.12.2010 р., товар. Тобто в задоволенні позову відносно відповідача 2 слід відмовити.

Відносно відповідача 1 в задоволенні позову також слід відмовити з тих підстав, що позивачем не доведено наявності між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Етал" будь-яких договірних відносин відносно предмету спору.

Таким чином, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити товариству з обмеженою відповідальністю "Укрніхром" за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Пушкіна, 40Б.

Суддя О.Б. Шевчук

Повне рішення складено: 06.03.2012 року.