Рішення № 21829997, 07.03.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 березня 2012 р. Справа 13/7/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експерименталь-ний механічний завод" (код ЄДРПОУ 08341806, 21100, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57; 21018, м. Вінниця, вул. Литвиненка, 19 кв. 78)

до: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, адреса реєстрації : 21000, АДРЕСА_2; адр. місця проживання: 21000, АДРЕСА_3)

про стягнення заборгованості в розмірі 55000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_2, - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" 08.02.2012 року звернулося в господарський суд Вінницької області з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 55 000,00 грн..

Позов обґрунтовано наступним. 18.07.2011 року між ДП МОУ "45 експериментальний механічний завод" та СПД ОСОБА_1 укладено договір № 54-45П-11 про виготовлення автопаливозаправників АПЗ-6,5-554 в кількості 2 шт.. Сума договору становить 110000,00 грн.. Відповідачем в якості попередньої оплати роботи було сплачено 55000,00 грн.. Відповідно до договору, відповідач отримав від позивача автопаливозаправники в кількості 2 одиниць, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за виконану роботу не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 55000 грн.. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 09.02.2012 р. порушено провадження у справі № 13/7/2012/5003 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2012 року.

В зв'язку з неявкою відповідача та зважаючи на його клопотання про перенесення розгляду справи, ухвалою суду від 22.02.2012 року було відкладено слухання з призначенням до розгляду на 07.03.2012 року.

На визначену дату з'явилася представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення вх. № 1443 від 01.03.2012 року.

Відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував слідуюче.

18.07.2011 року між ДП МОУ "45 експериментальний механічний завод" (виконавець) та СПД ОСОБА_1 (замовник) укладено договір № 54-45П-11. Договором передбачено наступне. Виконавець зобов'язується виготовити на шасі замовника автопаливозаправник АПЗ-6,5-554 односекційний в кількості 2 (двох) одиниць (на базовому шасі ЗИЛ-554ММЗ з КВП), далі по тексту "товар" (п.1.1); ціна виготовлення автопаливозаправника АПЗ-6,5-554 становить 55000,00 грн. разом з ПДВ. Загальна сума договору становить 110000,00 грн. разом з ПДВ (п.2.1); розрахунки за товар провадяться в два етапи (п.3.1): перший етап - 50% вартості товару у вигляду попередньої оплати (п.3.1.1); другий етап - решта 50 % на протязі 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження (п.3.1.2); умови поставки товару - самовивіз зі складу виконавця (п.3.2); термін виготовлення товару становить 60 календарних днів від дня отримання попередньої оплати та при умові поставки шасі (п.3.3); оплата проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок виконавця (п.3.4); моментом переходу права власності на товар від виконавця до замовника вважається дата підписання видаткової накладної (п.3.5); договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 року (п.6.1).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідачу отримав автопаливозаправники АПЗ-6,5-554 у кількості двох одиниць, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000701 від 30.09.2011 року на суму 55000,00 грн. та № РН-0000721 від 10.10.2011 року на суму 55000,00 грн., а також довіреностями № 713081 від 30.09.2011 року та № 713083 від 10.10.2011 року. Вказані видаткові накладні обопільно підписано позивачем та відповідачем.

В свою чергу, відповідач, згідно договору сплатив кошти в сумі 55000,00 грн. в якості попередньої оплати за роботу, що підтверджується банківськими виписками від 19.07.2011 року на суму 48000,00 грн. та від 30.09.2011 року на суму 7000,00 грн.. У вказаних банківських виписках зазначено призначення платежу, а саме : передплата (оплата) за товар згідно рахунку-фактури № СФ-0001137 від 19.07.2011 року.

Також відповідач гарантійним листом повідомив позивача, що гарантує оплату за виконані роботи по переобладнанню ГАЗ-53 в бензозаправник в сумі 55000,00 грн. до 14.10.2011 року. Також відповідач у листі зазначає, що перша сума у розмірі 14000,00 грн. буде сплачена 11.10.2011 року, друга - 27000,00 грн. - 13.10.2011 року; третя сума у розмірі 14000,00 грн. - 14.10.2011 року.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу № 1081 від 07.11.2011 року з проханням повернути на протязі семи днів заборгованість у сумі 55000,00 грн., яка виникла з договору № 54-45П-11 від 18.07.2011 року на розрахунковий рахунок позивача.

Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Станом на 08.02.2012 р. (день звернення з позовом до суду) основний борг склав 55000,00 грн..

В силу ст. 11 ч.2 п.1 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо виконання підрядних робіт стосовно виготовлення автопаливозаправників.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 18.07.2011 року укладено договір № 54-45П-11, відповідно до якого позивач виконав роботи з виготовлення автопаливозаправників АПЗ-6,5-554 в кількості 2 шт. загальною вартістю 110000,00 грн., які були передані та отримані відповідачем, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000701 від 30.09.2011 року на суму 55000,00 грн. та № РН-0000721 від 10.10.2011 року на суму 55000,00 грн., а також довіреностями № 713081 від 30.09.2011 року та № 713083 від 10.10.2011 року. Відповідач за виконані роботи не розрахувався повністю, сплативши попередню оплату за роботу у сумі 55000,00 грн.. Слід зазначити, що відповідач визнав наявну заборгованість у сумі 55000,00 грн., про що вказав у гарантійному листі, яка буде сплачена до 14.10.2011 року. Враховуючи, що станом на час розгляду справи, сума боргу відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим, позовна вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 55000,00 грн. підлягає задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, зокрема : договором, видатковими накладними, довіреностями, банківськими виписками, листами.

При вирішенні вимоги про стягнення витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката, суд виходив з наступного.

У п. 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 "Про внесення змін і доповнень і про визнання такими, що втратили чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України") зазначається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, міститься в ч.1 ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Згідно ч.1 ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката суду надано завірені копії свідоцтва № 499 від 28.08.2006 року про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_3, договір про надання послуг адвоката б/н від 30.11.2011 року, укладений між адвокатом ОСОБА_3 та ДП МОУ "45 експериментальний механічний завод" на представництво інтересів у спорі, що виник з СПД-ФО ОСОБА_1 про стягнення 55000,00 грн., платіжне доручення № 156 від 07.12.2011 року з якого вбачається, що адвокатом ОСОБА_3 отримано від позивача у даній справі 2500,00 грн. за адвокатські послуги згідно договору від 30.11.2011 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідент. код НОМЕР_1, адреса реєстрації : 21000, АДРЕСА_2; адр. місця проживання: 21000, АДРЕСА_3, р/р НОМЕР_2 в ВВП Львівської філії "Кредобанк", МФО 325365) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" (код ЄДРПОУ 08341806, 21100, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 57, р/р 2600101172239 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365) заборгованість в сумі 55000,00 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 1610,00 грн. та витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката в сумі 2500 грн..

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 березня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - відповідачу (адреса реєстрації : 21000, АДРЕСА_2; адр. місця проживання: 21000, АДРЕСА_3)