Рішення № 21813885, 05.03.2012, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа №2-2086\11

2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и.

29.02.2012 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

Головуючий- суддя Сватіков А.В.,

при секретарі - Фролкової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», про визнання угоди та додатків до неї недійсними та стягнення грошових сум,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»про визнання угоди та додатків до неї недійсними, яку вчинено під впливом помилки. Мотивуючи свої позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначив, що він мав намір придбати автомобіль в кредит, тому 18.01.2011 року позивач уклав угоду з ТОВ «АВТО ПРОСТО»№346498 з додатками на придбання автомобіля марки КІА моделі Сerrato вартістю 152000 грн. Внаслідок того, що позивач є людиною похилого віку, погано розуміє українську мову та має поганий зір він не усвідомив істотні умови договору та вважав, що уклав договір купівлі продажу автомобіля у кредит. На його питання продавець-консультант, яка є представником ТОВ «АВТО ПРОСТО»в автосалоні переконала, що найближчим часом він отримає автомобіль. Також, представник ТОВ «АВТО ПРОСТО»надала позивачу рекламну брошуру «Весна змінює зиму купи собі машину» та зробила розрахунки місячних внесків строком до десяти років на бланку системи АвтоТак з відбитком штампу з зазначенням реквізитів автосалону, де укладена угода №346498 по придбанню автомобіля. Згідно умов угоди позивач сплатив 56 913 грн. 45 коп. Проте, станом на дату подачі позову автомобіль так і не отримав. 15 червня 2011 року позивачем направлено лист на адресу відповідача з вимогою надати автомобіль марки КІА моделі Сerrato у семиденний строк з дати отримання листа. Проте, у відповіді на лист позивача від 5 липня 2011 року ТОВ «АВТО ПРОСТО»не повідомило про строк, коли позивач отримає автомобіль. В результаті укладеної угоди, позивач вважає, що йому було спричинено моральну шкоду. Так, сплативши третину вартості автомобіля, позивач його не отримав і був вимушений користуватись послугами громадського транспорту і таксі, в той час як повинен був користуватись власним автомобілем. В звязку з тим, що позивач не отримав автомобіль, у нього виникали постійні сварки з дружиною. Все це завдало позивачу моральних страждань. Постійні хвилювання спричинили підвищення артеріального тиску, що призвело до кризового стану і тому позивачу довелось звернутись до обласної лікарні профзахворювання. Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи захворювання позивача, а саме гіперметропії обох очей, начальна катаракта ОД, гіпертонічна ангіопатія сітчатки, позивач просить суд визнати укладену угоду недійсною та стягнути з відповідача сплачені внески у розмірі 56 913 грн. 45 коп., та моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні представником позивача, відповідно до вимог ст. 31 ЦПК України були уточнені позовні вимоги, виходячи із розрахунку платежів наданих відповідачів, і представник позивача просила суд стягнути з відповідача сплачені позивачем внески за угодою у розмірі 64802 гр. 53 коп., та моральну шкоду у розмірі 5000 гр.

Позивач в судове засідання не зявився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі за участю уповноваженого представника, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», про визнання угоди та додатків до неї недійсними та стягнення грошових сум, підтримала і надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, і у заяві про збільшення позовних вимог до 64802 грн. 53 коп. і просила суд повністю задовольнити позовні вимоги позивача.

Представник відповідача ОСОБА_4 який діє на підставі довіреності у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», про визнання угоди та додатків до неї недійсними та стягнення грошових сум, не визнав і надав до суду заперечення. В своїх запереченнях він зазначив, що між позивачем та відповідачем укладено угоду №346498 від 18.01.2011 р. Дана угода укладена в рамках створеної відповідачем в Україні системи продажу автомобілів АвтоТак. При виконанні договорів з учасниками, укладеними в рамках системи АвтоТак, відповідач надає учасникам послуги, направлені на придбання автомобіля на основі систем АвтоТак. Ці послуги полягають в формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах асигнаційних актів, а також інших послуг, передбачених угодою. Відповідач в запереченнях посилається на статтю 10 угоди, у якій зазначено, що підписання угоди та додатків до неї є свідченням того, що сторони повністю усвідомили всі визначення, умови та зміст угоди та додатків до неї, та учасник заявляє, що отримав всі коректно викладені пояснення від представника «АВТО ПРОСТО», уважно прочитав та зрозумів угоду та всі додатки до неї, що засвідчує своїм підписом. Таким чином, представник відповідача вважає, що твердження позивача про те, що угода укладена під впливом помилки, не відповідає дійсності. Відповідач також вважає безпідставними вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди. В своїх запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмових запереченнях проти позову і просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18 січня 2011 року між та ТОВ «АВТО ПРОСТО»та ОСОБА_1 (учасник системи) укладено угоду №346498. Згідно зі ст. 1 угоди №346498 від 18.01.2011р. ТОВ «АВТО ПРОСТО»зобовязується надати ОСОБА_1 послуги системи АвтоТак, спрямовані на придбання автомобіля. Відповідно до ст.2 угоди ТОВ «АВТО ПРОСТО»гарантує надання учаснику право на отримання автомобіля за умовами виконання учасником всіх зобовязань, передбачених угодою.

Істотні умови угоди №346498 від 18.01.2011 р. визначені сторонами в додатках №1, №2 від 18.01.2011р., які є невідємними частинами угоди.

Згідно з додатком №1 до угоди №346498 від 18.01.2011р. ОСОБА_1 мав намір набути право власності на автомобіль марки КІА моделі Сerratо вартістю 152000 гр.

Враховуючи зміст спірної угоди та пояснення, викладені ОСОБА_1 у позові, судом встановлено, що позивач, укладаючи з ТОВ «АВТО ПРОСТО»угоду №346498 від 18.01.2011 р., вважав, що даний правочин є договором купівлі-продажу автомобілю в кредит.

В підтвердження нерозуміння змісту угоди ОСОБА_1 надав копію свідоцтва про народження, копії сторінок паспорта, довідку Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань №1014 від 18.02.2011 року. З наданих доказів вбачається, що позивач є літньою людиною, за національністю греком, він не повною мірою розуміє українську мову та має поганий зір, обумовлений захворюванням гіперметропією обох очей, катарактою ОД та гіпертонічною ангіопатією сітчатки.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Оцінивши за правилами, встановленими ст. ст.60,64,212 ЦПК України надані позивачем докази, суд вважає їх належними та допустимими доказами по справі в підтвердження нерозуміння ОСОБА_1 правової природи укладеного ним правочину.

Також судом встановлено неможливість впливу на висновок суду твердження відповідача про наявність в угоді ст. 10, якою передбачено, що підписання цієї угоди є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди. У своїх запереченнях представник відповідача посилається на те, що на теперішній час в Україні немає спеціального законодавства, яке б регулювало порядок придбання товару «у групах», тому позивач, як пересічна людина, яка не має спеціальної юридичної освіти не мав змоги вірно зрозуміти умови договору, а саме умови видачі автомобіля, вважаючи це кредитом у розумінні загальних норм цивільного законодавства України.

Доказів, які б спростовували доводи позивача і підтверджували, що він розумів, що укладає договір про надання послуг, а не кредитний договір, відповідачем не надано.

Правочин, відповідно до ст. 204 ЦК України, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину в судовому порядку є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечить цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним»правочин, вчинений під впливом помилки представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», будь яке обмеження прав споживачів, порівняно з правами, які передбачені законодавством, не допускаються.

Оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що угода №346498 від 18.01.2011 року з додатками укладена позивачем під впливом помилки, так як позивач, укладаючи вищезазначену угоду був переконаний, що укладає кредитний договір на придбання автомобіля, у звязку з чим суд вважає за необхідне визнати недійсною укладену угоду №346498 від 18.01.2011 року з додатками та повернути сторони у первісний стан, стягнувши з відповідача на користь позивача загальну суму сплачених внесків у розмірі 64802 грн. 53 коп.

Поряд з тим, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги щодо стягнення на його користь з відповідача 5000 гр. на відшкодування моральної шкоди, оскільки право на них не передбачено спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини, що підтверджується наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно з п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної, (немайнової) шкоди»суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Враховуючи що право на відшкодуванням моральної шкоди не передбачено спеціальним законодавством, що регулює правовідносини, які виникли між сторонами, суд вважає, що підстави для відшкодування моральної шкоди позивачу відсутні, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.ст. 79, 81 та 88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір»з відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО»необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 648 грн. 02 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 23, 203, 215, 229 ЦК України, керуючись ст. ст.10, 11, 60, 79, 81, 88, 130, 158, 159, 203, 209, 212-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», про визнання угоди та додатків до неї недійсними та стягнення грошових сум, задовольнити частково.

Визнати недійсною Угоду №346498 від 18.01.2011 року з додатками до неї, укладену між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», код ЄДРПОУ 35509011, яке розташоване за адресою м. Київ вул. Воровського 24, корпус 1, 3-й поверх на користь ОСОБА_1 суму сплачених внесків у розмірі 64802 гр. 53 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО», код ЄДРПОУ 35509011, яке розташоване за адресою м. Київ вул. Воровського 24, корпус 1, 3-й поверх на користь держави судовий збір у розмірі 648 гр. 02 коп.

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

СУДДЯ СВАТІКОВ А.В.

05.03.2012