Ухвала суду № 21799387, 28.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 року м. КиївК-21644/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року по справі № 2а-1473/08 за позовом Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Колективне виробниче підприємство «Енергомонтаж»звернулось до окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 14.06.2004р. №0000772340/0.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 року, у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної позапланової перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства за травень-вересень 2003 року КВП «Енергомонтаж»складено акт №2150/23-4/01018671 від 11.06.2004 року, в якому встановлені порушення пп. 1.7. ст. 1, пп. 7.4.1, 7.4.4, п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку із допущеними порушеннями в оформленні довіреності та недоведеності факту фізичної присутності директора позивача при прийманні-передачі придбаного товару, оскільки подальша реалізація придбаного за вказаними договорами товару, не відображена в документах звітності позивача.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.06.2004 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000772340/0 про визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість в сумі 143 514 грн., в т.ч.: 95 676 грн. основного платежу та 47 838 грн. штрафних санкцій.

Також судами встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу від 23.05.2003р. №326/05-03ле та від 24.07.2003р. №1324/07/03ле позивач придбав мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів на загальну суму 260 496 грн. (ПДВ на суму 43 416 грн.) та 313 560 грн. (ПДВ на суму 52 260 грн.).

Придбання вищевказаних мембран віднесено позивачем до складу валових витрат, а суми податку на додану вартість за даними операціями включені до складу податкового кредиту травня та липня 2003 року.

Доказів фактичного отримання товару, як встановлено судами, позивачем не надано, також не надано доказів здійснення перевезення чи забезпечення збереження зазначеного вантажу.

Вказані мембрани придбавались підприємством по завищеним у середньому у 50 разів цінам та не використовувались в господарській діяльності, а зразу ж були передані за договором комісії ПП «Детройт»дляподальшої реалізації, за цінами нижчими, ніж ціна придбання.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п. 5.1 ст. 5 цього Закону валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Враховуючи, що витрати позивача на придбання вищевказаних мембран придбані без мети подальшого використання у власній господарській діяльності, тому суди дійшли вірного висновку про безпідставне віднесення витрат на їх придбання до валових.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій за вищевказаними договорами та безпідставність включення витрат на придбання товару за договорами до валових, тому, відповідно, є безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 95 676 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Колективного виробничого підприємства «Енергомонтаж»відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2010 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.12.2008 року по справі №2а-1473/08 залишити без змін.

Справу № 2а-1473/08 повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О. Суддя Г.К. Голубєва