Ухвала суду № 21835552, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" березня 2012 р.                               м. Київ                                        К-56671/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е.,

розглянув у письмовому провадженні касаційні скарги державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі –ДПІ) та державної податкової адміністрації у Харківській області (далі –ДПА)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009

у справі № 2-а-37422/09/2070

за позовом приватного підприємства «Фокус»(далі –ПП «Фокус»)

до ДПІ

та ДПА

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційних скарг Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009, позов задоволено; скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.11.2008 №0002305/0, від 20.01.2009 №0002305/1, від 23.03.2009 № 0002305/2, а також рішення ДПІ про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2009 № 473/10/25-007 та рішення ДПА про результати розгляду повторної скарги від 18.03.2009 № 1145/10/25-103. Названі судові акти попередніх інстанцій мотивовано правомірним застосування позивачем податкової пільги в порядку пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»під час поставки послуг з обробки даних замовнику-нерезиденту.

У касаційних скаргах до Вищого адміністративного суду України ДПІ та ДПА просять скасувати у справі рішення та відмовити в позові. Основним доводом касаційних скарг зазначено відсутність документального підтвердження висновку судів про те, що споживання спірних послуг здійснювалося поза межами митної території України.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «Фокус»зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скарги –без задоволення.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення касаційних скарг ДПІ та ДПА з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що в ході проведення ДПІ позапланової виїзної перевірки ПП «Фокус»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 29.10.2009, оформленої актом від 29.10.2008 №6622/2305/33068631, було виявлено факт надання позивачем послуг з обробки даних електронних каталогів за контрактом від 01.10.2005 №FS-10-2005, укладеним ПП «Фокус»(виконавець) та корпорацією «Системз Онлайн STC, Інк.»(США). Підставою для нарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 42271,50 грн. (у тому числі 28181 грн. за основним платежем та 14090,50 грн. за штрафними санкціями) за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями слугував висновок контролюючого органу про незаконне застосування позивачем податкової пільги, передбаченої підпунктом «д»пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»під час оподаткування операцій з поставки послуг на виконання цього контракту з огляду на відсутність доказів отримання позивачем елементів та компонентів продукції від замовника та подальшої обробки даних.

В силу вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За змістом підпункту «д»пункту 6.5 статті 6 названого Закону в операціях з поставки послуг з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, покупцеві, який проживає за межами митної території, місцем поставки послуг вважається місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації - місце постійної адреси або постійного проживання.

Відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»обробка інформації в системі - це виконання однієї або кількох операцій (зокрема, із збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрації, приймання, отримання, передавання), які здійснюються в системі за допомогою технічних і програмних засобів.

З огляду на наведені законодавчі приписи суди, встановивши за наслідками дослідження наявних у матеріалах справи доказів (а саме –контракту від 01.10.2005 №FS-10-2005, актів виконаних робіт, звітів до цього контракту тощо) факт надання позивачем послуг з обробки даних нерезидентові, дійшли правильного висновку про те, що операції з поставки цих послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, та обґрунтовано задовольнили позов в частині скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційних скарг не спростовують наведених висновків попередніх інстанцій, позаяк в ході вирішення цього спору відповідачами не було подано жодних доказів, які б засвідчили факт надання позивачем інших послуг, ніж ті, що наведені у підпункті «д» пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість»та дають право платнику на податкову пільгу.

Водночас позовні вимоги в частині скасування рішення ДПІ про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2009 № 473/10/25-007 та рішення ДПА про результати розгляду повторної скарги від 18.03.2009 № 1145/10/25-103 не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді. Адже вказані рішення не створюють для позивача юридичних наслідків, позаяк прийняті за результатами вирішення податкового спору в доюрисдикційній процедурі та не є актами реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності.

А відтак провадження у справі у цій частині підлягає закриттю відповідно до пункту першого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 157, 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова та державної податкової адміністрації у Харківській області задовольнити частково.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 у справі № 2-а-37422/09/2070 скасувати в частині скасування рішення державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про результати розгляду первинної скарги від 15.01.2009 № 473/10/25-007 та рішення державної податкової адміністрації у Харківській області про результати розгляду повторної скарги від 18.03.2009 № 1145/10/25-103.

У цій частині провадження у справі закрити.

3. В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 у справі № 2-а-37422/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко