Постанова № 21829603, 06.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2012 р. Справа № 5023/414/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого),

Катеринчук Л.Й. (доповідача),

Куровського С.В.

розглянувши

касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в місті Харкові

на постанову

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року

господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року

у справі

господарського суду№ 5023/414/11

Харківської області

за заявоюТОВ "Гавас-52"

до ТОВ "Акваріус"

про визнання банкрутом

ліквідаторШиндель Ю.І.

в судовому засіданні взяли участь представники сторін:

від ПАТ "ОТП Банк"ОСОБА_1 (довіреність від 11.01.2012 року)

від ТОВ "Акваріус"ОСОБА_2 (довіреність від 01.11.2010 року)

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2011 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Акваріус" (далі боржник) за заявою ТОВ "Гавас-52" (далі ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону) (том 1, а.с. 2-3).

Ухвалою підготовчого засідання суду від 24.02.2011року визнано вимоги ініціюючого кредитора та зобов'язано його здійснити публікацію про порушення провадження у справі про банкрутство (том 1, а.с. 125-127).

Ухвалою попереднього засідання суду від 06.07.2011року затверджено реєстр вимог кредиторів у складі грошових вимог ініціюючого кредитора ТОВ "Гавас" на суму 16000000грн. та вимог Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на суму 5550713,54грн. ( з яких 5197079грн. сума основного боргу та 353534,32грн. штрафні санкції) як забезпечені заставою (том 3, а.с.42-44).

Постановою господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. З дня прийняття постанови підприємницьку діяльність банкрута припинено, строк виконання всіх грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і обовязкових платежів вважався таким, що настав, припинено нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, встановлено, що вимоги за зобовязаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, предявляються в межах ліквідаційної процедури. Керівника банкрута звільнено з роботи у звязку з банкрутством підприємства і припинено повноваження органів управління банкрута та власників майна. Скасовано арешти, що були накладені на майно боржника, й інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкові застави. Встановлено, що накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Шиндель Ю. І. і зобов'язано її в строк до 19.10.2012 року виконати ліквідаційну процедуру та надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, ліквідаційний баланс, а також всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі:

- акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, договори купівлі-продажу,

- реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів,

- звіт про виплачені кредиторам кошти,

- довідки установ банку про закриття рахунків банкрута,

- копії повідомлень направлених до органу державної податкової служби, Пенсійного фонду та центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури,

- довідку архіву про прийняття документів, які підлягають обовязковому зберіганню,

- довідку органу внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута,

- оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію,

- докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість її стягнення,

- довідку банку про рух грошових коштів по поточному рахунку за весь час здійснення ліквідаційної процедури,

- баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора,

- протоколи засідань комітету кредиторів і протоколи загальних зборів кредиторів,

- затверджений комітетом кредиторів звіт про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора,

- інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу з ліквідації банкрута (том 3, а.с. 85-87).

ПАТ “ОТП Банк” в особі регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Харкові, не погодившись із зазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу та подало додаткові пояснення до цієї скарги (вх. № 11676 від 29.11.2011 року), в яких просило цю постанову скасувати та направити справу на розгляд до Господарського суду Харківської області на стадію розпорядження майном, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Ліквідатор боржника у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 12176 від 13.12.2011 р.) проти скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції просив залишити без змін, посилаючись на те, що місцевим господарським судом забезпечено дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та надана належна правова оцінка наявних у матеріалах справи доказів.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року апеляційну скаргу ПАТ “ОТП Банк” в особі регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Харкові, залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з винесеною постановою суду апеляційної інстанції, ПАТ “ОТП Банк” в особі регіонального відділення АТ “ОТП Банк” в м. Харкові звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанови судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи її порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 13, 15, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону), статті 205 Господарського кодексу України (далі ГК України), статей 42, 43, 43, 87 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанови судів першої та апеляційної інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом та іншими законодавчими актами України.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону, у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Частиною 4 статті 205 Господарського кодексу України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ухвалою господарського суду Харківської області від 21.01.2011 року було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Акваріус" за заявою ТОВ "Гавас-52" за загальною процедурою відповідно до Закону (том 1, а.с. 2-3).

Ухвалою підготовчого засідання суду від 24.02.2011року встановлено вимоги ініціюючого кредитора на суму 16000000грн. та зобов'язано його здійснити публікацію про порушення провадження у справі про банкрутство (том 1, а.с. 125-127). Матеріалами справи підтверджується встановлення безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора на підставі Рішення Харківського обласного постійно діючого третейського суду від 06.04.2010року у справі №3/03-10 про стягнення з боржника на користь ініціюючого кредитора 16 000 000грн. за поставлену боржнику технічну документацію з будівництва цеху оздоблювальних матеріалів. Рішення третейського суду визнано Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2010року у справі №58/183-10, на виконання якої видано наказ суду №58/183-10 від 30.07.2010року. Отже, станом на 2010рік у боржника повинен бути на праві власності актив (проектно - кошторисна документація) вартістю 16000000грн., який відображено у Фінансових звітах боржника за 1-3 квартали 2010року, як "інші необоротні активи" по коду рядка "080" (том 3, а.с. 87-89).

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою підготовчого засідання суду від 24.02.2011р. та ухвалою суду від 26.07.2011р. розпорядник майна зобов'язувався здійснити аналіз фінансового становища боржника з використанням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України №1361 від 26.10.2010року на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства (том 1, а.с. 125-127, том 3, а.с. 58-59).

Розпорядником майна боржника надано суду Фінансовий аналіз ТОВ "Акваріус" та додаток до нього (том 3, а.с. 7-17, 60-64), однак судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено відповідність зазначених документів Методичним рекомендаціям, затвердженим Наказом Міністерства економіки України №1361 від 26.10.2010року, не перевірено рух "інших оборотних активів боржника вартістю 16000000грн.", які складали вартість отриманої боржником проектно-кошторисної документації згідно договору з ініціюючим кредитором, та були відображені у фінансових звітах боржника за 2010рік та не встановлено причини їх відсутності на момент порушення провадження у справі про банкрутство в січні 2011року.

Встановлення дійсних активів та пасивів боржника на момент введення ліквідаційної процедури має значення для обґрунтованого прийняття рішення про можливість введення ліквідаційної процедури згідно частини 4 статті 205 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно ухвали попереднього засідання суду від 06.07.2011року до реєстру вимог кредиторів включено вимоги двох конкурсних кредиторів: ініціюючого кредитора на суму 16000000грн. та вимоги скаржника на суму 5550713,54грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника. Отже, встановлення наявності та місцезнаходження "проектно-кошторисної документації вартістю 16000000грн." має значення для прийняття рішення про перевищення пасивів боржника над його активами, оскільки інші активи боржника, які є в наявності та забезпечують вимоги скаржника, забезпечені заставою, повинні використовуватися в першу чергу для задоволення вимог заставодержателя.

За таких обставин, колегія суддів касаційного суду вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено в повній мірі фінансового стану боржника на момент введення ліквідаційної процедури та не встановлено належними засобами доказування перевищення пасивів над активами боржника.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 1115, 1117 ГПК України, не погоджується з правильністю висновків судів першої та апеляційної інстанцій та вбачає підстави для скасування Постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року та постанови господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року у даній справі, та погоджується з доводами скаржника про неналежне дослідження фінансового стану боржника на стадії розпорядження майном, що виключало можливість введення ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи судам належить встановити наявність "інших необоротних активів боржника вартістю 16000000грн." згідно фінансових звітів боржника за 2009рік, а у випадку їх відчуження проаналізувати кому та за яку суму їх було відчуженіо та з урахуванням встановленого та із застосуванням Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України №1361 від 26.10.2010року дійти висновку про можливість подальшого провадження у справі про банкрутство чи необхідність повідомлення правоохоронних органів про наявність ознак фіктивного банкрутства (доведення до банкрутства).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ПАТ "ОТП Банк" в особі регіонального відділення АТ "ОТП Банк" в місті Харкові задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року та постанову господарського суду Харківської області від 19.10.2011 року у справі № 5023/414/11 скасувати.

Справу № 5023/414/11 передати для розгляду в судовому засіданні за наслідком проведення процедури розпорядження майном боржника до господарського суду Харківської області.

Головуючий Н. Ткаченко

Судді Л. Катеринчук

С. Куровський