Постанова № 21794695, 16.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.02.12Справа №2а-3813/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Гавури О.В.;

при секретарі - Бартиші В.О.,

за участю: позивача – не з’явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю;

представника відповідача –Національного центру управління та випробувань космічних засобів Південного центру радіотехнічного спостереження – не з’явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовомОСОБА_1доНаціонального центру управління та випробувань космічних засобів Південного центру радіотехнічного спостереженняпро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову винагороду за безперервну військову службу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом до Національного центру управління та випробувань космічних засобів Південного центру радіотехнічного спостереження про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову винагороду за безперервну військову службу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має стаж безперервної військової служби у Збройних Силах України 15 років та набув право на отримання винагороди за 15 років безперервної військової служби, проте фактично зазначена винагорода позивачу не виплачена.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 25 листопада 2011 року позовна заява залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків до 09.12.11.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15 грудня 2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з’явився повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю. У заяві зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутністю, зазначив, що проти задоволення позову заперечує.

Відповідно частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справи, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідків чи експерта.

Суд, встановивши обставини по справі, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що позивач проходить військову службу на посаді начальника сектору зв’язку відділу зв'язку Південного центру радіотехнічного спостереження (філії Національного центру управління та випробувань космічних засобів) у військовому званні «капітан».

Наказом Міністра оброни України № 678 від 13.07.2007р. капітан ОСОБА_1 звільнений з займаної посади та на підставі клопотання Генерального директора Національного космічного агентства України від 23.08.2007р. № 29-ко відряджений до Національного космічного агентства України із залишенням на військовій службі.(а.с.11)

Частиною 5 статті 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною 2 статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" № 1935-XII від 06.12.1991р. соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991р. та інших нормативно-правових актів.

Преамбулою Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно статті 1 зазначеного закону соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Частиною четвертою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зазначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України.

При цьому, частиною сьомою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, установ, організацій, а також Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, зберігаються всі види забезпечення, передбачені статтями 9 і 9-1 цього Закону, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, Державної спеціальної служби транспорту. Перелік посад, які можуть бути заміщені військовослужбовцями у цих державних органах, установах, організаціях, а також Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затверджується Президентом України.

Пунктами 1-3 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007р. № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється, зокрема, в порядку, що затверджується Міністерством оборони України. Крім того, вказаною Постановою Кабінету Міністрів України затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців у розмірах згідно з додатками 25-28, відповідно до яких військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) виплачується винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби залежно від строку служби. Зокрема, за 15 років безперервної календарної військової служби належить виплачувати 1 посадового окладу і окладу за військове звання.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій" № 104 від 07.02.2001р., зазначено, зокрема, що військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Відповідно до пункту 78 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.01р. № 1053/2001 - за відрядженими військовослужбовцями та членами їх сімей зберігаються всі гарантії та пільги, передбачені законодавством.

Враховуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної календарної військової служби обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008р. затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.07.2008р. за № 638/15329 (далі –Інструкція). Цей наказ застосовується з 1 січня 2008 року.

Пунктом 32.1 Інструкції передбачено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, одноразово, залежно від тривалості безперервної календарної військової служби, виплачується винагорода, яка за строк безперервної календарної військової служби 15 років складає 1 посадового окладу і окладу за військовим званням.

Винагорода за тривалість безперервної військової служби виплачується за місцем штатної служби за наказом командира військової частини.

У наказі на підставі особової справи військовослужбовця визначаються строк його безперервної календарної військової служби та розмір винагороди.

Як вбачається з Наказу начальника Південного центру радіотехнічного спостереження Національного центру управління та випробувань космічних засобів № 123-ос від 19.09.2011р. , посадовий оклад позивача складає 1537,00 грн., відповідно до додатку 24 постанови № 1294 оклад позивача за військовим званням "капітан" складає 120,00 грн.(а.с.15-17)

За таких обставин, розмір винагороди позивачу за безперервну військову службу 15 років складає (1537,00+120,00) 1657,00 грн.(а.с. 18), яка станом на день розгляду справи, позивачу не виплачена, що представником відповідача не спростовано.

Відповідно до положень частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Пунктом 1.2 Інструкції визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, засновані на законі, та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Національного центру управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центр) радіотехнічного спостереження з невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за 15 років безперервної військової служби.

Зобов'язати Національний центр управління та випробувань космічних засобів в особі Південного центру радіотехнічного спостереження (99024. м. Севастополь, вул. Військових будівельників. 1. ідентифікаційний код 33719765) нарахувати та виплатити ОСОБА_1винагороду за 15 років безперервної військової служби у сумі 1657 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                      О.В. Гавура