Рішення № 217995, 25.10.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.06 р. Справа № 33/227

Суддя господарського суду Донецької області Новікова Р.Г., при секретарі судового засідання Овчинніковій В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали

за позовом Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку

про стягнення 28767грн.07коп.

за зустрічним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьку Донецької області

до Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк Донецької області

про розірвання договору №42 від 19.12.2001р.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Горелова В.Л. – за дов. від 10.08.2006р.

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): Гірман С.В. – за дов №1 від 10.08.2006р.

у судовому засіданні на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву з 20.09.2006р. по 10.10.2006р., з 10.10.2006р. по 19.10.2006р., 19.10.2006р. по 25.10.2006р.

Суть справи: Комунальна установа “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк звернулась до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 28767грн.07коп., а саме – 27060грн.79коп. основного боргу; 1197грн.29коп. інфляційної складової та 508грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог за первісним позовом позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №42 від 19.12.2001р., претензії №727/02 від 03.08.2006р. та №481/02 від 25.04.2006р., рахунки №604 від 07.11.2005р., №54 від 25.01.2006р., №300 від 30.05.2005р., №402 від 22.07.2005р.

У відзиві на позовну заяву №01-2345/01 від 09.08.2006р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк не погодилось із заявленими вимогами та наполягало на відмові в їх задоволенні.

На думку відповідача, на підставі договору №42 від 19.12.2001р. здійснюється подвійне фінансування діяльності лікарні, оскільки згідно довідки фінансового управління Харцизької міської Ради №24/02 від 18.01.2006р. Комунальна установа “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок місцевого бюджету.

Крім того, згідно із пунктом 12 Постанови кабінету міністрів України №1548 від 25.12.1996р. тарифи на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними та санітарно-профілактичними державними та комунальними установами охорони здоров’я визначаються обласними державними адміністраціями. Такі тарифи позивачем не були пред’явлені.

В свою чергу, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк звернулось із зустрічним позовом до Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк про визнання недійсним та розірванні договору №42 від 19.12.2001р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що договір №42 від 19.12.2001р. -

- суперечить чинному законодавству України та порушує права та законні інтереси Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк;

- договір є недійсним, оскільки він укладений всупереч із статутними цілями Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк;

Додатково у зустрічному позові зазначено, що з метою розірвання договору №42 від 19.12.2001р. на адресу Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк був направлений лист №01-2094/05 від 20.07.2006р. із пропозицією розірвання вказаного договору. У відповіді №840/02 від 31.07.2006р. вказана установа відмовилась від розірвання договору.

Комунальна установа “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк у відзиві на зустрічну позовну заяву №950/02 від 22.08.2006р. заперечує проти позовних вимог і зазначає, що рішенням господарського суду від 18.07.2006р. у справі №19/161пд за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк до Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк про визнання договору №42 від 19.12.2001р. розірваним у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

У поясненнях №561/02 від 28.08.2006р. Комунальна установа “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк надала до суду уточнений розрахунок 3% річних, нарахованих за період з 30.05.2005р. по 01.06.2006р. Згідно цього розрахунку розмір 3% річних становить 306грн.94коп.

У поясненнях №960/02 від 28.08.2006р. Комунальна установа “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк надала до суду уточнений розрахунок інфляційної складової, вирахуваної за період з 30.06.2005р. по 01.07.2006р. дорівнює 882грн.08коп.

Заявою №01-2527/05 від 19.09.2006р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк змінило предмет позову та наполягало на розірванні договору №42 від 19.12.2001р. в судовому порядку.

Клопотанням №1160/02 від 23.10.2006р. Комунальна установа “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк просила виключити зі складу позовних вимог вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 306грн.94коп. та наполягала на стягненні решти суми, а саме – суми основного боргу у розмірі 27060грн.79коп. та інфляційної складової в сумі 882грн.08коп.

У поясненнях №01-7877/05 від 23.10.2006р. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк зазначило, що підставою для розірвання договору №42 від 19.12.2001р. в судовому порядку є приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, а саме - договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

У засіданні від 25.10.2006р. представник Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк зазначила, що клопотання №1160/02 від 23.10.2006р. про виключення зі складу позовних вимог суми 3% річних у розмірі 306грн.94коп. слід розуміти як відмову від цієї частини позовних вимог, заявлену на підставі статті 78 Господарського процесуального кодексу України.

Також представником було зазначено, що ним зменшено розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційної складової, тому він наполягає на стягненні суми основного боргу у розмірі 27060грн.79коп. та інфляційної складової в сумі 882грн.08коп.

Заслухавши доводи осіб, що беруть участь у справі, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

19.12.2001р. між позивачем та відповідачем був підписаний з протоколом розбіжностей договір №42 про співробітництво по наданню медичних послуг у відповідності із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

Розбіжності сторін за договором не врегульовані, та передані на розгляд суду. В результаті судового провадження у справі №14/375 пд 21.06.2002р. прийняте рішення, яким сторін зобов’язано викласти спірні умови договору №42 про співробітництво при наданні послуг у відповідності із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання” між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк та Комунальною установою “Центральна міська лікарня”:

- пункт .3.1 – у редакції Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк

- пункт 3.2 – викласти в наступній редакції: “Стоимость лечения, подлежащего возмещению “Заказчиком”рассчитывается “Исполнителем”с учетом прямых расходов на: питание больных, приобретение медикаментов, перевязочных и дезинфицирующих материалов, амортизацию медицинского и другого оборудования, которое применяется для предоставления услуг, приобретение мягкого инвентаря, другие расходы, которые можно обсчитать прямыми расчетами. По результатам расчета составляется смета”.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2002р. рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2002р. по справі №14/375пд скасовано.

Пункти 3.1, 3.2 договору №42 про співробітництво при наданні медичних послуг у відповідності із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності” прийнято в редакції Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк, а саме:

- пункт 3.1 “Замовник відшкодовує Виконавцю витрати на медичну допомогу по кожному страховому випадку, у тому числі при прогресуванні чи загостренні захворювання, яке обумовило страховий випадок, а також на проведення медичної реабілітації потерпілих з 01.04.2001р.”.

- пункт 3.2 “Вартість медичних послуг, наданих потерпілим згідно із Договором, визначається на підставі калькуляцій (витрати медикаментів на лікування хворого та комунальні послуги та інше) виконавця на відповідні види медичної допомоги”.

Ухвалою Вищого господарського суду від 21.10.2003р. касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.10.2002р. по справі №14/375пд повернуто без розгляду скаржнику.

Ухвалою Верховного суду України від 12.02.2004р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 21.10.2003р.

Відповідно до п.8.1 договору №42 від 19.12.2001р. цей договір діє до його розірвання у зв’язку з:

- угодою сторін;

- ініціативою одного із учасників, якщо другий учасник ухиляється від виконання або неналежним чином виконує прийняті зобов’язання відповідно до чинного законодавства;

- ліквідацією юридичної особи без правонаступника;

- затвердженням правлінням Фонду типової форми договору;

- в інших випадках, встановлених законодавством.

19.05.2003р. був укладений трьохсторонній договір №1/95 між відповідачем (Замовник ), позивачем (Лікувальна установа) та дочірнім підприємством “Центральна районна аптека №145” товариства з обмеженою відповідальністю “Обласна аптечна холдінгова компанія” (Аптека). Між цими сторонами укладений також договір №1/12 від 10.12.2004р.

Предметом цих договорів є спільні дії сторін з організації та наданню своєчасної медичної допомоги потерпілим та травмованим на виробництві, на який розповсюджується дія Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Згідно умов цих договорів відповідач здійснює лише сплату медикаментів та предметів медичного призначення в асортименті.

Укладення трьохстороннього договору про співробітництво з надання послуг відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” не може вважатися підставою для розірвання договору, оскільки за умовами останнього, типова форма договору має бути затверджена правлінням Фонду.

Згідно зі статтею 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” №1105-XIV від 23.09.1999р. до складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін: держави; застрахованих осіб; роботодавців.

В свою чергу, Положення про порядок укладання договорів між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та лікувально-профілактичними закладами на обслуговування потерпілих на виробництві, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №52 від 19.06.2003р. встановлює лише порядок укладання договорів щодо організації лікування потерпілого між робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та лікувально-профілактичними закладами державної та комунальної власності.

Статтею 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов’язаний у встановленому законодавством порядку організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально – профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально – профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого.

Підпунктом 12 пункту 5 вищезазначеного Положення передбачено, що відділення відповідно до покладених на нього завдань забезпечує надання потерпілому в повному обсязі постійну раціональну медичну допомогу, яка включає, зокрема, утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально –профілактичному закладі.

Відповідно до пунктів 2.1.2 та п. 3.1 договору №42 від 19.12.2001р. Замовник зобов’язаний відшкодовувати Виконавцю витрати з надання медичної допомоги та послуг потерпілим в порядку, передбаченому цим договором.

За вимогами п. п. 3.2, 3.3. договору №42 від 19.12.2001р. вартість медичних послуг, наданий потерпілим згідно із договором, визначається на підставі калькуляцій Виконавця на відповідні види медичної допомоги.

Відповідно до пункту 3.3 договору №42 від 19.12.2001р. підставою для пред’явлення вимоги на оплату є підписаний сторонами акт приймання-передачі наданих по виду, обсягу та вартості медичних послуг на кожного потерпілого. Кожен місяць до 10 числа наступного місяця Виконавець надає Замовнику рахунки за надані медичні послуги та акт виконаних робіт. Оплата наданих медичних послуг здійснюється Замовником протягом місячного терміна з моменту отримання актів з доданою калькуляцією на медичні послуги по кожному пролікованому хворому.

Порядок розрахунку витрат на один ліжко –день, який застосовувався позивачем при визначенні вартості медичних послуг за спірний період, визначений наказом №01/1-5§3 від 11.01.2001р.

Відповідач в засіданнях суду підтвердив, що рахунки із додатками калькуляцій лікування кожного травмованого хворого на підприємстві - №300 від 30.05.2005р. (березень-квітень 2005р.), №402 від 22.07.2005р. (травень - червень 2005р.), №604 від 07.11.2005р. (липень - вересень 2005р.), №54 від 25.01.2006р. (вересень-грудень 2005р.) та акти виконаних робіт за він отримував, але не сплачував, оскільки вважає їх безпідставними.

Незважаючи на часткову тотожність періоду, зазначеного у рахунках №604 від 07.11.2005р. та №54 від 25.01.2006р. (вересень 2005р.), особи, витрати за лікування яких пред’явлено до відшкодування, не співпадають.

Факт несення позивачем витрат з надання медичної допомоги та послуг потерпілим підтверджений наявними матеріалами справи.

З огляду на приписи ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, згідно яких одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми заборгованості за березень – грудень 2005р. в розмірі 27060грн.79коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Незважаючи на зазначення позивачем у листі №960/02 від 28.08.2006р. періоду нарахування суми інфляційної складової у розмірі 882грн.08коп. з 30.05.2006р. по 01.07.2006р., фактично вказана сума розрахована позивачем за період з 30.06.2005р. по 31.05.006р. Тому суд приймає до уваги вимоги позивача про стягнення інфляційної складової в сумі 882грн.08коп. саме за період з 30.06.2005р. по 31.05.006р.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційної складової в сумі 882грн.08коп. за період з 30.06.2005р. по 31.05.006р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за період березень-грудень 2005р. у розмірі 27060грн.79коп. та інфляційної складової в розмірі 882грн.08коп.

Позивачем в порядку статей 22 та 78 Господарського процесуального кодексу України надана відмова від заявлених вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 508грн.

Судом було роз'яснено позивачу наслідки відповідних процесуальних дій та перевірено наявність повноваження на вчинення цих дій у представника позивача.

Оскільки ці дії не суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає відмову позивача від стягнення 3% річних в розмірі 508грн.

На підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі щодо стягнення 3% річних в розмірі 508грн.

Суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк до Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк про розірвання договору №42 від 19.12.2001р. з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Листом №01-2094/05 від 20.07.2006р. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк було направлено на адресу Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк пропозицію в порядку статті 188 Господарського кодексу України про розірвання договору №42 від 19.12.2001р.

У відповіді №840/02 від 31.07.2006р. Комунальна установа “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк заперечувала проти розірвання вказаного договору.

Оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання договору, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк звернулось із зустрічним позовом про розірвання договору №42 від 19.12.2001р. на підставі статті 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України після укладення договір набуває обов’язкової сили для сторін і має виконуватись ними відповідно до його умов.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає - якщо інше не встановлено законом або договором, за згодою сторін допускається зміна або розірвання укладеного договору. Змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна вимогу зацікавленої сторони лише у судовому порядку і лише при наявності певних підстав.

Такими підставами відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України є:

- істотне порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

- інші випадки встановлені договором або законом, тобто на підставах прямо передбачених Цивільним кодексом України, іншими актами законодавства або договором.

За змістом статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк не довело (у розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України) істотне порушення Комунальною установою “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк умов договору №42 від 19.12.2001р. про співробітництво по наданню медичних послуг у відповідності із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” чи наявність підстав прямо передбачених Цивільним кодексом України, іншими актами законодавства або договором.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно порядку, передбаченому статтею 49 Господарського процесуального кодексу України. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 525, 526, 625, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 21, 22, 33, 36, 49, п.4 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк про стягнення 27060грн.79коп. основного боргу; 882грн.08коп. інфляційної складової та 3% річних в сумі 508грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк (86700, м. Харцизьк, вул. Чумака, буд. 52, МФО 834016, ЄДРПОУ 25967996) на користь Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк (86700, м. Харцизьк, вул. Краснознам’янська, буд. 164, ЗКПО 01991323, МФО 834016) основний борг у розмірі 27060грн.79коп., 882грн.08коп. інфляційна складова, 279грн.43коп. державного мита, 114грн.61коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі частині стягнення 3% річних в сумі 508грн. у зв’язку із відмовою позивача.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

У задоволенні зустрічного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харцизьк до Комунальної установи “Центральна міська лікарня” м. Харцизьк про розірвання договору №42 від 19.12.2001р. – відмовити.

У судовому засіданні 25.10.2006р. в присутності представників сторін було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У зв’язку з цим рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання: 30.10.2006р.

Суддя Новікова Р.Г.

Надруковано 3 примірника: 1 – позивачу; 1 – відповідачу; 1 – до справи