Постанова № 21800292, 27.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2012 р. Справа №2а-15774/11/0170/1 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Веретеннікової Ю.В., за участю представника позивача Ібраїмова М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехторг"про стягнення 4525,14 гривень, ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулася з позовом Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в АР Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехторг" про стягнення за рахунок коштів у банках, обслуговуючих такого платника податків, податкового боргу з платежу 14010100, на рахунок 31116029700022, банк отримувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь ОКПО:34740976 МФО 824026.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.01.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.01.2012 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та пояснив, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехторг" перебуває на обліку в Красноперекопськой обєднаной ДПІ в АР Крим з 08.04.2010 року і зареєстроване як платник податку на додану вартість та згідно Конституції України та Податкового кодексу України зобовязаний його сплачувати у порядку та строки, передбачені законом.

Представник позивача зазначив, що відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 4525,14 гривень по сплаті податку на додану вартість, у тому числі за основним боргом - 3650,29 гривень,за штрафними санкціями 797,37 гривень, пеня 77,48 гривень.

Представник позивача пояснив, що на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 01.02.2011 року № 5 керівником Армянського відділення Красноперекопської ОДПІ Вовк С.В. про стягнення загальної суми податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобовязаннями станом на 01 лютого 2011 року в розмірі 3248,00 гривень. Відповідач корінець податкової вимоги отримав, про що свідчить поштове повідомлення.

Представник позивача додатково пояснив, що сума податкового боргу з ПДВ складає 4525,14 гривень, яка на день розгляду справи відповідачем не погашена.

У судове засідання представник відповідача не зявився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов, будьякі докази до суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція у відносинах з відповідачем, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехторг" являється юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Армянської міської ради АРК з ідентифікаційним кодом юридичної особи 36839063, внесене до єдиного державного реєстру юридичних осіб, що підтверджується Довідкою АБ № 189401 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 27.12.2011 року № 265/29-0 Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехторг" взяте на облік в органах державної податкової служби 12.04.2010 року за № 5195.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехторг" являється субєктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом встановлено, ТОВ “Автотехторг” є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100292575 від 20.05.2010 року.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із п.203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначеному у поданій ним декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України для подання податкових декларацій.

Судом встановлено, що ТОВ “Агротехторг” на виконання статті 203 ПК України були надані декларації з податку на додану вартість за квітень-вересень 2011 року на загальну суму 13246 гривень, у тому числі:

-декларація за квітень 2011 року від 16.05.11 року на суму податку на додану вартість в розмірі 8181,00 гривень;

-декларація за травень 2011 року від 16.06.11 року на суму податку на додану вартість в розмірі 1387,00 гривень;

-декларація за червень 2011 року від 14.07.11 року на суму податку на додану вартість в розмірі 272,00 гривень;

-декларація за липень 2011 року від 19.08.11 року на суму податку на додану вартість в розмірі 395,00 гривень;

-декларація за серпень 2011 року від 12.09.11 року на суму податку на додану вартість в розмірі 1692,00 гривень;

-декларація за вересень 2011 року від 20.10.2011 року на суму податку на додану вартість в розмірі 1319,00 гривень.

Згідно розрахунку позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем частково сума податкового зобовязання була погашена в розмірі 9595,71 гривень, у тому числі:

-за квітень 2011 року - в розмірі 8181,00 гривень;

-за травень 2011 року - в розмірі 1387,00 гривень;

-за квітень 2011 року - в розмірі 27,21 гривень;

Отже, позивач зазначає, що сума податкового боргу за деклараціями за квітень-вересень 2011 року станом на час розгляду справи складає 3650,29 гривень.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пукнтом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що Красноперекопською ОДПІ АР Крим було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість, про результати якої складений акт № 1508/15-2/36839063 від 07.11.2011 року.

Даною перевіркою встановлено несвоєчасну сплату погодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 3986,84 гривень, строк затримки склав від 31 до 123 днів.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачу нараховані штрафні санкції та Красноперекопською ОДПІ АР Крим 07 листопада 2011 року було винесено податкове повідомленнярішення № 0000311520 на суму 797,37 гривень.

Відповідно до п. 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 57.3. статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно розрахунку позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем сума податкового зобовязання в розмірі 797,37 гривень, визначена податковим повідомленнямрішенням № 0000311520, відповідачем не була погашена.

Відповідно до статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Судом встановлено, що за несвоєчасну сплату податкових зобовязань з податку на додану вартість позивачем нараховано ТОВ «Автотехторг» пеню з 30.062011 року в розмірі гривень.

Згідно розрахунку позовних вимог вбачається, що нарахована пеня в розмірі 95,93 гривень, відповідачем частково погашена в розмірі 18,45 гривень. Залишок заборгованості з пені складає 77,48 гривень

З розшифровки податкового боргу ТОВ «Автотехторг» станом на 23.11.2011 року вбачається, що загальна сума податкового боргу відповідача складає 4525,14 гривень, у тому числі за основним податком 3650,29 гривень, штрафними санкціями 797,37 гривень, пені 77,48 гривень.

Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Отже, для стягнення вищезазначеної суми податкового боргу в розмірі 4525,14 гривень, податковий орган повинен був відповідно до ст.59, п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України надіслати відповідачеві податкову вимогу на зазначену суму.

Судом встановлено, що Красноперекопською ОДПІ в АРК на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 01.02.2011 року № 5 про стягнення суми податкового боргу платника податків за узгодженним грошовими зобовязанням за грудень 2010 року на суму 3248 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом на суму податкового боргу ТОВ «Автотехторг» в розмірі 4525,14 гривень податкова вимога не приймалося та не надсилалася, отже, у позивача не виникло права на стягнення такого податкового боргу в зазначеному розмірі у судовому порядку.

Судом встановлено, що сума боргу в розмірі 3248 гривень за грудень 2010 року, зазначена в податковій вимозі Красноперекопської ОДПІ АР Крим від 01.02.2011 року № 5, вже сплачена відповідачем 29.03.2011 року, що підтверджується даними його особового рахунку.

Більш того, судом встановлено, що після погашення відповідачем 29.03.2011 року боргу, що був зазначений в вимозі від 01.02.2011 року № 5, у ТОВ «Автотехторг» взагалі був відсутній будь-якій податковий борг, та до 30.05.2011 року згідно відомостей особового рахунку у відповідача рахувалася переплата в розмірі 4181 гривень.

Таким чином, суд зазначає, що борг, який є предметом позову в розмірі 4525,14 гривень, виник у відповідача 30.05.2011 року, є новим податковим боргом, а тому він не може бути стягнутий на підставі вимоги № 5 від 01.02.2011 року, яка повністю була погашена відповідачем 29.03.2011 року.

Крім того, судом встановлено, що сума податкового боргу за деклараціями за квітень- вересень 2011 року також була погашена відповідачем платежами від 19.05.2011 року на суму 4181 гривень, 30.06.2011 року на суму 1387 гривень, 14.07.2011 року на суму 700 гривень, 19.08.2011 року на суму 1000 гривень, 22.08.2011 року на суму 500 гривень, 30.09.2011 року на суму 1700 гривень, 30.12.2011 року на суму 1000 гривень, 30.01.2012 року на суму 1100 гривень; а також зарахуванням відємного значення у зменшення податкового боргу попередніх періодів 21.11.2011 року в сум 133 гривень, 20.12.2011 року в сумі 59 гривень, 20.02.2011 року на суму 167 гривень.

Зазначені платежі не були враховані позивачем при розрахунку суми податкового боргу станом на день розгляду справи.

При цьому суд враховує, що згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суд зазначає, що таке збільшення податкового боргу стосується випадків його збільшення за рахунок пені, що не повязано з його зростанням за іншими видами податків, або за інші податкові періоди.

Оскільки позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 77,48 гривень, на яку виставлення окремої вимоги не є обовязковим, а правомірність нарахування якої підтверджено судом, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині стягнення податкового боргу в розмірі 4447,60 гривень, є передчасними та не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що згіно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, на підставі системного тлумачення статей 20, 95 ПК України суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках. У разу недостатності таких коштів звертатися до суду з позовами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податкові заставі та після отримання вказаного рішення суду про надання такого дозволу, органи податкової служби можуть здійснювати дії щодо стягнення готівкових коштів.

Приймаючи до уваги, що податковий борг з пені з податку на додану вартість в розмірі 77,48 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст. 95 Податкового кодексу України вважає необхідним в цій частині задовольнити позов шляхом стягнення з рахунків у банках, що обслуговують ТОВ «Автотехторг», податкового боргу в сумі 77,48 гривень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У звязку зі складністю справи судом 27.02.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 28.02.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехторг" (ідентифікаційний код 36839063) податковий борг з пені з податку на додану вартість в розмірі 77,48 гривень.

3. В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.