Ухвала суду № 21824954, 07.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р. Справа № 121184/11/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича т. В., Попка Я.С.

з участю секретаря судових засідань Патлевіч Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Матера» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Матера» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Матера» звернулося в суд з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.02.2011 року № 0001562305/0 та №00015522305/0 в частині, якій товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1421536 грн. та 355 384 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на момент проведення перевірки, строк позовної давності по заборгованості ТОВ «Матера" (векселедавця) перед ТОВ «Пулінг-Одеса» (векселедержателем) не минув, а від так заборгованість у сумі 5686143 грн. не належить до безповоротної фінансової допомоги та не повинна бути включена до складу валового доходу періоду, що перевірявся під час планової виїзної перевірки товариства.

Також позивач зазначає, що відсутні законодавчі обмеження щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних у інших податкових періодах і факт отримання податкових накладних, сформованих постачальниками у вересні 2009 року та у січні, лютому, березні, квітні 2010 року підтверджується реєстром отриманих податкових накладних ТОВ «Матера», які ведуться товариством на виконання пп. 7.2.8, п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Не погодившись з постановою суду її оскаржило ТОВ «Матера", яке просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що за векселями строком «за пред'явленням» повинен бути пред»явлений для платежу протягом одного року від дати його складання, і тому граничний строк платежу за векселями виданими ТОВ «Матера" ТОВ «Пулінг-Одеса» становить відповідно 26.04.2008 року та 27.04.2008 року. Тобто строк позовної давності за вимогами, що випливають з вказаних векселів закінчується в квітні 2011 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Матера" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року проведена Тернопільською ОДПІ. Результати перевірки оформлені актом за №1286/23-05/33916380 від 07.02.2011 року.

При цьому встановлено порушення ТОВ «Матера" вимог п.п.1.22.1, п.1.22 ст. 1, пп. 4.1.6, п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 1427022 грн., у тому числі за III квартал 2009 року в сумі 2064 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 1597 грн., за І квартал 2010 року в сумі 1825 грн., за II квартал 2010 року в сумі 1421536 грн. та п.п. 7.2.1, 7.2.3,7.2.6,7.2.8, п.7.2, п.п.7.3.1, п.7.3, пп. 7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 724305 грн., за вересень 2009 року на суму 49839 грн., за січень 2010 року на суму 250044 грн., за лютий 2010 року на суму 240261 грн.,за березень 2010 року на суму 184161 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом 17.02.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення за яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ «Матера»: №0001562305/0, яким нараховано податок на додану вартість в розмірі 724305 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 181076,25 грн.; №00015522305/0, яким нараховано податок на прибуток в сумі 1427022 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 356755,50 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку і за наслідкам їх розгляду рішенням ДПА в Тернопільській області від 20.04.2011 року № 6279/10/25-007/171 та рішенням ДПА України від 01.07.2011 року за №12007/6/12-0115 вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ТзОВ «Матера» - без задоволення.

Рішенням ДПА України від 01.07.2011 року № 12007/6/25-01115 повторна скарга товариства залишена без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

При цьому Тернопільська ОДПІ за вказаним актом перевірки встановила, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді занижено валові доходи на загальну суму 5686143 грн. та податок на прибуток в сумі 1421536 грн. по господарських операціях з ТОВ «Пулінг-Одеса». Так при розрахунку товариства за поставлений товар позивачем видано прості векселі ТОВ «Пулінг-Одеса», оскільки строки сплати за векселями визначені «за пред'явленням», вони можуть бути пред'явлені до сплати починаючи з наступного дня після їх видачі. Строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя, спливає по закінченні трьох років від дати, наступної після його видачі. Заборгованість векселедавця перед векселедержателем, за якою минув строк позовної давності, належить до безповоротної фінансової допомоги та включається до складу валового доходу відповідного податкового періоду.

Суд першої інстанції, відмовляючи в цій частині позовних вимог, покликається на те, що заборгованість векселедавця - ТОВ «Матера» перед векселедержателем - ТОВ «Пулінг-Одеса», за якою минув строк позовної давності належить до безповоротної фінансової допомоги та включається до складу валового доходу відповідного податкового періоду.

Проте з цим не можна погодитись, оскільки TOB «Матера» на підставі укладеного з TOB «Пулінг - Одеса» договору поставки від 30.10.2006 року здійснило платіж за поставлений товар у вексельній формі шляхом передачі постачальнику, TOB «Пулінг-Одеса», 26.04.2007 року та 27.04.2007 року простих безвідсоткових векселів зі строком платежу «за пред'явленням».

Згідно із ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 року №3480-ІУ, вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателя).

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 23.02.2006 року №3480-ІУ, вексель належить до боргових цінних паперів, тобто паперів, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк сплати згідно із зобов'язаннями.

Статтею 77 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі» встановлено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вини є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо строку платежу та позовної давності.

Строки пред'явлення до оплати та оплати переказного векселя строком «за пред'явленням» визначені ст. 34 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі», згідно якої переказний вексель строком «за пред'явленням» повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання та підлягає оплаті при його пред'явленні. Крім того, даною нормою також визначено право трасанта на скорочення строку пред'явлення, або обумовлення більш тривалого строку.

Під час проведення розрахунків із постачальником товарів у вексельній формі шляхом передачі постачальнику 26.04.2007 року та 27.04.2007 року простих безвідсоткових векселів зі строком платежу «за пред»явленням» TOB «Матера» не встановлювало скороченого строку пред'явлення для платежу та не обумовлювало більш тривалого строку.Тому слід погодитись з твердженням апелянта, що надані товариством векселі могли бути пред'явлені для платежу протягом одного року від дати їх складання (від 26.04.2007 року та 27.04.2007 року), у строк до 26.04.2008 року та 27.04.2008 року.

Статтею 70 Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі» визначено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

За таких умов датою настання платежу за векселями наданими ТОВ «Матера» TOB «Пулінг-Одеса» є 26.04.2008 року та 27.04.2008 року і строк позовної давності за вимогами, що випливають з вищевказаних векселів, настає по закінченні трьох років від дати строку платежу, а саме від 26.04.2011 року та 27.04.2011 року.

Актом перевірки від 07.02.2011 року охоплено період діяльності ТОВ «Матера» з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року.

Зважаючи на наведене необхідно вказати, що висновок податкового органу про отримання позивачем від TOB «Пулінг-Одеса» безповоротної фінансової допомоги є передчасним та не узгоджується з положеннями пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп. 4.1.6 п.41 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94 ВР, оскільки в перевіряємий період не сплив строк позовної давності, передбачений ст.257 ЦК України за зобов'язаннями ТОВ «Матера» перед TOB «Пулінг-Одеса».

Також за висновками акту перевірки, які слугували підставою для нарахування ТОВ «Матера» податкового зобов'язаяня з податку на додану вартість на загальну суму 724305 грн. за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних у попередніх періодах без документального підтвердження їх отримання.

Обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченої (нарахованої) в складі ціни за товари (роботи, послуги), згідно до пп. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року є наявність податкової накладної, виданої продавцем.

Аналізуючи положення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року оформлені належним чином податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту, а тому законом не заборонено включення до складу податкового кредиту податкових накладних минулих періодів в межах термінів позовної давності.

Підпунктом 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року встановлено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Пункт 7 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.2005 року №244 визначає, що реєстр є основою для відображення зведених результатів обліку операцій в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Факт отримання податкових накладних, сформованих постачальниками у січні, лютому, березні, квітні 2010 року та у вересні 2009 року підтверджується реєстром отриманих податкових накладних ТзОВ «Матера» за січень, лютий, березень, квітень 2010 року та вересень 2009 року, які ведуться товариством на виконання пп. 7.2.8, п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

При цьому невірним є висновок суду першої інстанції, що позивачем не надано жодних доказів про отримання податкових накладних з запізненням, оскільки їх отримання в цей період дійсно стверджується реєстром податкових накладних TOB «Матера» за №№9,13,14,15.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи й відповідно до ч. 3,4 ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та постановлення нового за яким позов слід задовольнити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Матера» задовольнити.

Скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.08.2011 року у справі№2а-2046/11 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.02.2011 року за №0001562305/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Матера» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 950381, 25 грн., в тому числі основний платіж 724305 грн., штрафна (фінансова) санкція - 181076,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 17.02.2011 року за №00015522305/0 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Матера» податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1776920 грн., в тому числі основний платіж 1421536 грн., штрафна (фінансова) санкція в розмірі 355384 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Матера» судовий збір в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В.Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст виготовлено 10.02.2012р.