Рішення № 21838666, 23.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" лютого 2012 р. Справа № 18/005-12

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія», с.Любарці

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл», м.Бориспіль

про стягнення 12 719,51 грн.,

Суддя А.Кошик

За участю представників сторін:

позивача –Федотов Є.А.

відповідача –не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл» (далі – відповідач) про стягнення 12719,51 грн.

Провадження у справі №18/005-12 порушено відповідно до ухвали суду від 10.01.2012 року та призначено справу до розгляду на 24.01.2012 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 24.01.2012 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2012 року подав заяву про уточнення позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача 11856,96 грн. безпідставно набутих коштів, 621,84 грн. процентів за користування чужими коштами та 240,71 грн. 3% річних. Розгляд справи відкладався на 07.02.2012 року.

У зв‘язку із відрядженням судді Кошика А.Ю., судове засідання призначене на 07.02.2012 року не відбулося, тому розгляд справи переноситься на іншу дату. Розгляд справи було призначено на 23.02.2012 року.

В судовому засіданні 23.02.2012 року позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, повторно без поважних причин в судове засідання 23.02.2012 року не з’явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

За таких обставин, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором підряду від 02.04.2011 року №02\04, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл».

Предметом Договору є виконання відповідачем за замовленням позивача роботи по проектуванню та заміру опору потенціалів наданого об’єкту в с. Любарці.

В рахунок передплати робіт по вищезазначеному Договору № 02/04 від 05.04.2011 року ТОВ «Українська овочева компаніям»перерахувала на розрахунковий рахунок ТОВ «УкрГазОйл»грошові коти в сумі 11856,96грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.04.2011року № 450, в якому в призначенні платежу зазначено: передплата проектних робіт згідно Договору №02/04.

Згідно з п. 5.1 Договору, роботи мали бути розпочаті 06.04.2011 року та закінчені 23.04.2011 року. Однак, відповідач передплачені роботи за Договором № 02/04 від 05.04.2011 року не виконав.

Крім того, позивачу стало відомо, що відповідач взагалі не має ліцензії для виконання робіт, що передбачені Договором. Відповідні обставини відповідачем в ході розгляду спору не заперечені та не спростовані.

У зв’язку з чим, позивачем направлено відповідачу лист про повернення помилково сплачених коштів, який отриманий відповідачем 11.04.2011 року та претензію від 14.09.2011року з вимогою повернути кошти в триденний термін з дати отримання претензії.

Суд не приймає посилання позивача на ст. 525 Цивільного кодексу України, яка регулює обов’язок виконання який випливає з умов договірного зобов’язання, оскільки за Договором відповідач зобов’язаний виконати роботи.

Обов’язок повернення спірних передплачених коштів є позадоговірним і походить виключно з відповідної ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оскільки, умовами Договору (п. 3) передбачено, що замовник (позивач) не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання Актів КБ-2В перераховує на розрахунковий рахунок підрядника кошти за виконані роботи, суд дійшов висновку, що у позивача не було жодних правових підстав перераховувати на користь відповідача спірні грошові кошти до підписання відповідних Актів КБ-2В про виконані роботи.

Таким чином, позивач безпідставно пов’язує необхідність повернення спірних коштів з фактом невиконання відповідачем робіт за Договором.

Згідно частини 2 статті 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Оскільки відповідач, усвідомлюючи безпідставність набуття спірних коштів, не виконав покладений на нього ст. 1212 Цивільного кодексу України обов’язок щодо їх повернення, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 4 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за безпідставне користування його грошовими коштами, підлягає задоволенню виходячи з облікової ставки НБУ за період фактичного прострочення в межах заявленого позивачем строку з 23.04.2011 року по 25.12.2011 року в сумі 621,84 грн.

Вимога про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 240,71 грн. задоволенню не підлягає, оскільки пов’язана з порушенням грошового зобов’язання, в той час, як зобов’язання відповідача за Договором полягає у виконанні робіт. Крім того, за безпідставне набуття відповідачем спірних коштів вже застосовано відповідальність, передбачену ч. 2 ст.1214 Цивільного кодексу України за невиконання обов’язку про повернення безпідставно набутих коштів. В той же час, суд враховує відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення грошового зобов’язання, оскільки безпідставна сплата коштів відбулась з вини позивача (кредитора).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині вимоги про повернення безпідставно набутих коштів в сумі 11856,96 грн. та 621,84 грн. процентів за користування чужими коштами. В решті, позов задоволенню не підлягає.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрГазОйл»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, 8а, код 32782307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська овочева компанія»(08360, Київська обл., с. Любарці, вул. Матросова, 29а, код 22921048) 11856,96 грн. боргу, 621,84 грн. процентів за користування чужими коштами та 1384,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволені решти позову відмовити.

Суддя Кошик А. Ю.