Постанова № 21829591, 05.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 22/15/5025/737/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Капацин Н.В. доповідача у справі

суддів :Бернацької Ж.О.

Кривди Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Глорія"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2012

у справі№ 22/15/5025/737/11

господарського судуХмельницької області

за позовомОСОБА_4 Республіка Польща, м. Люблін

доДочірнього підприємства "Глорія"

простягнення 151303,56 грн. за участю представників від: позивача ОСОБА_5 (довір. від 10.03.2011р.) відповідача ОСОБА_6 (довір. від 02.02.2012р.) ВСТАНОВИВ:

В квітні 2011 року ОСОБА_4 (Республіка Польща, м. Люблін) як господарюючий суб'єкт (Позивач) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Дочірнього підприємства "Глорія" (Відповідач) про стягнення грошових коштів на суму 151 303,56 грн., сплачених за договором купівлі-продажу № 12 від 26.03.2008р., як попередня оплата.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2011р. у справі № 15/5025/737/11, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.08.2011р., відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 з тих відстав, що на суму попередньої оплати Дочірнім підприємством "Глорія" поставлено Позивачеві певну кількість товарів, що підтверджується накладною № 149 від 30.11.2009р. та актом приймання-передачі від 30.11.2009р.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2011р. скасовані рішення судів попередніх інстанцій у справі № 15/5025/737/11,справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

За результатами нового розгляду справи № 22/15/5025/737/11 Господарським судом Хмельницької області прийнято рішення від 06.12.2011р., залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2012р., яким задоволено позов ОСОБА_4 про стягнення з Дочірнього підприємства "Глорія" суми попередньої оплати в розмірі 151 303,56 грн.

Судові рішення ґрунтуються на тому, що умовами договору купівлі-продажу № 12 від 26.03.2008р. передбачено митне оформлення товару, проданого за цим договором, з листа Хмельницької митниці від 25.06.2011р. № 10/1-17/3818 вбачається, що згідно електронної бази даних Хмельницької митниці митне оформлення товару яблук за договором між ДП "Глорія" та ОСОБА_4 у листопаді-грудні 2009 року в зоні діяльності Хмельницької митниці не проводилося. Оскільки, Відповідачем не виконані вимоги статей 655, 662 Цивільного кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами застосовано норму, закріплену частиною 1 статті 670 Цивільного кодексу України, яка надає покупцеві право вимагати повернення оплаченої ним грошової суми у разі не передачі товару продавцем.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2011р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2012р. по даній справі та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що за умовами договору купівлі-продажу № 12 від 26.03.2008р. (зі змінами та доповненнями) митне оформлення поставленого товару не вимагається, а за підписаною сторонами накладною № 149 від 31.11.2009р. Відповідач передав Позивачеві товар, чим виконав договірні зобов'язання.

Судами не взято до уваги вимоги статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", яка передбачає продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між Дочірнім підприємством "Глорія" (Продавець) і ОСОБА_4, Республіка Польща, м. Люблін (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 12 від 26.03.2008р., за умовами якого ДП "Глорія" мало продати ОСОБА_4 25 000 кг яблук зимових сортів "Голден Делішес". Загальна вартість яблук умовами договору визначена у сумі 19 000 Євро.

Продавцем виставлено Позивачеві рахунок для оплати № 75 від 16.04.2008р. за 25 000 кг яблук на суму 19 000 Євро (т. 1, а.с. 14). 29.04.2008р. на рахунок Відповідача надійшли кошти на суму 19 000 Євро, що еквівалентно сумі 151 303,56 грн. (т.1, а.с. 15) із призначенням платежу: "згідно договору № 12 від 26.03.2008р. на підставі рахунку № 74 від 16.04.2008р."

20.04.2011р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до Дочірнього підприємства "Глорія" про повернення грошових коштів на суму 151 303,56 грн. оскільки Відповідачем яблука не поставлено.

Заперечуючи проти позову Відповідач надав накладну № 149 від 30.11.2009р., яка підписана директором ДП "Глорія" і ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 30). Вказана накладна містить інформацію про те, що ОСОБА_4 прийняв яблука "Голден Делішес" в кількості 25 000 кг на суму 151 303,56 грн.

Згідно довідки Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області № 358/230/30066610 від 16.03.2011р., складеної за результатами зустрічної перевірки Дочірнього підприємства "Глорія" з громадянином Польщі ОСОБА_4 підтверджується поставка останньому яблук "Голден Делішес" на суму 151 303,56 грн. згідно накладної № 149 від 30.11.2009р. (т. 1, а.с. 59).

Ця інформація підтверджується також податковою накладною № 144 від 30.11.2009р., складеною ДП "Глорія (т. 1, а.с. 56).

Згідно додатку від 10.11.2009р. до договору купівлі-продажу № 12 від 26.03.2008р. здача-приймання продукції проводиться уповноваженими представниками Покупця і Продавця на складі Продавця за адресою: Хмельницький район, с. Розсоша (п. 4.3 договору), датою передачі вважається дата одержання продукції Покупцем на складі Продавця (п. 4.3.3 договору).

Оскільки пунктом 10.2 договору № 12 від 26.03.2008р. передбачено, що відносини між сторонами регулюються матеріальним і процесуальним правом України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Відповідач виконав договірні зобов'язання перед Позивачем у відповідності зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При новому розгляді справи Позивач не скористався своїм правом, закріпленим статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, нових доказів в обґрунтування своїх позовних вимог не надав.

В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" міститься поняття первинного документа, а саме, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Матеріалами справи підтверджено передачу Позивачеві яблук "Голден Делішес" в кількості 25 000 кг на суму 151 303,56 грн. за накладною № 149 від 30.11.2009р., яка відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним обліковим документом та підтверджує факт здійснення господарської операції.

Частина 1 статті 9 цього Закону встановлює, що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Тобто, норма закону не вимагає підписання видаткової накладної в день передачі товарів і Позивач належними доказами не довів, що він не отримував яблука за накладною № 149 від 30.11.2009р. з огляду на те, що ОСОБА_4 30.11.2009р. був за межами України.

Факт проведення господарської операції щодо передачі Позивачеві товарів за накладною № 149 від 30.11.2009р. підтверджується довідкою Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області № 358/230/30066610 від 16.03.2011р.

Не заслуговують на увагу доводи представника Позивача про те, що ОСОБА_4 супровідним листом від 30.03.2008р. передано директору ДП "Глорія" Сущуку С.Є. незаповнені бланки накладних з підписом і печаткою ОСОБА_4, оскільки ця інформація не підтверджена ніякими доказами, копія супровідного листа від 30.03.2008р. і докази його направлення Відповідачеві в матеріалах справи відсутні.

Задовольняючи позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати за договором № 12 від 26.03.2008р. суди попередніх інстанцій вказали на відсутність доказів митного оформлення товарів для вивезення продукції за межі митного кордону України.

При цьому судами не враховано умови додатку від 10.11.2009р. до договору № 12 від 26.03.2008р., в пунктах 4.3.1, 4.3.5 якого зазначено, що право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту прийняття продукції та оформлення документів згідно з кількістю, зазначеною в накладній.

Матеріали справи не містять доказів покладення на ДП "Глорія" обов'язку по митному оформленню продукції яблук сорту "Годен Делішес" в кількості 25 000 кг, право власності на які після оформлення накладної № 149 від 30.11.2009р., перейшло ОСОБА_4.

Тобто, Відповідач не мав обов'язку митного оформлення продукції, яка не належить Відповідачеві на праві власності.

В статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" закріплені положення про те, що експортом є продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб"єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України.

Відповідно до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, а приписи частини 2 статті 319 Цивільного кодексу України вказують на те, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Тобто, у зв'язку з внесенням додатковою угодою від 10.11.2009р. змін до договору № 12 від 26.03.2008р., щодо передачі права власності Позивачеві на товари в момент їх отримання на складі Відповідача, у Відповідача не виникає обов'язку передати товар перевізнику або іншій особі, призначеній Покупцем або обраній Продавцем.

Не ґрунтуються на правових нормах висновки судів попередніх інстанцій про те, що сторонами не вносилися зміни до пунктів 7.1, 8.1.2 договору купівлі-продажу № 12 від 26.03.2008р., щодо передачі Позивачеві необхідної документації і митного оформлення товарів, необхідних для вивезення за межі митного кордону України, оскільки частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України передбачає право покупця вимагати повернення попередньої оплати за товар у разі не передачі продавцем цього товару.

Частина 1 статті 666 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

В матеріалах справи відсутні докази направлення Позивачем вимоги про передачу Відповідачем сертифікатів якості на товар, сертифікатів походження чи вимоги митного оформлення товарів.

Надані до матеріалів справи Відповідачем Протокол дослідження проб харчових продуктів від 21.09.2009р. (т.1, а.с. 81), Протокол дослідження проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів від 22.09.2009р. (т. 1, а.с. 82), Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.10.2009р. (т. 1, а.с. 83) та інші, що підтверджують наявність у Відповідача документів, які підтверджують якісні показники на яблука зимових сортів "Голден Делішес".

Судом апеляційної інстанції надано не вірну оцінку доводам Відповідача щодо посилання на акт приймання-передачі від 30.11.2009р., за яким Позивачеві передані яблука зимових сортів "Рубін" та "Голден Делішес", оскільки за довідкою Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції від 16.03.2011р. (т. 1, а.с. 73) до цього акта включені товари, зокрема, яблука "Голден Делішес", передані ОСОБА_4 Дочірнім підприємством "Глорія" за накладною № 145 від 30.11.2009р. на суму 74 047,60 грн., за накладною № 149 від 30.11.2009р. на суму 151 303,56 грн.

Також суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що Позивач обґрунтовує своїх вимоги суперечливими документами.

Зокрема, Позивач зазначає, що суму 19 000 Євро ним оплачено за рахунком Відповідача № 75 від 16.04.2008р. (т. 1, а.с. 14), але до матеріалів справи надає витяг по рахунку ДП "Глорія" за 29.04.2008р. про перерахування за рахунком № 75 від 16.04.2008р. суми 10 000 Євро, що еквівалентно сумі 50 500 грн. (т.1, а.с. 15).

За таких обставин у судів попередніх інстанцій не було правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_4, рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду підлягають скасуванню.

Оскільки, судами першої і апеляційної інстанції встановлені фактичні обставини, але їм дана невірна правова оцінка, колегія суддів вважає за необхідне прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Позивача.

Керуючись ст.ст. 1115 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Глорія" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.01.2012, рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2011 у справі №22/15/5025/737/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда