Рішення № 21829836, 03.03.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 березня 2012 р. Справа 11/158/2011/5003

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "МА-КІ" ЛТД(21000, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1)

про визнання недійсними рішень загальних зборів товариства

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Cекретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

позивача : ОСОБА_2 - адвокат

відповідача : ОСОБА_3 за дорученням

Служби у справах дітей Вінницької міської ради - ОСОБА_4 за дорученням

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді господарського суду Вінницької області Матвійчука В.В. перебувала справа № 11/158/2011/5003 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «МА-КІ», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства «МА-КІ»ЛТД, оформленого протоколом загальних зборів учасників ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД від 11 червня 2004 року.

Позов мотивовано наступним.

Товариство з обмежено відповідальністю виробничо - комерційне підприємство «МА-КІ»ЛТД було зареєстровано на підставі рішення Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Вінниці № 287 від 16.11.1991 р., засновниками його були громадяни - ОСОБА_7 (батько ОСОБА_1) та ОСОБА_5.

На підставі Наказу № 746-р від 27.11.2001 р. Реєстраційної палати Вінницької міської ради взято на облік і зареєстровано зміни до установчих документів ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД, а саме Угоду про внесення змін до Установчого договору товариства від 20.11.2001 р. та Статут товариства в новій редакції.

Згідно п. 5.3. Статуту товариства, Товариство має статутний фонд у розмірі 2 500 000,00 грн. Розмір, склад, строки і порядок внесення Учасниками внесків в статутний фонд визначаються Установчим договором.

Відповідно до п. 3 Угоди про внесення змін до Установчого договору товариства від 20.11.2001 р., Товариство має статутний фонд у розмірі 2 500 000,00 грн. Учасники володіють такими частками: ОСОБА_7 - 2 375 000 грн., що становить 95% Статутного фонду; ОСОБА_5 - 125 000 грн., що становить 5% Статутного фонду.

ІНФОРМАЦІЯ_3 гр. ОСОБА_7 було вбито. На той час позивачу - ОСОБА_1 було сім років. Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина, при цьому згідно вимог ЦК УРСР (який діяв на той час) спадкоємцями першої черги за законом після його смерті стали: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_1.

До складу спадкового майна вказаних спадкоємців ввійшла і частка до Статутного фонду ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД. З урахуванням змін внесених 20.11.2001 р. до установчих документів ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД, частка ОСОБА_7 у статутному фонді товариства станом на день його смерті становила 95 %, тобто 2 375000,00 грн.

Після судового спору про розподіл спадкового майна згідно ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.12.2003 р. по справі № 2-5323/03 затверджено Мирову угоду про розподіл спадкового майна. За умовами Мирової угоди гр. ОСОБА_10 було сплачено належну їй в порядку спадкування частку в Статутному фонді ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД.

Таким чином, частка у Статутного фонді товариства належна ОСОБА_10 в порядку спадкування, а саме 11,875% Статутного фонду товариства була набута в рівних частинах іншими спадкоємцями: ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_1, (11,875% / 3), тобто по 3,95 % Статутного фонду товариства.

За таких обставин спадковий розподіл частки померлого гр. ОСОБА_7 у Статутному фонді ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД становив:

- ОСОБА_6 47,5 % + 11,875% + 3,95 % = 63,325% Статутного фонду товариства.

- ОСОБА_9 1 1,875% + 3,95% = 15,825% Статутного фонду товариства.

- ОСОБА_1 11,875% + 3,95 % = 15,825% Статутного фонду товариства.

11 червня 2004 року відбулись Загальні збори засновників товариства ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД, на яких були присутні та голосували з питань порядку денного: ОСОБА_5, що на той час володів 5% частки у статутному фонді товариства, спадкоємець ОСОБА_7 - ОСОБА_6, яка діяла від свого імені та від імені малолітньої особи - ОСОБА_1

За результатами Загальних зборів засновників товариства складено Протокол загальних зборів засновників товариства від 11.06.2004 р., яким оформлено прийняття ряду рішень, серед яких також і рішення щодо відчуження частки малолітньої дитини - ОСОБА_1 у статутному фонді товариства без наявності належного висновку органу опіки і піклування та внесення відповідних змін до установчих документів Товариства.

Розподіл часток у статутному фонді товариства у відповідності до рішення Загальних зборів учасників відбувся із значним порушенням законних прав і охоронюваних законом інтересів гр. ОСОБА_1, та має своїм наслідком визнання такого рішення недійсним.

Розпорядженням керівника апарату суду від 27.01.2012р., відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу № 11/158/2011/5003 передано на розгляд судді Кожухар М.С., в зв'язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 27.01.2012р. дану справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 21.02.2012р..

В судове засідання 21.02.2012 р. зявився відповідач 3 - ОСОБА_6 Позивач, відповідач 1 та відповідач 2 правом участі в судовому засіданні не скористались. Відповідачі відзиву та витребуваних ухвалою суду від 27.01.2012 р. документів не надали. При цьому, про дату, час та місце судового засідання сторони, були повідомлені належним чином у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції 31.01.2012 р. № 210362122083, № 2103621220889. Кореспонденція суду направлена на адресу відповідача 1 повернута до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, у разі направлення ухвали суду за місцепроживанням особи, така особа відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України вважається повідомленою про час і місце розгляду справи належнпим чином.

В судовому засіданні 21.02.2012 р. розглянуто клопотання позивача, що надійшло через канцелярію суду 23.01.2012 р., про виключення зі складу відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та ухвалою суду від 21.02.2012р. виключено зі складу відповідачів ОСОБА_5 і ОСОБА_6, розгляд справи відкладено на 02.03.2012р.

В судове засідання 02.03.2012р. з"явились представники: позивача, відповідача та викликаний на підставі ст. 30 ГПК України представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради.

В судовому засіданні 02.03.2012 р. встановлено, що 11.06.2004 р. загальними зборами учасників ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД з питань порядку денного: 1) розгляд заяви ОСОБА_9 та ухвали Ленінського районного суду від 25.12.2003 р.; 2) введення нових засновників та перерозподіл часток в Статутному фонді ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД; 3) внесення та затвердження змін до Статуту; 4) вибори директора ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД, - прийнято наступні рішення відповідно: 1) задовольнити заяву ОСОБА_9 та на підставі ухвали Ленінського районного суду від 25.12.2003 р. не вводити ОСОБА_10 в склад засновників Товариства та провести з нею розрахунки у відведені судом терміни; 2) ввести до складу засновників: ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_13 та розподілити частки таким чином: ОСОБА_6 - 62,5%, ОСОБА_1 - 12,5%, ОСОБА_13 - 5%, ОСОБА_12 - 15%; 3) внести та затвердити зміни до Статуту, виклавши його в новій редакції; 4) обрати директором ТОВ "МА-КІ" ЛТД ОСОБА_12 та надати йому право розпорядчого підпису в банківських установах та інших підприємствах всіх форм власності.

Представником позивача подано заяву б/н від 02.03.2012р. про відмову на підставі ст. 22 ГПК України від позовних вимог в частині визнання недійсними 1 та 4 рішень загальних зборів учасників ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД від 11.06.2004р., оскільки, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, ці рішення права та інтереси позивача не зачіпають. Позовні вимоги стосовно 2-го і 3-го рішень загальних зборів учасників товариства підтримано.

Представником відповідача подано заяву б/н від 02.03.2012р. про визнання позову в повному обсязі, з урахуванням поданої представником позивача заяви від 02.03.2012р. про часткову відмову від позову.

В судовому засіданні 02.03.2012 р. оголошено перерву до 03.03.2012 р. для надання сторонами документів, що стосуються спору.

Ухвалою суду від 03.03.2012 р. прийнято часткову відмову позивача від позову та припинено провадження у справі в частині вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД, оформлених Протоколом загальних зборів учасників ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД від 11.06.2004р., прийнятих по першому та четвертому питаннях порядку денного зборів.

Отже предметом позову є рішення загальних зборів учасників ТОВ "МА-КІ" ЛТД по 2-му і 3-му питаннях порядку денного, а саме про: введення нових засновників та перерозподіл часток в Статутному фонді ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД; про внесення та затвердження змін до Статуту товариства.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 1995 року народження є неповнолітньою особою та на момент звернення до суду з позовом йому виповнилось 16 років, що стверджується свідоцтвом про народження (а.с. 16).

Статтею 29 Цивільного процесуального кодексу України визначений обєм цивільної процесуальної дієздатності, відповідно до якої, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Законний представник громадянин, який в силу закону виступає у всіх установах, у томі числі судових, на захист особистих і майнових прав і законних інтересів зокрема неповнолітних осіб.

Положеннями ст. 242 Цивільного кодексу України унормовано, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_6, яка є матірю позивача ОСОБА_1, листом від 01.12.2011р. надала свою згоду на звернення останнього з позовом до суду та захист його інтересів.

В судовому засіданні позивача представляє адвокат за угодою на надання юридичних послуг та нотаріально-посвідченою довіреністю.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши і оцінивши обставини та докази по справі, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство «МА-КІ»ЛТД (надалі Товариство) створене за Угодою між громадянами України: ОСОБА_7 та ОСОБА_5, на основі їх загальної власності шляхом обєднання внесків та підприємницької діяльності. Реєстрація Товариства проведена на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Вінниці за № 287 від 16.11.1991р.

В подальшому засновниками Товариства, угодою від 20.11.2001 р., внесено зміни до Установчого договору Товариства від 14.10.1991р. шляхом викладення його в новій редакції.

Пунктом 3 Установчого договору визначено, що Товариство має Статутний фонд у розмірі 2500000 грн. Учасники володіють такими частками:

ОСОБА_7 2375000 грн., що становить 95% Статутного фонду;

ОСОБА_5 125000 грн., що становить 5% Статутного фонду.

26.07.2002р. внаслідок вогнепального кульового поранення помер учасник Товариства ОСОБА_7.

Відповідно до п. 5.6. Статуту Товариства (редакція 2001 року, що діяла на день смерті ОСОБА_7 та прийняття рішень загальних зборів, які є предметом даного спору) Учасник Товариства може з дозволу інших Учасників поступитися своїм внеском (часткою внеску) одному або декільком Учасникам Товариства, або третім особам. Учасники Товариства користуються переважним правом придбання внеску (частки внеску) Учасника, що поступається ним, пропорційно їх часткам в Статутному фонді.

Пунктом 5.7.1. Статуту Товариства визначено, що у випадку смерті Учасника Товариства, всі права та обовязки переходять до спадкоємця, який має переважне право спадковості по закону або у відповідності із заповітом померлого Учасника.

Як вбачається з наданого на запит суду листа Першої вінницької державної нотаріальної контори від 02.03.2012 р. № 631/01-16 та інших матеріалів справи, спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли спадкоємці першої черги за законом: ОСОБА_6 (дружина); ОСОБА_9 (батько); ОСОБА_10 (дочка); ОСОБА_1 (син).

25.12.2003р. ухвалою Ленінського районного суду міста Вінниці у справі № 2-5323/03р. за позовом ОСОБА_15 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_10 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ТОВ «ВКП «МА-КІ»ЛТД про розподіл спадкового майна затверджено мирову угоду. За умовами даної мирової угоди ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД зобов"язалось сплатити ОСОБА_10 вартість належної їй в порядку спадкування частки в Статутному фонді Товариства з розстроченням платежу.

08.06.2004р. ОСОБА_9 звернувся з заявою до зборів Учасників Товариства про відсутність у нього наміру входити до складу Учасників товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «МА-КІ»ЛТД та передачу Товариству належної йому в результаті успадкування частки в Статутному фонді Товариства. Будь-яких претензій, в тому числі майнових, до Товариства на інших учасників Товариства останній не має.

11.06.2004р. відбулись Загальні збори Засновників товариства з обмеженою відповідальністю ВКП «МА-КІ»ЛТД, які оформлені протоколом від 11.06.2004р. (а.с. 56).

Згідно протоколу Загальних зборів від 11.06.2004р. Учасниками зборів були:

1.ОСОБА_5;

2.ОСОБА_6 яка діяла від себе, як спадкоємець засновника ОСОБА_7 та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_7, що складає 100% засновників.

Запрошеними на збори були ОСОБА_13 та ОСОБА_12.

На порядок денний Загальних зборів винесено наступні питання:

1.Розгляд заяви ОСОБА_9 та ухвали Ленінського районного суду від 25.12.2003р.

2.Введення нових засновників та перерозподіл часток в Статутному фонді ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД.

3. Внесення та затвердження змін до Статуту.

4. Вибори директора ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД.

По першому питанню порядку денного Загальних зборів учасників Товариства 11.06.2004 р. прийнято рішення:

1.1.Задовільнити заяву ОСОБА_9

1.2. На підставі ухвали Ленінського районного суду від 25 грудня 2003 року не вводити ОСОБА_10 в склад засновників Товариства та провести з нею розрахунки у відведені судом терміни.

Голосували "за" - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 від імені ОСОБА_1

По другому питанню порядку денного Загальних зборів учасників Товариства 11.06.2004 р. прийнято рішення:

Ввести до складу засновників: ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_13

Розподілити частки таким чином:

ОСОБА_6 62,5%,

ОСОБА_1 12,5%,

ОСОБА_13 5%,

ОСОБА_12 15%.

Голосували "за" - ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 від імені ОСОБА_1

По третьому питанню порядку денного Загальних зборів учасників Товариства 11.06.2004 р. прийнято рішення: внести та затвердити відповідні зміни до Статуту, виклавши його в новій редакції.

По четвертому питанню порядку денного Загальних зборів учасників Товариства 11.06.2004 р. прийнято рішення: обрати директором ТОВ ВКП «МА-КІ»ЛТД ОСОБА_12 та надати йому право розпорядчого підпису в банківських установах та інших підприємствах всіх форм власності.

Голосували "за" - ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_6 від імені ОСОБА_1

16.07.2004р. проведено державну реєстрацію змін до Статуту Товариства за номером 11741200000000019. Статут Товариства викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1. цього Статуту, Товариство діє за погодженням між громадянами України:

ОСОБА_6; ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6, яка діє від імені малолітнього ОСОБА_1.

Пунктом 5.3. Статуту Товариства визначено розмір Статутного фонду Товариства 2500000 грн, який розподілено між Учасниками в таких частках:

ОСОБА_6 1562500 грн., що становить 62,5% Статутного фонду;

ОСОБА_13 125000 грн., що становить 5% Статутного фонду;

ОСОБА_5 125000 грн., що становить 5% Статутного фонду;

ОСОБА_12 375000 грн., що становить 15% Статутного фонду;

ОСОБА_1 312500 грн., що становить 12,5% Статутного фонду.

Позивач, посилаючись на порушення його прав як учасника товариства, порушення процедури скликання зборів, відсутність кворуму при проведення зборів, просить визнати недійсними рішення Загальних зборів Засновників від 11.06.2004р. по питаннях 2-му і 3-му порядку денного зборів.

В судовому засіданні надано пояснення викликаним в порядку ст. 30 ГПК України фахівцем Служби у справах дітей Вінницької міської ради ОСОБА_4, яка пояснила, що представники малолітніх дітей мають діяти в інтересах дитини та усі питання, що стосуються майнових прав дитини, вирішувати зі згоди відповідного органу опіки і піклування (стверджується звукозаписом судового засідання).

Заслухавши учасників процесу, дослідивши і оцінивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Справи, що виникають з корпоративних відносин - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсним актів органів управління господарського товариства, припинення незаконних дій (бездіяльності) його посадових чи службових осіб, визнання недійсними установчих документів товариства або угод про відчуження майна, корпоративних прав, тощо. Виняток складають лише трудові спори за участі господарського товариства (згідно з ч. 8 п. 12 рекомендації Президії ВГСУ № 04-5/120 від 27.06.2007р.).

Згідно зі статтею 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-XII, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Отже, корпоративні права є сукупністю немайнових прав учасників товариства на участь в управлінні товариства та майнових прав на частку у статутному фонді товариства, які можуть передаватись від учасника товариства до іншої особи у встановленому законодавством і установчими документами товариства порядку, зокрема, у разі прийняття спадщини.

Позивач - ОСОБА_1 на час смерті батька ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3) був малолітньою дитиною та отримав частку в статутному фонді ТОВ "МА-КІ" ЛТД в порядку спадкування.

Відповідно до ч. ч. 1,2,5 ст. 53 Закону України "Про господарські товариства", учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.

У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про господарські товариства", при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

Пунктом 5.6 Статуту товариства, що діяв на час смерті ОСОБА_7, зокрема встановлено, що Учасник товариства може з дозволу інших Учасників поступитися своїм внеском (часткою внеску) одному або декільком Учасникам товариства, обо третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання внеску (частки внеску) Учасника, що поступається ним, пропорційно їх часткам в Статутному фонді. Внесок Учасника після повного його формування може бути придбаний товариством. В цьому випадку воно зобов"язане передати його іншим Учасникам або третім особам до кінця поточного календарного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму в Зборах Учасників проводиться без обліку придбаного товариством внеску по фактичній кількості Учасників, що залишились.

У випадку смерті одного з Учасників товариства, всі права та обов"язки переходять до спадкоємця, який має переважне право спадковості по закону або у відповідності із заповітом померлого Учасника (п. 5.7.1 Статуту).

Згідно з п. 5.7.2 Статуту, при відмові правонаступника (спадоємця) від вступу в товариство, йому видається в грошовій або натуральній формі внесок до Статутного фонду, що належить вибувшому Учаснику, отримана на цей внесок частка прибутку і відповідна частина майна товариства на час вибуття Учасника. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вибув з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня вибуття з відшкодуванням збитків від інфляції за строк виплати. В цьому разі розмір Статутного фонду Товариства підлягає відповідному зменшенню, але повинен бути поповнений на протязі одного року шляхом внесення додаткових внесків іншими Учасниками або прийому нових Учасників.

Як вбачається з матеріалів справи, після смерті Учасника товариства ОСОБА_7, спадщину прийняли чотири спадкоємці, з яких двоє (неповнолітня ОСОБА_10, від імені якої діяла її мати, та ОСОБА_9 відмовились від участі в товаристві).

Згідно з ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 25.12.2003 р., ОСОБА_10 вартість її частки в товаристві підлягає виплаті товариством у такому порядку: до 25.12.2003 р. - 50 тис.грн., до 1-15 липня 2004 р. - 200 тис. грн., до 1-15 січня 2005 р. - 188,850 тис. грн.; до 1-15 квітня 2005 р. - 188,850 тис. грн., 188,850 тис. грн.

Отже, на час проведення загальних зборів учасників товариства 11.06.2004 р., частка ОСОБА_1 була фактично придбана товариством з розстроченням платежу, і відповідно до п. 5.6 Статуту товариства мала бути передана іншим учасникам товариства або третім особам із забезпеченням переважного права учасників на отримання частки з послідуючим поповненням ними статутного фонду у розмірі вартості виплаченої в подальшому вартості частки ОСОБА_10.

Частка ОСОБА_7 була відступлена ним товариству (оскільки питання про виплату йому вартості частки в статутному фонді товариства не вирішувалось), отже, також підлягала передачі із забезпеченням переважного права учасників товариства.

Виходячи з положень статуту товариства, позивач як спадкоємець, що від участі в товаристві не відмовлявся, набув права і обов"язки Учасника товариства через свою матір ОСОБА_6 як законного представника.

Це також випливає з положень ст.ст. 19 (ч. 1), 21, 41 Конституції України, ст. 1 Закону "Про господарські товариства", які передбачають, що ніхто не може бути примушений відчужити у будь-який спосіб майнові та немайнові права, отримані у сукупності в порядку спадкування.

Відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судам корпоративних спорів»від 24 жовтня 2008 року № 13 (далі - Пленум) рішення загальних зборів товариства може бути визнано недійсним, у разі встановлення факту порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Згідно з абзацом 3 пункту 17 Пленуму, підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Твердження позивача щодо неповідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів та про проведення загальних зборів учасників товариства 11.06.2004 р. за відсутності кворуму підтвердження з огляду на положення п. 5.6 Статут товариства та кількості присутніх учасників товариства на зборах, не знайшло.

Разом з тим, рішення загальних зборів стосовно розподілу часток між учасниками ТОВ ВКП "МА-КІ" ЛТД та внесення відповідних змін до статуту товариства не відповідають чинному законодавству і порушують права позивача з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 ст. 242 Цивільного кодексу України (ЦК України), законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дитей є батьки (усиновлювачі).

Статтею 14 (ч. 2) Сімейного кодексу України встановлено, що ящо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Відповідно до статті 177 (ч. 1, 4) Сімейного кодексу (у редакції, що діяла на час проведення загальних зборів учасників ТОВ "МА-КІ" ЛТД 14.06.2004 р.), якщо у малолітньої дитини є майно, батьки управляють ним без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані вислухати думку дитини щодо способів управління її майном. Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

Орган опіки та піклування надає допомогу особі у здійсненні нею своїх сімейних прав та виконанні сімейних обов'язків в обсязі та в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 17 Сімейного кодексу України).

Відповідно до статті 17 (ч.ч. 1,3) Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року N 2402-III (у редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваних рішень), кожна дитина, в тому числі й усиновлена, має право на одержання в установленому законом порядку в спадщину майна і грошових коштів батьків чи одного з них у разі їх смерті або визнання їх за рішенням суду померлими незалежно від місця проживання. Дитина, батьки якої позбавлені батьківських прав, не втрачає права на успадкування їх майна.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, оскаржуваним рішенням загальних зборів здійснено розподіл майнових часток учасників товариства, в тому рахунку позивача, що був на той час малолітньою дитиною. При цьому збори виходили з 50 відсотків частки, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_7, інші 50% цієї частки були передані дружині останнього ОСОБА_6 за відсутності нотаріально посвідченого свідоцтва про право власності на частку в майні подружжя. Також цим рішенням введено до складу учасників товариства третіх осіб: ОСОБА_13 та ОСОБА_12 - з переданням їм належної товариству частки в статутному фонді (придбаної товариством внаслідок відмови ОСОБА_10 та ОСОБА_9) у розмірі, відповідно, 5 та 15 відсотків. При цьому проігноровано передбачене законодавством та статутом товариства переважне право учасників товариства, в тому рахунку малолітнього на той час позивача, на отримання відповіної частки в статуному фонді товариства.

Разом з тим, виходячи з вищенаведених норм законодавства, ці питання, що безпосередньо стосувались майнових прав малолітньої дитини, мали вирішуватисть з дозволу органів опіки і піклування.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим. За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на вищевикладене в його сукупності, суд дійшов висновку, що пітримані позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає задоволенню з відшкодуванням позивачу, за правилами ст.49 ГПК України, понесених ним судових витрат пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "МА-КІ" (21000, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1, ідент.код 13305155) по 2-му і 3-му питаннях порядку денного зборів, оформлені протоколом від 11.06.2004 р., а саме: про введення нових засновників та перерозподіл часток в Статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "МА-КІ" та про внесення та затвердження змін до Статуту товариства.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "МА-КІ" (21000, м. Вінниця, вул. Кропивницького, 1, ідент.код 13305155, р/р 26009050366200 у АТ “УкрСибБанк” м. Харків, МФО 351005) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (запис в книзі записів актів громадянського стану про народження № 5 від 07.02.1997 р.) 470,5 грн. (чотириста сімдесят грн. 50 коп.) витрат на сплату судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Оригінал рішення після набрання ним законної сили надіслати державному реєстратору.

Суддя Кожухар М.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 12 березня 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи