Постанова № 21800883, 20.02.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р.

15 год.43 хв.Справа № 2-а-2071/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Шелестової І.В., представника відповідача Шевченко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Група компаній "Діалог-оптім" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Група компаній "Діалог-оптім" (позивач, підприємство) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач, ДПІ) від 31.08.10 № 0003492301/0, № 0003502301/0. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкової інспекції зроблені в акті перевірки від 16.08.2010 є безпідставними, оскільки укладені позивачем договори з контрагентами ПП ВТФ "Агростандарт", ТОВ ВКФ "Укзернотрейд" та ТОВ "Процион-7" були документально обґрунтовані. ДПІ неправомірно визначено порушення підприємством пп. 5.3.9 Закону України від 22.05.97 № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №283), перевіряючи віднесли до витрат подвійного призначення послуги мобільного зв'язку, що чинним законодавством не передбачено. Частина персоналу ПП ВТФ "Агростандарт" перейшла працювати до позивача, тому виникла необхідність у розділенні послуг мобільного зв'язку. Договір з оператором зв'язку був укладений з ПП ВТФ "Агростандарт", контрактний пакет був вигідний, ПП "ГК "Діалог-оптім" користувалось послугами МТС та відшкодовувало стороні договору вартість послуг. Позивач посилається на те, що обмежувати право платника податків на валові витрати додатковими умовами забороняється п. 5.11 ст. 5 Закону № 283. Позивач зазначає про правомірне віднесення до складу валових витрат інформаційно-маркетингових послуг, придбаних та сплачених згідно з умовами договорів від 02.01.09 №1/1, від 30.03.09 № 1/2, від 30.04.09 №1/3 з ТОВ ВКФ "Укрзернотрейд" за 1-2 квартали 2009 року, первинні документи відповідають нормам чинного законодавства. ДПІ неправомірно визнано укладені договори ТОВ "Процион-7" з позивачем недійсними, оскільки даний факт може бути встановлений лише судом. Підприємство не порушувало вимоги пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 та пп. 4.1 ст. 4, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2 та пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правомірно було включено податкові зобов'язання ПДВ з вартості товару, згідно накладних, отриманих від ТОВ ВКФ "Укзернотрейд" та ТОВ "Процион-7". ПП "ГК" Діалог-оптім" не зобов'язане слідкувати за господарською діяльністю своїх контрагентів, це не передбачено податковим законодавством і суперечить Конституції. Податковому органу були надані належним чином оформлені документи в підтвердження господарських операцій з контрагентами, податкова інспекція при прийнятті податкових рішень виходила за межі своїх повноважень, у зв'язку з чим оскаржувані рішення є неправомірними та незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представником відповідача (Державної податкової інспекції у м. Херсоні) надано суду заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що ПП "ГК "Діалог-оптім" занижено податок на прибуток на 305322,75 грн., по податку на додану вартість встановлено заниження на суму 245508,0 грн., внаслідок того, що позивач отримував від ТОВ ВКФ "Укзернотрейд" сільгосппродукцію та інформаційно-маркетингові послуги. Згідно акту перевірки останнього (акт від 29.06.10 № 3007/15-2) підприємство відсутнє за юридичною адресою, податковий кредит був сформований внаслідок укладання неправомірних правочинів з СПП ВКАФ "СВ-Юніон", які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. За перевіркою СПП ВКАФ "СВ-Юніон" встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності, працюючих всього два чоловіки, по декларації з ПДВ встановлено валовий дохід за 1 квартал 2009 року в сумі 113106 грн., який є меншим за суму задекларовану ТОВ ВКФ "Укзернотрейд". Таким чином, зазначені ТОВ ВКФ "Укзернотрейд" дані в декларації з ПДВ за березень 2009 року є недійсними у зв'язку з порушенням ч. 1 ст.203, ст. 215, ст. 228, ст. 662, ст. 655-656 Цивільного кодексу України. В ході перевірки підприємством не було надано підтверджуючи документи на перевезення товару, отриманого від ТОВ ВКФ "Укзернотрейд" до позивача. У ТОВ ВКФ "Укзернотрейд" відсутні трудові ресурси, працюючих лише один чоловік, відсутнє виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання. Також позивач в липні 2009 року придбавав рапс у ТОВ "Процион-7". Під час перевірки даного підприємства було встановлено, що відносно його директора ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ст. 212 ч.3 КК України. ТОВ "Процион-7" з метою ухилення від сплати ПДВ за період з липня по листопад 2009 року задекларувало в деклараціях суму податкового кредиту з ПДВ у розмірі 5438871,1 грн. з вартості товару, придбаного нібито у декількох контрагентів, які у зазначений період фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Проціон 7" не здійснювали. Укладені договори ПП "ГК "Діалог-оптім" з "Проціон-7" є нікчемними в силу пп. 1, 2 ст. 215, пп. 1,5 ст. 203 ЦК України та не спричиняють реального настання правових наслідків відповідно до ст. 626, 629, 655, 662, ст. 658 та ст. 66 ЦК України та в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Також податківці прийшли до висновку про завищення валових витрат внаслідок включення вартості інформаційно-маркетингових послуг від ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" , наданих в березні, квітні та травні 2009 року при наявності у позивача в штаті менеджера ОСОБА_4, в обов'язки якого входить здійснення прогнозу попиту на продукцію, забезпечення участі у визначенні нових ринків збуту, збір первинних документів на товар, погодження з постачальниками цін на продукцію, зарплата менеджера була значно менше вартості маркетингових послуг .. Включення до валових витрат вартості інформаційно-маркетингових послуг, на думку ДПІ, мало на меті зменшення об'єкту оподаткування, ці витрати є надмірними, не пов'язані із господарською діяльністю. Також відсутні належні документи про пов"язаність витрат за послуги зв"язку з господарською діяльністю позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав надані суду заперечення та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Приватне підприємство "Група компаній "Діалог-оптім" є юридичною особою, платником податку на прибуток та податку на додану вартість. Податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Херсоні на підставі направлень від 30.06.10 № 1183/23-5, від 13.07.10 № 1258/23-5, наказу на подовження від 12.07.10 № 546, згідно із п. 1 ст. 11 - 1 Закон України "Про державну податкову службу в Україні та плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку ПП "ГК "Діалог-оптім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.09.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт від 16.08.10 № 3667/23-5/36129749. Перевіркою встановлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1, п. 5.1 та п. 5.2 ст. 5, пп. 1.31 п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на 305322,75 грн., у тому числі за 1 кв. 2009 року - 167865 грн., 2 кв. 2009 року - 137457,75 грн. та завищення в сумі 296 грн. за 1 кв. 2010 року, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, пп... 7.2.3, 7.2.4, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 245508 грн., у тому числі за квітень 2009 року 50266 грн., червень 2009 року - 105056 грн., липень 2009 року - 43498 грн., серпень 2009 року - 550 грн., вересень 2009 року - 3490 грн., жовтень 2009 року - 812 грн., листопад 2009 року - 41836 грн., порушення ст. 203, ст.. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Обсяги придбання та продажу за березень 2009 року визнані недійсними.

За висновками даної перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31.08.2010:

- № 0003492301/0 щодо визначення приватному підприємству "Група компаній "Діалог-оптім" податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 457 984 грн. 15 коп., що складається з основного платежу в розмірі 305 322 грн. 75 коп. та штрафних санкцій в сумі 152 661 грн. 40 коп.;

- № 0003502301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 368 262 грн., що складається із основного платежу в розмірі 245 508 грн. та штрафних санкцій в розмірі 122 754 грн.

Вказані вище рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку. Рішенням ДПІ у м. Херсоні від 10.11.10 № 33379/10/25-013 податкова інспекція залишила рішення від 31.08.2010 № 0003492301/0 та № 0003502301/0 без змін. Рішеннями ДПА України від 27.12.10 № 5611/10/25-014, від 03.03.11 № 4327/6/25-0515 про результати розгляду повторної скарги спірні рішення та рішення ДПІ від 10.11.10 № 33379/10 залишені без змін.

Оскаржуючи в судовому порядку рішення ДПІ у м. Херсоні від 31.08.2010 № 0003492301/0 та № 0003502301/0, позивач звертає увагу суду на неправомірність визнання ДПІ укладених правочинів ПП "ГК "Діалог-оптім" з контрагентами ТОВ "ВКФ "Укзернотрейд" та ТОВ "Процион-7" нечинними та віднесення до витрат подвійного призначення використання мобільного зв'язку з "Агростандарт" у зв'язку з чим здійснено необґрунтоване визначення заниження податку на прибуток та податку на додану вартість.

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки від 16.08.10 вбачається, що посадовими особами ДПІ у м. Херсоні перевірялась господарська діяльність підприємства за період липень та березень 2009 року з контрагентами ТОВ "ВКФ "Укзернотрейд" та ТОВ "Процион-7", а також договірні відносини з ПП ВТ "Агростандарт".

Так в березні 2009 року ПП "ГК "Діалог-оптім" отримувало від ТОВ "ВКФ "Укзернотрейд" (33014958) пшеницю, ячмінь, сорго, сою, соняшник, рапс та інформаційно-маркетингові послуги, що підтверджується накладними та актом № ОУ-0000015 від 31.03.09, усього на суму 2613788,1 грн., у тому числі ПДВ - 435631,31 грн. До валових витрат віднесено 2178155,4 грн. Згідно п. 3 договору від 16.02.09 № 2 поставка товару здійснювалась на склад ПП "ГК "Діалог-оптім", що мало проводитись у присутності сторін покупця та постачальника, оформлятися видатковою накладною та актом прийому-передачі товару. ТТН не були надані ні перевіряючим, ні суду.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту перевірки від 29.06.10 № 3007/15-2/33014958 ТОВ "ВКФ "Укзернотрейд", який був покладений в основу акту перевірки позивача, вбачається, що податковий кредит "Укзернотрейд" за березень 2009 року сформований на підставі господарських операцій з СПП ВКАФ "СВ-Юніон" (код 31135590 м. Кам'янець-Подільськ) на загальну суму ПДВ 1418355 грн. (рядок 17 декларації з ПДВ за березень 2009 року). СПП ВКАФ "СВ-Юніон" подало до ДПІ декларацію за березень 2009 року з відсутністю показників фінансово-господарської діяльності. Згідно даних комунального розрахунку чисельність працюючих склала 2 чоловіки, по декларації з податку на прибуток, що мала статус "До відома", валовий дохід за 1 квартал 2009 року зазначено 113106 грн., що менше суми вказаної ТОВ "ВКФ "Укзернотрейд" в податковій звітності. У СПП ВКАФ "СВ-Юніон" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4 Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'зку з чим, дані наведені в деклараціях з податку на додану вартість за березень 2009 року про обсяги продажу та податкового зобов'язання є недійсними. Крім того, ТОВ "ВКФ "Укзернотрейд" не надано до ДПІ бухгалтерських та податкових документів (податкових та видаткових накладних, банківських виписок, договорів, товарно-транспортних накладних), що засвідчують здійснення господарських операцій з СПП ВКАФ "СВ-Юніон". Згідно наданого суду витягу з ЄДР від 29.09.2011 ТОВ "ВКФ "Укзернотрейд" має стан "8" (запис від 28.07.09) - внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, 04.08.10 внесено запис про внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Податковою інспекцією було встановлено відсутність трудових ресурсів на підприємстві, відповідно до даних з розрахунку комунального податку чисельність працюючих - 1 чоловік, виробниче обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності у підприємства відсутні.

Перевіряючими особами ДПІ встановлено, що в липні 2009 року ПП "ГК "Діалог-оптім" було здійснено операції з придбання рапсу у ТОВ "Процион-7" (код 36143166). Згідно даних ГВПМ ДПІ у м. Херсоні було встановлено, що відносно директора підприємства ТОВ "Процион-7" ОСОБА_3 порушено кримінальну справу за ст. 212 ч. 3 КК України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. ТОВ "Проціон-7" було сформовано податковий кредит з ПДВ в розмірі 5438871,10 грн. з вартості товару придбаного від ТОВ "КФ "Техноіндустрія" (код 35705089 м. Обухів), ПП "Техпром Гурп Сервіс" (код 35568501 м. Херсон), ПП "Авант-Л2" (код 3492448 м. Одеса), ДП "Кнауф Маркетинг" (код 24577862 м. Київ), які заперечують будь-які договірні стосунки з ТОВ "Процион-7". Також працівниками ГВПМ ДПІ встановлено зняття директором ТОВ "Процион-7" з банківського рахунку готівкою коштів отриманих від позивача.

За період з 11.09.08 по 31.03.10 ПП "ГК "Діалог-оптім" задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 25370050,0 грн. Перевіркою встановлено завищення на суму 1836944,0 грн. у т.ч. за І кв. 2009 року - 15006696,0 грн., за ІІ кв. 2009 року - 6250,0 грн., за ІІІ кв. 2009 року - 302998,0 грн., за І кв. 2010 року - 21000,0 грн. На порушення п. 1.31, п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем неправомірно включено до складу валових доходів вартість товару, згідно накладних, отриманих від ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" та ТОВ "Процион-7" на суму 1809693,76 грн., що був предметом нікчемного правочину та документи, що фіксують факт здійснення господарських операцій, визнані недійсними. Також підприємством неправомірно включено до складу валових доходів доходи в сумі 27250,0 грн., у т.ч. за ІІ кв. 2009 року - 6250,0 грн. та І кв. 2010 року - 21000,0 грн. без наявності підтверджуючих документів. Дані операції не підтверджені банківськими виписками та касовою книгою. Це порушення позивачем не заперечується.

В акті перевірки зафіксовано завищення валових витрат в сумі 3037236,0 грн., у т.ч. за І кв. 2009 року - 2178157,0 грн., ІІ кв. 2009 року - 556081,0 грн., ІІІ кв. 2009 року - 302998,0 грн. На порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем безпідставно включено до складу валових витрат витрати по відшкодуванню витрат мобільного зв'язку МТС виставлені ПП ВТ "Агростандарт" на 6792,25 грн. у т.ч. за квітень 2009 року - 2362,23 грн., травень 2009 року - 3625,0 грн., червень 2009 року - 805,02 грн. На балансі підприємства мобільні телефони не значаться, відсутні документи, що підтверджують зв'язок таких витрат з господарською діяльністю підприємства.

Також податківці прийшли до висновку про завищення валових витрат на суму 1809694 грн. внаслідок включення вартості товару, отриманого від ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" та ТОВ "Проціон 7", який був предметом нікчемного правочину, та вартості інформаційно-маркетингових послуг, наданих ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" в березні, квітні та травні 2009 року. Відповідач посилається на наявність у позивача в штаті менеджера ОСОБА_4, в обов'язки якого входить здійснення прогнозу попиту на продукцію, забезпечення участі у визначенні нових ринків збуту, збір первинних документів на товар, погодження з постачальниками цін на продукцію, зарплата менеджера була значно менше вартості маркетингових послуг (1220750 грн.). Включення до валових витрат вартості інформаційно-маркетингових послуг, на думку ДПІ, мало на меті зменшення об'єкту оподаткування, ці витрати є надмірними, не пов'язані із господарською діяльністю.

Враховуючи, що по господарським операціям придбання товарів у ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" та ТОВ "Проціон-7" було згорнуті суми по валових доходах та витратах, на суму заниження податку на прибуток ці операції та визнання їх нікчемними не вплинули, представник позивача в судовому засіданні не наполягає на розгляді вимог відносно визнання податковою інспекцією даних угод нікчемними, тому суд розглядає правомірність висновків податкової інспекції щодо завищення валових витрат внаслідок включення до їх складу вартості послуг мобільного зв'язку та інформаційно - маркетингових послуг.

Позивачем також оскаржується висновок ДПІ про заниження податку на додану вартість в сумі 245 508,0 грн. в т.ч. за квітень 2009 року - 50266,0 грн., червень 2009 року - 105 056,0 грн., липень 2009 року - 43 498,0 грн., серпень 2009 року - 550,0 грн., вересень 2009 року - 3490,0 грн., жовтень 2009 року - 812,0 грн., листопад 2009 року - 41836,0 грн. внаслідок включення д податкового кредиту сум ПДВ з вартості послуг МТС, які належним чином не підтверджені на суму 1358,45 грн., у т. ч. за квітень 2009 року - 472,45 грн., травень 2009 року - 725,0 грн., червень 2009 року - 161,0 грн. та інформаційні-маркетингові послуги отримані від ВКФ "Укрзернотрейд" на суму 244 150 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З акту перевірки вбачається, що на обліку у позивача немає мобільних телефонів, але він включив до складу валових витрат суми відшкодування приватному підприємству ВТФ "Агростандарт" вартості послуг мобільного зв'язку МТС. Суду надано копію договору між позивачем та ПП ВТФ "Агростандарт" від 01.04.09 про безоплатну передачу позивачу у тимчасове користування частини послуг мобільного зв'язку за контрактами №№ 3829760, 2911785, 2842012, 2842005, 2842001, 2842000, 2841987, 2841998, яким передбачено відшкодування понесених ПП ВТФ "Агростандарт" витрат згідно рахунків та актів виконаних робіт, копії наказів керівника ПП ГК "Діалог-оптім" від 01.04.09, 01.04.10 про використання певними працівниками мобільного зв»язку за контрактами, укладеними ПП ВТФ "Агростандарт" з МТС, копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні видані позивачу ПП ВТФ "Агростандарт", копії рахунків ЗАТ Український мобільний зв'язок на окремі номера телефонів. В акті перевірки зазначено, що підприємством не надано на перевірку наказу керівника про придбання мобільних телефонів із зазначенням конкретного призначення, не затверджені правила користування мобільним зв'язком, немає списку працівників, які забезпечуються мобільними телефонами у зв'язку з виробничою необхідністю, відсутні розрахункові документи оператора мобільного зв'язку, перелік номерів телефонів, розмови за якими ведуться працівниками та безпосередньо стосуються господарської діяльності, оформлений наказом керівника, журнал обліку дзвінків, що заповнюються співробітниками, котрі здійснюють розмови із зазначенням мети їх здійснення і тривалості, по кожному окремому телефону. Ці висновки акту перевірки позивачем не спростовані, представник позивача вважає такі документи зайвими та такими, що не мають відношення до бухгалтерського обліку підприємства.

Закон України від 28.12.1994 № 334/94 -ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного в редакції на час виникнення спірних відносин, далі Закон № 334) передбачає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Пунктом 1.32 статті 1 вищевказаного Закону передбачено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 даної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Відповідно вимогам статті 5 даного Закону підставою для включення до скла ду валових витрат є первинні документи, які підтверджують факт здійснення фінансово-господарської операції. Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, повинні бути складені під час здійснення господарської операції. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, передбачає, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості по винні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, від імені якого складений доку мент, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники, посади, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення госпо дарської операції і складання первинного документа. За висновками, викладеними в акті перевірки факт вчинення господарських операцій з купівлі-продажу зернових культур (надання послуг) повинен бути оформлений відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону України №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Чинне податкове законодавство не містить переліку документів, які можуть підтверджувати факт використання платником податку придбаних ним послуг мобільного зв'язку не у оператора зв'язку винятково для цілей його господарської діяльності. Однак це не звільняє платників податку від документального підтвердження правомірності віднесення до валових витрат вартості придбаних послуг, оскільки за пп. 5.3.9 Закону про прибуток не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Підприємство має право віднести до валових витрат витрати на придбання певних послуг тільки у випадку наявності доказів (належним чином оформлених документів), що підтверджують в сукупності факт споживання послуг винятково самим платником податку та факт споживання (використання) платником податку послуг тільки в цілях, пов'язаних з його господарською діяльністю. З актів здачі-прийняття робіт не вбачається доказів зв'язку цих витрат з господарською діяльністю підприємства, зазначено тільки найменування "відшкодування витрат по послугам МТС" та загальна вартість витрат. В такому випадку доказом правомірності віднесення до складу валових витрат вартості послуг мобільного зв'язку може бути наявність таких документів: накази органів управління підприємством про організацію використання послуг оператора мобільного зв'язку та мобільних телефонів на підприємстві з метою здійснення господарської діяльності; платіжні доручення на оплату виставлених рахунків; податкові накладні; угода з оператором мобільного зв'язку про надання послуг, угоди між власниками телефонних мобільних апаратів та підприємством про надання мобільних апаратів у користування (на платній чи безплатній основі) в режимі, який відповідає режиму роботи підприємства, Положення про використання мобільного зв'язку на підприємстві, накази про закріплення мобільних телефонів, sim-карток за конкретними працівниками та встановлення ліміту витрат на мобільний зв'язок, затверджені уповноваженою посадовою особою підприємства звіти працівників про використані (спожиті) послуги мобільного зв'язку (із зазначенням мети розмов, їх тривалості, контрагентів тощо).

Позивачем сплачувались кошти за виставлені іншому підприємству-клієнту МТС рахунки за обслуговування телефонів, які є власністю працівників ПП "ГК "Діалог-оптім". Суд звертає увагу на те, що позивач не використовував придбані послуги зв'язку особисто, послуги мобільного зв'язку придбало інше підприємство, але фактичним споживачем послуг були треті особи, пов'язані з позивачем трудовими відносинами. Тому незалежно від того, з якою метою використовувалися такими третіми особами зазначені послуги, власне факт їх використання цими третіми особами свідчить про неможливість віднесення вартості послуг до валових витрат позивача згідно з п. 5.1 Закону. Надані суду внутрішні документи лише регламентують сам факт використання мобільних телефонів та послуг зв'язку, рахунки, на підставі яких було здійснено оплату послуг оператора мобільного зв'язку підтверджують лише факт надання іншому клієнту послуг, їх кількісний характер, вартість та факт оплати. Але доказів того, що конкретний працівник позивача правомірно використовував послуги мобільного зв'язку в цілях, пов'язаних зі здійсненням позивачем господарської діяльності, немає. На керівника та головного бухгалтера позивача покладено обов'язок перевіряти і контролювати правомірність споживання працівниками позивача послуг мобільного зв'язку. Однак позивач не надав жодних доказів проведення таких перевірок, не закріплена у внутрішніх документах позивача і процедура (порядок) проведення таких перевірок, хоч власне результати таких перевірок, за умови належно їх проведення, і могли б бути, доказами в цій справі. Суд погоджується з доводами ДПІ про те, що позивачем в ході перевірки не надано документів, які підтверджують споживання працівниками позивача придбаних останнім послуг мобільного зв'язку в цілях, пов'язаних з його господарською діяльністю та, відповідно, правомірність віднесення вартості придбаних послуг до валових витрат.

Нарахування податку на прибуток було здійснено податківцями на підставі того що позивач відніс до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням інформаційно-маркетингових послуг у формі знаходження постачальників сільгосппродукції, ці послуги, на думку ДПІ, не пов'язані з господарською діяльністю позивача, тому що в штаті підприємства був менеджер, в посадові обов'язки якого входило прогнозування попиту на продукцію, пошук нових ринків збиту, збирання документів на товари, погодження ціни, умов поставки. Суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про неправомірне включення до валових витрат 1220750 грн. вартості інформаційно-маркетингових послуг наданих від ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" згідно договорів від 02.01.09 № 1/1, від 30.03.09 №1/2 та від 30.04.09 №1/3. Позивачем використовувалась схема організації придбання товарів за допомогою посередника, при цьому сума винагороди за інформацію про продавців була значно більше ніж доходи, отримані від господарської операції в цілому.

Наприклад, умови договору № 1/1 від 02.01.09 передбачали зобов'язання ТОВ "ВКФ "Укрзернотрей" шукати в 1-му кварталі 2009 року для позивача постачальників вівса за ціною не вище 550 грн. за тону з ПДВ, рапсу - 2400 грн. за тону, сорго 245 грн. за тону, соняшника до 1100 грн. за тону, ціна інформаційних послуг в договорах не обумовлена. Але з наданих суду специфікацій вбачається, що вартість послуг (з ПДВ) складала за пошук постачальників вівса 250 грн., рапсу 420 грн., сорго 350 грн., соняшника 350 грн. за тону сільгосппродукції ( в т.ч. ПДВ). Закуплено позивачем у 1-му кварталі 2009 року вівса за ціною 420 - 550 грн. (продавці СПК Україна, ПСП "Комишанське", ПСП "Чечеліївське", ТОВ "Горизонт", ДП "Дніпропетровський кінний завод"), договорів з продавцями суду не надано. Позивачем реалізовувалось вівсо за ціною 830 грн. за тону (з ПДВ) ТОВ "Саманджи-Україна" з доставкою за рахунок позивача. З урахуванням ціни інформаційно-маркетингових послуг 250 грн. за тону, та доставки продукції безпосередньо покупцю прибуток від таких господарських операцій є дуже незначним та в декілька разів менше вартості інформаційно-маркетингових послуг..

Аналогічна ситуація склалась з іншими сільгоспкультурами. Сорго було закуплено за ціною 240-245 грн. за тону (з ПДВ), від ТОВ "Лохвиця Цукросервис", ТОВ "АФ "Червонозаводське бурякогосподарство", реалізовано ТОВ "Ділкорн" сорго за ціною 700 грн., ціна інформаційно-маркетингових послуг склала сорго 350 грн..

Соняшник придбавався за ціною 1100 грн. (СТОВ "АФ Лидер" АРК, КФХ "Мрія" АРК, СПК "Семисотка" АРК), вартість інформаційно-маркетингових послуг 350 грн. за кожну тону, проданий соняшник за ціною -1600 грн. ТОВ "Регіон-Агро".

Придбання рапсу відбувалось за ціною 2400 грн. за тону з урахуванням ПДВ (ЗАТ "Ніва-плюс"), вартість інформаціно-маркетингових послуг 420 грн., продано і подальшому за ціною 2900 грн. за тону (з ПДВ).

Також сторони домовились про пошук постачальників жита та жмиха соняшника в квітні 2009 року за закупівельними цінами на жито не вище 410 грн. за тону з ПДВ, жмих не вище 650 грн. за тону з ПДВ, вартість послуг склала за тону жита 300 грн., жмиха 420 грн. Фактична ціна придбання жита склала 400 - 410 грн. (ТОВ "Агрофірма "Зоря-Агро", ТОВ МТС "Лохвиця цукосервіс", ТОВ "АФ "Червонозаводське бурякогосподарство"), а реалізовано за ціною 750 грн. Жмих соняшника купувався позивачем за ціною 650 грн. (ТОВ "Южцентр Торг", ТОВ "Украина Екс-Ім, ЛТД", ТОВ "Виридиум", ТОВ "Юста КВ") продано за ціною 770 грн. за тону з урахуванням ПДВ.

За договором від 30.04.09 ТОВ "ВТФ "Укрзернотрейд" прийняло зобов'язання знайти постачальників кукурудзи за ціною не більше 1000 грн. за тону, жмиха соняшника не більше 770 грн. за тону, ТОВ ВТФ "Укрзернотрейд" виконало договір, вартість послуг склала 280 грн. за пошук тони жмиху та 120 грн. за тону кукурудзи. Виконання підтверджується звітом, з якого вбачається що позивачу запропоновано 200 тн жмиха за ціною 770 грн. (ПП "СиББ", ТОВ "Україна Екс-Імп"), 60 тн кукурудзи за ціною 1000 грн. (СК ім. Леніна Новотроїцького району). Продавалась продукція за ціною: жмих - 1100 грн., щодо кукурудзи відомостей не надано.

Факт надання інформаційно-маркетингових послуг підтверджується актами здачі-прийняття послуг, податковими накладними, банківськими виписками. З наданих позивачем документів неможливо встановити в чому саме полягають маркетингові послуги, оскільки ТОВ ВТФ "Укрзернотрейд" зобов'язаний знайти постачальників сільгосппродукції по обумовленій ціні, тобто, це суто інформаційні послуги. Маркетингові послуги це послуги, що забезпечують функціонування діяльності у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції, політики цін, організації та управлінні руху продукції до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, зокрема, послуги з розміщення продукції платника податків в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію. Таким чином, маркетинг представляє комплекс заходів по збору та аналізу інформації з метою дослідження ринку та збуту продукції та виявлення факторів попиту споживача з метою мінімізації риску при прийнятті стратегічних рішень при господарському процесі підприємства. Спеціаліст по маркетингу в штаті позивача був, а послуги, що надавав позивачу ТОВ ВКФ "Укрзернотрейд", не відповідають вказаним характеристикам. Крім того, немає доказів, що директор ТОВ ВКФ "Укрзернотрейд" мав відповідну кваліфікацію для надання маркетингових послуг, немає.

Тому суд погоджується з доводами податкової інспекції щодо того, що з точки зору держави, яка започаткувала правила оподаткування, витрати позивача на користь ТОВ ВКФ "Укрзернотрейд" у вказаних відносинах, з метою оподаткування, не є обов'язково спричиненими господарською діяльністю позивача. Така виплата коштів за інформацію може вчинятися, однак віднесення цих витрат до валових витрат з метою зменшення об'єкта оподаткування не відповідає п. 5.1 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". Такі витрати є надмірними та не породжені виробничою необхідністю, вартість послуг в деяких випадках дорівнює вартості придбаної сільгосппродукції, внаслідок понесення таких витрат собівартість продукції збільшується, при подальшому продажу націнка є дуже невеликою, яка не приносить прибутку. Позивач отримує від угоди придбання продукції та продажу значно менше, ніж контрагент, який тільки надає інформацію та не має при цьому ні складських та торгових приміщень, транспортних засобів, майна, інших матеріальних ресурсів, управлінського та технічного персоналу. Відсутність прибутку у позивача підтверджено зазначеними в акті перевірки даними декларацій, з яких вбачається, що за перевіряємий період 11.09.08 по 31.03.10 загальна сума сплаченого до бюджету податку на прибуток склала усього 1852 грн., тому доводи представника позивача про наявність значного доходу від отримання інформаційно-маркетингових послуг не підтверджена належними доказами. Тобто, метою дій позивача є мінімізація сум, що підлягають сплаті до бюджету. Суд вважає, що така стратегія реалізована шляхом зловживання правом на включення затрат поточної господарської діяльності до витрат. Позивачем знехтовано основний принцип господарювання: діяльність повинна бути прибутково-орієнтованою. Між тим саме цей принцип знайшов своє закріплення у ст. 42 ГКУ, відповідно до якої підприємництво - це господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), з метою подальшого використання у виробництві та/або поставки товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіркою було встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 245 508,0 грн. в т.ч. за квітень 2009 року - 50266,0 грн., червень 2009 року - 105 056,0 грн., липень 2009 року - 43 498,0 грн., серпень 2009 року - 550,0 грн., вересень 2009 року - 3490,0 грн., жовтень 2009 року - 812,0 грн., листопад 2009 року - 41836,0 грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ з вартості послуг МТС, які належним чином не підтверджені на суму 1358,45 грн., та інформаційні-маркетингові послуги отримані від ВКФ "Укрзернотрейд" на суму 244 150,0 грн.

Наявність у платника податку, а саме у ПП "ГК "Діалог-оптім" податкових накладних, виданих йому продавцями послуг ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" та ППВТФ "Агростандарт", та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості послуг з урахуванням ПДВ є необхідною, але не достатньою підставою для визначення валових витрат та податкового кредиту. Суд може погодитись з такими доводами платника, якщо податковим органом не буде встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. В даному спорі про необґрунтованість податкової вигоди свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу про відсутність доказів зв'язку цих послуг з господарською діяльністю позивача, обґрунтування правової позиції по цьому питанню викладено судом при дослідженні правомірності формування валових витрат. Податкові зобов'язання та податковий кредит за господарськими операціями позивача по придбанню продукції у ТОВ "ВКФ "Укрзернотрейд" та ТОВ "Процион-7" були згорнуті та не вплинули на суми донарахованих податкових зобов'язань по податку на додану вартість за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на прибуток та податку на додану вартість. В задоволенні позовних вимог відмовляється.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Відмовити приватному підприємству "Група компаній "Діалог-оптім" в задоволенні позову про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 31.08.10 № 0003492301/0, № 0003502301/0.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 лютого 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.2.6