Вирок № 21822793, 12.03.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-273/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2012 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарі Тарчевській Н.О.,

за участю прокурора - Курила О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, який має двох малолітніх дітей, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_2 раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 в березні-квітні 2009 року діючи з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_1, придбали шляхом перереєстрації юридичну особу ТОВ «Росукрбуд», зареєстроване 01.12.2006 року Соломянською районною у м. Києві державною адміністрацією, яке 21.04.2009 року перереєстрували на паспортні дані ОСОБА_1

Фактично, ОСОБА_1, ніяких майнових внесків до статутного фонду ТОВ «Росукрбуд»не вносив, статутний фонд не формував.

Придбавши шляхом перереєстрації ТОВ «Росукрбуд», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 законної господарської діяльності не здійснювали та протягом квітня 2009 року жовтня 2010 року використовували вказане товариство для проведення фіктивних безтоварних операцій.

Крім того, ОСОБА_2 в червні 2010 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, повторно, з корисливих мотивів, підшукали ОСОБА_3, якого шляхом обіцяння грошової винагороди схилили до реєстрації на свої паспортні дані юридичної особи. ОСОБА_3, не будучи обізнаним щодо злочинних намірів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, надав свою згоду на реєстрацію на його паспортні дані юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при невстановлених слідством обставинах, були підготовлені документи щодо реєстрації на паспортні дані ОСОБА_3 юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а саме: протокол №1 загальних зборів учасників товариства від 25.06.2010 року, статут товариства, акт приймання-передачі та оцінки майна від 25.06.2010 року, довіреність від 30.06.2010 року, на підставі яких 08.07.2010 року Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області здійснена реєстрація ТОВ «Делмітекс-Профі», якому присвоєний ідентифікаційний код субєкта підприємницької діяльності ЄДРПОУ 36833056.

Фактично ОСОБА_3 ніяких майнових внесків до статутного фонду ТОВ «Делмітекс-Профі»не вносив, статутний фонд вказаного товариства не формував.

Зареєструвавши ТОВ «Делмітекс-Профі», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 законної господарської діяльності від імені товариства не здійснювали та протягом серпня 2010 року червня 2011 року використовували вказане товариство для проведення фіктивних безтоварних операцій.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому і пояснив суду, що у 2009 році ОСОБА_2 запропонував йому зареєструвати на його паспортні дані підприємство, пояснивши, що вести фінансово-господарську діяльність товариство не буде. Вони будуть готувати документи про нібито проведення цим підприємством фінансово-господарських операцій з різними субєктами підприємницької діяльності з метою мінімізації своїх податкових зобовязань. За проведення безтоварних документальних операцій вони повинні були отримувати відсоток від суми таких операцій в розмірі 5-7%. У квітні 2009 року він перереєстрував на свої паспортні дані у Соломянський райдержадміністрації ТОВ «Росукрбуд», оформив необхідні документи та відкрив рахунок товариства. Печатка цього підприємства знаходилась у ОСОБА_2, хоча документально директором був він. Протягом квітня 2009 року жовтня 2010 року вони разом із ОСОБА_2 імітували активну фінансово-господарську діяльність, укладали договори з субєктами підприємницької діяльності на проведення різних господарських операцій. Ці документи готував ОСОБА_2 та передавав йому на підпис. Він, як директор ТОВ «Росукрбуд», лише підписував договори, акти виконаних робіт, податкові та видаткові накладні. Всі ці документи стосувались того, що ТОВ «Росукрбуд»надавало послуги різним підприємствам переважно в сфері будівництва. Від проведення таких безтоварних операцій вони із ОСОБА_2 отримували 5-7% від суми операції. У жовтні 2010 року з метою приховування слідів такої діяльності, вказане товариство було перереєстроване на громадянина іншої держави.

Влітку 2010 року за пропозицією ОСОБА_2 вони за грошову винагороду зареєстрували на паспортні дані ОСОБА_3 таким же чином у Вишгородському районі Київської області ТОВ «Делмітекс-профі»з цією ж метою, що й ТОВ «Росукрбуд». Приблизний фінансовий оборот ТОВ «Росукрбуд»та ТОВ «Делмітекс-профі»складав приблизно 1000000 гривень на місяць. Особисто він отримував за здійснення нібито діяльності цих товариств 1-2000 доларів США.

Крім того, підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року, оскільки він має двох малолітніх дітей 2006 та 2008 року народження, батьківських прав відносно яких не позбавлявся.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 теж свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому і дав суду аналогічні показання.

Враховуючи те, що підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу кожного з підсудних.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у створенні та придбанні субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинені повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст.205 КК України.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що йому інкримінується, теж доведена повністю, і його умисні дії, які виразились у створенні та придбанні субєктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинені повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст.205 КК України.

Обираючи підсудним вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого ними злочину та особу кожного з підсудних.

Так підсудний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, згідно зі ст.12 КК України вчинив злочин середньої тяжкості, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має двох малолітніх дітей.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_1, є його щире каяття.

Згідно ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Підсудний ОСОБА_2 теж раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив злочин середньої тяжкості згідно зі ст.12 КК України, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Згідно ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудного ОСОБА_2, є щире каяття.

Згідно ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_2, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає можливим призначити підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покарання у виді мінімального штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Крім того, відповідно до п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію», від 08.07.2011 року, звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.

Оскільки ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, відносно яких батьківських прав не позбавлявся, він підлягає звільненню від відбування покарання внаслідок акта амністії.

Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.

Речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст.81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та призначити йому покарання у виді 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 51000 (пятдесят одна тисяча) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та призначити йому покарання у виді 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 51000 (пятдесят одна тисяча) гривень.

На підставі ст.6-1 КПК України, п. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 року звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - підписку про невиїзд скасувати.

Речові докази документи вилучені в ДПІ, РДА та Філії АТ «Імексбанк»у м. Києві (т.3 а.с.64,143; т.4 а.с. 39,87; т.5 а.с.152) зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя О.О.Криворот