Постанова № 21828670, 05.03.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-а-116/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Макухи А.А.

при секретарі Лісовій Т.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірними дії щодо невиплати одноразової грошової допомоги у звязку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової слжби, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання неправомірними дії щодо невиплати одноразової грошової допомоги у звязку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової слжби Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив службу у Збройних силах України з 1975 року, Наказом начальника генерального штабу Збройних сил України першого заступника міністра Оборони України №27 від 18.02.1997 року було звільнено в запас за станом здоров»я з правом носіння військової форми. Наказом начальника Київського інституту військово повітряних сил №116 від 04.04.1997 року бив виключений із списків особового складу інституту.Погіршення стану здоров»я сталося після звільнення з військової служби, інвалідність пов»язану з виконанням обовязків військової служби позивачу встановлено III групи, що підтверджується довідкою МСЕК від 14.06.2011 року.

Прдставник позивача, позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили про їх задоволення з підстав, викладених в позові.

Представник відповідачів Київського міського військового комісаріату та Міністерства оборони України заперечував проти позовних вимог, надав письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних силах Україниз 1975 року наказом начальника генерального штабу Збройних сил України першого заступника міністра Оборони України №27 від 18.02.1997 року було звільнено в запас за станом здоров»я з правом носіння військової форми.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 14.06.2011 р. встановлено III групу інвалідності.

Відповідно до наданих відомостей за січень 1996 року червень 1997 року на день звільнення позивача грошове забезпечення становило 221,20 грн., а враховуючи зміни, що відбулисяу грошовому забезпеченніза даною почсадою розмір грошового забезпечення на 01.01.2006 рокустановить 2594,50 грн. Отже одноразова грошова виплата відповідно до ст. 16 п. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захсит військовослужбовців і членів їх сімей»та відповідно внесеним змінам до п. 2 ПКМ України №499 від 28.05.2008 року становить :2594,50 х48 =124536 грн.

Відповідно до ч 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»в редакції, чинній на момент встановлення позивачу інвалідності, було передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.9 цього Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні даткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п.п. 2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 передбачено, що одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі 48- місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.

Згідно з абзацом 3 ч.2 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 499 грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31.12.2007 виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10.04.1996 № 925 та від 23.02.2002 № 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829.

Таким чином, доводи відповідача про те, що при обрахунку позивачу грошової допомоги має застосовуватися порядок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 є необгрунтованими.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З огляду на це, суд вважає за необхідне керуватися ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»з урахуванням ст.9 цього Закону з метою недопущення звуження прав, гарантованих позивачу в силу наявного у нього статусу військовослужбовця та встановленої інвалідності.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оцінюючи оскаржувані позивачем дії відповідачів на предмет невідповідності їх закону, а також враховуючи вищезазначені принципи, суд прийшов до висновку що дії відповідачів вчинені з порушенням вимог ч.2 ст.19 Конституції України.

Керуючись ст.ст. 8,19,22,46 Конституції України, Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою КМУ № 499 від 28.05.2008 р. «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, ст.ст. 2,4-16,94,158-163, 254 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України про визнання неправомірними дії щодо невиплати одноразової грошової допомоги у звязку з інвалідністю, що настала внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової слжбизадовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у звязку з настанням інвалідності внаслідок виконання обовязків військової служби з порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) та Київський міський військовий комісаріат(04112, м. Київ, вул. Шамрила, 19) провести донарахування та виплатуОСОБА_1, 1958 р.н., ідентифікаційний номер НОМЕР_1) одноразову грошову допомогу у звязку з настанням інвалідності внаслідок виконання обовязків військової служби в розмірі 48-місячного грошового забезпечення виходячи з грошового забезпечення визначеного пунктом 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»без його обмеження Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року№ 499 з урахування виплаченої суми.

Судові витрати віднести на рахунок державного бюджету.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Соломянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: