Постанова № 21795339, 24.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2012 р.справа № 2а-4120/10/0870 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді:                    Семененка Я.В.

          суддів:                     Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання:          Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГК-Строй»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі №2а-4120/10/0870 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГК-Строй»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯГК-Строй»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112305/0 від 02.04.2010 року, яким визначено податкові зобов’язання за платежем податок на додану вартість. В обґрунтуванні заявлених вимог позивач посилався на неправомірні висновки перевіряючих осіб щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» в частині формування платником податкового кредиту.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована правомірністю висновків податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, що стало підставою для визначення спірних податкових зобов’язань.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯГК-Строй»подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено підстави та порядок формування підприємством податкового кредиту. Отримана податкова накладна від контрагента, враховуючи реальність господарської операції, є підставою для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя в період з 25.03.2010 року по 26.03.2010 року була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ЯГК-Строй», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ІНС 25»за період з 01.02.2008 р. по 28.02.2010 року.

          За результатами перевірки складено Акт №37/23-5/35499359 від 26.03.2010 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.1.3 ст.1, пп.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму ПДВ –171454грн.

          Таких висновків податковий орган дійшов з огляду на наступне.

У перевіряємому періоді ТОВ «ЯГК-Строй»(Покупець) мало взаємовідносини з ТОВ «ІНС-25»(Продавець), які підтверджені договором поставки №01, укладений 28.01.2008 року. Предметом договору є поставка на адресу ТОВ «ЯГК Строй»дробилку КСД-2200Гр з електрообладнанням .

          Проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді дробівка на балансі підприємства не знаходилася, у бухгалтерському обліку не відображена, що свідчить про безтоварність господарської операції.

Крім цього, перевіряючими встановлено, що ТОВ «ІНС-25»було укладено договір постачання №101 від 19.1.2007р. з підприємством ТОВ «Агропром Контракт», предметом якого є поставка дробилки КСД-2200Гр з електрообладнанням. Проведеною перевіркою ТОВ «Агропром Контракт»встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться, у підприємства відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської діяльності, ТОВ «Агропром Контракт»створено невідомими особами для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов’язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

З цих підстав, ДПІ зроблено висновок про те, що підприємством ТОВ «ЯГК Строй»отримано податкові накладні від ТОВ «ІНС-25»без мети реального настання правових наслідків, з метою завищення суми від’ємного значення податку на додану вартість та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування. Таким чином, підприємством ТОВ «ЯГК Строй»порушено ст..228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

На підставі складеного акту перевірки, 02.04.2010 року, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000112305/0, яким позивачу визначено податкове зобов’язання з ПДВ у розмірі 257181, 00 грн., у тому числі за основаним платежем у сумі 171454, 00 грн. та штрафні санкції у розмірі 85727, 00 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість». Такі висновки суд першої інстанції обґрунтував тим, що придбана позивачем дробилка є основним засобом виробництва, а тому повинна бути зарахована на баланс підприємства, відсутність відомостей про зарахування на баланс підприємства свідчать про невикористання цієї дробилки у власній господарській діяльності позивача, що позбавляє підприємство права на віднесення сум ПДВ, сплачених у вартості дробилки, до складу податкового кредиту.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.2.4, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складаються із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата (нарахування) ПДВ, у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, товари (роботи, послуги) мають придбаватися з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд першої інстанції, який погодився з позицією податкового органу, фактично поставив право позивача на віднесення сум ПДВ, сплачених у вартості придбаної дробилки, в залежність від знаходження такої дробилки на балансі підприємства. Між тим, таких підстав для формування податкового кредиту Законом України «Про податок на додану вартість»не визначено.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між позивачем (покупець) та ТОВ "ІНС 25" (продавець) був укладений договір поставки №01 (далі - Договір), відповідно до якого продавець зобов’язується передати (поставити) позивачу товар –дробилку КСД-2200Гр з електрообладнанням (п.п.1,2 Договору). Відповідно до п.3 Договору, товару поставляється позивачу протягом 30 календарних днів з моменту надходження 100% передоплати. Товар поставляється покупцю на умовах FCA –склад продавця, який знаходиться у м.Кривий Ріг, склад КЦРЗ, згідно Інкотермс у редакції 2000 року.

Позивач фактично здійснив 100% передплату та повністю розрахувався за товар, що підтверджується виписками з банку від 26.01.2009 №8, від 23.01.2009 №7, від 05.01.2009 №1, від 19.02.2009 №16, від 04.02.2009 №12, від 04.03.2009 №19, від 26.03.2009 №27, від 31.03.2009 №29, від 04.08.2008 №68, від 05.09.2008 №81, від 31.10.2008 №101, від 03.10.2008 №92, від 05.11.2008 №104,від 05.12.2008 №113, від 28.03.2008 №21, від 04.03.2008 №14, від 05.05.2008 №31, від 04.06.2008 №43, від 04.07.2008 №55, від 04.02.2008 №8.

На отриману передплату за товар ТОВ "ІНС 25" виписані та надані позивачу податкові накладні, а саме: від 23.01.2009 №3, від 19.02.2009 №7, від 04.02.2009 №6, від 04.03.2009 №8, від 26.03.2009 №10, від 31.10.2009 №11, від 05.11.2008 №21, від 05.12.2008 №23, від 05.09.2008 №16, від 31.10.2008 №19, від 02.10.2008 №17, від 04.07.2008 №13, від 04.08.2008 №15, від 05.05.2008 №9, від 04.05.2008 №11, від 28.03.2008 №6, від 04.03.2008 №5, від 04.02.2008 №3.

Суми ПДВ, які зазначені у вказаних податкових накладних, віднесено позивачем до складу податкового кредиту.

Згідно із п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів –будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Таким чином, норми Закону України «Про податок на додану вартість»не мають обмежень щодо включення ПДВ, який сплачено у попередніх оплатах постачальникам, до податкового кредиту, за умови фактичного отримання таких товарів (послуг).

Фактичне отримання дробилки КСД-2200Гр з електрообладнанням підтверджується Актом приймання-передачі товару від 26.05.2009р. (т.1 а.с.226), Договором-замовленням №15/04/10, Актом про надання послуг №ОУ-0000031, товарно-транспортною накладною №458046 (т.1 а.с.228-230), які свідчать про транспортування дробилки на замовлення позивача, Договором складського зберігання від 14 квітня 2010р., Актом приймання-передачі до Договору (т.1 а.с.48-50), які свідчать про зберігання вказаної дробилки на замовлення позивача.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарської операції щодо поставки дробилки КСД-2200Гр з електрообладнанням. Факт оплати позивачем вартості поставленої дробилки не заперечувався відповідачем, як не заперечувався і факт сплати у ціні дробилки сум ПДВ, а отже позивач мав право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Щодо висновків перевіряючих осіб про нікчемність укладеного договору між позивачем та ТОВ «ІНС 25»суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст..228 ЦК України, в редакції яка діяла на час укладення спірних договорів, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, вказаною нормою права визначено об’єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Як вбачається з Акту перевірки, висновків про нікчемність правочину податковим органом зроблено з огляду на аналіз господарської діяльності ТОВ «Агропром Контракт», яке мало взаємовідносини з продавцем дробилки - ТОВ «ІНС-25». В той же час, податковим органом не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладеного позивачем правочину.

Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов’язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами ((ТОВ «ЯГК Строй»та ТОВ «ІНС-25») укладено угоду не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

Як вбачається з Акту перевірки, обґрунтовуючи нікчемність правочину, податковий орган посилався на ч.1 ст.203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Натомість, у якій частині зміст правочину, який укладено між позивачем та ТОВ «ІНС-25», суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та «ІНС-25» укладено договір поставки. При укладенні договору його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договір укладений у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямований на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Отже, зміст зазначеного правочину не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого ДПІ податкового повідомлення-рішення, оскільки зазначені підстави для його прийняття не узгоджуються з вимогами законодавства.

З цих підстав, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЯГК строй»- задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2010 року у справі №2а-4120/10/0870 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення від 02.04.2010р. №0000112305/0, яке прийнято державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Запоріжжя –визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 25.01.2012р.)

Головуючий:                                                            Я.В. Семененко

          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська

          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк