Постанова № 21831268, 06.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012 № 14/437

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Чорногуза М.Г

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Марвано А.Т.,

в судове засідання зявились представники:

від позивача: не зявились,

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 12.01.2012 року,

від третьої особи 1: ОСОБА_2, довіреність №225-КР-2037 від 08.12.2011 року,

від третьої особи 2: не зявились,

від третьої особи 3: не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу товариства автолюбителів «Стоянка 17»

на рішення господарського суду міста Києва від 21грудня2011року,

у справі № 14/437 (суддя Мельник С.М.),

за позовом комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва», м. Київ,

до товариства автолюбителів «Стоянка 17», м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:1) Київська міська рада, м. Київ,

2) Соломянська районна у місті Києві державна адміністрація, м. Київ,

3) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,

про звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства автолюбителів «Стоянка 17» про звільнення земельної ділянки (а.с. 10-12).

Рішенням господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року у справі №14/437 позов задоволено повністю (а.с. 108-111).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року у справі № 14/437 (а.с. 126).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 січня 2012 року апеляційну скаргу товариства автолюбителів «Стоянка 17» на рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року у справі № 14/437 повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України (а.с. 124-125).

Усунувши недоліки, які стали причиною повернення апеляційної скарги, відповідач повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року у справі № 14/437 та ухвалити у справі нове рішення, яким в задоволені позову позивача відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що земельну ділянку він займає правомірно на підставі рішення Залізничної районної ради народних депутатів міста Києва. Скаржник також посилається на те, що у рішенні місцевого господарського суду невірно вказано назву відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20 лютого 2012 року відновлено строк на апеляційне оскарження та прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження. Розгляд справи призначено на 06 березня 2012 року.

05 березня 2012 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 14/437, у звязку з неможливістю забезпечити явку свого представника у судове засідання.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів вирішила відхилити його враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є незявлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Виходячи з аналізу вказаної правової норми, у випадку незявлення в засідання представників позивача, відповідача або ж обох сторін, інших учасників господарського процесу, якщо суд вважає, що без них неможливо вирішити справу, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, розгляд справи. Тобто, можливість розгляду справи за відсутності будь-кого із учасників процесу, якщо присутні учасники не заперечують, вирішується суддею.

Таким чином, якщо суд вважає, що є можливість всебічного розгляду справи з винесенням законного і обґрунтованого рішення і неявка сторони, яка не використала свого процесуального права передбаченого ст. 22 ГПК України, хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи, не перешкоджає розгляду справи, то необхідність у відкладенні розгляду справи відсутня.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи № 14/437. Однак, керівництво підприємства позивача, заздалегідь знаючи про неможливість взяти участь у судовому засіданні, порушуючи вимоги ст. 22 ГПК України, ігноруючи свої процесуальні права та обовязки, не уповноважило іншу особу представляти інтереси підприємства у суді. Відсутність іншого юриста на підприємстві не позбавляє позивача права звернутись за правової допомогою до спеціаліста в області права і, таким чином, забезпечити явку свого представника у судове засідання. Відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду врахувала достатність наявних у матеріалах справи документів для прийняття рішення та відсутність належних доказів причин не зявлення представника позивача у судове засідання.

У судове засідання 06 березня 2012 року представники позивача, Соломянської РДА та Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) не зявились, треті особи про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 14/437 до вирішення Окружним адміністративним судом міста Києва справи за позовом Громадської організації «Товариство автолюбителів «Стоянка 17» до Київської міської ради про визнання рішення Київської міської ради №118/5505 від 31.03.2011 року нечинним.

Представник третьої особи-1 підтримала заявлене скаржником клопотання про зупинення провадження у справі № 14/437.

Розглянувши клопотання відповідача та наявні матеріали справи № 14/437 колегія суддів апеляційного господарського суду вирішила відхилити клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи Окружним адміністративним судом міста Києва.

Судова колегія виходить з того, що заявником не подано доказів відкриття провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Товариство автолюбителів «Стоянка 17» до Київської міської ради про визнання рішення Київської міської ради №118/5505 від 31.03.2011 року нечинним. Тобто, звернення з клопотання про зупинення провадження у справі № 14/437 є передчасним з огляду на те, що провадження за позовною заявою Громадської організації «Товариство автолюбителів «Стоянка 17» Окружний адміністративний суд міста Києва може не відкрити.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року по справі № 14/437 та відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Представник скаржника послався на те, що земельну ділянку відповідачем отримано правомірно.

Представник Київської міської ради проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечила, просила залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. При цьому, представник наголосила, що Київською міською радою рішення про передачу спірної земельної ділянки відповідачеві не приймалося.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 06 березня 2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Рішенням Київської міської ради від 31 березня 2011 року за № 118/5505 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» для будівництва підїзної автомобільної дороги від Червонозоряного проспекту (поблизу примикання вул. Кіровоградської) до міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) у Солом'янському районі м. Києва та надано в постійне користування земельну ділянку площею 13,92 га (а.с. 10-11).

На підставі вказаного рішення Київської міської ради комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» було видано два державних акта про право постійного користування земельними ділянками площею 6,5524 га та 7,3219 га (а.с. 60-61).

28 вересня 2011 року на підставі звернення прокуратури Соломянського району міста Києва Головним управлінням земельних ресурсів проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо земельної ділянки за адресою: Соло-мянський район, вул. Народного ополчення, 22а, обліковий номер 72:299:001 (а.с. 85).

За наслідками здійсненої перевірки було складено Акт № 669/09 в якому встановлено, що вказана земельна ділянка використовується громадською організацією товариство автолюбителів “Стоянка 17”. Встановлено, що громадська організація товариство автолюбителів “Стоянка 17” використовує вказану земельну ділянку на підставі рішення виконкому Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва від 28.01.91 р. № 29 “Про створення тимчасової відкритої автостоянки по вулиці Народного Ополчення”. Рішення про відведення земельної ділянки по вул. Народного Ополчення, 22а та надання її в користування у відповідності до вимог ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України громадській організації товариству автолюбителів “Стоянка 17”відсутні, що є порушенням земельного законодавства.

Відповідач наголошує на правомірності використання ним земельної ділянки посилаючись при цьому на рішення виконкому Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва «Про створення тимчасової відкритої автостоянки по вул. Народного Ополчення» № 29 від 28 січня 1991 року.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з твердженнями відповідача про правомірне використання земельної ділянки з огляду на наступне.

Згідно рішення виконкому Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва «Про створення тимчасової відкритої автостоянки по вул. Народного Ополчення» № 29 від 28 січня 1991 року, дозволено тимчасово використовувати земельну ділянку площею 1,25 га в кінці вулиці Народного Ополчення для організації відкритої автостоянки. Проте пунктом 4 вказаного рішення передбачено, що «За вимогою райвиконкому земельну ділянку земельну ділянку 1,25 га по вулиці Народного Ополчення звільнити у десятиденний строк без права повернення затрачених коштів».

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідачем не надано жодного доказу укладення договору оренди спірної земельної ділянки. в матеріалах справи містяться листи КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» та Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації на адресу відповідача з приводу звільнення земельної ділянки.

За приписами ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою, свідоцтвом про право на спадщину; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Слід наголосити, що відповідачем не надано доказів наявності у нього документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою з обліковим номером 72:299:001 за адресою: Соломянський район, вул. Народного ополчення, 22а.

Враховуючи наведені вище обставини та приписи законодавства колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що відповідач приступив до використання наданої земельної ділянки без одержання документа, який посвідчує право користування землею, а відтак товариство автолюбителів «Стоянка 17» самовільно займає спірну земельну ділянку.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, вимоги позивача, як землекористувача, про зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Народного Ополчення, 22-а в м. Києві та привести її у придатний для використання стан за власний рахунок є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Технічний звіт про встановлення меж землекористування та паспорт КДЖ №283 не дають права користування земельною ділянкою, оскільки статтею 126 Земельного кодексу України чітко визначено перелік документів, виключно на підставі яких можливе користування землею комунальної власності.

Щодо посилань в апеляційній скарзі на зазначення в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції невірної назви відповідача колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Рішення по цій справі виносилося стосовно товариства автолюбителів «Стоянка 17», яке зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та має ідентифікаційний код 22868584. Код ЄДРПОУ відповідача, який вказано у резолютивній частині рішення господарського суду міста Києва, є правильним, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 43-44).

Проте, описка у назві відповідача, яка має місце у резолютивній частині рішення може призвести до негативних наслідків у вигляді неможливості у майбутньому виконання цього рішення.

Тому, резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року по справі №14/437 слід змінити.

Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Апеляційна скарга товариства автолюбителів «Стоянка 17» на рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п. 4 ч.1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

п о с т а н о в и в :

1.Апеляційну скаргу товариства автолюбителів «Стоянка 17» на рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року у справі № 14/437 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 21 грудня 2011 року по справі №14/437 змінити. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати товариство автолюбителів «Стоянка 17» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 22-а; код ЄДРПОУ 22868584) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку по вул. Народного Ополчення, 22-а в м. Києві та привести її у придатний для використання стан за власний рахунок.

3. Стягнути з товариства автолюбителів «Стоянка 17» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 22-а; код ЄДРПОУ 22868584) на користь комунального підприємства «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» (01014, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 6, код ЄДРПОУ 05445267) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.»

3.Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

4.Справу № 14/437 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддяЧорногуз М.Г

СуддіАгрикова О.В.

Суховий В.Г.