Постанова № 21800246, 08.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2012 р. (14:40) Справа №2а-2435/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС"

до Державної податкової інспекції у м. Керч АР Крим

про визнання незаконним податкового повідомлення рішення.

Обставини справи. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керч (далі ДПІ, відповідач) про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення відповідача від 26.01.2011 №0000071502 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 63976 грн. і застосування штрафних санкцій на суму 15994 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача за актом перевірки №21/15-2/32316183 від 14.01.2011 року, суперечать вимогам чинного законодавства України. Значення декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року не може мати позитивного значення, тому підприємство законно заявили до відшкодування суму відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів.

ТОВ «Зерновий термінал «АБС» при перевірці надав оригінали платіжних доручень, що підтверджують оплату постачальникам вартості отриманих товарів і послуг за період, що перевірявся.

Крім того, співробітники ДПІ в м. Керчі незаконно нарахували штрафні санкції на зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на підставі п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 15994 грн., так як перевірку за листопад 2010 р. здійснювали на підставі Закону України «Про ПДВ», отже застосовувати штрафні санкції за операціями здійсненими в попередніх періодах на підставі норм Податкового Кодексу не могли.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 28.02.2011 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності за наявними матеріалами. У задоволенні позову просив відмовити.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст. 122, ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2191-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку ДПІ у м. Керч АР Крим, є субєктом владних повноважень, яка у правовідносинах, повязаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю ДПІ у м. Керч АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, суд зобовязаний перевірити, чи є дії відповідача правомірними у звязку із зменшенням бюджетного відшкодування позивачеві.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ТОВ “Зерновий термінал “АБС” є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Керченської міської ради 24.02.2003 року відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 444254 та довідки Відділу статистики у м. Керч Головного управління статистики в АР Крим № 34.01.22.54/469 від 25.10.2006 року.

Відповідно до довідки Відділу статистики у м. Керч Головного управління статистики в АР Крим № 34.01.22.54/469 від 25.10.2006 року ТОВ “Зерновий термінал “АБС” здійснює такі види діяльності: 1) складське господарство; 2) оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; 3) організація перевезення вантажів; 4)посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 5) оптова торгівля паливом.

Судом встановлено, що ТОВ “Зерновий термінал “АБС” зареєстровано платником податку на додану вартість у ДПІ у м. Керч АР Крим.

Таким чином, ТОВ “Зерновий термінал “АБС” є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Також встановлено, що в період з 10 по 14 січня 2011 року відповідачем проведена камеральна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Зерновий термінал"АБС" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2010 року (по операціях, проведених у попередніх податкових періодах), про що складено акт перевірки від 14.01.2011 за №21/15-2/32316183.

Згідно зазначеного акту перевірки ДПІ м.Керчі зазначено порушення позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/ 97-ВР. Останнє обґрунтовано тим, що згідно деталізованої інформації АС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, проведеної на рівні ДПА України згідно наказу ДПА України від 18.04.2008р № 266, станом на 10.01.2011 року по операціям за жовтень 2010 року по ТОВ «Зерновий термінал «АБС» встановлене заниження податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 29494,26 грн. по податковій накладній виписаній ТОВ «Поле Порт» № 39 від 31.10.2010року.

Задекларована сума податкового кредиту у жовтні 2010 року з урахуванням уточнюючого розрахунку не дорівнює сумі вказаної у реєстру виданих податкових накладних за жовтень 2010 року. Відхилення (завищення) становить 337 грн.

Задекларована різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року складає від'ємне значення у розмірі 912247 грн. По результатам дійсної перевірки 882416 грн. Відхилення (завищення) 29831 грн. (29494+337).

За результатами перевірки та виявленими порушеннями відповідачем 26.01.2011 року прийнято спірне податкове повідомлення- рішення № 0000071502 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 63976 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 15994 грн.

Відповідно абз.3пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/ 97-ВР «При від'ємному значенні різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/ 97-ВР, «якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону ПДВ, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, згідно з наведеними нормами Закону ПДВ однією з необхідних умов для отримання права на бюджетне відшкодування є наявність від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на протязі двох послідовних календарних періодів.

Декларування від'ємної різниці відбувається у рядку 18.2 розділу III декларації з ПДВ. Тобто суми, які не були заявлені як від'ємне значення податку у рядку 18.2 у деклараціях як за звітний, так і за наступний податкові періоди, до відшкодування з бюджету не декларуються.

Перевіркою встановлено, що у звітному періоді, за який декларується сума до бюджетного відшкодування (жовтень 2010р.), різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту склала від'ємне значення 882416 грн., у наступному податковому періоді, у якому декларується сума до бюджетного відшкодування (листопад 2010 р.) різниця між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту має позитивне значення та становить 19015 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.1.6 ст.1 Закону податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, обов'язок і порядок сплати ПДВ, поняття бюджетної заборгованості і її відшкодування, визначені Законом України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, яким і повинна керуватися ДПІ у м. Керч АР Крим при відшкодуванні сум ПДВ, а не підзаконними нормативними актами, оскільки згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається й діє принцип верховенства права, а керуючись ст. 19 Конституції України органи державної влади і їхні посадові особи повинні діяти лише на підставі й у спосіб, передбачені Конституцією й законами України.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Судом перевірено у повному обсязі сума податку, фактично сплачена ТОВ “Зерновий термінал “АБС” у попередньому податковому періоді за жовтень 2010 року постачальникам товарів (послуг), яка увійшла в суму бюджетного відшкодування, що заявлена позивачем у листопаді 2010 року. Суми податку на додану вартість були фактично сплачені ТОВ “Зерновий термінал “АБС” постачальникам у жовтні 2010 року, зазначені суми увійшли до складу ціни придбаних товарів та послуг та були перераховані на розрахункові рахунки продавців.

Наявність від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на протязі двох послідовних календарних періодів, як вказано в акті ДПІ в м. Керчі від 14.01.2011 року № 21/15-2/32316183, підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/ 97-ВР (зі змінами та доповненнями), не передбачено.

Крім того, Вищим адміністративним судом України від 16.07.2009р. № К-16792/07 визначено, що положення абзацу «а» п.п.7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/ 97-ВР» дають право платнику податку заявити до бюджетного відшкодування частину від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) не тільки в попередньому податковому періоді, а в податкових періодах, що передують цьому періоду, якщо ці суми податку на додану вартість не були ним заявлені до відшкодування у попередніх податкових періодах.

Висновками проведеної судово-економічної експертизи було також встановлено, що вимоги, викладені в акті ДПІ, не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97г. №168/ 97-ВР. Висновки, викладені в акті відповідача від 14.01.2011 року № 21/15-2/32316183, стосовно завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2010 року на суму 63976 грн. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку не підтверджуються. Відповідно, сума штрафних (фінансових) санкцій у податковому повідомленні-рішенні від 26.01.2011 року № 0000071502 не підлягає нарахуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не наведено суду обставин, що надавали йому підстави для висновку про порушення позивачем правил податкового обліку і застосування до нього заходів відповідальності. Посилаючись на порушення позивачем вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ податковим органом не надано достатніх доказів про порушення правил оподаткування, встановлених даною нормою, з боку позивача або його посадових осіб.

З урахуванням зазначеного, спірне податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування на 63976 грн. не може бути визнано таким, що винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також зазначає, що спірне рішення не містить посилання на норму закону, на підставі якої до платника податків застосовані штрафні (фінансові) санкції. Відповідно до абз. 2 п. 8 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року №110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 за №268/5459 у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов'язання, прихованою від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

При цьому штрафні санкції згідно з абзацами другим та третім цього пункту застосовуються в порядку та розмірах, визначених підпунктом 6.1.3 пункту 6 цієї Інструкції.

Відповідно до цього підпункту у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки судом встановлено, що визначення платнику податків в спірному податковому повідомленні-рішенні суми завищення бюджетного відшкодування на 63976 грн., здійснено з порушенням вимог закону, то і застосування штрафних (фінансових) санкцій на 15 994 грн. (що становить 25% від суми) слід визнати протиправним.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про недійсним податкового повідомлення -рішення № 0000071502 від 26 січня 2011 року, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі, та визнати податкове повідомлення -рішення № 0000071502 від 26 січня 2011 року протиправним та скасувати його.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача про зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 63976 гривень і штрафних санкцій на суму 15994 гривень, є протиправним та підлягає скасуванню, тому позовні вимоги позивача повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0000071502 від 26 січня 2011 року, винесене ДПІ у м. Керч АР Крим стосовно ТОВ “Зерновий термінал “АБС” про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 63976 гривень і штрафних санкцій на суму 15994 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновий термінал "АБС" судовий збір у розмірі 3,40 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.