Рішення № 21830136, 06.03.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.03.12 р. Справа № 19/161

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк”, м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нуга-Восток”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості за кредитним договором №08V від 25.07.2008р. у розмірі 47673,64 дол. США

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не зявився;

Суд перебував в нарадчій кімнаті

06.03.2012р. з 11.00 год. по 11.15 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний банк”, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нуга-Восток”, м.Донецьк про стягнення заборгованості за кредитним договором №08V від 25.07.2008р. у розмірі 47673,64 дол. США.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №08V від 25.07.2008р., у звязку з чим нараховує до стягнення пеню та 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою від 30.12.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/161.

20 лютого 2012р. від позивача надійшла заява №DON-23/208 від 08.02.2012р. про уточнення позовних вимог, за змістом якої він просить суд стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором №08V від 25.07.2008р. яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 32451,90дол.США, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 11377,12 дол.США, пені за порушення строків сплати відсотків в сумі 365,28 грн., що підлягає сплаті в гривнях за курсом НБУ на день платежу, та 3% річних від простроченої суми нарахованих відсотків та кредиту в сумі 2721,16дол.США, що підлягає сплаті в гривнях за курсом НБУ на день платежу.

Враховуючи позицію Вищого господарського суду України, викладену в листі № 01-8/675 від 14.08.2007, сама лише відсутність посилання у зазначеній заяві на приписи норми процесуального права не означає невідповідності заяви вимогам закону. У вирішенні наведеного питання господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Проаналізувавши зміст наданих позивачем уточнень до позовної заяви, судом встановлено, що позивачем фактично зменшено розмір позовних вимог в частині стягуваної суми пені.

За приписами ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, справа №19/161 розглядається судом з урахуванням заяви №DON-23/208 від 08.02.2012р.

06 березня 2012р. від позивача надійшли пояснення щодо валюти стягуваних в межах справи №19/161 пені та 3% річних, якою визначено гривню.

В судовому засіданні 06.03.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням наданих уточнень та пояснень.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин невиконання вимог суду не повідомив.

Відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 05.01.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Нуга-Восток» зареєстровано за адресою: 83117, м. Донецьк, вул.Петровського, 117. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться у позовній заяві.

На адресу суду повернуто поштові відправлення №№16599740, 16692588, 16582042, надіслані судом на вищевказану адресу відповідача, з відміткою органу поштового звязку «организация выбыла».

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про належне виконання обовязку повідомити відповідача про час та місце розгляду справи №19/161.

Згідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

25 липня 2008р. між Закритим акціонерним товариством „Донгорбанк” (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нуга-Восток» (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №08V (далі - договір).

Відповідно до умов цього договору банк зобовязується надати позичальнику кредиту на наступних умовах: сума кредиту 60000,00 дол. США; цільове використання кредиту поповнення обігових коштів, крім розміщення кредитних коштів на депозит, формування статутного фонду господарського товариства; строк повернення кредиту 24.07.2009р.; проценти за користування кредитом за строковою заборгованістю в розмірі 16% річних; проценти за безпідставне використання кредиту за простроченою заборгованістю 21% річних (п.1.1 договору).

Згідно з п.3.3.1 договору банк зобовязується видати позичальнику кредит на умовах, передбачених п.1.1 цього договору. Видача кредиту здійснюється за наявності вільних ресурсів. Кредит надається в безготівковій формі шляхом перерахування коштів з кредитного рахунку банку на поточний рахунок позичальника з наступним використанням позичальником кредитних коштів на цілі, зазначені в п.1.1 цього договору.

Крім того, банк зобовязується нараховувати в валюті кредиту проценти за користування кредитом, а також проценти за безпідставне використання кредиту, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1 договору. В період нарахування процентів включається день видачі та не включається день повернення (п.3.3.4 договору). Нарахування процентів (в тому числі при частковому поверненні кредиту) здійснюється на суму фактично наявної на кінець операційного дня заборгованості за позичковим рахунком, виходячи з 360 днів в році, щомісячно в два етапи: 27числа місяця (якщо 27 число неробочий місяць, то в перший робочий день після 27 числа), далі - день першого нарахування, за період: з дня видачі кредиту по день, що передує дню першого нарахування, включно, а в подальшому з першого числа місяця по день, що передує дню першого нарахування, включно; в останній робочий день місяця (далі день другого нарахування) за період з дня першого нарахування або з дня видачі кредиту (якщо кредит виданий в період з 27 числа по останній календарний день місяця) по останній календарний день місяця включно, а в подальшому з дня першого нарахування по останній календарний день місяця включно.

За змістом п.3.4.3, позичальник зобовязується сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом (в тому числі при частковому поверненні кредиту) в валюті кредиту та в два етапи: нараховані в день першого нарахування проценти сплачувати до початку наступного місяця, тобто до останнього робочого дня поточного місяця включно; нараховані в день другого нарахування проценти сплачувати до 10 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, наступного за місяцем нарахування процентів, на процентний рахунок №20680002762001, а також відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи зі ставок, зазначених в п.1.1 договору.

Розділом 5 кредитного договору визначено умови відповідальності позивальника. Зокрема, пунктом 5.1 встановлено, що в разі несвоєчасної сплати процентів за кредитом позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,05% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочки.

Згідно з п.7.1 кредитного договору, він набирає сили з моменту його підписання та припиняє свою дію після повного виконання позичальником всіх зобов'язань, що витікають з договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Як вбачається зі змісту кредитного договору №08V від 25.07.2008р., сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний кредитний договір наразі є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1.1 статуту ПАТ „Перший Український міжнародний банк”, банк є правонаступником всіх прав та зобов'язань ПАТ „Донгорбанк” в результаті його реорганізації шляхом приєднання до Банку, згідно рішення загальних зборів акціонерів (протокол №59 від 15.07.2011р.) та згідно рішення єдиного акціонера (рішення 2/2011 від 15.07.2011р.).

З огляду на вищевикладене, кредитором за кредитним договором №08V від 25.07.2008р. виступає Публічне акціонерне товариство „Перший Український міжнародний банк”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На виконання п.3.3.1 кредитного договору, меморіальним валютним ордером №178_11 від 28.07.2008р.

Відповідач, всупереч умовам договору та приписам законодавства, зобов'язання зі сплати відсотків та повернення кредиту в строки, встановлені п.1.1, в повному обсязі не виконав, у звязку з чим у період з 01.03.2010р. по 27.11.2011р. банком нараховані відсотки за безпідставне користування кредитом, виходячи з відсоткової ставки 21% річних.

Як зазначає позивач, станом на момент винесення рішення по справі №19/161, у відповідача перед банком наявна заборгованість з повернення кредитних коштів за кредитним договором №08V від 25.07.2008р. в сумі 32451,90дол.США та зі сплати відсотків за безпідставне користування ними в сумі 11377,12 дол. США.

На вимогу суду, позивачем до матеріалів справи №19/161 надані документи первинного бухгалтерського обліку (виписки з відповідних рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України), які відповідно до ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підтверджують наявність у відповідача заборгованості у зазначених сумах.

Отже, беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 32451,90 дол.США та відсоткової заборгованості в сумі 11377,12дол.США є правомірними, доведеними належним чином та відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У звязку з несплатою відповідачем відсотків за користування кредитом, позивачем на підставі п.5.1 кредитного договору нараховану до стягнення пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, в сумі 1123,46 дол. США.

Згідно з ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного позивачем нараховано до стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків в загальній сумі 2721,16 дол. США.

Проаналізувавши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, судом встановлено наявність в них помилок щодо визначення дати виникнення у позичальника прострочки виконання зазначених грошових зобов'язань, тому сума пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період «перше нарахування у грудні 2010р. друге нарахування у жовтні 2011р.» складає 363,60дол.США, сума 3% річних за прострочку сплати відсотків, нарахованих у зазначений період, складає 262,54 дол. США, сума 3% річних за прострочку повернення кредиту складає 2445,37 дол.США.

Як зазначалось вище, 06.03.2012р. позивачем надані пояснення щодо визначення гривні валютою стягнення нарахованих 3% річних та пені, які суд розглядає як клопотання про зазначених сум в національній валюті.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення гривневого еквіваленту пені в сумі 363,60дол.США та 3%річних загальною сумою 2707,91 дол. США, виходячи з офіційного курсу долару США до гривні, встановленого Національним Банком України на дату звернення позивача до суду: 798,98 грн. за 100 дол.США, та стягує з відповідача пеню в сумі 2905,09 грн. та 3% річних в сумі 21635,66 грн.

Беручи до уваги наведені обставини і враховуючи, що позовні вимоги, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 534, 549-552, 611, 612, 629, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234, 345-346 Господарського кодексу України, Законами України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нуга-Восток”, м.Донецьк про стягнення за кредитним договором №08V від 25.07.2008р. у розмірі заборгованості в сумі 43829,02 дол.США та гривневого еквіваленту 3086,44дол.США задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Нуга-Восток” (83117, м.Донецьк, вул. Петровського, 117, ЄДРПОУ 33554188) на користь Публічного акціонерного товариства „Перший Український міжнародний банк” (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2А, ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором №08V від 25.07.2008р., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 32451,90 дол.США, заборгованість за відсотками в сумі 11377,12дол.США, пеню в сумі 2905,09 грн., 3% річних в сумі 21635,66 грн., судовий збір в сумі 7494,07 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству „Перший Український міжнародний банк” (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 2А, ЄДРПОУ 14282829) надмірно сплачений судовий збір в сумі 59,00 грн. та судовий збір в сумі 121,13 грн. у звязку зі зменшенням розміру позовних вимог, про що винести ухвалу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 12.03.2012р.