Постанова № 21800148, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 грудня 2011 р. Справа №2а-10849/11/0170/23 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В., при секретарі судового засідання Лапшині В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський Стандарт»

до Кримської митниці Державної Митної Служби України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Головне управління Державного Казначейства України в АР Крим

про визнання дій протиправними, скасування рішення та спонукання до виконання певних дій,

За участі Прокуратури АР Крим

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3, довіреність №09/2011-МС від 29.08.11 р.

від відповідача ОСОБА_4, довіреність №1707/573 від 20.01.11 р.

від прокуратури Мінкіна М.М.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський Стандарт» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними дій Кримської митниці щодо визначення митної вартості товару судна «Леонид Галактионов» резервним (шостим) методом, скасування Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2011/100026/1 від 18.07.11 р., зобовязання Кримської митниці здійснити митне оформлення товару судна «Леонид Галактионов» за основним (першим) методом за ціною договору (контракту) №02К/2011 від 01.06.2011 р. з урахуванням звіту субєкту оціночної діяльності №8-ОЦ/11 та надати висновок Державному казначейству України щодо повернення з державного бюджету надмірно сплачених сум ввізного мита та Податку на додану вартість в розмірі 240173,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що визначення митної вартості товарів за резервним методом є безпідставним, оскільки митному органу було надано повну інформацію, яка дозволяла здійснити застосування інших передбачених законодавством методів визначення митної вартості товарів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач Кримська митниця проти позову заперечує з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідно до яких підставою для відмови ТОВ “«Морський Стандарт»” у прийнятті до митного оформлення вантажно-митної декларацій № 600100003/2011/001838 стала неможливість визначення митної вартості товару за першим методом відповідно до статті 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку із сумнівами щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження (абз.ІІ ст.265 Митного кодексу України), а саме: експерт не проводив дефектацію судна і не керувався якими - небудь результатами попередніх ремонтів судна, але визначив його стан як «вимагає істотного ремонту, знос до 65%», тобто коефіцієнти зносу застосовані достатньо суб'єктивно.

Внаслідок ненадання додаткових документів і неможливості з обєктивних підстав послідовного застосування жодного із методів визначення митної вартості викладених у ст.266 МК України, митна вартість визначена за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України. Крім того, відповідач зазначає, що позивач із заявою про повернення надмірно сплачених платежів до митного органу не звертався.

Відповідач Головне управління Державного казначейства України в АР Крим у поясненнях на адміністративний позов зазначає, що повернення надмірно сплаченого в доход державного бюджету платежу може бути здійснено тільки за умови встановлення факту його зарахування в доход державного бюджету та з того рахунку, на який кошти фактично зараховані.

Листом вих.№05/1-5186/11 від 05.10.2011р. Прокуратура АР Крим повідомила про вступ представника прокуратури АР Крим в процес у даній справі, оскільки спір суттєво зачіпає інтереси держави, ускладнює забезпечення реалізації державної політики у сфері митної діяльності.

Під час судового розгляду представники позивача та відповідача наполягали на своїх доводах та запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі зовнішньоекономічного договору купівлі - продажу № 02 К/2011 від 01.06.2011 p., укладеного між ТОВ «ЗЕНИТ» (Російська Федерація) і ТОВ «Морський стандарт» (Україна) позивачем було придбано з метою подальшого ввезення на територію України товар - морський розїзний катер «Леонид Галактионов», що був у використанні у комплекті зі судовим обладнанням та спорядженням - 1 шт. тип: пасажирське, без ліжкове судно цивільного призначення; будівельний номер 34, розміри: довжина-20,78 м., осадка-1,85 м., дедвейт-14 т., валова місткість-106 брутто реєстрових тон; чиста місткість-31 нетто реєстрових тон; матеріал корпусу-сталь, реєстраційний номер: 882883; номер ІМО: 8725503, рік побудови: 1989, місце побудови: м. Ростов на дону. Виробник: РОЗ «Красный моряк»; торгівельна марка відсутня; один головний двигун, що був у використанні марки 6ЧНСП 18/22 виробництва «Дальдизель», м. Хабаровськ, потужністю 221 кВт, рік побудови двигуна - 1988.

Вартість товару згідно договору (п.4.1.) - 800 000,00 рублів РФ (RUR) без ПДВ, що по курсу НБУ1 RUR дорівнює 0,2858 UAH складає 228 640,00 грн. Валюта розрахунків по Договору - рублі РФ.

На підставі наданого ТОВ «ЗЕНИТ» (Російська Федерація) Рахунку - фактури № 00000008 відp., кошти в розмірі 800 000,00 RUR фактично перераховано ТОВ «Морський стандарт» на розрахунковий рахунок продавця в повному обсязі, що підтверджується Платіжнім дорученням № 1 від 10.06.2011 р.

Товар (судно «Леонид Галактионов»), відповідно до ст. 81 Митного Кодексу України та Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. № 574, з урахуванням наказу Державної митної служби України № 669 від 08.08.2007 р. заявлено до митного оформлення в режимі ІМ - 40 (імпорт) в Кримську митницю: 11.07.2011 р. відповідачу надана Вантажна митна декларація (ф.МД-2) № 600100003/2011/001838 із доповненням №1 (ф.МД-6).

З метою визначення ринкової вартості для прийняття рішення про визначення фіскальних платежів позивачем - ТОВ «Морський стандарт» замовлена незалежна оцінка розїзного катеру «Леонид Галактионов». Вартість судна згідно Звіту експерта - субєкта оціночної діяльності ОСОБА_6 (ид.номер НОМЕР_1, Сертифікат субєкта оціночної діяльності № 8232/09 від 30.01.2009 р.) № 8- ОЦ/11 склала 463178,00 грн.

Розрахована декларантом ФОП ОСОБА_5, якій діяв від імені та за дорученням позивача І ТОВ «Морський стандарт» митна вартість товару (судна «Леонид Галактионов» ), з урахуванням Звіту експерта № 8-ОЦ/11 склала 463178,00 грн., що було зазначено в гр.47 Вантажної митної декларації (ф.МД-2) № 600100003/2011/001838 від 11.07.2011 р.

На підтвердження митної вартості товару ТОВ «Морський стандарт», відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. №1766 було надано:

Зовнішньоекономічний Договір (контракт) від 01.01.2011р. № 02 К/2011 з доповненнями № 1 від

01.06.2011р. та№ 1 від 16.06.2011 р. на суму 800 000 рублів РФ;

Рахунок - фактура ТОВ «Зенит» № 00000008 від 01.06.2011 г. на суму 800 000 рублів РФ;

Банківські платіжні документи, а також інші платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (платіжне доручення по договору № 02 К/2011 від 01.06.2011 р. № 1 від 10.06.2011 p., платіжне доручення по договору № 02/МС/2011 від 15.06.2011 р. (оплата морської буксировки), Довідка від ТОВ «ЗЕНИТ» про балансову вартість судна «Леонид Галактионов» станом на 01.06.2011 p.);

Зазначено, що імпорт товару (судно «Леонид Галактионов») не підлягає ліцензуванню, а продавець та покупець не пов'язані між собою.

Для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, відповідно до п.8 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006р. № 1766 позивачем надано: Договір (угода) про морську буксировку № 02/МС/2011 (на умовах люмпсум) від 15.06.2011 р. (на попутну буксировку т/х «Леонид Галактионов» із порту Новоросійськ (Росія) на якірну стоянку № 450 Керченської протоці.

Інвойс № 015/06 от 20.06.2011 р. на перевезення по договору № 02/МС/2011 від 15.06.2011 р. на суму 3 200,00 доларів СІЛА.

А також відповідачу надано інші документи, зазначені в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600100003/1/00042: у т.ч. калькуляція б/н від 11.07.2011 p.; екологічна декларація № 4/1 відp.; висновок експерта № 8-ОЦ/11 від 05.07.2011 p.; Звіт сюрвейера № 64/С/11 від 03.06.2011 p.; довідка-висновок № 163/1-11 від 06.06.2011 р. та інші.

Відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів базуються на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці.

З метою підтвердження митної вартості товару посадовою особою Кримської митниці Бондаревим А.В., було запропоновано декларанту надати додаткові документи, про що зазначено в Графі 5 «Для відміток митного органу» (з оборотної сторони листа декларації) а саме:

1.Банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), або чеки, а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість послуг ДП «Дельта Лоцман», морських агентів;

2.Договори з третіми особами (ДП «Дельта Лоцман», морські агентства), що повязані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

3.Бухгалтерська документація щодо балансової вартості т/х «Леонид Галактионов»;

4.Відомості про якісні характеристики товару (акти обстеження машин, механізмів та корпусних конструкцій судна);

5.Інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів (за власним бажанням декларанта).

Відповідно до запиту позивачем - ТОВ «Морський стандарт» надані документи, що були в наявності, на 47 аркушах, які отримані посадовою особою Кримської митниці Бондаревим А.В. 14.07.2011 p., що підтверджується відміткою на супровідному листі за № 1307/01 від 13.07.2011 р.

18.07.2011 p., відповідачем прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів №600000006/2011/100026/1 згідно якому митна вартість визначена за резервним (шостим) методом в розмірі 4 800 532,13 RUR, що по курсу НБУ 1 RUR дорівнює 0,2858 UAH складає 1371 992,08 грн.

З метою випуску судна у вільний обіг, позивач звернувся до Кримської митниці із заявою №2107/01 від 21.07.2011р. про надання дозволу на випуск у вільне використання під гарантійні зобовязання, відповідно до Порядку випуску товарів у вільне використання під гарантійне зобовязання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Держмитслужби України № 230 від 17.03.2008р., у звязку з незгодою ТОВ «Морський стандарт» з митною вартістю товару, що визначена Кримською митницею. Згідно листа Кримської митниці від 22.07.2011 р. № 07-12/5594 погоджено оформлення розїзного катера «Леонид Галактионов» у вільний обіг під гарантійні зобовязання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною Кримською митницею.

Позивачем подано до Кримської митниці нову Вантажну митну декларацію №600100003/2011/002046, згідно якої було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг (режим ІМ-40) товар - морський розїзний катер «Леонид Галактионов» та сплачено до державного бюджету ввізне мито і ПДВ. виходячи з митної вартості, що визначена Кримською митницею та відображено в Декларації митної вартості (форма ДМВ-2) № 600100003/2011/002046 - 4 800 532,13 RUR, що по курсу НБУ 1 RUR дорівнює 0,28891 UAHскладає 1 386 921,74 грн.

На підставі чого, Кримською митницею здійснене митне оформлення та товар (судно «Леонид Галактионов») випущено у вільний обіг.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, слід зазначити, що статтями 6, 8 Конституції України встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 11 МК України, митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання при здійснені митної справи, як здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до статті 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Відповідно до 1 речення ч. 8 ст. 264 декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду.

Отже відповідач Кримська митниця є субєктом владних повноважень.

Предметом адміністративного позову є оскарження прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості товару №600000006/2011/100026/1 від 18.07.11 р. та стягнення на користь позивача надмірно сплачених сум ввізного мита та ПДВ.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 266-273 МК України, статтею 16 Закону України “Про Єдиний митний тариф”. Крім того, згадані правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів ”, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження ”.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2,3 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна походження;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Застосовувати зазначений метод в тільки якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товару морського розїзного катеру «Леонид Галактионов» здійснювалось позивачем в межах господарських операцій відповідно до договору купівлі - продажу № 02 К/2011 від 01.06.2011 p.,, укладеного між ТОВ «ЗЕНИТ» (Російська Федерація) і ТОВ «Морський стандарт» (Україна)

Поставка товару здійснювалась за Інвойсом № 015/06 от 20.06.2011 р. на перевезення по договору № 02/МС/2011 від 15.06.2011 р. на суму 3 200,00 доларів США.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем відповідно до платіжних доручень № 02 К/2011 від 01.06.2011 р. № 1 від 10.06.2011 p., платіжне доручення по договору № 02/МС/2011 від 15.06.2011 р. (оплата морської буксировки).

Транспортування товару за інвойсом № 015/06 відбувалась в Україну шляхом буксування від порту Новоросійськ (Росія) на якірну стоянку № 450 Керченської протоці.

Як вбачається із заперечень на адміністративний позов, митну вартість імпортованого товару відповідачем визначено на підставі резервного методу виходячи із бази даних мережі Інтернет та у звязку з неможливістю послідовного використання попередніх методів, а саме:

Як зазначалося вище, підставою для визначення відповідачем митної вартості поставлених товарів є неможливість визначення митної вартості товару за методом №1, передбаченим статтею 266 МК України (за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються) у зв'язку із наступним: не належним дослідження експертом всіх суттєвих умов, які впливають на вартість товару, а також позивачем не булі додані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Метод 2 не застосовано через відсутність інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами.

Метод З не застосовано через відсутність інформації щодо вартості операції з подібними (аналогічними) товарами.

Метод 4 не міг бути використаний, оскільки у митниці відсутня інформація про оцінювані, ідентичні чи подібні товари, які були продані в Україні у незмінному стані, що дало б можливість відрахувати від ціни такого продажу витрати, що збільшують ціну товару в Україні (витрати на виплату комісійних винагород, звичайні надбавки на прибуток та загальні витрати у звязку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; суми ввізного мита, податків та зборів, що підлягають сплаті у звязку з продажем товарів в Україні; звичайні витрати, понесені в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування).

-Метод 5 не міг бути використаний, оскільки у митниці відсутня інформація, на підставі якої можна розрахувати вартість оцінюваних товарів шляхом додавання вартості матеріалів та витрат, понесених виробником у звязку з виробництвом оцінюваних товарів; загальних витрат, характерних для продажу (відчуження) в Україну з країни вивезення товарів того ж виду, у тому числі витрат на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування до місця перетинання митного кордону України, та інших витрат; прибутку, що його звичайно одержує експортер у результаті поставки в Україну таких товарів.

Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В запереченнях, відповідач посилається на те, що Митна вартість імпортованого товару не могла бути визначена за ціною договору (контракту), а також за ринковою ціною, що визначена експертом (звіт №8-ОЦ/11 від 30.06.11р.) у звязку із сумнівами щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження (абз.ІІ ст.265 Митного кодексу України), а саме: експерт не проводив дефектацію судна і не керувався якими- небудь результатами попередніх ремонтів судна, але визначив його стан як «вимагає істотного ремонту, знос до 65%», тобто коефіцієнти зносу застосовані достатньо суб'єктивно.

Судна-аналоги що розглядаються експертом менше судна заявленого до оформлення по ширині в 1.6 рази, а по потужності головного двигуна - в 2 рази, проте експерт вніс корегування за допомогою коефіцієнтів лише по довжині суден. З 7 суден по яких експерт проводив розрахунок середньої ринкової вартості, 4 судна побудовано в період 1971-1983 pp., 2 судна без певної дати побудови (з них 1 знаходиться в притопленому, тобто аварійному стані - т/х «Святая Ольга»), тобто не прийнято до уваги, що судно, заявлене до оформлення побудовано в 1989 році і знаходиться в робочому стані. Судна-аналоги що розглядаються експертом менше судна заявленого до оформлення по ширині в 1.6 рази, а по потужності головного двигуна - в 2 рази.

Також, позивачем не додані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів, а саме:

-банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), або чеки, а також інші платіжні та /або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість послуг ГП «Дельта Лоцман», морських агентів;

-договори з третіми особами (ГП Дельта Лоцман, морські агентства), що повязані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість якіх визначається;

-бухгалтерська документація щодо балансової вартості т/х «Леонид Галактионов»;

- відомості про якісні характеристики товару (акти обстеження машин, механізмів, та корпусних конструкцій судна);інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів (за власним бажанням).

Пошуком у ціновій базі ЄАІС Держмитслужби не знайдено жодного випадку оформлення подібних чи аналогічних товарів. Пошуком у мережі Internet не знайдено жодної пропозиції стосовно купівлі-продажу суден того ж типу що заявлено до митного оформлення. Щодо змісту калькуляції собівартості, суд зазначає, що зазначена калькуляція надана позивачу контрагентом та не розроблювалась позивачем, у зв'язку з чим, суд вважає безпідставними зауваження відповідача з приводу ії оформлення на адресу позивача.

Відповідно до ч.3 ст.266 МК України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.

Зі змісту наведеної норми сліду, що усі спірні питання між декларантом та митним органом вирішуються під час відповідних консультацій. Проте, жодних відомостей про вирішення питання невідповідність даних щодо собівартості одного квадратного метру горизонтальних жалюзі у наданих до митного органу калькуляціях собівартості на мові оригіналу і перекладі, відповідачем не надано.

Також, на думку суду не може свідчити про неупередженість в прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем той факт, що за основу визначення митної вартості товару було застосовано інформацію з мережі Інтернет вартість, в той час, як таке джерело інформації як Інтернет - пропозиції, зокрема використання даних сайту bttp://usedboats.ru не передбачене Порядком роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Також, з метою перевірки та визначення митної вартості товару, митним органом фактично було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнем митної вартості подібних (аналогічних), але не ідентичних товарів, що містяться в мережі Інтернет. оскільки у базі даних єдиноїавтоматизованої інформаційної системи (СІ АС) Держмитслужби України взагалі відсутній такий вид товару.

При цьому, при наявності пропозицій з продажу суден як вищої так і нижчої вартості, відносно вартості, визначеної експертом Кримською митницею було взято за основу найвища цінова пропозиція

Крім того, суд вважає безпідставними сумніви відповідача щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження вартості, що відображені в звіті експерта № 8-ОЦ/11, з огляду на те, що у ціновій базі ЄАІС не знайдено жодного випадку оформлення подібних чи аналогічних товарів, в мережі Internet не знайдено жодної пропозиції стосовно купівлі-продажу суден того ж типу, що заявлено до митного оформлення. Також митним органом не враховані Акти технічного стану судна, що істотно впливають на встановлення його митної вартості.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» 12.07.2001 p. № 2658-ІІІ Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону.

Відповідно до абз.8 ст.7 цього Закону «Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:

І оподаткування майна згідно з законом (абзац восьмий частини другої статті 7 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 18.11.2003 p. N 1255-IV)

Згідно ст.12 Закону України від 12.07.2001 p. № 2658-ІІІ «Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору».

Таким чином, відповідач не має наданих Законом повноважень на фактичне «рецензування» звіту експерта № 8-ОЦ/11, який оформлено відповідно до Закону, та надання власних висновків щодо методиці експерта - субєкта оціночної діяльності.

Суд зазначає також, що на підставі запиту від 11.07.2011 р. про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару (т/х «Леонид Галактионов») ТОВ «Морський стандарт» надані наступі документи на 47 аркушах, які отримані посадовою особою Кримської митниці Бондаревим А.В.

14.07.2011p., що підтверджується відміткою на супровідному листі за № 1307/01 від 13.07.2011 р.

1.Договір про надання послуг ДП «Дельта-Лоцман» № 247/П від 01.01.2011 p.;

2.Рахунок КФ-08571 від 23.06.2011 p.;

3.Довідка про балансову вартість ТОВ «Зенит»;

4.ВМД Російської Федерації (країна місця знаходження продавця) № 10317110/0008492;

5.Акт огляду судна класифікаційним товариством - Російським морським Регістром

судноплавства № 11.11132.184 від 25.06.2011 p.;

6.Класифікаційне Свідоцтво т/х «Леонид Галактионов», видане Російським морським Регістром судноплавства № 11.11132.184 від 25.06.2011 p.;

7.Попередня ремонтна відомість т/х «Леонид Галактионов» від 30.06.2011 p.;

8.Службова записка № 0407/01 від 04.07.2011 p.;

9.Акт технічного стану № 0507/01 від 05.07.2011 p.;

10.Службова записка № 0507/01 від 05.07.2011 p.;

11.Службова записка № 0507/02 від 05.07.2011 p.;

12.Акт технічного стану судна «Леонид Галактионов» № 0607/01 від 06.07.2011 p.;

13.Акт технічного стану судна «Леонид Галактионов» № 0607/02 від 06.07.2011 p.;

14.Акт технічного стану судна «Леонид Галактионов» № 0707/01 від 07.07.2011 p.;

15.Акт технічного стану судна «Леонид Галактионов» № 0807/01 від 08.07.2011 p.;

16.Акт технічного стану судна «Леонид Галактионов» № 0807/02 від 08.07.2011 p.;

17.Рахунок - фактура ТОВ «Зенит» № 00000008 від 01.06.2011 г.;

18.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000007 від 01.06.2011 p.;

19.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000008 від 01.06.2011 p.;

20.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000009 від 01.06.2011 p.;

21.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000010 від 01.06.2011 p.;

22.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000011 від 01.06.2011 p.;

23.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000012 від 01.06.2011 p.;

24.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000013 від 01.06.2011 p.;

25.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000014 від 01.06.2011 p.;

26.Акт прийому-передачі обєкту основних засобів № 00000015 від 01.06.2011 p.;

Судом встановлено, що додаткових запитів від Кримської митниці позивачу, та/або декларанту не надавалося.

Отже порівняння зазначеної митної вартості з митною вартістю, заявленою позивачем є таким, що здійснено при неповному зясуванні всіх обставин, які мали значення для прийняття рішення про визначення митної вартості товару.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Кримською митницею не обґрунтовано правомірність застосування методу № 6 (резервного) для визначення митної вартості товару.

Тобто, спірні рішення про визначення митної вартості товарів є такими, що винесені з порушенням порядку розрахунку митної вартості товарів, встановленого розділом XI Митного кодексу України, а, відтак, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а, відповідно, позовні вимоги в цієї частині визнанню обґрунтованими та задоволенню.

Щодо вимог про повернення надмірно сплачених на підставі оскаржуваних рішень сум, то на думку суду вони є передчасними, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 Т(далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити фінансової установи, найменування та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові, ідентифікаційний номер за ДРФО (за наявності) платника - фізичної особи та напрям зарахування коштів.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Отже за умови того, що на час звернення до суду з вимогами про стягнення надмірно сплачених коштів, рішення про визначення митної вартості товару, відповідно до яких позивачем було самостійно подано нові ВМД з вказівкою вартості товару , визначеної митним органом, не було скасовано, факт надмірності сплати коштів був відсутній. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача з заявою про повернення надмірно сплаченого мита та ПДВ, та не визначився з напрямом зарахування зазначених коштів.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково щодо визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 3,40 гривень.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.12.201 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАСУ повний текст постанови складено 10.12.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Кримської митниці про визначення митної вартості №600000006/2011/100026/1 від 18.07.11 р.

3.Стягнути на користь позивача ТОВ «Морський стандарт» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн.

4.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Алексєєва Т.В.