Постанова № 21829675, 05.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5013/1258/11 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. головуючого,

Бернацької Ж.О. доповідача,

Кривди Д.С.,

розглянувши касаційну скаргу

Кіровоградської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 у справі№5013/1258/11

за позовомПриватного підприємства «Каррера»

до

проКіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів

стягнення 421970,91 грн., за участю представників сторін: від позивача: не з'явились, від відповідача: ОСОБА_1 (дов. №64 від 05.03.2012),

від скаржника: ОСОБА_2 (дов. № 149-мр/з від 27.04.2011), -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Каррера»у липні 2011 року звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів 299000,00 грн. заборгованості за договором субпідряду № 02/09/ЗПП-1 від 02.09.2008, 98 371,0 грн. інфляційних втрат та 24599,91 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 у справі № 5013/1258/11(суддя Мохонько К.М.) позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Кіровоградського комунального підприємства по утриманню шляхів приватного підприємства «Каррера»299000,00 грн. боргу, 98371 грн. інфляційних втрат, 24599,91 грн. 3 % річних, 4219,70 грн. витрат з оплати державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Кіровоградська міська рада звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 у справі № 5013/1258/11, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 (колегія суддів у складі: Тищик І.В. головуючий, Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 у справі № 5013/1258/11 залишено без змін.

Кіровоградська міська рада звернулась до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 01.09.2011 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 у справі № 5013/1258/11, і прийняти нове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Кіровоградським комунальним підприємством по утриманню шляхів (генпідрядник) та приватним підприємством «Каррера»(субпідрядник) 02.09.2008 укладено договір субпідряду за № 02/09/ЗПП-1, відповідно до якого позивач зобовязався здійснити капітальний ремонт міжбудинкового проїзду зєднання вул. Пацаєва та Попова у визначені договором строки та загальною вартістю робіт 299000 грн. (пункт 1.2, 1.3 договору), а відповідач зобовязався здійснити повний розрахунок за виконані роботи протягом 10 днів після завершення робіт та прийняття актів Ф-2 (пункту 3.9 договору).

Укладений між сторонами договір субпідряду за своєю правовою природою є договором підряду, а тому правовідносини за ним регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі статтею 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Судами обох інстанцій встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

На виконання пункту 2.3 договору сторонами складено акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 року на суму 299000 грн., який підписаний представниками сторін 22.09.2008 та посвідчений печатками.

Судом першої інстанцій встановлено, що в порушення пункту 3.9 відповідач протягом 10 днів не розрахувався з позивачем. Сума боргу становить 299000 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків від 01.09.2011.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що субпідрядником, за визначенням пункту 3 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668, є підрядник, який у порядку, визначеному договором підряду, та на підставі договору субпідряду, укладеного з генпідрядником, залучається до виконання робіт.

Нормами чинного цивільного законодавства, передбачено:

- замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (частина 1 статті 853 Цивільного кодексу України);

- замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк (частина 1 статті 854 Цивільного кодексу України);

- передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами; у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною (частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що на виконання умов договору позивачем підрядні роботи виконано в повному обсязі; відповідачем зобовязання за договором не виконано; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення зазначеної заборгованості не надано.

Факт наявності заборгованості підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 ф. КБ-3, актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008 ф. КБ-2в, актом звірки розрахунків від 01.09.20011 та не заперечується відповідачем, за поясненнями якого кошти на оплату виконаних робіт скеровані на виплату заробітної плати, обовязкових платежів до бюджету та Пенсійного фонду, оплату поточних платежів тощо (т.1, а.с.11).

З урахуванням приписів статті 625 Цивільного кодексу України, а також встановленого судом факту наявності заборгованості відповідача за поставлений позивачем товар суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 299000,00 грн., суди попередніх інстанцій 299000 грн. боргу, 98371 грн. інфляційних втрат, 24599,91 грн. 3% річних за період з 03.10.2008 по 30.06.2011.

Відповідно до пункту 5.3. статуту, в якому закріплений юридичний статус відповідача, відповідач несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Більше того, предмет спору стосується виключно прав та обов'язків позивача та відповідача в справі, а правовідносини побудовані та виникли на підставі цивільно-правового договору.

Відповідно до частини 9 статті 78 Господарського кодексу України, особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського кодексу України, державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з цим Кодексом та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу, а відповідно до частини 5 цієї ж статті, держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Відповідні норми законодавства в повній мірі кореспондуються з положеннями статуту відповідача.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду жодним чином не впливає на права та обов'язки Кіровоградської міської ради, а також не впливає на її інтереси, оскільки відповідач є самостійним суб'єктом господарювання, а Кіровоградська міська рада не несе відповідальності за зобов'язаннями відповідача.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судами, на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Кіровоградської міської ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 у справі №5013/1258/11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 у справі №5013/1258/11 залишити без змін.

Головуючий, суддя:

Судді: Капацин Н.В.

Бернацька Ж.О. Кривда Д.С.