Ухвала суду № 21824842, 07.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р. Справа № 66984/09 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого: Довгополова О.М.,

суддів: Глушка І.В., Гуляка В.В.,

з участю секретаря судового засідання: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінісін» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінісін» до Калуської обєднаної державної податкової інспекції про визнання дій протиправними та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ

У липні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 6403999 грн. та визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 000046/2304/0 від 16.02.2009 року. Вимоги обґрунтовані тим, що до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за березень 2008 року включено податкові векселі, погашені шляхом заліку сум бюджетного відшкодування та шляхом включення до складу податкових зобов'язань в звітному періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю на загальну суму 6403999 гривень. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009 року № 000046/2304/0 не законне, оскільки пункт 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що в разі якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний період, в якому відбулась поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель зобов'язань вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суму зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному періоді. У березні 2008 року Калуська оДПІ збирала реєстри щодо відшкодування податку на додану вартість за попередні податкові періоді, для включення їх у декларацію з метою отримання бюджетного відшкодування. Зауважив, що незважаючи на те, що по податкових векселях не проведено оплати, сума, що зарахована в оплату таких векселів відповідно до наданих Калуській оДПІ листів була фактично сплачена підприємством грошовими коштами, перевірена податковою інспекцією, про що складено відповідні акти.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач просить скасувати постанову, задовольнивши позов.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, зясувавши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, виходячи з наступного.

26.12.2008 року позивачем було подано відповідачеві уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації за березень 2008 року, включено податкові векселі, погашені шляхом заліку сум бюджетного відшкодування та шляхом включення до складу податкових зобов'язань в звітному періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, на загальну суму 6403999 гривень.

В результаті проведеної відповідачем позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з цього податку, що декларувався у період з квітня 2007 року по лютий 2008 року, складено акт від 09.02.2009 року за № 140/23-04/14361581. Згідно з висновком, викладеним в цьому акті, позивачем порушено п.п. 7.7.1 а 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у звязку із завищенням суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року у сумі 6403999 грн.

На підставі наведеного відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000046/2304/0 від 16.02.2009 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 6403999 грн.

З таким висновком відповідача обґрунтовано погодився суд першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків із бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податків у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Аналіз наведених норм свідчить, що право платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування цього податку при поставці податкового векселя виникає, зокрема, за умови фактичної сплати податку у попередніх податкових періодах, тобто грошовими коштами.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції правильно враховано, що за періоди, вказані в графі 4 Довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, включено суми податку на додану вартість, які не були сплачені грошовими коштами.

Правильність і повнота встановлених судом першої інстанції обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального права при додержанні процесуальних правових норм є підставою для залишення постанови суду без змін.

Отже, апеляційна скарга не задовольняється.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205 ч. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінісін» залишити без задоволення, постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2009 року у справі № 2а-688/09 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: О.М. Довгополов

Судді: В.В. Гуляк

І.В. Глушко

Повний текст рішення виготовлено 10.02.2012 року.