Постанова № 21800542, 26.01.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2048/2011

26 січня 2012 року 16год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Коленченко О.О.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до суду з позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.04.2011 року за №0000212344, №0000222344 та №0000232344, що прийняті податковим органом на підставі акта позапланової виїзної перевірки ТОВ "Рівнетеплоенерго" від 12.04.2011 року за №417/23-300/36598008, відповідно до якого встановлено порушення п. 1.11 ст. 1, пп. 7.7.2 «а» п.7.7 ст. 7, п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та п.187.10 ст. 187, п.198.3 ст. 198, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Позивач вказує на безпідставність висновків податкового органу про виявлені порушення. На думку позивача, податкове повідомлення-рішення №0000232344 від 21.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 1646933,50 грн., у тому числі за основним платежем 1566738 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 80195,50 грн., є протиправним, прийнятим з порушенням приписів п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

В обґрунтування зазначає, що за основу розрахунку касового методу відповідачем взято весь неоплачений податковий кредит листопада 2010 року-лютого 2011 року, який сформований позивачем на підставі податкових накладних від різних контрагентів за різного виду отримані товари, роботи, послуги. Позивач вважає, що застосовувати касовий метод він зобов'язаний лише по фактах поставки товарів (послуг), визначених в п. 11.11. ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, а не будь-яких інших товарів (послуг), і лише субєктам, зазначеним у вказаній статті, оскільки названі нормативно-правові акти не встановлюють спеціальних правил щодо дати виникнення права на податковий кредит за придбаними товарами і отриманими послугами, які не входять до вищезазначеного переліку, тому в цій частині податкові відносини регулюються загальними нормами, тобто за "першою подією". Крім того, зазначає, що податковий кредит по операціях з отримання природного газу від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» позивачем сформовано у відповідності до податкового законодавства за загальними правилами (першою подією), а відтак відсутні порушення приписів п.1.11 ст.1, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України, так як

Встановлення відповідачем процентного співвідношення у податковому зобов'язанні та використання його при розрахунку суми податкового кредиту, на думку позивача, не ґрунтується на нормах законів з питань оподаткування.

Вважає, що податковий кредит повинен визначатися за кожною окремою господарською операцією, а не в сукупності з податковими зобов'язаннями позивача за операціями, які складають предмет поставки теплової енергії.

Крім цього, вказує, що податкове повідомленням-рішенням №0000222344 від 21.04.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за деклараціями листопада 2010 року в розмірі 152132 грн., грудня 2010 року в розмірі 620537 грн., січня 2011 року в розмірі 116366 грн. та лютого 2011 року в розмірі 537346 грн., прийняте з порушенням норм п.п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.2.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та п.56.18 ст. 56, п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

В обґрунтування вказує на неправомірність висновків відповідача про відсутність залишку від'ємного значення за лютий 2010 року в сумі 17900 грн. (стор. 2 акту) та відсутність залишку від'ємного значення за жовтень 2010 року в сумі 657351 грн., який відображено платником в рядку 23 декларації за листопад 2010 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків (стор.2 акту). Зазначає, що такого висновку відповідач дійшов згідно висновків планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.08.2009 року по 31.06.2010 року (акт № 1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року), за результатами якої зменшено суму податкового кредиту за лютий 2010 р. на суму 417853 грн. та від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) на суму 787107,00 грн. за червень 2010р. та висновків позапланової виїзної перевірки за жовтень 2010 року (акт №7/23-300/36598008 від 11.01.2011 року), за результатами якої встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового кредиту у жовтні 2010року на суму 657351 (рядок 18.2 Декларації), заниження позитивного значення різниці між: сумою податкових зобов'язань і сумою податковою кредиту у жовтні 2010року на суму 229308 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податковою) періоду на суму 17900 грн. (рядок 23 Декларації) та заниження податку на додану вартість за жовтень 2010року на суму 211408 грн. (рядок 27 Декларації).

В зв'язку з цим відповідачем було знято з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року в розмірі 152132,00 грн.

З аналогічних підстав, тобто з посиланням на вказані попередні перевірки, відповідачем було знято з бюджетного відшкодування податок на додану вартість за грудень 2010 р. в розмірі 620537,00 грн., за січень 2011 р. в розмірі 116366,00 грн. та за лютий 2011 року в розмірі 537346,00 грн.

Проте, позивач зазначає, що прийняте на підставі акта №1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року податкове повідомлення-рішення № 0002902342/0 від 10.09.2010 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 88731 грн., з яких 59154 грн. основний борг та 29577 грн. штрафні санкції, як і прийняті на підставі акта №7/23-300/36598008 від 11.01.2011 року податкові повідомлення-рішення №0000182342 від 21.01.2011 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 657352 грн. та 17900 грн. і визначено штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість на загальну суму 168813 грн. (164338 + 4475) та №0000172542 від 21.01.2011 року, яким ТОВ «Рівнетеплоенерго» було донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 264262грн., в тому числі за основним платежем 211408 грн. та за штрафними санкціями - 52852,00 грн., були оскаржені платником податків до суду в строк, передбачений ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 56 Податкового кодексу України (10 днів). Відтак, з покликанням на п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 та ст. 56 ПК України вказує, що відповідач при проведенні позапланової перевірки не мав права посилатися на висновки актів попередніх перевірок, так як відповідні податкові зобов'язання не були узгодженими, а отже такими, що не відображалися по особовому рахунку платника податків.

Крім того, вважає безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, через віднесення до податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Стікс-Оіл" на суму 166600,75 грн. Зазначає, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених ТОВ «Стік-Оіл» податкових накладних було віднесено до складу податкового кредиту лютого 2011 року суми ПДВ, сплаченого контрагенту в ціні придбаного товару (послуг). Стверджує, що в Податковому кодексі України відсутня така підстава для зняття з податкового кредиту сум ПДВ як неподання податкової декларації контрагентом платника податків, або ж недекларування контрагентом платника податків своїх податкових зобов 'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позові підстав, просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.04.2011 року за №0000212344, №0000222344 та №0000232344.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.111-119 т.2). В обґрунтування заперечень, зазначив, що за результатами позапланової виїзної перевірки (акт №417/23-300/36598008 від 12.04.2011 року) встановлено порушення ТОВ "Рівнетеплоенерго" п. 1.11 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та п.187.10 ст. 187, п.198.3 ст. 198, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 р. на 152132 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 320774 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року на 620537 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на 116366 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 708025 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на 537346 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 537939 грн. (рядок 27) та завищено значення рядка 26 на суму 162030 грн.

За результатами планової виїзної документальної перевірки ТОВ "Рівнетеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.08.2009 року по 31.06.2010 року (акт № 1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року) зменшено суму податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 417853 грн. та від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) на суму 787107 грн. за червень 2010 року. За результатами позапланової виїзної перевірки за жовтень 2010 року (акт №7/23-300/36598008 від 11.01.2011 року) встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 229308 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 17900 грн. (рядок 23 декларації) та заниження податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 211408 грн. (рядок 27 декларації). Враховуючи матеріали попередніх перевірок, у платника відсутній залишок від'ємного значення в сумі 17900 грн. за лютий 2010 року та 657351 грн. за жовтень 2010 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Рівнетеплоенерго", застосовуючи касовий спосіб до визначення податкових зобов'язань листопада 2010 року відповідно до п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", не застосовує його до визначення суми податкового кредиту листопада 2010 року, чим порушено п.1.11 ст.1, п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями. Також перевіркою встановлено, що позивач, застосовуючи касовий метод до визначення податкових зобов'язань січня-лютого 2011 року відповідно до п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, не застосовує його до визначення суми податкового кредиту січня-лютого 2011 року, чим порушено вимоги п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

ТОВ "Рівнетеплоенерго" надає послуги для населення, бюджетних установ, по яких визначає податкові зобов'язання за касовим способом (ПДВ в загальній сумі 1246366 грн. включено ТОВ "Рівнетеплоенерго" до податкових зобов'язань листопада 2010 року за касовим способом відповідно до п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість», ПДВ в загальній сумі 1589671,89 грн. включено до податкових зобов'язань січня 2011 року та в загальній сумі 2332051,52 грн. включено до податкових зобов'язань лютого 2011 року відповідно до вимог п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України).

На порушення п.1.11 ст. 1, п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість» та п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ "Рівнетеплоенерго" сформовано податковий кредит листопада-грудня 2010 року, січня-лютого 2011 року при отриманні податкових накладних від постачальника ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг; всього не оплаченого податкового кредиту в листопаді 2010 р. 773609 грн., січні 2011 року - 1523523 грн., лютому 2011 року 522259 грн.

Відсоток податкових зобов'язань, нарахованих платником за касовим методом становить: в листопаді 2010 року - 88,27% від загальної суми податкових зобов'язань за цей період, в січні 2011 року - 85,9%, в лютому 2011 року - 90% від суми податкових зобов'язань за цей період. Відповідно до податкового кредиту по касовому методу немає можливості віднести у відсотковому відношенні неоплачений кредит: за листопад 2010 року в сумі 682865 грн. (ПК неоплачений 773609 грн.х 88,27% = 682865 грн.), за січень 2011 року - в сумі 1308706 грн. (ПК неоплачений 1523523 грн. х 85,9% = 1308706 грн.), за лютий 2011 року - в сумі 470033 грн. (ПК неоплачений 522259 грн. х 90% = 470033 грн.).

Відтак, з врахуванням результатів перевірок, відображених в актах перевірки від 09.12.2010 року №2015/23-300/36598008 та від 11.01.2011 року №7/23-100/36598008, вважає, що позивачем порушено п.1.11 ст.1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7, п.11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.187.10 ст. 187, п.198.3 ст.198, п.200.2, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту: за листопад 2010 року на суму 682865 грн., за січень 2011 року на суму 1308706 грн., за лютий 2011 року на суму 470033 грн. та занижено податок на додану вартість за листопад 2010 року на суму 320774 грн., за січень 2011 року на суму 708025 грн. та за лютий 2011 року на суму 537939 грн.

Крім того, відповідач в запереченнях зазначив, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 166600,75 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Стікс Оіл" (іпн: 328546326576 ДП1 у Святошинському районі м. Київ). Оскільки, контрагентом - постачальником не подано податкових декларацій по ПДВ або ж подано податкові декларації по ПДВ з нульовими показниками у відповідних періодах - неможливо підтвердити формування податкових зобовязань контрагентом - постачальником за відповідні періоди по взаєморозрахунках із ТОВ «Рівнетеплоенерго», а також, неможливо підтвердити придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Рівнетеплоенерго». З таких підстав, податкові повідомлення-рішення від 21.04.2011 року №0000212344, №0000222344, №0000232344 відповідач вважає правомірними, в задоволенні позовних вимог просив відмовити за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» (далі, - ТОВ «Рівнетеплоенерго») 07.08.2009 року зареєстроване юридичною особою виконавчим комітетом Рівненської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.179 т.1). Як платник податків ТОВ «Рівнетеплоенерго» взяте на облік в Державній податковій інспекції в м. Рівне 10.08.2009 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.177 т.1). Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100239760 (серії НБ №134295) від 12.08.2009 р. (а.с.178 т.1).

З матеріалів справи вбачається, що в період з 05.04.2011 року по 11.04.2011 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне (далі по тексту, - ДПІ в м. Рівне) було проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», код за ЄДРПОУ 36598008, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, задекларованого у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів: за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період жовтень 2010 року, за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період жовтень, листопад 2010 року, за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період - лютий, жовтень, листопад 2010 року; за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період січень 2011 року.

За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт від 12.04.2011 року за № 417/23-300/36598008 (а.с. 19-36 т.1).

З висновків акта перевірки вбачається, що за результатами її проведення було встановлено порушення п. 1.11 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями та п.187.10 ст.187, п.198.3 ст.198, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Рівнетеплоенерго" завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 р. на 152132 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 320774 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року на 620537 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на 116366 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 708025 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на 537346 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 537939 грн. (рядок 27) та завищено значення рядка 26 на суму 162030 грн.

На підставі акта перевірки від 12.04.2011 року за № 417/23-300/36598008 Державною податковою інспекцією у м. Рівне прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» за №0000212344 від 21.04.2011 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 162030 грн., з яких 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.49 т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» за №0000222344 від 21.04.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за деклараціями за листопад 2010 року лютий 2011 року в розмірі 1426381 грн., з яких 2,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.51 т.1);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000232344 від 21.04.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1646933,50 грн., з яких 1566738 грн. основний борг та 80195,50 грн. штрафні (фінансові) санкції. (а.с.53 т.1).

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню форми «В4» за №0000212344 від 21.04.2011 р., яким ТОВ «Рівнетеплоенерго» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року у розмірі 162031 грн., з яких 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, дане податкове повідомлення-рішення базується на висновках податкового органу про встановлення перевіркою порушень ТОВ «Рівнетеплоенерго» вимог п. 198.3 ст. 198, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що полягає у безпідставному віднесенні позивачем до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 166600,75 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Стік Оіл», в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 162030 гривень.

Актом перевірки від 12.04.2011 року констатовано, що згідно з даними автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено завищення податкового кредиту ТОВ «Рівнетеплоенерго» по контрагенту ТОВ «Стікс Оіл» (іпн. 328546326576, ДПІ у Святошинському районі м. Київ) на суму 999604,5 грн. в т.ч. ПДВ 166600,75 грн. за січень 2011 року. Дану суму ПДВ віднесено ТОВ «Рівнетеплоенерго» до складу податкового кредиту січня 2011 р. відповідно до отриманих від постачальника податкових накладних. За даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що ТОВ "Стікс Оіл" не задекларовано податкові зобов'язання по даній операції, а саме подана за січень 2011 року декларація визнана недійсною, оскільки відсутні додатки до декларації, а сама декларація подана з прочерками. До ДПІ у Святошинському районі м. Києва надіслано запит на проведення зустрічної перевірки ТОВ "Стікс Оіл", однак на момент підписання акта перевірки відповідь до ДПІ у м. Рівне не надходила.

Оскільки, контрагентами - постачальниками не подано податкових декларацій по ПДВ або ж подано податкові декларації по ПДВ з нульовими показниками у відповідних періодах - неможливо підтвердити формування податкових зобов'язань, контрагентами - постачальниками за відповідні періоди по взаєморозрахунках із ТОВ «Рівнетеплоенерго», а також, неможливо підтвердити придбання товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Рівнетеплоенерго».

Фактично висновки податкового органу, які лягли в основу спірного податкового повідомлення-рішення базуються виключно на даних автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та ґрунтуються на порушеннях позивачем п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі по тексту, - ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою , встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 14.1.191 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також: постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаний пункт надає виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку, надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно ж до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення суми податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.1.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судом встановлено, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що 22.03.2010 року між ТОВ «Рівнетеплоенерго» (Замовник) та ТОВ «Стік-Оіл» (Виконавець) було укладено договір №1/22/03/10 (а.с.149-151 т.1), згідно з умовами якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобовязання по виконанню режимно-налагоджувальних робіт котлоагрегатів на котельних Замовника. В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії первинних документів, а саме: податкових накладних (а.с.152-153 т.1), актів здачі-приймання робіт (а.с.5-6 т.2), платіжних доручень за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року (а.с.237-250 т.1, а.с.1-4 т.2).

Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначеного договору, оскільки вказаний правочин укладено належним чином зареєстрованими юридичними особами, його предмет, зміст прав і обовязків сторін не суперечить закону. Текст договору засвідчено печатками субєктів господарювання, які є його сторонами. Податкові накладні №3 від 27.01.2011 р. на загальну суму ПДВ -142660,95 грн. та №6 від 31.01.2011 р. на загальну суму ПДВ 143638,80 грн. (а.с.151-152 т.1), надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Стік-Оіл», за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства і є належними підставами для формування податкового кредиту з ПДВ.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження нечинності зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в первинних документах фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів чи послуг, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю позивача.

Суд критично оцінює доводи відповідача про неможливість підтвердження використання ТОВ «Рівнетеплоенерго» у власній господарській діяльності товарів (послуг), отриманих від ТОВ «Стік-Оіл», оскільки з наявних в матеріалах справи та досліджених судом довідки статистики з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.180 т.1) та Статуту ТОВ «Рівнетеплоенерго» (а.с.165-176 т.1) вбачається, що видами діяльності позивача є: централізоване водопостачання та водовідведення; виробництво, збирання та розподілення пари та гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей; виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії; постачання пари та гарячої води. А відтак, отримання ТОВ «Рівнетеплоенерго» режимно-налагоджувальних робіт котлоагрегатів на котельнях по вул. Соборній, 225К, вул. Київській, 6 А, вул. Київській, 60Б, вул. Дворецькій, 108-д, вул. Березовського, 20, що в м. Рівне, повязане з господарською діяльністю позивача, основним видом діяльності якого, зокрема, є постачання пари та гарячої води.

Одночасно суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за вказаним договором, укладеним між ТОВ "Рівнетеплоенерго" з одного боку та ТОВ «Стік Оіл» з іншого, відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Напроти, з виявлених судом доказів, а саме: витребуваної ухвалою суду від 03.06.2011 р. (а.с.153-154 т.2) у ТОВ «Стік-Оіл» копії податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року з відміткою про її отримання 18.02.2011 року ДПІ в Святошинському районі м. Києва, вбачається, що у додатку №5 розділі 1 «Податкові зобовязання» ТОВ «Стік-Оіл» належним чином відобразило за наслідками господарських операцій з позивачем зобовязання з ПДВ в сумі 166600,75 грн.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Наявність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, встановлено матеріалами справи, а будь-які обставини, які б засвідчували факт недобросовісності самого платника, відсутні.

Судом встановлено достовірність підтвердження фактичності здійснення позивачем господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його сум, а отже і правомірність віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за наслідками господарських операцій з ТОВ «Стік-Оіл».

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо безтоварності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки послуг позивачу.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми відємного значення з податку на додану вартість згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0000212344 від 21.04.2011 року, яким ТОВ «Рівнетеплоенерго» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 162031 грн., в тому числі 162030 грн. - основного платежу та 1 грн. - штрафних санкцій, слід задовольнити.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції в м. Рівне форми «В1» за №0000222344 від 21.04.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за деклараціями за листопад 2010 року лютий 2011 року в розмірі 1426381 грн., з яких 2,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.51 т.1) та форми «Р» за № 0000232344 від 21.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1646933,50 грн., з яких 1566738 грн. основний борг та 80195,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, суд виходив з наступного.

Вказані податкові повідомлення-рішення базуються на висновках податкового органу про порушення позивачем п. 1.11 ст. 1, п.п. 7.7.2 «а» п. 7.7 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.187.10 ст. 187, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті яких ТОВ «Рівнетеплоенерго» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 р. на 152132 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 320774 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2010 року на 620537 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на 116366 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 708025 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 року на 537346 грн. та занижено суму, що підлягає до сплати в бюджет на суму 537939 грн. (рядок 27) та завищено значення рядка 26 на суму 162030 грн.

В частині зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за деклараціями листопада 2010 року-лютого 2011 року на загальну суму 1426383 грн., з яких 2 грн.- штрафні санкції, суд враховує таке.

Судом встановлено, що згідно з поданою ТОВ «Рівнетеплоенерго» до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за листопад 2010 року з врахуванням уточнюючого розрахунку від 24.01.2011 року (а.с.71-74 т.1) та від 25.02.2011 р. (а.с.83-86 т.1) платником задекларовано податкового кредиту 1774103 грн. (ряд.17); відємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту становить 362091 грн. (ряд.18.2); сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (ряд.25.2) складає 152132 грн. (а.с.99-111 т.1).

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 675251 грн.;

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 152132 грн.;

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 152132 грн.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах: лютий 2010 року в сумі 17900 грн.; жовтень 2010р в сумі 152132 грн. (а.с.85 т.1).

Згідно з поданою ТОВ "Рівнетеплоенерго" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010р. (вх. від 19.01.2011р. №9006343079) (а.с.112-123 т.1) з врахуванням уточнюючого розрахунку від 25.02.2011 року №9000736742 (а.с.79-82 т.1) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 620537 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 694334 гри.

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 620537 гри.

- сума що підлягає відшкодуванню, становить 620537 грн.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до податкового кредиту наступною податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, що виникли в таких звітних періодах: лютий 2010 року в сумі 17900 гри.; жовтень 2010 р. в сумі 505219 грн.; листопад 2010 року в сумі 171215 грн.(а.с.81 т.1).

Згідно з поданою ТОВ "Рівнетеплоенерго" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за січень 2011р.(вх. від 18.02.2011 р. №9000566127) (а.с.55-66 т.1) з врахуванням уточнюючого розрахунку від 25.02.2011 року №9000736742 (а.с.75-78 т.1) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 116366 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає і до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 116366 грн.

- частина задишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 116366 грн.

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 116366 грн.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларацій ПДВ) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах: лютий 2010 року в сумі 17900 грн.; жовтень 2010р в сумі 41892 грн.; листопад 2010 року в сумі 56574 грн. (а.с.77 т.1).

Згідно з поданою ТОВ "Рівнетеплоенерго" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за лютий 2011р. (вх. від №900120575) (а.с.87-98 т.1) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 537346 грн.

Згідно з даними розрахунку суми бюджетного відшкодування:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 699376 грн.

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 537346 грн.

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 537346 грн.

Відповідно до довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах: січень 2011 року в сумі 699376 грн. (а.с.92 т.1).

В розділі 3 акту позапланової перевірки зазначено, що вказаний платником податків період виникнення від'ємного значення (лютий 2010 року) було перевірено в ході проведення планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.08.2009 року по 31.06.2010 року (акт № 1310/23-300/36598008 від 06.09.2010 року), за результатами якої зменшено суму податкового кредиту за лютий 2010 року на суму 417853 грн. та від'ємне значення податку на додану вартість (рядок 26 Декларації) на суму 787107 грн. за червень 2010 року. В ході проведення позапланової виїзної перевірки за жовтень 2010 року (акт№7/23-300/36598008 від 11.01.2011 р.), за результатами якої встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань і сумою податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 657352 грн. (рядок 18.2 декларації), заниження позитивного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 229308 грн., що призвело до завищення залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 17900 грн. (ряд.23 декларації) та заниження податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 211408 грн. (рядок 27 декларації).

Перевіркою достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2010 року-лютий 2011 року, з покликанням на попередні акти перевірок від 06.09.2010 р. та 11.01.2011 року (а.с.7-36 т.2, а.с.84-90 т.2) відповідач зазначає, що у листопаді 2010 року в позивача відсутній залишок від'ємного значення в сумі 17900 грн. та 657351 грн. за жовтень 2010 року, в грудні 2010 року -. відсутній залишок відємного значення в сумі 17900 гр. за лютий 2010 року та 505219 грн. за жовтень 2010 року, в січні 2011 року - відсутній залишок відємного значення в сумі 17900 грн. за лютий 2010 року та 41892 грн. за жовтень 2010 року, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2011 р. на суму 537346 грн. та занижено позитивне значення на суму 470033 грн. (рядок 18.1.) та занижено суму що підлягає до сплати в бюджет на суму 537939 грн.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 10.08.2010 року по 30.08.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Рівнетеплоенерго" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.08.2009 року по 31.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 06.09.2010 року за № 1310/23-100/31994540 (а.с.7-36 т.1).

Відповідно до висновків акту планової перевірки, встановлено, зокрема, порушення п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті зменшено значення рядка 26 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 787107 грн. та донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59154грн., в тому числі: листопад 2009 року в сумі 33375 грн.; грудень 2009 року в сумі 14364 грн.; червень 2010 року в сумі 11415 грн.

На підставі даного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0002902342/0 від 10.09.2010 року(а.с.44 т.2), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88731,00 грн., в тому числі за основним платежем 59154,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 29577,00 грн.

Представник позивача вказує, що на зменшення рядка 26 декларації по ПДВ рішення не приймалося у звязку з тим, що не було передбачено форми такого рішення.

Судом також встановлено, матеріалами справи підтверджується, що у період з 29.12.2010 р. по 05.01.2011 р. ДПІ в м. Рівне було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Рівнетеплоенерго» з питань правомірності нарахування податкових зобов 'язань та податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010р., про що було складено акт від 11.01.2011 р. за №7/23-100/36598008.

Відповідно до висновків акта перевірки №7/23-100/36598008 від 11.01.2011 р. встановлено порушення п. 1.11 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Рівнетеплоенерго» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 657352 грн., занижене позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні 2010 року на суму 229308 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 17900 грн. (рядок 23 Декларації) та занижено податку на додану вартість за жовтень 2010року на суму 211408 грн. (рядок 27 Декларації).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення за №0000182342 від 21.01.2011 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 657352 грн. та 17900 грн. і визначено штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість за нормами Податкового кодексу на загальну суму 168813 грн. (164338 + 4475) та за №0000172542 від 21.01.2011 року, яким ТОВ «Рівнетеплоенерго» донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 264262грн., в тому числі за основним платежем - 211408,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями -52852,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0002902342/0 від 10.09.2010 року, №0000182342 та №0000172542 від 21.01.2011 р. були оскаржені позивачем до Рівненського окружного адміністративного суду в 10-денний строк, передбачений п.5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі, - Закон №2181) та ст. 56 Податкового кодексу України (а.с. 45-50 т.2, а.с.104-110 т.2) .

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2010 року по справі № 2а-4583/10/1770 позовні вимоги ТОВ «Рівнетеплоенерго» було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДШ у м. Рівне № 0002902342/0 від 10.09.2010 року (а.с.47-50 т.2).

За даними системи КП ДАС Рівненського окружного адміністративного суду, постанова суду від 02.11.2010 року в справі № 2а-4583/10/1770 законної сили не набрала.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 року по справі №2а/1770/546/2011, позов ТОВ «Рівнетеплоенерго» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Рівне №0000182342 та №0000172542 від 21.01.2011 р. На час проведення позапланової перевірки (акт від 12.04.2011 року) вказана постанова суду законної сили не набрала.

Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Норму аналогічного змісту містить і Податковий кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до п. 56.18 ст.56 якого при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, відповідач при проведенні позапланової перевірки (Акт перевірки від 12.04.2011 р.) не мав правових підстав при розрахунку грошових зобовязань, покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення, враховувати висновки попередніх актів перевірки, оскільки такі висновки та відповідні податкові зобов'язання не були узгодженими, а отже такими, що не відображалися по особовому рахунку платника податків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що неузгодженість податкових зобовязань з податку на додану вартість (в тому числі зменшення розмірів відємного значення суми ПДВ), визначених позивачу за актами перевірок від 06.09.2010 р. та від 11.01.2011 р., виключає правомірність обґрунтування висновків акта позапланової перевірки від 12.04.2011 року з покликанням на матеріали попередніх перевірок, до набрання законної сили судовими рішеннями у справах, предметом розгляду яких є такі податкові зобовязання

Одночасно при вирішенні спору в цій частині суд бере до уваги, що згідно з ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2011 року (а.с.195-198 т.2) постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 22.03.2011 року по справі №2а/1770/546/2011, якою визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Рівне №0000182342 та №0000172542 від 21.01.2011 р., набрала законної сили.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо відсутності в ТОВ «Рівнетеплоенерго» з листопада 2010 року від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 657352 грн. (за жовтень 2010 року) та 17900 грн. (за лютий 2010 року), а відтак й про неправомірність податкового повідомлення-рішення № 0000222344 від 21.04.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за листопад 2010 року-лютий 2011 року в розмірі 1426383 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0000232344 від 21.04.2011 року, яким ТОВ Рівнетеплоенерго» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 1646933,50 грн., з яких 1566738 грн. основний платіж та 80195,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, суд виходив з наступного.

Актом перевірки від 12.04.2011 року констатовано, що перевіркою правильності визначення податкових зобовязань за листопад 2010 року (р.3.1.1 акту позапланової перевірки) встановлено, що на формування показників, відображених в рядках 1-9 Декларації за листопад 2010 року, вплинуло здійснення операцій ТОВ «Рівнетеплоенерго» з надання послуг постачання пару і гарячої води, надання інших робіт (послуг).

У звітному періоді товариством отримано кошти за послуги теплопостачання від населення (ПДВ в сумі 446750,31 грн.), від відомчого житла (ПДВ в сумі 35393,54 грн.), від бюджетних організацій (ПДВ в сумі 670080,73 грн.), від обслуговування внутрішніх будинкових систем (ПДВ в сумі 20436,89 грн.), пільги, субсидії (ПДВ в сумі 73704,47 грн. Податок на додану вартість в загальній сумі 1246366 грн., що становить 88,27% від загальної суми податкових зобовязань, включено ТОВ "Рівнетеплоенерго" до податкових зобовязань листопада 2010 року за касовим способом відповідно до п.11.11 ст.11 Закону "Про податок на додану вартість".

Крім того, Тов. "Рівнетеплоенерго" у звітному місяці надано послуги іншим споживачам, послуги теплопостачання, послуги суборенди, послуги по видачі технічних умов, податок на додану вартість по яких в сумі 165646 грн. (що становить 11,73% від загальної суми податкових зобовязань) віднесено до податкових зобовязань у загальновстановленому порядку (по першій події).

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за листопад 2010 року (р.3.1.2 акту позапланової перевірки) встановлено, що ТОВ "Рівнетеплоенерго", застосовуючи касовий спосіб до визначення податкових зобов'язань листопада 2010 року відповідно до п. 11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", не застосовує його до визначення суми податкового кредиту листопада 2010 року, чим порушено п.1.11 ст. 1, п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями.

На порушення п.1.11 ст. 1, п.11.11 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" Тов. "Рівнетеплоенерго" до складу податкового кредиту листопада 2010 року віднесло суми податку на додану вартість за газ, отриманий від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в сумі 1394159,25 грн. Підприємством сформовано податковий кредит при отриманні або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг.

Всього неоплаченого податкового кредиту в листопаді 2010 року 773609 грн.

Відсоток податкових зобовязань нарахованих платником за касовим способом становить 88,27 % від загальної суми зобовязань листопада 2010р. Відповідно до податкового кредиту листопада 2010 р. по касовому методу немає можливості віднести у відсотковому відношенні неоплачений кредит в сумі 682865 грн. (ПК неоплачений 773609грн. х 88,27%= 682865 грн.). Таким чином, на порушення підприємством вимог п.1.11 ст.1, п. 11. 11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 ТОВ "Рівнетеплоенерго" завищено суму податкового кредиту за листопад 2010 року на суму 682865 грн.

Загальна сума податкового кредиту за даними платника становить 1774103 грн., за даними перевірки 1091238 грн.

При перевірці правильності визначення податкових зобовязань за січень 2011 року (р.3.2.1 акту позапланової перевірки) встановлено, що на формування показників, відображених в рядках 1-9 Декларації вплинуло здійснення операцій з надання послуг постачання пару і гарячої води, надання інших робіт (послуг).

У звітному періоді товариством отримано кошти за послуги теплопостачання від :

Населення в сумі 5031823,78 грн. в т. ч. ПДВ 838637,30 грн.

Відомче житло 436601,44 грн. в т.ч. ПДВ 72766,91 грн.

Бюджетних організацій 2960536,84 грн. в т.ч. ПДВ 493422,81 грн.

Обслуговування внутрішніх будинкових систем 122252,75 грн. в т. ч. 20375,46 грн.

Пільги, субсидії в сумі 986816,48 грн. в т.ч. ПДВ 20375,46 грн.

ПДВ в загальній сумі 1589671,89 грн. (що становить 85,9 % від загальної суми податкових зобовязань) включено ТОВ "Рівнетеплоенерго"до податкових зобовязань грудня 2010 р. відповідно з пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України.

Крім того, ТОВ "Рівнетеплоенерго" у звітному місяці надано послуги іншим споживачам, послуги теплопостачання, послуги суборенди, послуги по видачі технічних умов, інше на загальну суму грн., ПДВ по в сумі 260405,11 грн.. (що становить 14,1% від загальної суми податкових зобовязань) віднесено до податкових зобовязань звітного періоду у загальновстановленому порядку (по першій події).

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за січень 2011 року (р.3.2.2 акту позапланової перевірки) встановлено, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" застосовує касовий спосіб до визначення податкових зобов'язань січня 2011 року відповідно до п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

На порушення пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ТОВ "Рівнетеплоенерго" до складу податкового кредиту за січень 2011р. віднесло суми податку на додану вартість за газ, отриманий від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України в сумі 2060881,32 грн. Підприємством сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг.

Всього не оплаченого податкового кредиту в січні 2011 року 1523523 грн.

Відсоток податкових зобовязань, нарахованих платником за касовим способом становить 85,9 % від загальної суми податкових зобовязань за січень 2011р. Відповідно до податкового кредиту січня 2011 р. по касовому методу немає можливості віднести у відсотковому відношенні неоплачений кредит в сумі 1308706 грн. (ПК неоплачений 1523523 грн. х 85.9%= 1308706 грн.). Таким чином, на порушення вимог, передбачених пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України, ТОВ "Рівнетеплоенерго" завищено суму податкового кредиту за січень 2011 року на суму 1308706 грн.

Загальна сума податкового кредиту за даними платника становить 2617359 гри., за даними перевірки 1142052 грн. Розбіжність становить 1475307 грн.

При перевірці правильності визначення податкових зобовязань за лютий 2011 року (р.3.3.1 акту позапланової перевірки) встановлено, що на формування показників, відображених в рядках 1 - 9 Декларації за лютий 2011 року вплинуло здійснення операцій з надання послуг постачання пару і гарячої води, надання інших робіт (послуг).

У звітному періоді товариством отримано кошти за послуги теплопостачання від :

Населення в сумі 5265787.85 грн. в т. ч. ПДВ 877631,31 грн.

Відомче житло 470277,14 грн. в т.ч. ПДВ 78379,52 грн.

Бюджетних організацій 7762332,27 грн. в т.ч. ПДВ 1293722,05 грн.

Обслуговування внутрішніх будинкових систем 11014,34 грн. в т. ч. 18502,39 грн.

Пільги субсидії в сумі 382897,51 грн. в т.ч. ПДВ 63816,25 грн.

ПДВ в загальній сумі 2332051,52 грн. (що становить 90 % від загальної суми податкових зобов'язань) включено ТОВ "Рівнетеплоенерго" до податкових зобов'язань за лютий 2011 р. відповідно з пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України.

Крім того, ТОВ "Рівнетеплоенерго" у звітному місяці надано послуги іншим споживачам, послуги теплопостачання, послуги суборенди, послуги по видачі технічних умов, інше на загальну суму грн., ПДВ по в сумі 258938,48 грн.. (що становить 10% від загальної суми податкових зобов'язань) віднесено до податкових зобовязань звітного періоду у загальновстановленому порядку (по першій події).

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за лютий 2011 року (р.3.3.2 акту позапланової перевірки) встановлено, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" застосовує касовий спосіб до визначення податкових зобов'язань лютого 2011 року відповідно до п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України.

На порушення пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI ТОВ "Рівнетеплоенерго" до складу податкового кредиту за лютий 2011р. віднесло суми податку на додану вартість за газ, отриманий від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» в сумі 2058258,34 грн. Підприємством сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського рахунка платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг.

Всього не оплаченого податкового кредиту в лютому 2011 року 522259 грн.

Відсоток податкових зобовязань, нарахованих платником за касовим способом, становить 85,9 % від загальної суми податкових зобов'язань лютий 2011р. Відповідно до податкового кредиту лютого 2011 р. по касовому методу немає можливості віднести у відсотковому відношенні неоплачений кредит в сумі 470033 грн. (ПК неоплачений 522259 грн. х 90%= 470033 грн.). Таким чином, на порушення вимог, передбачених пунктом 187.10 статті 187 Податкового кодексу України підприємством ТОВ "Рівнетеплоенерго'" завищено суму податкового кредиту за лютий 2011 року на суму 470033 грн.

Загальна сума податкового кредиту за даними платника становить 2523084 гри., за даними перевірки 2053051 грн. Розбіжність становить 470033 грн.

Зважаючи на вказані обставини, судом встановлено, що за основу розрахунку касового методу відповідачем взято весь неоплачений податковий кредит листопада 2010, січня-лютого 2011 року, який сформований позивачем на підставі податкових накладних від різних контрагентів за різного виду отримані товари, роботи, послуги.

З перелічених вище підстав, податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем п.1.11 ст. 1, п.п 7.7.2 «а» п.7.7 ст. 7, п.11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» №І68/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями та п.187.10 ст. 187, п.200.2, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого відповідачем зменшено ТОВ "Рівнетеплоенерго" податковий кредит за листопад 2010 року в розмірі 682865 грн., за січень 2011 року в сумі 1308706 грн., за лютий 2011 року в сумі 470033 грн. та збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість за листопад 2010 року на суму 320774 грн., за січень 2011 року на суму 708025 грн. та за лютий 2011 року на суму 537939 грн. та застосовано штрафні санкції на загальну суму 80195,50 грн.

Суд з такими висновками податкового органу не погоджується з огляду на наступне.

При вирішенні адміністративного спору в цій частині суд виходить з того, що на час виникнення та існування спірних правовідносин питання нарахування, сплати до бюджету, бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом листопада-грудня 2010 року були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) (далі по тексту Закон №168/97), протягом січня-лютого 2011 року Податковим кодексом України (в редакції на час існування спірних правовідносин) (далі, - ПК України).

Відповідно до Статуту позивача (а.с.165-176 т.1) та довідки про включення позивача до ЄДРПОУ (а.с.180 т.1), основними видами діяльності позивача є виробництво, збирання та розподілення пари та гарячої води для центрального опалення, виробництва енергії та інших цілей, виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

Судом встановлено, дослідженими в судових засіданнях доказами підтверджується, що на протязі періоду, який перевірявся, ТОВ "Рівнетеплоенерго" надавало послуги з постачання теплової енергії для населення, бюджетних установ, інших споживачів (фізичні особи-підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ) та придбавало товари (послуги) в інших юридичних осіб, в тому числі природній газ в ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України».

Пунктом 11.11 статті 11 Закону № 168/97 встановлено, що тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 168/97, касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З набранням чинності Податковим кодексом України, дане питання регулюється п.187.10 ст. 187 ПК України, яким встановлено, що у разі якщо платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості (далі - ЖЕКи), датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку, а датою виникнення права на податковий кредит є дата списання коштів з банківського рахунка в оплату придбаних товарів/послуг.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Відповідно до п. 14.1.266 ст. 14 ПК України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що ними визначено перелік товарів/послуг та категорії споживачів, при здійсненні операцій з якими застосовується особливий порядок податкового обліку (касовий метод), а саме касовий метод поширюється на операції з:

- продажу фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку теплової енергії, газу природного (крім скрапленого), послуг з водопостачання, водовідведення чи послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати;

- придбання ЖЕКами товарів, послуг, які використовуються в цілях поставки комунальних послуг фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку.

Поставка зазначених у п.11.11 ст.11 Закону 168/97 та п.187.10 ст. 187 ПК України товарів (послуг) іншим категоріям споживачів чи поставка інших товарів (послуг) категоріям споживачів, визначеним у цих пунктах, здійснюються у загальному порядку (за правилом першої події).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97 визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до вимог п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 цієї ж статті встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, суд вважає, що в кожному конкретному випадку слід визначати кінцевого споживача з метою встановлення правил оподаткування господарських операцій з постачання теплової енергії, природного газу. В разі якщо, кінцевим споживачем є населення та бюджетні установи, ТОВ "Рівнетеплоенерго" при визначенні дати формування податкових зобовязань та дати формування податкового кредиту зобовязане застосовувати касовий метод, передбачений п.п. 11.11 ст. 11 Закону №168/97 та п.187.10 ст. 187 ПК України. За умови, якщо кінцевим споживачем теплової енергії є інші споживачі (приватні підприємці, юридичні особи, крім бюджетних установ) загальні правила визначення дати формування позивачем податкових зобовязань та податкового кредиту, передбачені п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (листопад-грудень 2010 року) та п.187.10 ст.187, п.198.2 ст. 198 ПК України (січень-лютий 2011 року).

Актом перевірки від 12.04.2011 року (стор.7, 11, 14 акта) констатовано, що на порушення п.1.11 ст. 1, п.11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.187.10 ст. 187 Податкового кодексу України підприємство «Рівнетеплоенерго» до складу податкового кредиту віднесло суми податку на додану вартість за газ, отриманий від ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» за листопад 2010 року в сумі 1394159,25 грн., за січень 2011 року в сумі 2060881,32 грн., за лютий 2011 року в сумі 2058258,34 грн. Підприємством сформовано податковий кредит при отриманні податкових накладних, а не по списанню коштів з банківського рахунку платника податку або наданні інших видів компенсацій вартості поставлених послуг.

Суд вважає безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.1.11 ст.1, п.11.11 ст.11 Закону №168/97 та п.187.10 ст.187 ПК України при формуванні податкового кредиту по операціях з придбання природного газу в ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», оскільки такі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з огляду на наступне.

Судом встановлено, зібраними в матеріалах справи доказами підтверджується (а.с.165-180 т.1), що ТОВ «Рівнетеплоенерго» є юридичною особою приватного права, а тому не належить до тієї категорії споживачів, перелік яких визначено в п.11.11 ст. 11 Закону №168/97 та п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України. Оскільки позивач є юридичною особою приватного права, а не фізичною особою чи то бюджетною установою, в розумінні зазначених вище норм Закону 168/97 та ПК України, то застосування касового методу при формуванні податкового кредиту при поставці ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» природного газу позивачу неправомірне.

З акта перевірки (стор.7, 11, 14 акта) вбачається, що для розрахунку касового методу відповідачем було взято весь неоплачений податковий кредит листопада 2010 року, січня та лютого 2011 року, а не лише неоплачений податковий кредит по господарським взаємовідносинам з ДК «Газ України».

Виходячи з порядку визначення податкового кредиту, наведеного в п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 та п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит визначається за кожною окремою господарською операцією (поставкою).

Тобто, продаж теплової енергії споживачам та придбання ТОВ «Рівнетеплоенерго» газу природного у ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» є окремими господарськими операціями. В свою чергу, процес формування податкових зобов'язань та податкового кредиту має відбуватися в межах однієї господарської операції, а не в межах двох чи більше господарських операцій.

Відтак, податковий кредит повинен визначатися за кожною окремою господарською операцією, а не в сукупності з податковими зобов'язаннями позивача за іншими операціями, які складають предмет поставки теплової енергії.

В спірному випадку придбання позивачем у постачальника природного газу є окремою господарською операцією, під час якої одночасно формуються податкові зобов'язання у постачальника та податковий кредит у позивача на підставі саме норм загального застосування.

Окрім того, як підтверджується дослідженими судом доказами, що наявні в матеріалах справи, при розрахунках податкового кредиту позивача за касовим методом відповідачем було використано відсоткове визначення податкового кредиту (у листопаді 2010 року 11,73%, у січні 2011 року 14,1%, у лютому 2011 року - 10%) від відсоткового значення податкових зобов'язань позивача.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Встановлення будь-якого процентного співвідношення в податковому зобов'язанні та використання його при розрахунку суми податкового кредиту ні Закон України "Про податок на додану вартість", ні Податковий кодекс України не передбачають.

Враховуючи викладене, суд вважає, що внаслідок неправильного застосування відповідачем п. 1.11 ст.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п. 11.11 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість", ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 56, ст.187, ст. 198 ПК України, п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , ДПІ в м.Рівне безпідставно зменшено позивачу суми податкового кредиту, від'ємного значення з податку на додану вартість та бюджетного відшкодування з ПДВ в рахунок податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів і як наслідок незаконно нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1566738,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 80195,50 грн.

З огляду на вказані вище норми закону, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення ТОВ «Рівнетеплоенерго» порушення п.1.11 ст.1, п.7.7.2 «а» ст. 7, п.11.11 ст.11 Закону №168/97 та п.187.10 ст.187, п.198.3 ст.198, п.200.4, п.200.2 ст.200 ПК України, а відтак, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.04.2011 року за №0000232344 є протиправним і таким, що прийняте не на підставі та в спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Враховуючи приписи ст. 8 Конституції України та ч. 2 ст. 11 КАС України, суд приходить до висновку, що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд може вийти за межі позовних вимог шляхом постановлення судового рішення про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000212344, №0000222344, № 0000232344 від 21.04.2011 року.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 26.07.2010 №0002442342/0 та №0002452342/0.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне: форми "В4" за №0000212344 від 21.04.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 162031 грн., з яких 1 грн. - штрафні (фінансові санкції), форми "В1" за №0000222344 від 21.04.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з листопада 2010 р. по лютий 2011 року на загальну суму 1426383 грн., з яких 2 грн. - штрафних (фінансових) санкцій та форми "Р" за № 0000232344 від 21.04.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1646933,50 грн., з яких 1566738 грн. - основного платежу та 80195,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Ткачук Н.С.

Постанова складена в повному обсязі 31.01.2012 року