Ухвала суду № 21836686, 18.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" січня 2012 р. м. КиївК-55709/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:Нечитайло О.М.

Судді:Бившева Л.І.

Костенко М.І.

Острович С.Е.

Пилипчук Н.Г.,

за участю секретаря:Альошиної Г.А.,

за участю представників позивача:не зявився, відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р.

у справі №22а-8088/08/9104 (3/5А (5/812-13/128А) - номер справи у суді першої інстанції)

за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу «Міжрегіональна академія управління персоналом» (далі позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі відповідач) про:

-визнання незаконними дій відповідача щодо опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави, та включення податкової застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

-зобовязання відповідача звільнити активи позивача з податкової застави та виключити таку податкову заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

-зобовязання відповідача припинити протиправне зарахування поточних податкових платежів, сплачених позивачем відповідно до поданих податкових декларацій, на погашення неіснуючого податкового боргу;

-зобовязання відповідача привести облік податкових зобовязань позивача у відповідність з рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2005р. у справі №5/1109-12/177.

Постановою Господарського суду Львівської області від 25.03.2008 р. було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р. рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави, на підставі акту від 02.02.2006 р., включення податкової застави до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зарахування поточних податкових платежів на погашення неіснуючого боргу; зобовязано відповідача звільнити активи позивача з податкової застави та виключити таку заставу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; у решті позовних вимог відмолено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач, з підстав її необґрунтованості просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Так, судовими інстанціями було встановлено наступні фактичні обставини справи.

Працівниками податкового органу було проведено документальну перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2002 р. по 30.06.2004 р., за результатами якої складено акт від 28.09.2004 р. №755/23-2/25558766. На підставі вказано акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2004 р. №0005022320/0/25100, яким позивачу донараховано податкове зобовязання з прибуткового податку у сумі 34.404,03 грн. та №0005022320/0/25100, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 234.677, 94 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте у судовому порядку визнані недійсними не були, у звязку із чим відповідач дійшов висновку про наявність у позивача податкового боргу, про що було складено податкові вимоги від 07.04.2005 р. №1/445 та від 14.05.2005 р. №2/616.

У звязку із несплатою позивачем у встановлені законодавством строки суми податкового боргу, визначеної названими податковими вимогами, відповідачем було складено акт опису активів позивача від 02.02.2006 р., на які поширюється право податкової застави.

Оскаржуючи дії податкового органу позивач вказав на той факт, що зазначені податкові вимоги (перша та друга) були визнані недійсними рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2005 р., залишеним без змін ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. та Вищого адміністративного суду України від 14.09.2006 р. у справі №5/1109-12/177, що на думку позивача, із якою погодився суд апеляційної інстанції, вказує на неузгодженість суми податкового боргу позивача, а отже наявність підстав для визнання недійсною податкової застави майна.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, надані сторонами письмові докази в їх сукупності, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2006 р. податковим керуючим, призначеним наказом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова, складено акт опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави на загальну суму 30.657,24грн. та внесено його до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Податковий примус щодо сплати встановлених податків і зборів ( обовязкових платежів ) забезпечується повноваженнями органів державної податкової служби щодо стягнення податкового боргу в примусовому порядку у разі його несплати платником податків.

Відповідно до приписів п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобовязання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні (пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 названого Закону).

Право податкового органу на безоплатну реєстрацію податкової застави у відповідному державному реєстрі застав закріплено приписами п.8.3 ст.8 зазначеного Закону.

Між тим, зазначені дії контролюючого органу і щодо опису активів платника податків, на які поширюється право податкової застави, і щодо реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав мають узгоджуватися з зазначеними законодавчими приписами п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, безумовною підставою для захисту інтересів бюджетних споживачів та передачі активів платника у податкову заставу, є саме наявність у останнього податкового боргу.

У той же час, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, на момент здійснення опису активів позивача (02.02.2006 р.), факт наявності у нього податкового боргу було спростовано рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2005 р., залишеним без змін ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 18.10.2005 р. та Вищого адміністративного суду України від 14.09.2006 р. у справі №5/1109-12/177.

Процесуальними положеннями ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов цілком обґрунтованих висновків, що з урахуванням відсутності у позивача податкового боргу на момент опису активів платника податків, на які поширюється право податкової застави, і на момент реєстрації податкової застави у відповідному державному реєстрі застав, такі дії контролюючого органу не відповідають правильному застосуванню п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2009 р. у справі №22а-8088/08/9104 (3/5А (5/812-13/128А) - номер справи у суді першої інстанції) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. СуддіБившева Л.І. Костенко М.І. Острович С.Е. Пилипчук Н.Г. Суддя О.М. Нечитайло