Постанова № 21800824, 01.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 березня 2012 р. № 2-а- 15743/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Зорій І.Р.,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Київському районі м. Харкова) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд з урахуванням наданих уточнень стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Державного бюджету України суму боргу у розмірі 5103,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Фізична особа підприємець ОСОБА_3 має податковий борг перед державою, який виник внаслідок утворення заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 4939,37 грн. та по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 163,70 грн. Загальна сума податкова боргу складає 5103,07 грн. Податковий борг з податку на додану вартість з урахуванням наявної переплати виник внаслідок самостійного нарахування відповідачем узгодженого податкового зобовязання з ПДВ згідно декларацій від 18.03.2009 року №17282, від 14.04.2009 року №37871, від 18.05.2009 року №64571 та донарахування податкового зобовязання з ПДВ згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року по справі №2а-43702/09/2070. Податковий борг по надходженням від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища виник з урахуванням наявної переплати внаслідок нарахування такого зобовязання згідно розрахунків №81149 від 28.07.2010 року, №122208 від 26.10.2010 року, №154312 від 17.01.2011 року. Податковий борг у сумі 5103,07 грн., який лічиться за відповідачем до теперішнього часу не сплачений.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд закрити провадження по справі, при цьому посилався на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року по справі №2а-40317/09/2070, що набрала законної сили, встановлено, що суму податку на додану вартість у розмірі 5000,00 грн. та суму збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 170,00 грн. відповідач сплатив належним чином, а претензії стосовно неперерахування суми боргу до бюджету позивач повинен предявляти до АКБ «Європейський», з вини якого не відбулось зазначене перерахування. Таким чином, відповідач вважає, що сума податкового боргу з ПДВ та зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища на теперішній час скасовані в повному обсязі. Відповідач вважає, що зазначене рішення суду позивачем виконано не було, а саме до облікової картки не було внесено ані суму 5000,00 грн. з ПДВ, ані суму 170,00 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища. Крім того, відповідач вважає, що позивач за один і той же період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року два рази нараховує один і той же податок (ПДВ).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа підприємець (далі - ФОП ОСОБА_3) Виконавчим комітетом Харківської міської ради з 15.03.2006 року за №24800000000057678, що підтверджено довідкою з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 41).

ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова як платник податків з 15.03.2006 року за №887, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків від 17.03.2006 року №887 (а.с. 42).

Суд зазначає, що відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" платники податків, зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків зборів (обов'язкових платежів) у встановлені Законом терміни і це зобов'язання припиняється їх сплатою.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2001 року № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон України № 2181-ІІІ), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

На підставі п. 5.1 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Виходячи з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків апеляційного узгодження такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд зазначає, що з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (надалі ПК України), відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума податкового боргу у розмірі 5103,07 грн., заявлена позивачем к стягненню, складається з заборгованості по податку на додану вартість у розмірі 4939,37 грн. та по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 163,70 грн.

Щодо заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 4939,37 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що зазначена заборгованість з урахуванням наявної переплати складається з суми самостійно нарахованого відповідачем податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ №17282 від 18.03.2009 року, №37871 від 14.04.2009 року, від 18.05.2009 року №64571, №71711 від 17.06.2009 року у розмірі 1347,00 грн., та суми донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року по справі №2а-43702/09/2070 у розмірі 3592,37 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року по справі №2а-40317/09/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2010 року, адміністративний позов ОСОБА_3 до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень та податкових вимог задоволено частково. Визнані незаконними та скасовані податкові вимоги №1/1092 від 03.04.2009р. з податку на додану вартість на суму 372,00 грн., №2/1820 від 15.06.2009р. з податку на додану вартість на суму 1290,00 грн., податку з доходів фізичних осіб на суму 1421,75 грн., загальна сума 2711,75 грн., виставлених ДПІ у Київському районі м. Харкова на адресу ФОП ОСОБА_3 (а.с. 60-62, 78-79).

З постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року вбачається, що суд прийшов до висновку про припинення обовязку ФОП ОСОБА_3 по оплаті податків, зборів (обовязків) в частині сплати суми податку на додану вартість за лютий - квітень 2009 року у розмірі 1290,00 грн. відповідно до податкових декларацій з ПДВ №17282 від 18.03.2009 року, №37871 від 14.04.2009 року, від 18.05.2009 року №64571 (з урахуванням наявної переплати) та відсутність у нього податкового боргу в цьому розмірі, оскільки ФОП ОСОБА_3 належно оформивши платіжні доручення і подавши їх до установи банку, де на його рахунку обліковувались безготівкові кошти, в розмірі достатньому для виконання платіжних доручень, виконав всі без виключення дії, які покладені на нього чинним законодавством.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2009 року набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1290,00 грн. згідно податкових декларацій з ПДВ №17282 від 18.03.2009 року, №37871 від 14.04.2009 року, від 18.05.2009 року №64571, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 1290,00 грн. не підлягають задоволенню.

Стосовно самостійно нарахованого відповідачем податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ №71711 від 17.06.2009 року у розмірі 57,00 грн., суд зазначає, що відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ зазначена сума податку є узгодженою.

З облікової картки вбачається, що вказана сума відповідачем сплачена не була.

Стосовно суми донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року по справі №2а-43702/09/2070, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складено акт від 21.08.2009 р. НОМЕР_1, та встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, внаслідок чого донараховано податок на додану вартість в сумі 94428,00 грн. за перевіряємий період.

На підставі акту від 21.08.2009 р. НОМЕР_1 та за результатами апеляційного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення-рішення № 0003881702/0 від 02.09.2009 року, № 0003881702/1 від 04.11.2009 року, № 0003881702/2 від 25.11.2009 року, якими позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 141642,00 грн., з яких 94 428,00 грн. сума донарахованого податку, 47214,00 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач не погодився з вказаними рішеннями і оскаржив їх до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року по справі №2а-43702/09/2070 адміністративний позов ОСОБА_3 до ДПІ в Київському районі м. Харкова про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість задоволено частково. Визнано незаконними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0003881702/0 від 02.09.2009 року, № 0003881702/1 від 04.11.2009 року, № 0003881702/2 від 25.11.2009 року в частині визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 138 049,64 грн., з яких основний платіж 92033,09 грн., штрафні (фінансові) санкції 46016, 55 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 34-40).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року залишено без змін (а.с. 101-102).

Таким чином, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2010 року, що набрала законної сили, визначена ДПІ у Київському районі м. Харкова на підставі акту перевірки від 21.08.2009 р. НОМЕР_1 сума податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3592,37 грн. залишена без змін.

Отже, відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ сума податку на додану вартість у розмірі 3592,37 грн. є узгодженою.

З облікової картки вбачається, що вказана сума відповідачем сплачена не була.

Щодо посилання відповідача на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року по справі №2а-40317/09/2070, яку, на думку відповідача, позивач не виконав та на яку відповідач посилається як на підставу скасування донарахованого податкового зобовязання з податку на додану у розмірі 3592,37 грн., суд зазначає наступне.

З постанови Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року по справі №2а-40317/09/2070 вбачається, що предметом судового розгляду було встановлення законності прийнятих ДПІ у Київському районі м. Харкова податкових повідомлень з визначення податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб на 2009 рік та податкових вимог з податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік та з податку на додану вартість за лютий квітень 2009 року відповідно до податкових декларацій з ПДВ №17282 від 18.03.2009 року, №37871 від 14.04.2009 року, від 18.05.2009 року №64571.

Питання щодо законності визначення ДПІ у Київському районі м. Харкова податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 3592,37 грн. на підставі акту перевірки від 21.08.2009 р. НОМЕР_1 судом не розглядалось.

Окрім цього, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року рішення щодо зобовязання ДПІ у Київському районі м. Харкова відобразити в обліковій картці ФОП ОСОБА_3 суми у розмірі 5000,00 грн. не приймалось.

Таким чином, твердження відповідача про скасування постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 3592,37 грн. матеріалами справи не підтверджені.

Щодо посилання відповідача на нарахування позивачем два рази податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість за один і той же період, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1290,00 грн. у відповідача виникло на підставі самостійного нарахування такого зобовязання згідно податкових декларацій з ПДВ №17282 від 18.03.2009 року, №37871 від 14.04.2009 року, від 18.05.2009 року №64571.

Проте як, податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3592,37 грн. було донараховано позивачем до самостійно визначеного відповідачем податкового зобовязання відповідно до акту перевірки від 21.08.2009 р. НОМЕР_1.

Окрім цього, податкове зобовязання у розмірі 1290,00 грн. відповідачем було самостійно нараховане за лютий березень 2009 року, проте як, донарахування у розмірі 3592,37 грн. позивачем здійснено за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

Стосовно посилання відповідача на платіжне доручення №1009 від 18.03.2009 року та повідомлення про невиконання розрахункового документа від 18.03.2009 року №425 (а.с. 65) в якості доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Законом України № 2181-ІІІ, який на момент виникнення спірних правовідносин був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Такі заходи не містять зміни призначення платежів самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Призначенням платежу згідно платіжного доручення №1009 від 18.03.2009 року визначено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (послуг) за 2009 рік. Проте, як нарахування податкового боргу за платежем податок на додану вартість у розмірі 3592,37 грн. здійснено за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, тобто за іншій період ніж встановлений відповідачем в призначенні платежу згідно платіжного доручення №1009 від 18.03.2009 року.

Окрім цього, відповідачем не доведено наявності рішень суду, якими зобов'язано позивача або визнано протиправними його дії (бездіяльність) щодо внесення змін до облікової картки ФОП ОСОБА_3, а саме внесення до облікової картки відповідача сплаченої ним суми у розмірі 5000,00 грн.; не доведено факту звернення до позивача з заявою щодо внесення змін до облікової картки та зарахування суми у розмірі 5000,00 грн. до сплати з податку на додану вартість та факту відмови позивача щодо внесення таких змін та зарахування до облікової картки цієї суми.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість складає 3649,37 грн.

Щодо заборгованості по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 163,70 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що зазначена заборгованість виникла на підставі самостійного нарахування відповідачем податкового зобовязання по надходженням від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища згідно розрахунків №81149 від 28.07.2010 року, №122208 від 26.10.2010 року, №154312 від 17.01.2011 року з урахуванням наявної переплати.

Отже, податкове зобовязання по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 163,70 грн. є узгодженим.

Як вбачається з облікової картки, вказана сума відповідачем сплачена не була.

Щодо твердження відповідача про скасування рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2009 року по справі №2а-40317/09/2070 суми податкового боргу зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та про невнесення змін до облікової картки ФОП ОСОБА_3, а саме невнесення сплаченої ним суми у розмірі 170,00 грн., суд зазначає наступне.

Як було вище зазначено судом, предметом судового розгляду по справі №2а-40317/09/2070 було встановлення законності прийнятих ДПІ у Київському районі м. Харкова податкових повідомлень з визначення податкових зобовязань з податку з доходів фізичних осіб на 2009 рік та податкових вимог з податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік та з податку на додану вартість за лютий квітень 2009 року.

Питання правомірності нарахування суми заборгованості зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища судом не розглядалось.

Також, не було зобовязано позивача внести будь-які зміни до облікової картки ФОП ОСОБА_3 щодо сплаченої ним суми у розмірі 170,00 грн.

Таким чином, суд не погоджується з вищезазначеним твердженням відповідача.

Стосовно наданого відповідачем платіжного доручення №1109 від 20.03.2009 року та повідомлення про невиконання розрахункового документа від 20.03.2009 року №515 (а.с. 63) в якості доказів сплати відповідачем заборгованості по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у повному обсязі, суд зазначає наступне.

Законом України № 2181-ІІІ, який на момент виникнення спірних правовідносин був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувались до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Такі заходи не містять зміни призначення платежів самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Призначенням платежу згідно платіжного доручення №1109 від 20.03.2009 року визначено збір за забруднення навколишнього природного середовища за І квартал 2009 рік. Проте, як заборгованість по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 163,70 грн. виникла за період з ІІІ-ІV квартал 2010 року по І квартал 2011 року, тобто за іншій період ніж встановлений відповідачем в призначенні платежу згідно платіжного доручення №1109 від 20.03.2009 року.

Окрім цього, відповідачем не доведено наявності рішень суду, якими зобов'язано позивача або визнано протиправними його дії (бездіяльність) щодо внесення змін до облікової картки ФОП ОСОБА_3, а саме внесення до облікової картки відповідача сплаченої ним суми у розмірі 170,00 грн.; також не доведено факту звернення до позивача з заявою щодо внесення змін до його облікової картки та зарахування позивачем суми у розмірі 170,00 грн. до сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та факту відмови позивача щодо внесення таких змін та зарахування до облікової картки цієї суми.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність у відповідача заборгованості по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 163,70 грн.

Відповідно до п. 14.1.153 ст. 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Статтею 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

ДПІ у Київському районі м. Харкова було направлено відповідачу податкову вимогу №3130 від 06.10.2011 року на суму 6037,88 грн., яку було отримано відповідачем 19.10.2011 року, що підтверджено відміткою в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 7).

Відповідач не скористався своїм правом апеляційного або судового оскарження вимоги №3130 від 06.10.2011 року, тому сума заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3649,37 грн. та зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 163,70 грн. є узгодженою та підлягає сплаті.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 23187780 від 13.04.2011 року всі активи платника податків знаходяться у податковій заставі (а.с. 5).

Згідно зі ст. 7 Закону України №2181-ІІІ позивачем було прийнято рішення № 389 від 20.07.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 6).

Таким чином, суд дійшов висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Частиною 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За відповідачем лічиться податковий борг перед бюджетом у сумі 3813,07 грн.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (адреса:АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) до Державного бюджету України суму боргу у розмірі 3813.07 (три тисячі вісімсот тринадцять гривень 07 копійок) грн. (одержувач: Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ одержувача: 24134573, банк одержувача: Головне Управління Державного казначейства України в Харківській області, МФО: 851011, №33116330700004 - надходження від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища фізичними особами, №31117029700004 - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06.03.2012 року.

Суддя Піскун В.О.