Вирок № 21822773, 12.03.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-317/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2012 року Соломянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарі Сєлєнковій Н.О.,

за участю прокурора - Павловської О.А..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Омської області РФ, українки, громадянки України, з вищою освітою, вдови, яка працює адміністратором охоронної фірми «Карат 12», проживає в АДРЕСА_1 раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

підсудна ОСОБА_1 в червні 2010 року перебуваючи в с. Микитяни, Миронівського району Київської області, маючи прямий злочинний умисел направлений на підроблення пенсійного посвідчення, яке видається та посвідчується державною установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи і яке надає право або звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання для безкоштовного проїзду в електропоїздах, взяла пенсійне посвідчення своєї матері ОСОБА_2 та вклеїла в свою фотокартку, змінила дату народження та печаткою фельдшерського пункту с. Микитяни, Миронівського району Київської області, на першому аркуші посвідчення поверх гербової печатки «Управління праці та соціального захисту населення Миронівської районної адміністрації»з частковим відтиском на фотокартці проставила печатку даного фельдшерського пункту.

Крім того, ОСОБА_1 28.10.2011 року приблизно о 11 год. 25 хв., перебуваючи на території Приміського вокзалу ст. Київ - Пасажирський в м. Києві, достовірно знаючи, що наявне у неї пенсійне посвідчення видане на ім'я ОСОБА_2 є підробленим, пред'явила його перонному контролеру під час перевірки документів при проходженні через турнікети до посадочних платформ, таким чином використала завідомо підроблений документ для подальшого безкоштовного проїзду на електропоїзді, однак була викрита працівниками міліції.

Згідно висновку експерта науково - дослідного експертно - криміналістичного центру при УМВС України на ПЗЗ ОСОБА_3 від 06.12.2011 року № 374 встановлено, що в пенсійному посвідченні на ім`я ОСОБА_2, 1950 р. н., яке було вилучене у ОСОБА_1, 1959 р.н., наявні ознаки технічної підробки, а саме: ознаки переклейки фотокартки та ознаки підчистки з подальшою допискою. Відтиски печаток на 1-й та 2-й сторінках пенсійного посвідчення проставлені не одним й тим самим кліше, що надані на дослідження з Управління праці та соціального захисту населення Миронівської РДА.

Відповідно до відповіді з Управління Пенсійного фонду України в Миронівському районі Київської області за № 8927/03 від 07.11.2011 року ОСОБА_2, 1950 р.н. на обліку не перебуває і посвідчення їй не видавалось, а пенсійне посвідчення НОМЕР_1 видавалось на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідно до відповіді з Управління праці та соціального захисту населення Миронівської районної державної адміністрації за № 01-05/2444 від 14.11.2011 року, було встановлено, що вони не мають даних про видання вказаного посвідчення, оскільки всі пенсійні матеріали були передані до Пенсійного фонду Миронівського району у 2001 році.

Будучи допитаною в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнала повністю, розкаялась у вчиненому і пояснила суду, що вона дійсно взяла дане пенсійне посвідчення матері та здійснювала придбання їй ліків. Оскільки їй дуже часто необхідно їздити з Миронівки до Києва, а грошей на проїзд не достатньо, вона вирішила використати посвідчення матері для безкоштовного проїзду. Так як пенсійне посвідчення було старого зразку, в ньому не було фотокартки, вона вирішила вклеїти туди свою фотокартку, та затерла рік народження матері з 1926 на 1950 рік, щоб не викликало підозру при можливій перевірці. В 2010 році вона підробляла санітаркою в фельдшерському пункті с. Микитяни, де взяла печатку пункту та проставила на фотокартку, щоб посвідчення мало завірений вигляд. Після цього вона його декілька разів використовувала для придбання ліків. 28.10.2011 року, приблизно о 11 год. 25 хв. вона перебувала на залізничному вокзалі ст. Київ - Пасажирський, і хотіла здійснити посадку на електропотяг до ст. Миронівка. Квиток на електропотяг коштує десь біля 8 гривень. Для цього вона пройшла до турнікетів, де перебував перонний контролер та перевіряв наявнісіь квитків та проїзних документів, що дають право безкоштовного проїзду на приміських електропотягах. Коли вона проходила крізь контролера, то надала йому пенсійне посвідчення матері, яке підробила, з яким він ознайомився та пропустив її, після того, як вона пройшла турнікети та пройшла до посадочної платформи, до неї підійшли працівники міліції попросили і попросили її предявити документи. Потім її було доставлено до службового приміщення, де було виявлено та вилучено підроблене пенсійне посвідчення.

Враховуючи те, що підсудна ОСОБА_1 не оспорювала фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, крім тих, що характеризують особу підсудної.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що їй інкримінується, доведена повністю, і її умисні дії, які виразились у підробки документа, який видасться чи посвідчується підприємством, установою, організацією і який надає права або звільняє від обов'язків з метою подальшого його використання, суд кваліфікує за ч.1 ст. 358 КК України.

Обираючи підсудній вид та міру покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу підсудної ОСОБА_1, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, працює.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що помякшує покарання підсудної ОСОБА_1, є її щире каяття.

Згідно зі ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає можливим призначити підсудній ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Цивільний позов по справі відсутній.

Судові витрати за проведення експертизи слід покласти на ОСОБА_1

Речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ст.ст.81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.358 КК України та призначити їй покарання у виді 50 (пятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 850 (вісімсот пятдесят) гривень.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на імя ОСОБА_1, яке вилучено та приєднано до матеріалів справи - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної експертизи на користь НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВС України на залізничному транспорті, код 25576445, отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області МФО 821018, р/р 31257272210703 (призначення платежу: технічне дослідження документів), в сумі 469 (чотириста шістдесят девять) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Соломянський районний суд м. Києва протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя О.О.Криворот