Постанова № 21797591, 23.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2012 р. м. КиївК-27701/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2009

у справі № 2а-2761/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КСІ-У”

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області,

Державної податкової адміністрації у Харківській області

про визнання протиправними дій, визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КСІ-У” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Державної податкової адміністрації у Харківській області визнання протиправними дій, визнання недійсним рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2009 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23.12.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідачі звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем перевірка господарської одиниці позивача - залу ігрових автоматів, що розташований за адресою м. Харків, пр. 50 - річчя ВЛКСМ, 54, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу субєктами підприємницької діяльності та складено акт № 0025/05/15/23/33792358 від 10.01.2009 року

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у м. Краматорську прийняте рішення № 0000302304 від 27.01.2009, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п.1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” в розмірі 680 грн.

Перевіркою встановлено порушення п. 1, п. 2, ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій,

Пунктом 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України N 121 від 07.02.2001 „Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” встановлено термін переведення субєктів господарювання залежно від форм та умов їх діяльності на розрахунки із застосуванням РРО.

Для субєктів підприємницької діяльності, які працювали у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, було встановлено термін до 31.12.2006.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови N 121 обовязок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної памяті) для оснащення автоматів, що вже діють, покладено на Міністерство промислової політики.

Компютерно-касову систему „Фіскал”, яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів включено до Державного реєстру наказом Державної податкової адміністрації України N 430 від 01.07.2008 „Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції”.

Таким чином, до вказаної дати у субєктів господарювання була відсутня обєктивна можливість дотримання вимог Закону N 265/95-ВР у частині використання гральних автоматів, які переведені у фіскальний режим роботи.

Притягнення субєктів господарювання до відповідальності за використання гральних автоматів, у яких не реалізовані фіскальні функції, можливе з моменту включення до Державного реєстру компютерно-касової системи „Фіскал”, тобто з 01.07.2008.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено перевірку 10.01.2009, тобто після дати реєстрації компютерно-касової системи „Фіскал”.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Державної податкової адміністрації у Харківській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2009 слід задовольнити, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляції інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області, Державної податкової адміністрації у Харківській області задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2009 у справі № 2а-2761/09/0570 скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „КСІ-У” про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області № 0000302304 від 27.01.2009 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко