Рішення № 21838711, 29.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" лютого 2012 р. Справа № 12/009-12

Господарський суд Київської області

у складі:

головуючого:судді Дьоміної С.Ю.

секретар:Кулакова С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ»

про стягнення боргу в сумі 89169,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 13.01.2012 року);

від відповідача: ОСОБА_3 представник (довіреність №88 від 14.10.2011 року),

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ»(далі відповідач) про стягнення боргу в сумі 89169,21 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору №8/11 від 03.01.2011 року (далі договір), згідно з якими позивач зобовязувався поставити відповідачу напівфабрикати заморожені (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений позивачем товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі, проте відповідач поставлений товар оплатив частково, а саме в розмірі 185653,63 грн.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у сумі 89169,21 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 17.01.2012 року, справу призначено до розгляду 07.02.2012 року.

07 лютого 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 22.02.2012 року.

22 лютого 2012 року в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи. Представник позивача проти відкладення розгляду справи не заперечував.

Розгляд справи, на підставі вимог ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 29.02.2012 року.

Після закінчення судового засідання на адресу суду надійшла заява від представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

29 лютого 2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Проти розстрочення виконання рішення суду заперечував.

Представник відповідача у судовому засіданні проти наявності заборгованості відповідача перед позивачем не заперечував, просив суд розстрочити виконання судового рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку:

03 січня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ»(далі відповідач) був укладений договір №8/11 (далі договір), згідно з умовами якого позивач зобовязувався поставити відповідачу напівфабрикати заморожені (далі товар), а відповідач зобовязувався поставлений позивачем товар прийняти і оплатити вчасно та в повному обсязі.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 274822,84 грн., що підтверджується видатковими накладними №17 від 14.02.2011 року, №22 від 21.02.2011 року, №27 від 28.02.2011 року, №31 від 04.03.2011 року, №33 від 07.03.2011 року, №42 від 26.03.2011 року, №45 від 31.03.2011 року, №78 від 01.06.2011 року, №84 від 13.06.2011 року, №135 від 05.09.2011 року, №151 від 26.09.2011 року, №162 від 11.10.2011 року, №180 від 04.11.2011 року, №191 від 19.11.2011 року, №206 від 06.12.2011 року, №207 від 07.12.2011 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач вказаний товар прийняв, проте оплатив його частково, а саме в сумі 185653,63 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року, долученою до матеріалів справи.

У звязку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у сумі 89169,21 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України закріплено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Представник відповідача у судових засіданнях проти наявності заборгованості відповідача перед позивачем не заперечував, документів, що підтверджують оплату боргу перед позивачем, суду не надав.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 89169,21 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

22 лютого 2012 року представник відповідача подав заяву про розстрочення виконання рішення у звязку зі скрутним фінансовим становищем відповідача, на підтвердження чого надав банківську виписку по особовому рахунку відповідача від 21.02.2012 року, з якої вбачається, що залишок на рахунку становить 13,14 грн.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Оцінивши подані документи, що свідчать про фінансовий стан відповідача, а також врахувавши ступінь вини відповідача та майнові інтереси сторін, суд дійшов висновку про те, що представник відповідача не надав документи, що підтверджують відсутність у відповідача майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги позивача, а також документів, що підтверджують відсутність у відповідача інших розрахункових рахунків з розміщеними на них коштами. Відтак заява про розстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, п. 6 ч. 1 ст. 83, ч. 1 ст. 32, ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 43, ч. 1 ст. 121, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ» про стягнення боргу в сумі 89169,21 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ОРАНЖ»(Київська обл., м. Біла Церква, вул. Князя Володимира, 3, кв. 23, код 20618506) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1) борг у сумі 89169,21 грн. (вісімдесят девять тисяч сто шістдесят девять грн. 21 коп.); 1 783,38 грн. (одну тисячу сімсот вісімдесят три грн. 38 коп.) витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С. Дьоміна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 05.03.2012 року.