Рішення № 21830736, 29.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.12 Справа№ 5015/567/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна», м.Львів

про стягнення в порядку регресу 9262,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №261-1-4/21 від 19.12.2011р.);

від відповідача: не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»звернулось з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»про стягнення в порядку регресу 9262,07 грн.

Ухвалою суду від 17.02.2012р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.02.2012р. подав клопотання, яким він просить суд не здійснювати технічну фіксацію судового процесу у справі, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач в судове явку повноважного представника не забезпечив, вимог ухвали суду від 17.02.2012р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням №79044 0534250 4 від 17.02.2012р. вручено 20.02.2012р. Станом на 29.02.2012р. від відповідача заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

04.09.2010р. між ТзОВ «Біонорика»(страхувальник) та ВАТ «Українська страхова компанія»«Дженералі Гарант»було укладено договір (поліс) №19G-0343623 добровільного страхування транспортного засобу Skoda OKTAVIA ELEGANS (реєстраційний номерний знак НОМЕР_1), строком дії страхового полісу до 03.09.2011р.

17.12.2010р. у м.Києві, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2 здійснив зіткнення із автомобілем «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 18.03.2011р. (справа №3-320/11) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.

Згідно полісу №ВС/9131459 добровільного страхування наземного транспорту автомобіль марки «Шевроле»(державний номерний знак НОМЕР_2) було застраховано у ПрАТ «Страхова компанія «Граве Україна», зі строком дії з 29.12.2009р. по 28.12.2010р., з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну 25500,00 грн. та франшизою 510,00 грн.

З метою встановлення вартості матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власнику пошкодженого автомобіля, було проведено автотоварозначе дослідження, відповідно до якого сума збитку склала 13022,18 грн.

Відповідно до страхового акту №117018 від 28.02.2011р. ВАТ «УСК Дженералі Гарант»прийняло рішення про визнання страхового випадку та відшкодування згідно умов страхування 9949,82 грн. за мінусом франшизи в сумі 177,75 грн. та виплату 9772,07 грн. Цю суму ВАТ «УСК Дженералі Гарант»сплатило згідно платіжного доручення № 140 від 09.03.2011р.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 згідно полісу №ВС/9131459 строком дії з 29.12.2009р. по 28.12.2010р. була застрахована з лімітом відповідальності 25500,00 грн. та встановленою франшизою 510,00 грн., отже відповідач зобов»язаний сплатити 9262,07 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.09.2011р., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача в порядку регресу 9262,07 грн. завданої шкоди.

Відповідно до п.1.1. Статуту ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»було перейменовано у ВАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», яке продовжує свою діяльність як Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», з метою приведення у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства»(рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «УСК «Дженерралі Гарант»від 20.04.2011р.).

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За умовами ст.1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Факт настання 17.12.2010р. близько 16:00 год. по вул.Скоропадського в м.Києві дорожньо-транспорної пригоди за участю ОСОБА_2, який керував транспортним засобом автомобілем «Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля «Шкода», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТзОВ «Біонорика»підтверджується довідкою ДАІ Печерського району м.Києва.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні ДТП підтверджується постановою Печерського районного суду №3-320/11 від 18.03.2011р.

Згідно п. 22.1 ст.22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Обовязковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобовязаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти (п. 9.1. ст.9 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 12.1 ст.12 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів.

Згідно п. 37.4. ст.37 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам, організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування”, страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Фактичний розмір понесених витрат на ремонт автомобіля становить 9949,82 грн. (рахунок-фактура № 3 від 16.01.2011р. ФОП Асатіані А.Л.)

Факт виплати страхового відшкодування в сумі 9772,07 грн. підтверджується платіжним дорученням: №140 від 09.03.2011р.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування на користь ТзОВ «Біонорика»до ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»перейшло право зворотної вимоги, яке ТзОВ «Біонорика»має до особи відповідальної за завдані збитки.

Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач в силу того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Граве Україна»за полісом ВС/9131459 від 29.12.2009р.

06.09.2011р. в порядку досудового врегулювання спору ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО»звернулося до відповідача з претензійним листом на суму 9262,07, в якому було викладено вимогу про сплату страхового відшкодування. Проте відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Згідно постанови пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобовязання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 згідно полісу ВС/9131459 від 29.12.2009р. була застрахована з лімітом відповідальності 25500,00 грн. та встановленою франшизою 510,00 грн., отже відповідач зобов»язаний сплатити 9262,07 грн.

Зважаючи на вищевикладені обставини позовна вимога про стягнення 9262,07 грн. підлягає до задоволення.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1, 6, 37 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 16, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, та ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»(вул.Метрологічна, 2 м.Львів, 79044, код ЄДРПОУ 19243047) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-АВТО»(пров.Новопечерський, 19/3, м.Київ, 01042, п/р 26500717313330 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»м.Києва, МФО 380805; код ЄДРПОУ 16467237) 9262,07 грн. відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 1609,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 05.03.2012р.