Постанова № 21829390, 29.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"29" лютого 2012 р. Справа № 5008/954/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. - головуючого,

Костенко Т. Ф.,

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали

касаційної скаргиПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р.

у справігосподарського суду Закарпатської області

за позовомПАТ "Закарпаттяобленерго"

доПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів"

3-тя особаУправління ДАІ УМВС в Закарпатській області

проспонукання до укладання договору, в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з’явились,

відповідача: не з’явились,

3-тої особи: не з’явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 19.09.2011 господарського суду Закарпатської області позов задоволено, зобов’язано відповідача укласти з позивачем у встановленому порядку договір про спільне використання технологічних електричних мереж на умовах, передбачених проектом договору № 3ОЕ 05 СВ-0256 від 26.11.10 з додатками до нього, проведено розподіл судових витрат.

Постановою від 30.11.2011 Львівського апеляційного господарського змінено п. 2 резолютивної частини рішення, викладено в ньому повний текст спірного договору.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, позивачем супровідним листом № 766 від 27.11:20.10 року було направлено Іршавському заводу продовольчих товарів (правонаступником якого є шляхом приватизації відповідно до наказу РВ ФДМУ по Закарпатській області від 19.01.2011 року № 00023 ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів") проект договору про спільне використання технологічних мереж № ЗОЕ 05 СВ-0256 від 26.11.2010 року з додатками.

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що метою укладення даного договору є надання електричної енергії Управлінню ДАІ УМВС в Закарпатській області на підставі укладеного між останнім та ПАТ «Закарпаттяобленерго»(Іршавський РЕМ) договору про постачання електричної енергії №Р06/05-1035/109 від 29.07.2007 року. В свою чергу, Управління ДАІ УМВС в Закарпатській області орендує відповідно до договору № 17-08/06-05 від 25.07.2008 року частину вбудового приміщення, що належить відповідачу.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій послались на Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року № 417/1442, якими передбачено, що для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж. Пунктом 1.7 вказаних Правил передбачено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацію, відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, в тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій територій, і в укладанні (переукладанні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій не досліджено усіх фактичних обставин справи.

Так, предметом спірних правовідносин е спонукання до укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж № ЗОЕ 05СВ-0256 від 26.11.2010 на умовах та у порядку, визначеному проектом договору, приєднаного до позовної заяви, в додатку № 1 якого зазначено лише один об’єкт користувача – УДАІ УМВС, м. Іршава.

Згідно з ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В той же час, судами не досліджено чинність договору оренди від 25.07.08 № 17-08/06-05, укладеного між Управління ДАІ УМВС в Закарпатській області та РВ ФДМУ по Закарпатській області, з огляду на зміну власника майна, яке є предметом зазначеного договору, (ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" отримало свідоцтво про право власності на нерухоме майно (майновий комплекс з усіма приналежностями) на підставі рішення виконкому Іршавської міськради № 250 від 20.10.2011 та проведення реєстрації в Електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 10.11.2011 року), а також наявні в матеріалах справи лист РВ ФДМУ по Закарпатській області від 14.11.11 № 11-06-03484, в якому вказано про дострокове припинення дії вказаного договору та повернення орендованого майна ПАТ "Іршавський завод продовольчих товарів" за актом приймання-передачі від 05.04.11, у зв’язку з вказаними вище обставинами.

Будь-які дані щодо переукладення договору оренди з новим власником або погодження на продовження вже існуючого в матеріалах справи відсутні, а судами не витребувані.

Посилання суду апеляційної інстанції на відсутність доказів звернення УДАІ про розірвання договору про постачання електричної енергії № Ро6/05-1035 від 29.10.07 у зв’язку із звільненням займаного приміщення, є необґрунтованим, оскільки не може бути беззаперечним доказом продовження орендних правовідносин за наявності також наведеного вище листа РВ ФДМУ по Закарпатській області.

З врахуванням того, що згідно ч. ІІ ст. 1117 касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального права, які регулюють спірні відносини.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення від 19.09.2011 господарського суду Закарпатської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.11.2011 р. у справі № 5008/954/2011 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

Головуючий Божок В.С.

Судді Костенко Т.Ф.

Сибіга О.М.