Постанова № 21800727, 28.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28 лютого 2012 р. справа № 2-а- 928/12/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Чубукіної М.В.;

представників

позивача - Демського В.Ю.;

відповідача - Костенко Р.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський завод "Продтовари" до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський завод "Продтовари", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив 1) визнати незаконними дії відповідача, Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області щодо відмови ТОВ "Богодухівський завод "Продтовари" у видачі свідоцтва платника єдиного податку з 01 січня 2012 року, в зв'язку з невідповідністю ТОВ "Богодухівський завод "Продтовари" вимогам ст.291.5.1 п.5 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (що спрощення системи оподаткування, обліку та звітності" № 4014 від 04.11.2011р), 2) зобов"язати відповідача, Державну податкову інспекцію у Богодухівському районі Харківської області, видати ТОВ "Богодухівський завод "Продтовари" свідоцтво платника єдиного податку з 01 січня 2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне. 11 січня 2012 року, позивач звернувся до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року. Листом №153/10/15-047 від 20.01.2012 р. відповідач відмовив позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку в зв'язку з тим, що суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи підприємці), які здійснюють: видобуток, реалізацію корисних копалин не можуть бути платниками єдиного податку, відповідно до вимог ст.291.5.1 п.5 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" № 4014 від 04.11.2011 р. Позивач вважає, що дії відповідача, щодо відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку з вищезазначених підстав є незаконними, оскільки позивач отриману воду із своєї свердловини не реалізує іншим суб"єктам. Посилаючись на викладені вище обставини, представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської області з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив наступне. ДПІ було відмовлено у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, оскільки не можуть бути платниками єдиного податку субєкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють, зокрема, видобуток, реалізацію корисних копалин (пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України). Податкова інспекція вважає, що ТОВ «Богодухівський завод Продтовари»не має права на отримання свідоцтва платника єдиного податку у звязку з видобутком води.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 471120, Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський завод "Продтовари" (код ЄДРПОУ 00380132) пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, одержало свідоцтво про державну реєстрацію, яке зареєстровано у Богодухівській районній державній адміністрації Харківської області за № 1450120 0000 000170 від 31.03.1998 року, та місцезнаходження якого визначено 62103, Харківська область, м. Богодухів, вул. Млинова, 2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Богодухівський завод "Продтовари" перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Богодухівському районі Харківської області з 28.08.1998 р.

За матеріалами справи судом встановлено, що 11 січня 2012 року ТОВ "Богодухівський завод "Продтовари" звернулось до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2012 року (а.с.6,7).

Листом Голови комісії з проведення реорганізації, в.о. начальника ДПІ у Богодухівському районі Салигіна Н.В. №153/10/15-047 від 20.01.2012 р. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва платника єдиного податку з посиланням на ст.291.5.1 п.5 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності" № 4014 від 04.11.2011р., а також зазначено, що з 01.01.2012 року згідно з нормами абз.5 ст.291.5.1 Податкового кодексу України (зі змінами, внесеними Законом України № 4014 від 04.11.11 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва) не можуть бути платниками єдиного податку: суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють: видобуток, реалізацію корисних копалин.

Перевіряючи фактичну та юридичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення про відмову в застосуванні правил спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 наказу Мінфіну України від 20.12.11р. № 1675 «Порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування»(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.11р. за № 1537/20275, далі за текстом - Порядок №1675) субєкт господарювання - юридична чи фізична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності»розділу XIV «Спеціальний податковий режим»Податкового кодексу України.

Заява подається субєктом господарювання до органу ДПС особисто або поштою. До заяви додається розрахунок доходу з попередній календарний рік, що передує року переходу спрощену систему оподаткування, за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.12.11р. № 1675 (п. 4 т п. 5 зазначеного вище наказу).

Дослідивши заяву позивача про застосування спрощеної системи оподаткування, суд відмічає, що позивач обрав наступні види діяльності: здавання в оренду власного нерухомого майна (код КВЕД 70.20.0), оренда інших машин та устаткування (код КВЕД 71.34.0), технічні випробування та дослідження (код КВЕД 74.34.0), загальні механічні операції (код КВЕД 28.52.0), виробництво сухарів, печива, пирогів (Код КВЕД 15.82.0), виробництво продуктів борошно-круп"яної (код КВЕД 15.61.0), виготовлення деталей (код КВЕД 28.52.0) (а.с.16).

Згідно з вимогами п.299.5 та п.299.1 ст.299 Податкового кодексу України свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви. Свідоцтво платника єдиного податку видається субєкту, який подав до органу ДПС заяву щодо обрання бо переходу на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до п.299.8 ст.299 Податкового кодексу України у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову мотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.

Пункт 299.9 ст.299 Податкового кодексу України встановлено виключний перелік підстав для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку, а саме:

1) невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

2)наявність у суб'єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

Відповідно до абз.5 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку субєкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що як видобуток корисних копалин (незалежно від напряму їх подальшого використання), так і реалізація корисних копалин є окремими і достатніми обставинами, які визначені законодавцем як підстави, що унеможливлюють перехід суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування.

При цьому, суд бере до уваги, що положення ст.14 Податкового кодексу України розкривають визначення понять, які вживаються у цьому Кодексі.

Так, відповідно до п.п.14.1.91 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під поняттям корисні копалини розумуються природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Згідно з постановою КМУ «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення»№ 827 від 12.12.94р. води (підземні та поверхневі) відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. 262 Податкового кодексу України плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді, зокрема плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

У пп. 263.1.1 та пп. 263.11.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України законодавець визначив, що платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр. Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби:

- за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;

- за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Судом встановлено та визнано сторонами в ході розгляду справи, що ТОВ "Богодухівський завод "Продтовари" має у своєму користуванні свердловину, ТОВ згідно з п.6 дозволу на спеціальне водокористування дозволено забір свіжої води із підземних вод не більше 40,0 м. куб. на добу (а.с.9, 10), ТОВ здійснює фактичний видобуток води, ТОВ подає відповідну податкову звітність з приводу видобування корисних копалин (а.с.149, 155).

Із розрахунку водокористування для водопостачання ТОВ «Богодухівський завод «Продтовари»вбачається, що основні витрати води припадають на кондитерський цех, на душеві в побутових приміщеннях, лабораторію, полів газонів, тощо.

Таким чином, наявними у справі документами підтверджений факт видобування позивачем корисних копалин.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини спірних правовідносин, суд погоджується з висновком відповідача про те, що ТОВ «Богодухівський завод «Продтовари»видобуває підземні води, які відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, а відтак, не має права на отримання свідоцтва платника єдиного податку.

Суд зазначає, що позивач хибно вважає, що оскільки отриману воду із своєї свердловини він не реалізує іншим суб'єктам, то має право на застосування спрощеної системи оподаткування, оскільки вимогами чинного законодавство прямо передбачена заборона на отримання свідоцтва платника єдиного податку суб'єктам господарювання, які здійснюють: видобуток, реалізацію корисних копалин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідач, відмовляючи у видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, діяв у межах наданих повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем правомірність заявлених позовних вимог суду не доведена.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський завод "Продтовари" до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії слід визнати необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-14, 51, 71, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський завод "Продтовари" до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії -відмовити в повному обсязі.

2. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 05.03.2012 року.

СуддяСтаросєльцева О.В.