Рішення № 21830254, 20.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа № 10/5014/62/2012

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",

м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", м. Антрацит, смт. Дубівський Луганської області

про стягнення 26 580 грн. 00 коп.

Суддя Мінська Т.М.

представники сторін:

від позивача ОСОБА_1., юрисконсульт, довіреність № 398 від 01.01.2012;

від відповідача - ОСОБА_2., представник, довіреність № 05/966 від 10.10.2011.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу за невірно зазначену у залізничній накладній № 53329876 маси вантажу у розмірі 26580 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

12.07.2011 року зі станції Карахаш Донецької залізниці Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»здійснило відправлення групи вагонів, з вантажем Антрацит навалом, в тому числі вагону № 67191676 (надалі-вагон) згідно накладної № 53329876 (а.с. 11) на станцію Трипілля - Дніпровське Південно - Західної залізниці, одержувач вантажу - Трипільська ТЕС ВАТ «Центренерго».

Провізна плата за вказаний вагон - 5316 грн. Маса вантажу визначена відправником шляхом зважування на 200 тонних вагонних вагах. Правильність внесених у накладну відомостей підтверджено посадовою особою відправника. В графі 50 зазначено, що вантаж маркований 4 продольними бороздами на поверхні вугілля.

При проходженні вагону через станцію Чаплине Придніпровської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту залізницею проведено перевірку маси вантажу шляхом зважування на тензометричних вагах (акт загальної форми № 3313 від 14.07.2011) та було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній.

Контрольне переважуванні спірного вагону проводилось на вагонних вагах № 1станції Чаплине (остання держповірка 31.0523011), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, дані переважування внесено в книгу форми ГУ 78, та складено комерційний акт АА № 039701/381 від 14.07.2011. Перевіркою було виявлено:

- в накладній № 53329876 у вагоні № 67191676 вказана маса вантажу складає 69000 кг, вантажопідйомність вагону 69000 кг., фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70300 кг, що на 1300 кг більше ніж вказано у накладній та на 1300 кг більше ніж вантажопідйомність вагону.

Надлишок вантажу 1300 кг з вищевказаного вагону відвантажено у вагон № 66820028 за досилочною накладною № 46764197 (а.с. 40). В графі 39 вказаної досилочної накладної вказано, що вкладені акти загальної форми та комерційний акт № 039701/381.

В розділі Є комерційного акту станцією призначення вказано, при перевірці вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Відповідач проти позову заперечує, доводи відповідача, викладені у відзиві № 05/90 від 20.01.2012 та доповненні до відзиву № 05/165 від 02.02.2012, посилаючись на наступне.

Вантажовідправник вжив усіх заходів щодо збереження вантажу, завантажив вагон відповідно до норми, про що свідчить залізничний штамп станції відправлення «Карахаш»Донецької залізниці про прийняття вантажу до перевезення. При прийнятті вантажу до перевезення, вагон був прийнятий залізницею без будь-яких зауважень.

Відповідачем не з'ясовано яким засобом проводилось переважування вагону з вугіллям 14.07.2011 згідно акта загальної форми № 3221.

Також є невідомим, чи було доставлено одержувачу перевантажене вугілля у спірному вагоні.

Позивачем не надано залізничних документів про відправлення вагона з вантажем вагою 1300 кг. В той же час згідно розділу Є комерційного акта АА № 039701/381/221 від 14.07.2011 спірний вагон прийшов на станцію призначення перевантажений, тобто різниці проти зазначеного комерційного акту не виявлено.

Комерційний акт є лише одним із доказів по справі, повинен оцінюватись судом у сукупності з іншими документами, і не може мати заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на вказане відповідач вважає, що відсутній факт надлишку маси вантажу у спірному вагоні.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими з огляду на наступне:

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт", законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

А відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998. N 457, до компетенції Міністерства транспорту України віднесено затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (с. 24 Статуту залізниць).

А статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року N 334.

Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом, що є належним доказом факту неправильного зазначення відправником маси вантажу у розумінні ст. 129 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.00 № 644.

Дійсно, як зазначив відповідач, згідно ст. 43 ГПК України ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а обставини справи оцінюються в їх сукупності. Отже, оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт завантаження спірного вагону на 1300 кг більше ніж вказано у накладній та на 1300 кг більше ніж вантажопідйомність вагону, підтверджується не лише комерційним актом, а й іншими доказами, в тому числі даними переважування цього вагону, що внесені в книгу форми ГУ 78, та досилочною накладною № 46764197. За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи. Інші доводи Відповідача також не спростовують вказані обставини.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена згідно статей 118, 122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення, який за даним позовом складає 5316 грн. х 5 = 26580 грн.

За таких обставин факт неправильного зазначення відповідачем відомостей у накладній підтверджено матеріалами справи, тому позивачем правомірно нараховано і визначено штраф 26580 грн. Позовні вимоги, підтверджуються матеріалами справи та відповідають вимогам законодавства, тому підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1411 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного і, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська”, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, ідентифікаційний код 00179648 на користь Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828 штраф в сумі 26580 грн. 00 коп., витрати на сплату судового збору в сумі 1411 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено і підписано 27.02.2012.

Суддя Т.М. Мінська