Вирок № 21818479, 20.02.2012, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 1-6/12

ВИРОК

Іменем України

20.02.2012 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А..

при секретарі Твердохліб Г.М.

за участю прокурора Стригунов О.М.

розглянувши у відритому судовому засіданні Яготинського районного суду справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1, судимого згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 16 грудня 1999 року за ст.142 ч.2 КК України, згідно ст.9 КПК України чправу зупинено, направлено на профучилище соціальної реабілітації на 3 роки, згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 1 березня 2000 року за ст.81 ч.3 КК України, до 3 років позбавлення волі, з приміненням ст.46-1 КПК України відстрочено виконання вироку на 2 роки, штраф 680 гривень, згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 17 листопада 2003 року за ст.ст.188 ч.2, 75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 30 липня 2004 року за ст.ст.185 ч.3, 304, 289 ч.2, 357 ч.3, 70, 71 КК України до 7 років позбавлення волі, згідно ухвали Апеляційного суду Київької області від 13 жовтня 2004 року вирок Березанського міського суду Київської області від 30 липня 2004 року скасовано, згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 17 грудня 2004 року за ст.ст.185 ч.3, 304, 289 ч.2, 357 ч.3, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, згідно постанови Дзержинського районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 24 квітня 2008 року, звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 26 днів з приміненням ст.81 КК України,

в злочині передбаченому ст.ст.185 ч.3, 187 ч.2, 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с.Райківщина Яготинського району Київської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_2, судимого згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 5 жовтня 2001 року за ст.27 ч.5 ст.185 ч.2, 75 до 1 року позбавлення волі, з іспиртовим строком на 1 рік, згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 21 березня 2002 року за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.3, 15, 185 ч.3, 70, 71 до 4 років 6 місяців позбавлення волі, згідно постанови Апеляційного суду Київської області від 19 червня 2002 року вирок Березанського міського суду Київської області від 21 березня 2002 року змінено, з приміненням ст.69 КК України, рахувати, що засуджений до 1 року 3 місяців позбавлення волі та в силу ст.71 КК України, загальний строк становить 1 рік 6 місяців позбавлення волі, згідно постанови Прилуцького міського суду Чернігівської області від 14 січня 2003 року звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 3 дні з приміненням ст.107 КК України, згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 30 липня 2007 року за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно постанови Білоцерківського міського суду Київської області від 7 травня 2010 року звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 23 дні з приміненням ст.81 КК України,

в злочині передбаченому ст.ст.187 ч.2, 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с.Федорівка Малинського району Житомирської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_3, судимого згідно вироку Березанського міського суду Київської області від 24 грудня 2010 року за ст.ст.186 ч.2, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспиртовим строком на 2 роки, згідно ухвали апеляційного суду Київської області вирок Березанського міського суду Київської області від 24 грудня 2010 року залишено без змін.

в злочині передбаченому ст.396 ч.1 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Київ, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, не працюючий, мешканець АДРЕСА_4, судимого згідно вироку Дніпровського районного суду м.Києва від 20 вересня 2002 року за ст.ст.185 ч.3, 289 ч.2, 70, 75 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспиртовим строком на 2 роки, згідно вирок Березанського міського суду Київської області від 14 червня 2010 року за ст.ст.289 ч.2, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з іспиртовим строком на 3 роки, згідно ухвали Апеляційного суду Київської області вирок Березанського міського суду Київської області від 14 червня 2010 року відносно ОСОБА_4 залишено без змін.

в злочині передбаченому ст.ст.396 ч.1, 198 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив повторно таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, та відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, або погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, а також за попередньою змовою групою осіб, вчинив розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій. ОСОБА_2 вчинив за попередньою змовою групою осіб, розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу та вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно. ОСОБА_3 вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину. ОСОБА_4 вчинив заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів та вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.

Злочин скоєно при таких обставинах.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 маючи непогашену та не зняту в установленому порядку судимість, 22 квітня 2011 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння та слідуючи у останньому вагоні електропоїзду № 6819, сполученням «Гребінка Київ», на перегоні ст..Богданівка ст..Яготин, що в Яготинському районі Київської області, та маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, повторно вступили в попередню змову, направлену на вчинення злочину і вийшли до третього вагону з голови електропоїзду, де знаходився неповнолітній потерпілий ОСОБА_5, який тримав в руках власний мобільний телефон, марки «Самсунг С3010»imei № НОМЕР_1, в якому знаходила сім-карта оператора «Лайф», вартістю 10 грн. Після чого ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, відкрито вихватив мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5, вартістю 500 грн., та разом з ОСОБА_1 вийшли до тамбуру даного вагону. Потерпілий ОСОБА_5 намагаючись повернути свій мобільний телефон, також вийшов до тамбуру вагону. ОСОБА_2 притиснув його до вхідних дверей вагону, а ОСОБА_1 в цей момент відкрито заволодів з правої кишені брюк потерпілого грошима в сумі 100 грн.. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагалися відібрати у потерпілого ОСОБА_5 матерчату куртку чорного кольору. Однак потерпілий вчинив їм опір, тоді ОСОБА_1 намагаючись реалізувати свій злочинний умисел, наніс один удар ліктем в обличчя потерпілого ОСОБА_5, а ОСОБА_2 притиснув розкладного ножа до горла потерпілого. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подавивши волю потерпілого до захисту, відкрито заволоділи матерчатою курточкою чорного кольору вартістю 280 грн.. Після чого, вже побігли по вагонах в напрямку хвоста поїзда, і з місця вчинення злочину зникли. Таким чином, своїми умисним діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесли потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 890 грн. та потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, під конюнктивальний крововилив в правому оці, забої тулуба, які є легкими тілесними ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Крім цього, ОСОБА_1 20.04.2011 року, приблизно о 23 год. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибув до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_5. Обійшовши даний житловий будинок та пересвідчившись, що вдома нікого немає, вирішив проникнути всередину. Після чого, він реалізуючи свій злочинний умисел, знайшов металевий прут, який лежав на подвір'ї, довжиною приблизно 180 см., та зірвавши ним навісний замок вхідних дверей, проник до приміщення веранди, де зіткнувся з іншими зачиненим дверима, відчинити які з допомогою прута йому не вдалось. Після чого, ОСОБА_1 вирішив проникнути до приміщення будинку через вікно, яке розташоване з лівої сторони від вхідних дверей, та реалізуючи свій злочинний намір, руками вирвав віконну раму і проник до приміщення будинку. Потрапивши в середину будинку, ОСОБА_1 помітив у великій кімнаті під столом металевий кейс, який відкрив, та зрозумівши, що в ньому знаходиться ехолот LOWRANCE Х125, зарядний пристрій та акумулятор до нього, що входять до єдиного комплекту, вартістю 4000 грн., ОСОБА_1 через вікно вийшов на вулицю, і з місця вчинення злочину зник. В подальшому, ОСОБА_1 викраденим розпорядився на власний розсуд. Таким чином, ОСОБА_1 завдав власнику ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 4000 грн..

Крім цього, ОСОБА_1 22 квітня 2011 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись на зупиночній платформі «Жовтневе», що розташована в Баришівському районі Київської області, помітили дівчину близько 20 років зі світлим волоссям, худорлявої статури. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підійшли до неї і розмовляли. Після даної розмов, ОСОБА_8 почала від них відходити. За нею одразу пішов ОСОБА_1, а ОСОБА_3 пішов за ним. ОСОБА_8 підійшла до краю платформи і спустилась до низу платформи, де за нею спустився ОСОБА_1 і ОСОБА_3 прослідував за ним. ОСОБА_8 побачивши, що за нею ідуть ОСОБА_1 та ОСОБА_3, почала бігти. Після чого, ОСОБА_1 переслідуючи умисел на здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя наздогнав ОСОБА_8 та забрав застосовуючи фізичну силу та завдаючи ОСОБА_8 біль, належний їй мобільний телефон. В цей час, ОСОБА_3 стояв поруч та спостерігав за даною подією, а також розмовляв з жінкою, яка перебувала на городі. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 показав йому телефон, який в подальшому був реалізований чоловікові на ім'я ОСОБА_4 за 50 грн.. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 направилися в напрямку посадочної платформи «Жовтневе»і зникли з місця вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_2 21.03.2011 року, близько 12-ї години перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи в смт. Баришівка по вул.. Леніна № 31 Київської області, в кафе «Роксолана»підійшовши до столику, де сиділа ОСОБА_9, та із столу забрав мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 99 гривень, та стартовий пакет мобільного звязку «Київстар»вартістю 25 гривень, на рахунку якого було 20 гривень. ОСОБА_2 не реагуючи на зауваження ОСОБА_9, щодо повернення її мобільного телефону, зник в напрямку вулиці Комсомольська, чим спричинив матеріальні збитки ОСОБА_9 на загальну суму 144 гривні.

ОСОБА_3 будучи раніше судимим за ст. ст.186 ч.2 КК України, в період іспитового строку, 22 квітня 2011 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись на зупиночній платформі «Жовтневе», розташованій в Баришівському районі Київської області, помітили дівчину близько 20 років зі світлим волоссям, худорлявої статури. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підійшли до неї та розмовляли. Як ОСОБА_3 стало відомо, вони її знають та це була ОСОБА_8. Вони поговорили, після чого ОСОБА_8 почала від них відходити. За нею одразу пішов ОСОБА_1, а ОСОБА_3 пішов за останнім. ОСОБА_8 підійшла до краю платформи і спустилась до низу платформи, за нею спустився ОСОБА_1 і ОСОБА_3 прослідував за ним. ОСОБА_8 коли побачила, що за нею ідуть ОСОБА_1 та ОСОБА_3, почала бігти. Після чого, ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_8 та забрав застосовуючи фізичну силу у останньої телефон. В цей час ОСОБА_3 стояв поруч та спостерігав за даною подією, а також розмовляв з жінкою яка перебувала на городі. Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 направилися в напрямку посадочної платформи «Жовтневе»і зникли з місця вчинення злочину. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_3 показав йому телефон, який в подальшому був реалізований чоловікові на ім'я ОСОБА_4 за 50 грн. Про вчинення злочину по відношенню до ОСОБА_8, ОСОБА_3 нікому не повідомив.

ОСОБА_4 будучи раніше судимим за ст.289 ч.2 КК України, в період іспитового строку, 22 квітня 2011 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного спяніння та слідуючи у останньому вагоні електропоїзду № 6819, сполученням «Гребінка Київ», на перегоні ст..Богданівка ст..Яготин, що в Яготинському районі Київської області, та маючи умисел на відкрите заволодіння чужим майном, повторно вступили в попередню змову, направлений на вчинення злочину і вийшли до третього вагону з голови електропоїзду, де знаходився потерпілий неповнолітній ОСОБА_5, який тримав в руках власний мобільний телефон, марки «Самсунг С3010»imei № НОМЕР_1, в якому знаходилась сім-карта оператора «Лайф», вартістю 10 грн.. Після чого, ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, відкрито вихватив мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5, вартістю 500 грн, та разом з ОСОБА_1 вийшли до тамбуру даного вагону. Потерпілий ОСОБА_5 намагаючись повернути вій мобільний телефон, також вийшов до тамбуру вагону. ОСОБА_2 притиснув його до вхідних дверей вагону, а ОСОБА_1 в цей момент відкрито заволодів з правої кишені брюк потерпілого грошима в сумі 100 грн.. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагалися відібрати у потерпілого ОСОБА_5 матерчату куртку чорного кольору. Однак потерпілий вчинив їм опір, тоді ОСОБА_1 намагаючись реалізувати свій злочинний умисел, наніс один удар ліктем в обличчя потерпілого ОСОБА_5 а ОСОБА_2 притиснув розкладного ножа до горла потерпілого. Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подавивши волю потерпілого до захисту, відкрито заволоділи матерчатою курточкою чорного кольору вартістю, 280 грн.. Після чого, вже побігли по вагонах в напрямку хвоста поїзда, і з місця вчинення злочину зникли. 22.04.2011 року, приблизно о 18 год. 40 хвилин на залізничному вокзалі ст.. Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 детально розповіли ОСОБА_4 про щойно вчинений ними розбійний напад на гр.. ОСОБА_5 в електропоїзді № 6812, сполученням «Гребінка Київ». ОСОБА_2 передав ОСОБА_4 викрадений у потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Самсунг С3010»imei № НОМЕР_1, для подальшої реалізації. Після чого, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, цього ж дня, приблизно о 18 год. 55 хвилин поблизу залізничного вокзалу ст.. Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області, збув мобільний телефон марки «Самсунг С3010»imei № НОМЕР_1 гр. ОСОБА_10 за гроші в сумі 100 грн., які в подальшому витратив спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на власні потреби.

Крім того, 29.04.2011 року, приблизно о 10 год. ОСОБА_4 знаходячись на перехресті вулиць Володимирської та Поліської, розташованих в м.Березань Київської області, та маючи при собі розкладний ніж типу «Бабочка», дізнався від ОСОБА_3 про те, що даний ніж, який він отримав від ОСОБА_1 на залізничному вокзалі ст..Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області, розшукують працівники міліції, як знаряддя вчинення розбійного нападу на гр.. ОСОБА_5, що мав місце 22.04.2011 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, в електропоїзді № 6819, сполученням «Гребінка Київ», та вирішив позбутися вищевказаного ножа. Після чого, ОСОБА_4 маючи умисел на приховування тяжкого злочину, цього ж дня, приблизно о 10 годині 30 хвилин прибув до приміщення недобудованого магазину, розташованого по вул.Поліській, в м.Березань Київської області, де зустрівся з ОСОБА_11. ІНФОРМАЦІЯ_11, та передав останньому розкладного ножа, типу «Бабочка», чим вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав, та показав, що 22.04.2011 року він прокинувся приблизно о 10 годині, за місцем проживання свого товариша ОСОБА_3, а саме за адресою: АДРЕСА_3. В ОСОБА_3 також знаходились ОСОБА_4, та ОСОБА_2. З даними хлопцями він знайомий на протязі останніх шести місяців та познайомились вони в м.Березань Київської області. Після того, як вони прокинулись, то він разом із ОСОБА_3 пішов до магазину, назви якого не памятає, щоб купити пляшку горілки. Купивши пляшку горілки, обємом 0,5 л, вони повернулись назад до будинку, де почали вживати спиртне. Після чого всі в чотирьох направились до з.п. Жовтневе, розташовану в Баришівському районі Київської області, щоб там здійснити посадку до електропоїзда. По дорозі до з.п. Жовтневе, вони купили по пляшці пива. Прийшовши на дану зупиночну платформу, він помітив на платформі дівчину років 20, волосся білого кольору, середнього зросту, худорлява, як пізніше він дізнався її звати ОСОБА_8. Дана дівчина стояла на платформі та тримала в руці мобільний телефон, розмовляла по ньому. Після чого вони всі, в чотирьох підійшли до даної дівчини. ОСОБА_2 їм сказав що дану дівчину він знає вона знайома його брата. Вони підійшли до даної дівчини та хотіли познайомитись. Почали з нею розмовляти, про що вони з нею розмовляли він вже не памятає, але дівчина розмовляти не захотіла і пішла від них та направилась в напрямку краю платформи ст.. Березань. Він, помітивши у даної дівчини мобільний телефон, сказав ОСОБА_3, що в неї мобільний телефон в руках, і його можна продати. Після чого, він почав рухатися в напрямку дівчини, одразу за ним пішов ОСОБА_3. Коли дівчина помітила, що він з ОСОБА_3 рухаються за нею, вона підійшла до краю платформи, і почала спускатися з неї по сходах. ОСОБА_3 в цей момент йшов по платформі і крутив в руках ніж «Бабочка». Коли вони підійшли до краю платформи, то дівчина вже швидко йшла по алеї, що веде з міста до платформи, в напрямку міста Березань. Вони також спустились з платформи і швидко пішли за дівчиною. Коли дівчина зайшла за лісову посадку і почала бігти, він побіг за нею, і ОСОБА_3 також побіг за нею. Коли він дану дівчину наздогнав, то вона зупинилась і стояла тримаючи в руках мобільний телефон. Він схватив її за руку і викрутив мобільний телефон, який вона тримала в руках. Даний телефон був марки «Сіменс». ОСОБА_3 в даний момент стояв в метрах в трьох від них та розмовляв з жінкою, яка була на городі неподалік. Коли він забрав телефон, відійшов від дівчини до ОСОБА_3. Після чого, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_8 та щось їй сказав, що саме він не памятає. Дану дівчину він не бив, коли він від неї відходив, вона перечепилась і впала сама на землю. Також, коли він з ОСОБА_3 відходили від дівчини,то вона сказала йому вслід, щоб він віддав їй сім карту, але не відреагував. Потім вони побігли на платформу, і в цей час до платформи підїжджав електропотяг. Він з ОСОБА_3 та іншими хлопцями зайшли до електропоїзда і вони поїхали до міста Гребінка. Коли він здійснював посадку до електропоїзда разом з хлопцями, та помітив як дана дівчина ОСОБА_8 також зайшла на платформу і здійснила посадку до першого вагону з голови поїзду. Більше дану дівчину він не бачив. До електропоїзда посадку здійснили вони приблизно о 14:00 год. В електропоїзді вони нічого не пили. Приїхали вони до міста Гребінка о 15:30 год. та направились в місто, куди саме, він пояснити не може. Йшли вони приблизно 15 хвилин, потім почали чекати ОСОБА_2. Приблизно через 20 хв. ОСОБА_2 прийшов і вони повернулись на вокзал ст.. Гребінка вони зайшли до бару, де підсіли до хлопця, який представився ОСОБА_4. Йому він запропонував придбати в них мобільний телефон, марки «Сіменс», яким він цього ж дня викрав у дівчини по ст..Жовтневе. Хлопець погодився і запропонував за телефон 50 грн. Вони запропонували даному хлопцю купити горілки та закуску, і разом їхати в електропоїзді, на що він погодився. Останній за телефон купив їм пляшку горілки та продукти, які саме продукти він не памятає. Чи говорив йому хтось, що телефон крадений йому невідомо. Посадку до електропоїзда вони здійснили о 17.32 хв., в останній вагон, з голови поїзда. В електропоїзді вони почали розпивати спиртні напої, разом ними сів і чоловік, якому вони продали мобільний телефон. Коли вони випили по кілька чарок, то вийшли всі до тамбуру перекурити. До тамбуру вийшов він, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та хлопець на ім'я ОСОБА_4. Коли вони курили, то він запропонував пройтися по вагонах електропоїзду і подивитись чи немає нікого зі знайомих. На його пропозицію відкликнувся ОСОБА_2, а іншу залишились чекати їх. Він разом з ОСОБА_2 пішли по вагонах, але знайомих вони нікого не побачили. Коли дійшли до першого вагону, з голови поїзда, то вирішили повернутися назад. В цей момент, ОСОБА_2 сказав йому, що він побачив в хлопця, в одному з вагонів, мобільний телефон. В цей момент він попросив у нього ніж, який був у нього в кишені. Даний ніж, типу «Бабочка», вони постійно носили з собою і передавали його з рук в руки, грались з ним по черзі. Коли вони поверталися назад, в одному з вагонів, в якому він не памятає, він помітив хлопця років 16, як пізніше він дізнався його звали ОСОБА_5. Останній сидів на передостанньому місці біля дверей до тамбура, з телефоном в руках. ОСОБА_2 пішов попереду нього, а він за ним. Коли ОСОБА_2 проходив мимо хлопця він вихватив у нього з рук мобільний телефон, і одразу зайшов до тамбуру вагону. Він зайшов за ним до тамбуру і відчинивши двері покликав хлопця в тамбур. Хлопець у якого він вихватив мобільний телефон, одразу зайшов до тамбуру за ними. В тамбурі він сказав ОСОБА_5, щоб він віддав 20 грн., і той поверне йому телефон. Що відповів цей хлопець, він не памятає, але він потягнувся до кишені, і почав діставати гроші. Він в цей момент вихватив у нього гроші в сумі 100 гривень, якими саме купюрами, не памятає, що в даний момент робив ОСОБА_2 не пам'ятає, але він точно знаходився в тамбурі. Він гроші поклав до власної кишені та хотів в даного хлопця відібрати ще курточку. Останній почав чинити опір, тоді ОСОБА_2 дістав розкладний ніж «Бабочка» і приставив його до горла хлопцю. Останній перестав пручатися. Він помітивши, що ОСОБА_2 тримає ніж у хлопця біля горла, вихватив у нього з рук ніж, склав і поклав до власної кишені, а потім вдарив ліктем хлопця в обличчя. Після чого він зняв з потерпілого курточку, чорного кольору, та одягнув на себе. В цей час даний хлопець почав чинить опір, як саме, він не пам'ятає, так як був в стані алкогольного спяніння. В тамбурі наступного вагону, ОСОБА_5 в якого він відібрав мобільний телефон, марки «Самсунг», куртку чорного кольору, з матерії, та сто гривень, наздогнав їх. Між ними виникла бійка. Скільки він наніс ударів хлопцю, не пам'ятає. Він одразу побіг по вагонах, в кінець електрички, а ОСОБА_2 побіг разом з ним. Вони прибігли в останній вагон, де знаходились інші його знайомі. В тамбурі також знаходився чоловік якому вони продали телефон, що він викрав у дівчини по з.п. Жовтневе. Після цього, електропоїзд зупинився по ст.. Яготин, і вони, в чотирьох вийшли з нього та направились шукати таксистів, щоб доїхати до міста Березань, що в Баришівському районі Київської області. В місті Яготин вони ще випили в барі спиртне. Після чого, біля вокзалу вони підійшли до таксиста, номер машини та модель він не памятає, так як був в стані спяніння. Грошей у них не було, тому вони домовились з таксистом, що в залог дадуть йому мобільний телефон марки «Самсунг», який щойно викрали перебуваючи в електропотязі. Таксист погодився, і ОСОБА_4 передав таксисту мобільний телефон. Вони приїхали до залізничного вокзалу ст..Березань, де розрахувались з таксистом викраденим телефоном, тим, який він разом з ОСОБА_2 викрали в електропоїзді в хлопця. Таксист їм за телефон також повернув 100 грн.. Домовлявся з таксистом ОСОБА_4 і гроші з рук таксиста забрав він. Чи говорили таксисту, що телефон крадений, йому невідомо. Біля вокзалу ст.. Березань вони зупинили інше таксі, і поїхали в ту частину міста, де проживає ОСОБА_3. Коли вони приїхали до місця проживання ОСОБА_3, зайшли до нього додому, де продовжили розпивати спиртні напої. Наступного дня, вони прокинулись в ОСОБА_3 вдома, він сходив до дому, а потім повернувся назад до ОСОБА_3, де продовжили розпивати спиртне. В ОСОБА_3 вдома вони розпивали спиртні напої цілий день і нікуди не ходили. Ввечері він пішов до свого дому по АДРЕСА_1, де ночував. Вранці, 24.04.2011 року, він прокинувся за місцем проживання своїх батьків, по АДРЕСА_1, приблизно о 10 годині і пішов в шалаш, де зберігається батьківський мотоцикл. Там, в шалаші він сховав ехолот, про це він нікому не говорив. Він дістав даний ехолот і пішов до ОСОБА_3 додому. Ехолот знаходився в металевому контейнері сріблястого кольору, який він викрав 20.04.2011 року.

20.04.2011 року, приблизно о 23 год., він перебував в Чорнобильському поселенні, що в місті Березань Баришівського району Київської області, по провулку, назву якого не пам'ятає, де знаходиться будинок, в якому ніхто не проживає. Адресу даного будинку він не пам'ятає, але може показати на місцевості. Він знав, що там ніхто не проживає, але бачив там працівників, які робили ремонт чи якісь інші роботи. Робочі там не ночували. Він прийшов до даного будинку і хотів проникнути до нього через вікно, але воно не відчинялось. Тому він вирішив зайти через двері. Після чого він знайшов на території біля будинку металевий прут, ним зірвав навісний замок на вхідних дверях. Зайшовши в приміщення будинку він помітив ще одні двері, які також були закриті на замок. Він спробував зламати дані двері, але вони не відчинялись, тому він знову підійшов до вікна, яке знаходиться з боку дому, зі сторони городу. Перед цим він пройшовся по території подвір'я, пересвідчився, що ніхто не почув шуму та за його діями ніхто не спостерігає, він повернувся до вікна та почав видавлювати скло, але видавив все вікно. Після чого він спустив вікно на землю і заліз до приміщення будинку, почав ходити по кімнатах, шукати, щось цінне. В одній з кімнат, біля стіни, він знайшов кейс, де був пристрій ехолот. Він забрав даний кейс і через вікно вийшов з приміщення будинку та пішов додому, де заховав дані речі в шалаші, біля мотоцикла. Про принесені речі, він нікому вдома не говорив.

24.04.2011 року, він приніс даний ехолот до ОСОБА_3 додому, де знаходився ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Він показав їм даний ехолот, але де він його взяв, нікому не розповідав. Після чого ОСОБА_4 запропонував здати даний ехолот до ломбарду в місті Києві. Та вони всі вирішили здати даний ехолот до ломбард і вирушили електропоїздом до міста Києва. В ломбарді він здав даний ехолот на власний паспорт за гроші в сумі 50 грн. Після чого, вони всі електропотягом повернулися до міста Березань, а саме до місця проживання ОСОБА_3, де він залишив у нього вдома паспорт та договір з ломбарду. Після чого, вони розійшлись. Цього ж дня, вони дізнались, що до ОСОБА_3 заявились працівники міліції, і тому вони до нього не пішли. В цей же день, в центрі міста, поблизу магазину «Стікляшка», він сварився з невідомими хлопцями, і він там загубив курточку, яку відібрав у хлопця в електричці 22.04.2011 року.

26.04.2011 року, зранку і в обід, він заходив до ОСОБА_3 додому, але нікого не було. Тому він, 27.04.2011 року, приблизно в 00 год. 05 хв., прийшов до місця проживання ОСОБА_3, щоб з ним побачитися, де його зустріли працівники міліції і затримали.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину визнав та дав покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_1 щодо вчинення злочину, відносно ОСОБА_5. Крім цього, пояснив, що 21.03.2011 року, близько 12-ї години перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, перебуваючи в смт. Баришівка по вул.. Леніна № 31 Київської області, в кафе «Роксолана»підійшовши до столику, де сиділа ОСОБА_9, та із столу забрав мобільний телефон марки «Самсунг», та стартовий пакет мобільного звязку «Київстар», на рахунку якого було 20 гривень. Не реагуючи на зауваження ОСОБА_9, щодо повернення її мобільного телефону, побіг в напрямку вулиці Комсомольська.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину визнав та показав, що 22 квітня 2011 року, приблизно о 14 годині 20 хвилин, разом з ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись на зупиночній платформі «Жовтневе», розташованій в Баришівському районі Київської області, помітили дівчину близько 20 років зі світлим волоссям, худорлявої статури. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 підійшли до неї та розмовляли. Як йому стало відомо, вони її знають та це була ОСОБА_8. Вони поговорили, після чого ОСОБА_8 почала від них відходити. За нею одразу пішов ОСОБА_1, він за ним. ОСОБА_8 підійшла до краю платформи і спустилась до низу платформи, за нею спустився ОСОБА_1 і він. ОСОБА_8 коли побачила, що вони за нею ідуть, почала бігти. Після чого, ОСОБА_1 наздогнав ОСОБА_8 та поваливши її, забрав застосовуючи фізичну силу у останньої телефон. В цей час він стояв поруч та спостерігав за даною подією, а також розмовляв з жінкою яка перебувала на городі. Після чого, він та ОСОБА_1 направилися в напрямку посадочної платформи «Жовтневе»і зникли з місця вчинення злочину. ОСОБА_1 підійшов до нього показав йому телефон, який в подальшому був реалізований чоловікові на ім'я ОСОБА_4 за 50 грн. Про вчинення злочину по відношенню до ОСОБА_8, про це нікому не повідомив.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 вину визнав та показав, що 22 квітня 2011 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного спяніння та слідуючи у останньому вагоні електропоїзду № 6819, сполученням «Гребінка Київ», на перегоні ст..Богданівка ст..Яготин, що в Яготинському районі Київської області, повторно вступили в попередню змову, вийшли до третього вагону з голови електропоїзду, де знаходився потерпілий неповнолітній ОСОБА_5, який тримав в руках власний мобільний телефон, марки «Самсунг», в якому знаходила сім-карта оператора «Лайф». Після чого, ОСОБА_2, відкрито вихватив мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5, та разом з ОСОБА_1 вийшли до тамбуру даного вагону. Потерпілий ОСОБА_5 намагаючись повернути свій мобільний телефон, також вийшов до тамбуру вагону. ОСОБА_2 притиснув його до вхідних дверей вагону, а ОСОБА_1 в цей момент відкрито заволодів з правої кишені брюк потерпілого грошима в сумі 100 грн.. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагалися відібрати у потерпілого ОСОБА_5 матерчату куртку чорного кольору. Однак потерпілий вчинив їм опір, тоді ОСОБА_1 намагаючись реалізувати свій злочинний умисел, наніс один удар ліктем в обличчя потерпілого ОСОБА_5 а ОСОБА_2 притиснув розкладного ножа до горла потерпілого, відкрито заволоділи матерчатою курточкою чорного кольору. Після чого, вже побігли по вагонах в напрямку хвоста поїзда. 22.04.2011 року, приблизно о 18 год. 40 хвилин на залізничному вокзалі ст.. Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 детально розповіли про вище зазначене, тобто щойно вчинений ними розбійний напад на гр.. ОСОБА_5 в електропоїзді № 6812, сполученням «Гребінка Київ». ОСОБА_2 передав йому викрадений у потерпілого ОСОБА_5 мобільний телефон марки «Самсунг», для подальшої реалізації. Після чого, він реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом, цього ж дня, приблизно о 18 год. 55 хвилин поблизу залізничного вокзалу ст.. Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області, збув мобільний телефон марки «Самсунг». ОСОБА_10 за гроші в сумі 100 грн., які в подальшому витратив спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на власні потреби.

Крім того, 29.04.2011 року, приблизно о 10 год. він знаходячись на перехресті вулиць Володимирської та Поліської, розташованих в м.Березань Київської області, та маючи при собі розкладний ніж типу «Бабочка», дізнався від ОСОБА_3 про те, що даний ніж, який він отримав від ОСОБА_1 на залізничному вокзалі ст..Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області, розшукують працівники міліції, як знаряддя вчинення розбійного нападу на гр.. ОСОБА_5, що мав місце 22.04.2011 року, приблизно о 18 годині 10 хвилин. В електропоїзді № 6819, сполученням «Гребінка Київ», та вирішив позбутися вищевказаного ножа. Після чого, маючи умисел на приховування тяжкого злочину, цього ж дня, приблизно о 10 годині 30 хвилин прибув до приміщення недобудованого магазину, розташованого по вул.Поліській, в м.Березань Київської області, де зустрівся з ОСОБА_11. ІНФОРМАЦІЯ_11, та передав останньому розкладного ножа, типу «Бабочка», чим вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.

Не дивлячись на те, що підсудні вину визнали, їх вина в судовому засіданні доводиться показами свідків, потерпілих, іншими доказами, зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні.

Так, з показів потерпілого ОСОБА_7, даних в судовому засіданні, видно, що будинок розташований за адресою: АДРЕСА_5, належить йому на праві приватної власності. На даний момент він займається будівництвом, і більшість часу перебуває за місцем проведення робіт. Тому часто залишається ночувати на об'єкті, тобто вдома проводить мало часу, але намагається кожного дня навідуватись за місцем проживання. 21.04.2011 року, приблизно о 6 годині ранку, він приїхав до місця свого проживання, а саме: АДРЕСА_5, від сестри, яка проживає в АДРЕСА_6. Приїхавши до подвір'я він почав обходити будинок та господарські будівлі оглядаючи їх, перевіряючи чи нічого не зникло. Він завжди так робить, коли приїздить додому. Коли він обходив будинок, то помітив, що вікно, яке розташоване в лівій стіні від входу до житлового будинку знаходиться без рами і самого вікна. Він оглянув вікно, яке було вирване з рамою та наличниками, і відставлене в сторону. Потім він пішов до вхідних дверей, на яких помітив пошкодження в районі кріплення навісного замка. Зайшовши до першої кімнати, він ключем відчинив навісний замок, і зайшов до сіней, де він також ключем відчинив інші двері та пройшов до наступних сіней, з яких він перейшов до найбільшої кімнати, яка знаходиться з права від входу до хати, і почав перевіряти чи нічого не зникло. Після чого, він виявив відсутність кейса, в якому знаходився ехолот LOWRANCE X 125, серійний номер 102350416, акумулятор та зарядний пристрій до нього CD - 04 модель 0612/1224. Даний кейс з ехолотом знаходився під столом, який розташований біля вікна, в правому дальньому куті від входу до кімнати. Вартість ехолота з акумулятором та зарядним пристроєм до нього складає 4000 грн..

Так, з показів потерпілої ОСОБА_8 даних в судовому засіданні, видно що 22.04.2011 року вона перебувала за місцем свого проживання. Приблизно о 14 годині, вона вирішила піти до ст. Жовтневе, що в місті Березань Київської області, щоб звідти електропоїздом доїхати до ст. Березань, що в місті Березань Київської області, щоб забрати власний мобільний телефон марки «Нокіа», з ремонту. На даний момент вона користувалась телефоном, марки «Сіменс». Приблизно о 14 годині, вона прибула до ст. Жовтневе, де стала чекати електропоїзд і в цей час розмовляла по мобільному телефону, марки «Сіменс СХ 75», вартістю 100 гривень, в якому знаходилась сім-карта «Діджус», вартістю 50 гривень на рахунку якої грошей не було. Приблизно о 14 годині 20 хвилин, на платформу зайшло четверо чоловіків, які одразу направилися до неї. Одного з них вона знає, його звати ОСОБА_2, інших хлопців вона не знає. Коли вона розмовляла по телефону хлопці направилися до неї, і один з них, присів поряд з нею та привітався. Вона встала і пішла в кінець платформи, так як хлопці були в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 коли побачила, що вони за нею ідуть, почала бігти. Після чого, один з них наздогнав ОСОБА_8 та забрав застосовуючи фізичну силу у неї телефон. В цей час інший хлопець стояв поруч та спостерігав за даною подією, а також розмовляв з жінкою яка перебувала на городі. Після чого, вони направилися в напрямку посадочної платформи «Жовтневе», вона теж почала підніматись до даної платформи. Після чого помітила, як вони сідають до останнього вагону електропоїзду.

Так, з показів потерпілого ОСОБА_5 даних судовому засіданні в присутності законного представника та представника служби у справах дітей, видно що 22.04.2011 року їхав від своєї бабусі, що проживає в АДРЕСА_7 на електропоїзді сполученням «Гребінка-Київ». Перебуваючи у 2 чи третьому вагоні даного електропоїзду, діставши свій мобільний телефон марки «Самсунг», вартістю 500 гривень, з сім картою «Лайф», вартістю 10 гривень та розмовляв зі своїм знайомим. В цей момент до вагону з протилежного тамбуру зайшло двоє невідомих йому раніше хлопців. ОСОБА_2 проходив до нього та вихватив у нього з рук мобільний телефон, і одразу зайшов до тамбуру вагону. Потім ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зайшовши до тамбуру і відчинили двері та покликав його в тамбур. Він вийшов до тамбуру за ними. В тамбурі сказав ОСОБА_1, щоб він віддав 20 грн., і той поверне йому телефон. Потім сказав, що не має. ОСОБА_1 в цей момент вихватив у нього гроші в сумі 100 гривень. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 намагалися відібрати у потерпілого матерчату куртку чорного кольору. Однак він намагався чинити опір, тоді ОСОБА_1 наніс один удар ліктем в його обличчя, а ОСОБА_2 притиснув розкладного ножа до його горла. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відкрито заволоділи матерчатою курточкою чорного кольору вартістю 280 грн.. Потім вони вже побігли по вагонах в напрямку хвоста поїзда. Наздогнавши їх намагався повернути телефон, між ними виникла бійка. Потім вони побігли до останніх ваганів електропотягу.

З показів законного представника ОСОБА_13 даних в судовому засіданні вбачається, що її син ОСОБА_5 розповів, що з ним сталося в електропотязі, як у нього забрали телефон та нанесли тілесні ушкодження.

Так, з показів потерпілої ОСОБА_9 даних в судовому засіданні, видно що 21 березня 2011 року близько 12 години разом з ОСОБА_14 в кафе «Роксолана», до їх столику підійшов ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного спяніння, та із столу забрав мобільний телефон марки «Самсунг», та стартовий пакет мобільного звязку «Київстар», на рахунку якого було 20 гривень. Не реагуючи на її зауваження щодо повернення її мобільного телефону, побіг в напрямку вулиці Комсомольська.

З показів свідка ОСОБА_11 даних в судовому засіданні вбачається, що 29.04.2011 року, приблизно о 10 годині, він перебував за місцем свого проживання, звідки потім пішов пити пиво, до Чорнобильського поселення, розташованого в м.Березань Київської області. В магазині, по провулку Миру, він придбав пляшку пива, об'ємом 0,5 л. та біля магазину почав його пити. Він пив пиво разом з ОСОБА_3. Через деякий час до магазину прийшов ОСОБА_4, та ОСОБА_2. Один з них, хто саме, не пам'ятає, сказав, що знає про те, що їх розшукують. Потім ОСОБА_4 дав йому ніж «бабочка», в складеному вигляді і при цьому сказав, що це подарунок. Потім він пішов до дому, а ОСОБА_3 до себе до дому, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до посадки, в напрямку ст..Жовтневе. В подальшому приніс ніж до свого будинку, та цього ж вечора, близько 21 години подарував його ОСОБА_15, який пішов потім до дому.

З показів свідка ОСОБА_16 даних в судовому засіданні вбачається, що 8 червня 2011 року, близько 18 години 20 хвилин, був понятим під час проведення огляду місця події, а саме житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_5. В його присутності та присутності іншого понятого був оглянутий даний житловий будинок працівниками міліції. Поблизу вхідних дверей до житлового будинку працівниками міліції було виявлено та вилучено металевий прут, довжиною 180 см. Після даного огляду було складено працівниками міліції протокол огляду в якому він та інший понятий поставили свої підписи. Після чого був також запрошений працівниками міліції в якості понятого під час відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_1, який добровільно розповів та показав, як він прибув до будинку, розташованого по АДРЕСА_5, де знайшов металевий прут, за допомогою якого зірвав навісний замок, але зайти до приміщення він не зміг, тому пішов за будинок і вирвавши вікно, проник до приміщення, де знайшов ехолот, забравши який покинув будівлю.

З показів свідка ОСОБА_17 даних в судовому засіданні видно, що його показання є аналогічними показанням свідка ОСОБА_16.

З показів свідка ОСОБА_18 даних в судовому засіданні вбачається, що він є рідним батьком ОСОБА_1, який з ним не проживає з 2009 року. Навідує його рідко. Останнього разу був у нього 22.04.2011 року, брав мототранспорт та їздив по місту. З собою нічого не приносив. Цього ж дня. Він привіз мато транспорт і пішов.

З показів свідка ОСОБА_19 даних в судовому засіданні вбачається, що 13 травня 2011 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого під час проведення обшуку, за місцем проживання ОСОБА_18, розташованого в АДРЕСА_1 Однак при обшуку нічого не виявлено і не вилучено. Після чого, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4. Однак при обшуку нічого не виявлено і не вилучено. Після чого, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_3 при проведенні обшуку, було виявлено та вилучено паспорт ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14, за обкладинкою якого знаходиться договір, про те, що 24.04.2011 року до ломбарду «Скарбниця»здано ехолот. В подальшому, в цей же день ОСОБА_20 добровільно видав кофту спортивну куртку, з тканини чорного кольору, з білими написами, яку 22.04.2011 року, близько 23 години згубив ОСОБА_1 під час бійки.

З показів свідка ОСОБА_20 даних в судовому засіданні вбачається, що 22.04.2011 року близько 23 години в м.Березань Київської області, поблизу магазину «Тимчанка», він зустрів наглядно знайомого ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного спяніння. Між ними виникла суперечка, яка переросла в бійку. В результаті чого, ОСОБА_1 побіг від нього і згубив спортивну кофту чорного кольору з написом білими літерами. В середині дана кофта була утеплена. Він підібрав дану кофту, щоб у майбутньому віддати її ОСОБА_1. Так як, він ОСОБА_1 не зустрів та дана кофта знаходилася у нього вдома, яку потім він добровільно видав у присутності понятих та все розповів про бійку з ОСОБА_1.

З показів свідка ОСОБА_14 даних в судовому засіданні вбачається, що 21 березня 2011 року близько 12 години разом з ОСОБА_9 перебували в кафе «Роксолана», до їх столику підійшов ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного спяніння, та із столу забрав мобільний телефон ОСОБА_9. Не реагуючи на її зауваження щодо повернення її мобільного телефону, побіг на вулицю, за ним побігла ОСОБА_9, але його не наздогнала.

З показів свідка ОСОБА_21 даних в судовому засіданні вбачається, що 20 березня 2011 року у вечері до нього до дому приїхав ОСОБА_2, з яким вони розпивали спиртне. Після чого, він залишився в нього вдома. Потім 21.03.2011 року близько 12 години, коли прокинулись, йому треба було їхати на роботу, а ОСОБА_2 хотів їхати до дому. По дорозі вирішили зайти до кафе «Роксолана», що знаходиться в смт.Боришівка Київської області. В даному кафе пили спиртне. Коли заходили до даного кафе. Помітили двох жінок, які сиділи праворуч від входу. Потім він зайшов до власниці кафе та попросив у неї цигарки. В цей час залишався ОСОБА_2 біля свого столику. Потім вони пішли до будинку культури. щоб покурити. Після чого, він пішов у напрямку парку, а ОСОБА_2 пішов в напрямку кафе. Коли переходив дорогу. То почув якийсь крик жінки. Обернувшись, він побачив, що біг ОСОБА_2, а за ним бігла жінка, яка сиділа у кафе та кричала йому у слід, щоб він повернув мобільний телефон.

З показів свідка ОСОБА_10 оголошених в судовому засіданні (а.с.119-120 т.2) видно, що 22.04.2011 року близько 18 години, він знаходився на власному автомобілі, поблизу залізничного вокзалу ст..Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області, так як він працює таксистом. В цей час підійшло 4 невідомих чоловіків років по 25-30. Вони запитали, чи відвезе він їх до м.Березань. Він відповів, що це буде коштувати 150 гривень, на що вони відповіли, що згодні. Потім хтось з них сказав, що гроші віддадуть в м.Березань Київської області, а на даний час в залог дадуть телефон. Вони були в стані спяніння та говорили всі одночасно. Він відповів, що йому телефон не потрібен, на що вони відповіли, що в м.Березань у них будуть гроші, та вони там розрахуються. Після чого один з тих хлопців дав мобільний телефон марки «Самсунг». Він взяв даний телефон в залог і поклав його до власної кишені курточки. Потім вони всі в чотирьох сіли до машини. Коли приїхали до м.Березань, а саме до залізничного вокзалу м.Березань, то вони всі вийшли з автомобіля і нічого не сказавши пішли до бару, який розташований біля даного залізничного вокзалу. Повернувшись хвилин через 15, сказали, що їх товариша не має, та прохали поїхати в центр міста, на що він відмовив. Потім один із цих хлопців, попросив, що почекав пів години, але відмовив, оскільки потрібно було їхати. Через декілька хвилин, підійшов один з цих хлопців та запропонував купити телефон доплативши йому 200 гривень, на він відповів, що не буде купувати даний телефон. Потім цей хлопець запитав скільки він може дати за даний телефон, на що він відповів, що може дати 100 гривень. Після чого, він дістав кошти в сумі 100 гривень та віддав цьому хлопцеві та поїхав до м.Яготин з придбаним телефоном. 23.04.2011 року він відвозив двох людей, чоловіка та жінку, які сіли в його автомобіль поблизу залізничного вокзалу ст.Яготин, розташованого в м.Яготин Київської області. Вони їхали до с.Журавка Яготинського району Київської області. Він запропонував їм придбати у нього телефон марки «Самсунг»за 250 гривень, на що останні погодились і придбали даний телефон за 250 гривень. Даних людей він підвіз до магазину в с.Журавка Яготинського району Київської області, вони повідомили, що мешкають в м.Київ, а в даному селі знаходиться їх дача. Більше даних осіб він не бачив.

З показів свідка ОСОБА_15 оголошених в судовому засіданні (а.с.134 т.2) видно, що 8 травня 2011 року, він перебував поблизу торгового центру «Маркович»у власних справах. Приблизно о 23 годині 30 хвилин до нього підійшов ОСОБА_11, якого він знає зі школи. Вони привітались та говорили. Під час даної розмови він попросив ОСОБА_11 продати йому брелок, який був при ньому. ОСОБА_11 відмовився. Після чого, він зібрався їхати до місця свого проживання на мопеді то в цей момент до нього підійшов ОСОБА_11 і протягнув ножа, сказавши про цьому «на погон». Він взяв даний ніж та поїхав до дому. Більше ОСОБА_11 він не бачив. Даний ніж він залишив собі для нарізання продуктів харчування.

З показів свідка ОСОБА_22 оголошених в судовому засіданні (а.с.144-145 т.2) видно, що його показання є аналогічними показанням свідка ОСОБА_19.

З показів свідка ОСОБА_23 оголошених в судовому засіданні (а.с.141 т.2) видно, що приблизно в кінці квітня 2011 року, його дружина сказала, що оскільки їх сина невдовзі буде день народження, то йому потрібно подарувати мобільний телефон. Після чого, він пішов на радіо ринок, який знаходиться на «Караваєвих дачах»в м.Києві, де зустрів раніше незнайомого чоловіка, який запропонував йому придбати мобільний телефон, марки «Самсунг»за 200 гривень. Після чого, даним мобільним телефоном користувався його син. Проте, що даний мобільний телефон міг бути крадений, йому відомо не було, оскільки чоловік який йому продав даний мобільний телефон повідомив, що цей телефон йому належить особисто.

З показів свідка ОСОБА_24 оголошених в судовому засіданні (а.с.142 т.2) видно, що він проживає в АДРЕСА_4, спільно з дружиною ОСОБА_25 та двома синами, ОСОБА_26, 1986 року народження та ОСОБА_35, 1993 року народження. Окрім них, з ними проживає племінник дружини, ОСОБА_4, 1985 року народження, який веде аморальний спосіб життя, не працює, часто до дому не приходить по декілька днів, раніше судимий. Заборонених речей та предметів до дому він не приносив.

З показів свідка ОСОБА_27 оголошених в судовому засіданні (а.с.143 т.2) видно, що вона проживає в АДРЕСА_2 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_28 та сином ОСОБА_29, 1996 року народження. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 є її рідним сином, який з листопада 2010 року з ними не проживає. Де він проживає не відомо. Їй розповідали знайомі, що він знаходиться в м.Березань, але до будинку, він не приходив. Він веде аморальний спосіб життя, вживає спиртні напої. Чим він займається їй не відомо. Він був декілька разів судимий.

З показів свідка ОСОБА_30 оголошених в судовому засіданні (а.с.151 т.2) видно, що товар, який був зданий до ломбарду «Скарбниця», і який не викуплений власником, з різних представництв даного ломбарду звозиться до центрального офісу, який розташований у м. Києві по вул. Народній, 29. Де з центрального складу товар потрапляє на реалізацію до мережі магазинів «Техноскарб». Приблизно 16.05.2011 року, з центрального офісу до магазину, де він працює продавцем, потрапив ехолот LOWRANCE X 125, який знаходився в кейсі сріблястого кольору. Також в кейсі знаходився акумулятор до ехолоту та зарядний пристрій. Хто здав даний ехолот, та де він був зданий йому не відомо.

З показів свідка ОСОБА_31 оголошених в судовому засіданні (а.с.149-150 т.2) видно, що в квітні місяці 2011 року, перед Великоднем, вона знаходилась на городі, який розташований біля з.п. Жовтнева. Вона садила кукурудзу. Приблизно о 12 год., вона помітила, як чотири чоловіки йшли з Чорнобильського поселення, що в м. Березані, до зупиночної платформи Жовтневе. В цей час, вона знаходилась в кінці городу. Через деякий час, точно сказати не може, вона підійшла до дороги, так як робота на городі змістилась ближче до з.п. Жовтневе, і в цей момент побачила молоду дівчину, віком 18-20 років, середнього зросту, худорлявої статури, яка розмовляла по телефону. Потім з зупиночної платформи Жовтневе йшло два чоловіки, які підійшли до дівчини. Один з них почав у неї відбирати мобільний телефон. Вона нахилилась і працювала в городі, тому рис обличчя та зовнішній вигляд чоловіків не запам'ятала. Потім вона побачила, що дівчина лежить на землі. Події відбувались в городі, який знаходиться через один від її городу. Дівчина допомоги не прохала, і тому вона подумала, що це розіграш і не звернула уваги. Дівчину вона також впізнати не зможе. Також вона згадала, що коли чоловіки йшли до з.п. Жовтнева, то пили пиво з скляних пляшок, об'ємом 0,5 л..

З довідки (а.с.86, 98 т.1) з котрої вбачається, що ОСОБА_5 звертався до Яготинської ЦРЛ з діагнозом ЗЧМТ, струс головного мозку, забій мяких тканин голови і тулуба, забій поверхні сердця.

З копії гарантійного талону (а.с.88-90 т.1) вбачається, де ОСОБА_5 придбав телефон марки «Сасунг»з відповідною гарантією.

З протоколу огляду місця події (а.с.99 т.1), вбачається, що місцем огляду є вагон № 62906.

З копії гарантійного талону (а.с.113-115 т.1) вбачається, де ОСОБА_7 придбав ехолот з автоматичним зарядним пристроєм з відповідною гарантією.

З протоколу огляду місця події з фото таблицею (а.с.116-119 т.1), вбачається, що місцем огляду є житловий будинок, розташований в АДРЕСА_5

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього (а.с.128-134 т.1), за участю ОСОБА_5 та його законного представника, де він вказує яким чином та при яких обставинах відносно нього вчинено злочин.

З протоколу преявлення особи для впізнання (а.с.135-137 т.1) вбачається, що ОСОБА_5 впізнав особу під № 4, та данною особою є ОСОБА_1, а також особою під № 1 та данною особою є ОСОБА_2.

З протоколу предявлення предметів для впізнання (а.с.138-139 т.1) вбачається, що ОСОБА_5 не впізнав жодного ножа з представлених, оскільки погано його запамятав.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього (а.с.147-152 т.1), за участю ОСОБА_8, де вона вказує яким чином та при яких обставинах відносно неї вчинено злочин.

З протоколу предявлення фотознімків для впізнання та протоколу предявлення особи для впізнання (а.с.153-154 т.1) вбачається, що ОСОБА_8 впізнала особу під № 2, та данною особою є ОСОБА_1, та особу під № 4 та данною особою є ОСОБА_3.

З протоколу обшуку (а.с.171 т.1) вбачається, що у ОСОБА_18 не виявлено речей отриманих злочинним шляхом.

З протоколу обшуку (а.с.174 т.1) вбачається, що у ОСОБА_27 не виявлено речей отриманих злочинним шляхом.

З протоколу обшуку (а.с.177 т.1) вбачається, що у ОСОБА_3 виявлено та вилучено паспорт ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14, за обкладинкою якого знаходиться договір, про те, що 24.04.2011 року до ломбарду «Скарбниця»здано ехолот.

З протоколу виїмки (а.с.184 т.1) вбачається, що вилучено мобільний телефон марки «Сансунг»чорного кольору.

З протоколу виїмки (а.с.186 т.1) вбачається, що вилучено ехолот LOWRANCE X 125, зарядний пристрій до нього та акумулятор, які знаходяться в кейсі серебристого кольору.

З акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с.209-212 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 в період часу, до якого відносяться інкриміновані йому дії, по своєму психічному стану в повній мірі усвідомлював свої дії та міг керувати ними.

З акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с.225-226 т.1) вбачається, що ОСОБА_2 в даний час не страждає будь-якими наркологічними хворобами, в даний час протиалкогольного чи протинаркологічного лікування не потребує.

З акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с.239-240 т.1) вбачається, що ОСОБА_4 в даний час не страждає будь-якими наркологічними хворобами, в даний час протиалкогольного чи протинаркологічного лікування не потребує.

З акту стаціонарної судово-психіатричної експертизи (а.с.9-10 т.2) вбачається, що ОСОБА_3 в даний час не страждає будь-якими наркологічними хворобами, в даний час протиалкогольного чи протиноркологічного лікування не потребує.

З висновку судово-медичної експертизи (а.с.22-24 т.2), вбачається, що у ОСОБА_5 виявлено струс головного мозку, підконьюктивальні крововиливи в правому оці, забої тулуба. Відзначені пошкодження являються результатом дії тупого предмету. За ступенем тяжкості дані пошкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень. Локалізація і характер пошкоджень свідчать про те, що вони могли утворитися в результаті ударів ліктем і ногами.

З протоколу добровільної видачі (а.с.57 т.2) вбачається, що ОСОБА_15 добровільно видав розкидний ніж «бабочка», який йому подарував ОСОБА_11.

З висновку експерта (а.с.67-70 т.2) вбачається, що представлений на дослідження ніж, вилучений у ОСОБА_15 холодною зброєю не являється, виготовлений заводським способом по типу господарсько-побутових ножів.

З протоколу добровільної видачі (а.с.90 т.2) вбачається, що ОСОБА_20 добровільно видав кофта спортивна куртка, з тканини чорного кольору, з білими написами, яку 22.04.2011 року, близько 23 години згубив ОСОБА_1 під час бійки.

З протоколу огляду предметів (а.с.92-93 т.2) вбачається, що оглядається кофту спортивну куртку, з тканини чорного кольору, з білими написами.

З протоколу огляду предметів (а.с.106-107 т.2) вбачається, що оглядається мобільний телефон марки «самсунг».

З договору (а.с.112 т.2) вбачається, що договір укладений на імя ОСОБА_1 з ПТЗТ «Скарбниця»відносно ехолот LOWRANCE X 125 зі всім комплектом.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього (а.с.155-158 т.2), вбачається, де та при яких обставинах ОСОБА_11 отримав ніж від ОСОБА_4.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.163-164 т.2), вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 підтвердили свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.165-166 т.2), вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.167-169 т.2), вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.170-171 т.2), вбачається, що ОСОБА_5 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.172-173 т.2), вбачається, що ОСОБА_5 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с.174-175 т.2), вбачається, що ОСОБА_3 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 (а.с.176 т.2), вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_4 підтвердили свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.177-178 т.2), вбачається, що ОСОБА_2 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 (а.с.179-180 т.2), вбачається, що ОСОБА_10 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_10 та ОСОБА_2 (а.с.181 т.2), вбачається, що ОСОБА_10 підтвердив свої покази.

З протоколу очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с.182-183 т.2), вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив свої покази.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього (а.с.231-236 т.2, 1-5 т.3, 19-23 т.3), вбачається, де та при яких обставинах ОСОБА_1 вчинив злочин.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього (а.с.97-103 т.3), вбачається, де та при яких обставинах ОСОБА_2 вчинив злочин.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього (а.с.40-45 т.4), вбачається, де та при яких обставинах ОСОБА_3 вчинив злочин.

З протоколу огляду місця події (а.с.6 т.5) вбачається, що оглядається зал кафе «Роксалана», розташованого по вул.Леніна 31 в смт.Баришівка Київської області.

З довідки (а.с.12, 13 т.5), вбачається, що вартість стартового пакету «Київстар»коштує 25 гривень, а варітсть мобільного телефону «Самсунг» становить 99 гривень.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього (а.с.28-30 т.5), вбачається, де та при яких обставинах ОСОБА_2 вчинив злочин.

Таким чином, з врахуванням всіх добутих та досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає вину підсудних доведеною, а дії ОСОБА_1 за ст.185 ч.3 КК України кваліфікованими вірно, так як він вчинив повторно таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, та за ст.187 ч.2 КК України, так як він за попередньою змовою групою осіб, вчинив розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, а також за ст.186 ч.2 КК України вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, або погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 за ст..187 ч.2 КК України, так як він вчинив за попередньою змовою групою осіб, розбійний напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоровя особи, яка зазнала нападу та за ст..186 ч.2 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинений повторно, а ОСОБА_3 за ст..396 ч.1 КК України, так як він вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а ОСОБА_4 за ст.198 КК України, так як він вчинив заздалегідь необіцяний збут майна, завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів та за ст..396 ч.1 КК України, так як він вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину.

Обставини, які обтяжують покарання: вчинення злочину підсудними в стані алкогольного спяніння.

Обставини, які помякшують покарання: щире каяття підсудних.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. ОСОБА_4, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особу підсудних, які по місцю проживання характеризуюся позитивно, окрім ОСОБА_1. який по місцю проживання характеризується посередньо, раніше судимі, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили злочин під час іспитового строку, ОСОБА_2 в період умовно-дострокового строку та вважає, що міру покарання у відношенні підсудних необхідно обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, що передбачає відповідальність.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив декілька злочинів передбачених ст.ст.185 ч.3, ст.187 ч.2 , 186 ч.2 КК України, то остаточне покарання йому необхідно призначити згідно ст.70 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив злочин за ст.ст..187 ч.2, 186 ч.2 КК України в період умовно дострокового звільнення від покарання, призначеного йому за вироком Березанського міського суду Київської області від 30 липня 2007 року за ст.186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно постанови Білоцерківського міського суду Київської області від 7 травня 2010 року звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 23 дні, то остаточне покарання йому необхідно призначити згідно ст.ст. 70, 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком не відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи, що ОСОБА_3 вчинив злочин за ст.396 ч.1 КК України в період іспитового строку, призначеного йому за вироком Березанського міського суду Київської області від 24 грудня 2010 року за ст.ст.186 ч.2, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспиртовим строком на 2 роки, то остаточне покарання йому необхідно призначити згідно ст.71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком не відбутої частини покарання за попереднім вироком.Враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин за ст..ст.198, 396 ч.1 КК України в період іспитового строку, призначеного йому за вироком Березанського міського суду Київської області від 14 червня 2010 року за ст.ст.289 ч.2, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, з іспитовим строком на 3 роки, то остаточне покарання йому необхідно призначити згідно ст.ст.70, 71 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_13 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 згідно ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України підлягає частковому задоволенню.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивачка здійснила витрати на загальну суму 893, 03 гривні, а саме на лікування в розмірі 893, 03 гривень, що підтверджується накладною.

Оцінюючи моральну шкоду, завдану ОСОБА_5 суд враховує ступінь його моральних страждань, оскільки в його житті відбулися вимушені зміни та порушився його звичайний ритм життя, вважає, що на користь потерпілого ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_13 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно стягнути солідарно 5000 гривень моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст.ст.185 ч.3, 187 ч.2, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-за ст.185 ч.3 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі,

-за ст..186 ч.2 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі,

-за ст.187 ч.2 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі призначити строком на - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскації майна.

Строк рахувати з 27 квітня 2011 року.

ОСОБА_2 визнати винним за ст.ст.187 ч.2, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- за ст..186 ч.2 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі,

-за ст.187 ч.2 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі призначити строком на - 7 (сім) років позбавлення волі з конфіскації майна.

Згідно ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_2, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком не відбутої частини покарання за вироком Березанського міського суду Київської області від 30 липня 2007 року, визначити

- 7 (сім) років 2 (два) місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк рахувати з 3 травня 2011 року.

ОСОБА_3 визнати винним за ст.ст.396 ч.1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.396 ч.1 КК України 1 (один) рік позбавлення волі,

Згідно ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_3, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком не відбутої частини покарання за вироком Березанського міського суду Київської області від 24 грудня 2010 року визначити

- 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.

Строк рахувати з 20 травня 2011 року.

ОСОБА_4 визнати винним за ст.ст.396 ч.1, 198 КК України та призначити йому покарання:

- за ст..396 ч.1 КК України 1 (один) рік позбавлення волі,

-за ст.198 КК України - 1 (один) рік 2 (два) місяці позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі призначити строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці позбавлення волі.

Згідно ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_4, шляхом часткового приєднання до покарання за даним вироком не відбутої частини покарання за вироком Березанського міського суду Київської області від 14 червня 2010 року, визначити

- 5 (пять) років 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

Строк рахувати з 5 травня 2011 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню тримання під вартою в СІЗО № 13 м.Київ Державного департаменту з питань виконання покарань в Київській області.

Цивільний позов ОСОБА_13 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 задовольнити частково, стягнувши солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_13 893, 03 гривні матеріальної та 5000 гривень моральної шкоди.

Речові докази по справі: чорна матерчата куртка з написом на правій передній частині «МВ 21 JEANA»передану на зберігання потерпілому ОСОБА_5, ехолот LOWRANCE X 125, зарядний пристрій та акумулятор до нього, що знаходяться в металевому кейсі сріблястого кольору переданий на зберігання ОСОБА_7, мобільний телефон «Самсунг»імейл НОМЕР_1 переданий на зберігання ОСОБА_5 - лишити у законному володінні та розпорядженні власника; розкладний ніж загальною довжиною 222 мм, довжина клинка 95 мм, металевий прут довжиною 180 см та діаметром 10 мм, передані в камеру зберігання речових доказів ЛВ на ст..Даниця Управління МВС України на Південно-Західній залізниці знищити; договір 138-11032684 від 24.04.2011 року (специфікація) між ПТЗТ «Скарбниця»та ОСОБА_1, предметом якого є ехолот LOWRANCE X 125, що зберігається в матеріалах кримінальної справи залишити при справі; два прозорих поліетиленових пакети з сухою рослинною масою зеленого кольору канабісом та три частини поліетиленової пляшки на яких міститься екстракт канабісу передані в камеру зберігання речових доказів ЛВ на ст..Даниця Управління МВС України на Південно-Західній залізниці зберігати до вирішення кримінальної справи виділеної в окреме провадження за № 04-3785.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_32 на користь науково - дослідного експертно криміналістичного центру при УМВС України на ПЗЗ, м.Київ, вул.Чапаєва 6, (НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ, Код:25576445, розрахунковий рахунок: 31257272210703, Банк ГУДКУ в Київській області, МФО: 821018), з кожного по 93 грн. 80 коп. за проведення експертизи холодної зброї.

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду Київської області протягом 15 діб з моменту проголошення, шляхом подачі апеляції, а засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Кисіль О.А.