Постанова № 21800454, 18.01.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Вступна та резолютивна частини

18.01.2012 р.                                                                                 Справа № 2а-6275/11/1470

          Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві, проскасування податкових повідомлень рішень №0000350040 від 12.08.11р., №0000360040 від 12.08.11р., Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України. суд, П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000350040 від 12.08.2011 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора"штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020,00 гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000360040 від 12.08.2011 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1825255,80 гривень.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов

Миколаївський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2012 року Справа № 2а –6275/11/1470

м. Миколаїв

15:13

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Дворник Г.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора»,

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві,

про скасування податкових повідомлень-рішень №0000350040 від 12.08.2011 року, №0000360040 від 12.08.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Сандора»" (надалі –Позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві (надалі –Відповідач), про скасування податкових повідомленнь-рішеннь СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві №0000350040 від 12.08.2011 року - щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на підставі п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995 року, на суму 1020,00 грн.; та №0000360040 від 12.08.2011 року –щодо застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на підставі п.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у редакції Указу Президента України №491/99 від 11.05.1999 року, на суму 1825 255,80 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказав, що податкові повідомлення-рішення №0000350040 від 12.08.2011 року, та №0000360040 від 12.08.2011 року винесено Відповідачем безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства України, а тому вони підлягають скасуванню.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому проти адміністративного позову заперечував, вказавши, що оскаржені податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими та просив суд відмовити задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

20 липня 2011 року працівниками ДПА у Харківській області проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

За результатами вказаної перевірки ДПА у Харківській області було складено акт перевірки №4335/20/40/23/22430008 від 20.07.2011 року в якому зазначено порушення позивачем п.1., 9. ст.3 ЗУ №265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування РРО в сфері торгівлі та послуг»та п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем були прийнято податкові повідомлення-рішення №0000350040 від 12.08.2011 року, та №0000360040 від 12.08.2011 року.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення №0000350040 від 12.08.2011 року, яким до Позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1020,00 грн., прийнято Відповідачем на підставі п.4. ст.17 Закону №265/95-ВР, яким передбачено відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до акту перевірки, ДПА у Харківській області встановлено факт не роздрукування Позивачем фіскальних звітних чеків (Z - звітів) за 02.03.2011 року, 16.03.2011 року, 25.05.2011 року.

Згідно з п.9. ст.3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів, зобов’язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. При цьому, згідно ч.1 ст.13 Закону України №265/95-ВР, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199 (надалі –Вимоги № 199). Відповідно до примітки 1 Вимог № 199, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. Згідно п.2 Вимог № 199, зміна –це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

Як встановлено судом, фіскальні чеки за 02.03.2011 року, 16.03.2011 року, 25.05.2011 роуку були насправді надруковані Позивачем, та наявні в книзі обліку розрахункових операцій Позивача. При цьому, фіскальний чек (Z-звіт) за касову зміну 02.03.2011 року надрукований Позивачем 03.03.11 року о 01:13 годин; фіскальний чек (Z-звіт) за касову зміну 16.03.2011 року надрукований Позивачем 17.03.2011 року о 00:39 годин; фіскальний чек (Z-звіт) за зміну 25.05.2011 року надрукований Позивачем 26.05.2011 року о 00:49 годин.

Як зазначено Позивачем, робота каси в м.Харкові проводиться починаючи з 14-00 годин до 01-30 годин, що визначено розпорядженням головного бухгалтера ТОВ «Сандора»№3/1 від 01.01.2011 оку.

Зазначені фіскальні чеки за відповідні касові зміни надруковані Позивачем до закінчення робочої зміни в касі, при цьому тривалість робочої зміни не перевищувала 24 годин, що відповідає встановленим Вимогами № 199 правилам щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року №199.

Зазначені обставини об’єктивно підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами –книгою обліку розрахункових операцій Позивача, контрольною стрічкою РРО, розпорядженням головного бухгалтера ТОВ «Сандора»№3/1 від 01.01.2011 року.

Таким чином, Позивачем не було порушено 24-годинного терміну друку фіскального звітного чека за зміну, тобто не допущено порушення п.9. ст.3 Закону №265/95-ВР. Фіскальні чеки (Z-звіти) за зміни 02.03.2011 року, 16.03.2011 року, та 25.05.2011 року Позивачем роздруковані та зберігаються в книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, підстави для застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій за п.4. ст.17 Закону №265/95-ВР відсутні, а податкове повідомлення-рішення №0000350040 від 12.08.2011 року підлягає скасуванню.

Податкове повідомлення-рішення №0000360040 від 12.08.2011 року, за яким до Позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 1825 255,80 грн., прийнято Відповідачем на підставі п.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 р. № 436/95 (надалі –Указ Президента №436/95). В складеному ДПА у Харківській області акті перевірки визначено, що під час перевірки встановлено не оприбуткування готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій в сумі 365051,16 грн., чим Позивачем порушено п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 (надалі –Положення №637). Пункт 1 Указу Президента №436/95 передбачає санкцію за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Розглядаючи питання щодо правомірності накладення санкції на Позивача за податковим повідомленням-рішенням №0000360040 від 12.08.2011 року, суд зазначає на таке.

Згідно ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАСУ), обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Зважаючи, що згідно ст.86 Податкового Кодексу України, результати перевірок податкової служби, в разі виявлення порушень законодавства, оформлюються актами перевірок, а також той факт, що саме актом перевірки Відповідач обґрунтовує оскаржене повідомлення-рішення, суд вважає, що наявність порушень законодавства в діяльності Позивача має доводитись описом виявлених порушень в акті перевірки.

Складений ДПА в Харківській області акт перевірки №4335/20/40/23/22430008 від 20.07.2011 року не містить опису порушення, в чому саме фактично виявилось неоприбуткування готівкових коштів Позивачем. Зміст акту перевірки з цього питання лише зводиться до твердження про неоприбуткування готівкових коштів в КОРО №1401002114 у сумі 365051,16 грн. на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів). При цьому, в акті перевірки не визначено, які саме обставини ДПА в Харківській області розцінює як не оприбуткування грошових коштів; період коли вчинене таке порушення; відсутні посилання на будь-які докази, первинні або розрахункові документи, що доводять здійснення порушення. Зважаючи на вимоги ч.4 ст.70 КАСУ, такі недоліки акту не можуть бути усунути шляхом дослідження інших доказів, оскільки саме акт перевірки №4335/20/40/23/22430008 від 20.07.2011 року визначений в податковому повідомленні-рішенні №0000360040 від 12.08.2011 року як підстава його винесення.

Натомість, Позивач стверджує, що ним оприбутковані всі грошові кошти, посилаючись на те, що згідно п.1 ст.9 Закону України №265/95-ВР, він має право проводити розрахункові операції без застосування РРО щодо продукції власного виробництва, з оформленням таких розрахунків прибутковими та видатковими касовими ордерами. Позивач застосовує реєстратор розрахункових операцій лише для приймання готівки за товари, які не є продукцію його власного виробництва, а всі грошові кошти, що отримані з оформленням розрахунків через РРО, крім обліку в книзі обліку розрахункових операцій, наприкінці касової зміни в будь-якому випадку оприбутковуються також в касовій книзі підприємства.

Відповідно до п. 2.6. Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Судом досліджено касову книгу Позивача за період, в який, на твердження представника Відповідача в судовому засіданні, Позивачем не було внесено запис к КОРО щодо фактично роздрукованих ним Z-звітів, які зберігаються в КОРО. Судом встановлений факт оприбуткування отриманих через РРО грошових коштів в касової книзі підприємства, що свідчить про виконання Позивачем вимог п.2.6 Положення № 637 та відсутності в нього наміру ухилитись від оподаткування таких грошових коштів.

Крім того, виручка отримана позивачем, була здана до його обслуговуючого банку, що підтверджується виданою квитанцією банку, тобто позивачем було дотримано порядок ведення касових операцій, передбачений Положенням № 637.

Згідно до ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В зв’язку з викладеними обставинами, суд вважає, що Відповідачем не доведена наявність порушення Позивачем вимог п.2.6 Положення № 637 у вигляді неоприбуткування готівкових грошових коштів, що є підставою для застосування санкції згідно п.1. Указу Президента №436/95.

За таких обставин позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України. суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000350040 від 12.08.2011 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Сандора» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1020,00 гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві №0000360040 від 12.08.2011 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1825255,80 гривень.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 3 гривень 40 копійок.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена

у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України

та підписана суддею 23.01.2012 року.

Суддя І.А. Устинов